Перегляд вихідного коду сторінки Пакт чотирьох держав

{{помилки}}
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1991-0207-505, Berlin, Molotow im Auswärtigen Amt.jpg|right|250px|thumb|Вячеслав Молотов в [[Рейхсканцелярія|Рейсхканцелярії]], 1940 Р.]]
'''Пакт чотирьох держав'''&nbsp;— Договір про дружбу і економічну підтримку з можливістю ведення спільних [[Військові дії|воєнних дій]] проти інших країн, який, за ініціативи керівництва [[Третій Райх|Німеччини]] наприкінці [[1940]] року, планувалося укласти між [[Країни Осі|країнами Фашистського альянсу]] та [[СРСР]]. 

Пакт мав на меті створення потужного військово-політичного [[альянс]]у і фактичний [[Військові дії|військовий розподіл]] [[Східна півкуля|Східної півкулі]] планети між країнами-підписантами. Назва договору відображає кількість договірних сторін, якими мали стати [[Третій Рейх|націонал-соціалістична Німеччина]], [[Радянська Росія|більшовицька Росія]], [[Королівство Італія (1861-1946)|фашистська Італія]] та [[Японська імперія|імперіалістична Японія]]. 

Пряма пропозиція про підписання угоди була висунута А. Гітлером та Й. фон Ріббентропом під час [[Візит В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)|Візиту В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)]].

Радянська сторона погодилася на підписання угоди вже під час листопадових переговорів. Підписання Пакту не відбулося через позицію Німеччини.

== Передумови ==

{{Text|'''''«Наші відносини з [[Третій Рейх|Німеччиною]], як я вже сказав, покращилися докорінно. Не тільки безглуздо, але й злочинно вести таку війну, як війна за "знищення гітлеризму"».''''' <small>З виступу Наркома СРСР з закордонних справ Молотова в 1939 році <ref>Стенографічний звіт. Видання Верховної Ради СРСР 1939.— С. 7-24.</ref></small>}}

23 серпня 1939 між Німеччиною і СРСР був підписаний [[пакт Молотова-Ріббентропа]], секретна частина якого розмежовувала сфери впливу цих держав у Східній Європі, і вже у вересні 1939 року були розв'язані спільні бойові дії Вермахту і Червоної армії проти Польщі. Сторони підписали [[Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною|договор про дружбу і кордони]] і почали [[Німецько-радянський торговельний договір (1939)|багатостороннє торгове
співробітництво]]. 

В серпні 1940 року [[Країни Осі|країнами Осі]] був підписаний [[Берлінський пакт (1940)|Пакт трьох держав]], згідно з яким нацистський [[Третій Рейх]], фашистська [[Королівство Італія (1861-1946)|Італія]] та [[Японська імперія]] зобов'язалися допомагати одна одній у встановленні «нового світового порядку». Коли керівництво [[Радянська Росія|Радянської Росії]] дізналося про укладення Пакту і зацікавилося подробицями, [[12 листопада]] [[1940]] року [[Адольф Гітлер]] запропонував [[Молотов В'ячеслав Михайлович|В'ячеславу Молотову]], що перебував з [[Візит В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)|візитом у Берліні]], щоб [[СРСР]] долучився до [[Країни Осі|країн Фашистського альянсу]] як повноправний четвертий учасник <ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1010995{{ref-ru}} Телеграма наркома закордонних справ СРСР В.&nbsp;М.&nbsp;Молотова Секретарю ЦК ВКП(б) І.&nbsp;В.&nbsp;Сталіну з Берліна, 13.11.1940. АВП РФ. Ф. 059. Оп. 1. П. 338. С. 2314. Лл. 11-18. Автограф.]</ref>. Проект Договору розроблявся [[Йоахім фон Ріббентроп|Йоахімом фон Ріббентропом]] і його було зачитано Молотову 13 листопада 1940 року в бомбосховищі<ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1011006{{ref-ru}} Бесіда голови Совнаркома, наркома закордонних справ СРСР В.&nbsp;М.&nbsp;Молотова з міністром закордонних справ Німеччини Й. Ріббентропом в Берліні. АП РФ. Ф. 3. Оп. 64. С. 675. Лл. 68-83, 92-93. Машинопис. Завірена копія.]</ref>, під час бомбардування Берліна [[Антигітлерівська коаліція|авіацією союзників]]<ref>[http://www.e-reading.ws/chapter.php/1003554/26/Rumpf_Gans_-_Ognennyy_shtorm._Strategicheskie_bombardirovki_Germanii._1941-1945.html{{ref-ru}} Перший етап повітряного наступу на Берлін]</ref>.

== Сенс договору ==

Майже так само, як і у випадку з [[Троїстий пакт|Пактом трьох держав]], країни-учасниці зобов'язувалися надавати одна одній політичну і економічну допомогу та визначали власні сфери впливу у світі. Російська сторона наполягала і на можливості воєнної взаємодопомоги країн Пакту. Так, Німеччина і Італія утверджували своє панування в [[Західна Європа|Західній]], [[Північна Європа|Північній Європі]], частково [[Південна Європа|Південній Європі]], Північно-Східній і [[Північна Африка|Північній Африці]], [[Середня Африка|Середній Африці]] і [[Західна Африка|Західній Африці]]. СРСР&nbsp;— у [[Східна Європа|Східній Європі]], частково [[Південна Європа|Південній Європі]], частково [[Північна Європа|Північній Європі]], [[Передня Азія|Західній Азії]] і [[Середня Азія|Середній Азії]] до [[Індійський океан|Індійського океану]], Японія&nbsp;— у [[Східна Азія|Східній Азії]].

== Текст німецького проекту Договору ==

Уряди держав-учасниць [[Троїстий пакт|Троїстого пакту]], керуючись бажанням встановити новий порядок, що сприятиме добробуту народів, у сферах, що їх цікавлять з метою створення базису для співпраці дійшли згоди про таке:

# Згідно з пактом трьох держав, [[Третій Рейх|Німеччина]], [[Японська імперія|Японія]] та [[Королівство Італія (1861-1946)|Італія]] дійшли згоди, що потрібно перешкодити розширенню війни в світовий конфлікт і що необхідно спільно працювати для встановлення миру. Вони оголосили про своє бажання залучити до співпраці з ними інші народи в інших частинах світу, оскільки ці народи згодні дати своїм прагненням той же напрямок. [[СРСР]] заявляє про свою солідарність з цими цілеспрямованостями і вирішив зі свого боку політично співпрацювати з учасниками пакту трьох.
# Німеччина, Італія, СРСР і Японія зобов'язуються поважати сфери взаємних інтересів. Остільки, оскільки сфери цих інтересів стикаються, вони будуть в дружньому дусі домовлятися з усіх виникаючих з цього факту питань.
# Сторони не будуть підтримувати угруповань, спрямованих проти однієї з них. Вони зобов'язуються підтримувати один одного економічно, будуть прагнути розширити свої економічні угоди.

=== Таємні протоколи ===
# Про розмежування головних сфер інтересів чотирьох держав з ухиленням російської сфери в напрямку до Індійського океану.
# Про Протоки&nbsp;— у дусі невоєнних, дипломатичних домовленостей між [[Туреччина|Туреччиною]], СРСР, Італією і Німеччиною.

== Побажання Росії до Договору ==

СРСР погодився прийняти в основному проект пакту чотирьох держав про їх політичне співробітництво та економічну взаємодопомогу, викладений Ріббентропом в бесіді з Молотовим, за таких умов<ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1011048{{ref-ru}} Бесіда наркома закордонних справ СРСР В.&nbsp;М.&nbsp;Молотова з послом Німеччини в СРСР Ф. Шуленбургом. АП РФ. Ф. 3. Оп. 64. С. 675. Л. 108. Машинопис. Завірена копія]</ref>:

# Якщо німецькі війська будуть негайно виведені з [[Фінляндія|Фінляндії]], що представляє сферу впливу СРСР згідно [[Пакт Молотова — Ріббентропа|російсько-німецької угоди 1939 року]];
# Якщо буде забезпечено безпеку СРСР в Протоках шляхом укладення пакту взаємодопомоги між СРСР і [[Болгарія|Болгарією]] та організації [[Військова база|військової]] і [[Військово-морська база|військово-морської бази]] СРСР у районі [[Босфор]]у і [[Дарданелли|Дарданелл]] «на засадах довгострокової оренди»;
# Якщо вектором сфери інтересів СРСР буде визнаний район на південь від [[Батумі]] і [[Баку]] в загальному напрямку до [[Перська затока|Перської затоки]];
# Якщо Японія відмовиться від своїх концесійних прав по вугіллю і нафті на [[Сахалін|Північному Сахаліні]] «на умовах справедливої компенсації».

=== Таємні протоколи ===
При цьому СРСР пропонував укласти не 2, а 5 [[Пакт Молотова — Ріббентропа#Пакт і таємний протокол|секретних протоколів]]:

# Про закріплення сфери інтересів СРСР за районом на південь від Батумі і Баку в загальному напрямку до Перської затоки;
# Про організацію військової і військово-морської бази СРСР у районі Босфору і Дарданелл. Про примус Туреччини, яка симпатизувала [[Антигітлерівська коаліція|Антигітлерівській коаліції]] і пізніше увійшла до її складу, приєднатися до держав-підписантів Пакту чотирьох. Радянська сторона запропонувала, щоби у разі відмови Туреччини приєднатися до цього Пакту, «Німеччина, Італія та СРСР виробили і провели в життя всі необхідні [[Військові дії|воєнні]] та [[Дипломатія|дипломатичні]] заходи»;
# Про закріплення сфери інтересів СРСР у Фінляндії;
# Протокол між СРСР і Японією про відмову Японії від вугільної та нафтової концесій на Північному Сахаліні;
# Про визнання того, що Болгарія, зважаючи на її географічне положення, знаходиться у сфері безпеки чорноморських кордонів СРСР, у зв'язку з чим вважається політично необхідним укладення «пакту про взаємодопомогу» між СРСР і Болгарією.

== Наслідки ==

Про серйозність намірів СРСР щодо укладання Пакту між [[Третій Рейх|нацистською Німеччиною]], [[Королівство Італія (1861-1946)|фашистською Італією]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|комуністичним СРСР]] та [[Японська імперія|Японською імперією]] свідчать факти того, що Молотов наполегливо домагався відповіді на зустрічні пропозиції Росії. При першій же бесіді з Гітлером новий посол СРСР у Німеччині В.&nbsp;Г.&nbsp;Деканозов висловив побажання продовжити обговорення цієї теми. Ріббентроп відповів, що радянські пропозиції обговорюються з Італією і Японією, проте відповідь так і не було дано, оскільки збільшення військової присутності СРСР в Південній Європі було для [[Країни Осі|країн Осі]] неприйнятним з точки зору безпеки, на що німецька сторона неодноразово натякала під час перемовин. Про зацікавленість СРСР в укладанні Пакту говорить і та обставина, що одночасно з викладенням російських побажань до проекту Договору, радянською стороною були зроблені дипломатичні кроки напрямку Болгарії. А саме була організована «випадкова зустріч» Молотова з болгарським послом Стаменовим. Одночасно зі спеціальною місією відвідав Софію і генеральний секретар наркомату закордонних справ СРСР Соболєв. Про сенс цієї місії [[Сталін]] поінформував [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерн]], метою якого була світова більшовицька революція: ''«Ми сьогодні робимо болгарам пропозицію про укладення пакту взаємодопомоги.»''<ref>АЗП РФ. Ф. 06. Оп. 2. П. 3. С. 10. ЛЛ. 10-14</ref>

Через деякий час після мовчазного відкидання [[Третій Рейх|Третім Рейхом]] пропозицій [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Росії]], [[воєнна розвідка]] СРСР почала повідомляти [[Московський кремль]] про німецькі дії, які свідчили про приготування до [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни (1941–1945)]]<ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1011055{{ref-ru}} Спецсообщение ГТУ НКВД СССР&nbsp;— информационно-разведывательная сводка по Германии]</ref><ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1011057{{ref-ru}} Из ориентировки Особого отдела ГУГБ НКВД СССР о мероприятиях по пресечению деятельности германской разведки]</ref><ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1011063{{ref-ru}} Телеграмма полпреда СССР в Германии, заместителя наркома иностранных дел СССР В.&nbsp;Г.&nbsp;Деканозова в НКИД СССР]</ref><ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/almanah/inside/almanah-doc/55759{{ref-ru}} Записка полпреда СССР в Германии Деканозова наркому иностранных дел СССР В.&nbsp;М.&nbsp;Молотову с препровождением анонимного письма о военных приготовлениях Германии]</ref><ref>[http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1001613{{ref-ru}} Спецсообщение Разведывательного Управления ГШ РККА о новых перегруппировках немецких войск на Балканах]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. ХХIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— 752 с. (Мин-во иностран. дел Российской Федерации) ISBN 5-7133-0753-0 (т. 1) ISBN 5-7133-0752-2
* Документы внешней политики. 1940 — 22 июня 1941. Т. XXIII: В 2-х кн. — Кн. 2 (1) 1 ноября 1940 — 1 марта 1941.— М.: Междунар. отношения, 1998.— 448 с. (Мин-во иностран. дел Российской Федерации). ISBN 5-7133-0960-6 (т. 2(1))
* Семиряга М. И. Визит в Берлин.— В кн.: Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— С. 61—81.
* «The World will hold its breath». November 12, 1940 – June 22, 1941.— In: Toland, John. Adolf Hitler: The Definitive Biography / by John Toland. Anchor Books, 1976.— P. 566—590. ( {{lang-ru|«Мир затаил дыхание» (12 ноября 1940 — 21 июня 1941).— В кн.: Толанд Дж. Адольф Гитлер. Кн.2.— Пер. с англ.: О. Тихонова.— М.: «Интердайджест», 1993.— С. 116—144. (Сер. «История в лицах» (Диктаторы)}}
* Безыменский Л. А. Гитлер и Сталин перед схваткой.— М.: Вече, 2002.— 512 с. (Военные тайны XX века). ISBN 5-7838-0628-5.
* [[Кривицький Вальтер Германович|Кривицкий Вальтер]]. Я был агентом Сталина.— М.: ТЕРРА, 1991.— 366 с. ISBN	5-250-01760-6
* Akten zur deutschen auswärtigen Politik. 1918—1945. Aus dem Archiv des detschen auswärtigen AMTS. Serie D: 1937—1945.[http://digi20.digitale-sammlungen.de/de/fs1/object/display/bsb00064025_00001.html?contextSort=sortKey%2Cdescending&prox=true&contextRows=10&context=Akten+zur+deutschen+auswärtigen+Politik.+Serie+D.+Band+XI.+1&ngram=true&hl=scan&mode=simple&fulltext=Akten+zur+deutschen+auswärtigen+Politik.+Serie+D.+Band+XI.—+S.+253 Band IX. 1. Die Kriegsjahre. Vierter Band Erster Halbband. 1. September bis 13. November 1940.]— Gebr. Hermes KG, Bonn, 1964.— 478 S.
== Див. також ==

* [[Радянсько-німецькі відносини до 1941 року]]
* [[Пакт Молотова — Ріббентропа]]
* [[Візит В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)]]
* [[Вторгнення СРСР до Польщі]]
* [[Оборона Берестя (1939)]]
* [[Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті]]
* [[Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною]]
* [[Окупація балтійських країн]]
* [[Німецько-радянська війна]]
* [[Радянсько-фінська війна (1941—1944)]]

{{Війни XX століття}}
{{Друга світова війна}}
{{Сталін}}

[[Категорія:Договори Другої світової війни]]
[[Категорія:Листопад 1940]]
[[Категорія:Міжнародна безпека]]
[[Категорія:Зовнішня політика СРСР]]
[[Категорія:Міжнародні договори Третього рейху]]
[[Категорія:Радянсько-німецькі відносини]]