Відмінності між версіями «Палата шляхти (Австрія)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створено шляхом перекладу сторінки «House of Lords (Austria)»)
 
(уточнення)
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Парламент
 
  +
|назва = Палата шляхти Австрії
{{Пишу}}
 
  +
|скликання = <!--поточне скликання парламенту (якщо однакове для обох палат)-->
 
  +
|мова_оригіналу = de
'''Палата шляхти Австрії''' ( {{Lang-de|Herrenhaus}} ; {{Lang-cs|Panská sněmovna}} ; {{Lang-it|Camera dei signori}} ; {{Lang-sl|Gosposka zbornica}} ; {{Lang-pl|Izba Panów}} ) - [[верхня палата]] [[Імперська Рада|Імператорської ради]], [[Двопалатний парламент|двопалатного]] законодавчого органу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] з 1861 р. та [[Цислейтанія|цислейтанської]] (австрійської) половини [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] після [[Австро-угорський компроміс|компромісу 1867 року]] . Створена [[Лютневий патент|лютневим патентом,]] виданим імператором [[Франц Йосиф I|Францом Йосипом I]] 26 лютого 1861 р., що існував до кінця [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та розпаду Подвійної монархії, коли 12 листопада 1918 р. перехідна Національна асамблея [[Німецька Австрія|Німеччини та Австрії]] оголосила про її скасування. Його замінила [[Бундесрат (Австрія)|Федеральна рада]] [[Парламент Австрії|парламенту Австрії,]] реалізована Федеральним конституційним законом 1920 року .
 
  +
|оригінальна_назва = Herrenhaus
  +
|мова_оригіналу2 = <!--код другої мови оригіналу-->
  +
|оригінальна_назва2 = <!--друга назва парламенту мовою оригіналу-->
  +
|герб = Wappen Österreich-Ungarn 1916 (Klein).png
  +
|розмір_герба = <!--розмір герба, емблеми чи логотипа парламенту-->
  +
|підпис_герба = <!--текстовий підпис під гербом, емблемою чи логотипом парламенту-->
  +
|герб2 = <!--другий герб, емблема чи логотип парламенту-->
  +
|розмір_герба2 = <!--розмір другого герба, емблеми чи логотипа парламенту-->
  +
|підпис_герба2 = <!--текстовий підпис під другим гербом, емблемою чи логотипом парламенту-->
  +
|герби_горизонтально = <!--чи відобразити герби горизонтально (один збоку іншого)-->
  +
|зображення = Bundesarchiv Bild 102-09038, Wien, Österreichisches Parlament.jpg
  +
|розмір_зображення = <!--розмір зображення-->
  +
|підпис_зображення = Дебатне приміщення Палати шляхти Австрії в Будівлі парламенту Австрії, м. [[Відень]]
  +
|держава = {{AUT-HUN}}
  +
|тип = двопалатний
  +
|палати = <!--з яких палат складається-->
  +
|дата_заснування = <!--коли був створений-->
  +
|рік_заснування = 1861
  +
|дата_ліквідації = 1918
  +
|попередник = <!--орган, щоб був попередником для цього парламенту-->
  +
|наступник = <!--орган, щоб став наступником для цього парламенту-->
  +
|заголовок_палати = [[Верхня палата]] [[Імперська Рада|Імперської Ради]]
  +
|діаграма = <!--схема розсадки або діаграма розподілу мандатів верхньої палати-->
  +
|розмір_діаграми = <!--розмір діаграми верхньої палати-->
  +
|кількість_депутатів = 306 (1917)
  +
|політичні_групи = <!--політичні групи, з яких складається верхня палата-->
  +
|згорнути_групи = <!--чи згорнути список політичних груп-->
  +
|назва_голови1 = президент
  +
|голова1 =<br>
  +
# [[Карл Вільгельм фон Ауершперг|Карл Ауершперг]] (1861-1867),<br>
  +
# Йозеф Колоредо (1868-1869),<br>
  +
# Карл Ауерсперг (1869-1870),<br>
  +
# Франц Куфштайн (1870-1871),<br>
  +
# Карл Ауерсперг (1871-1879),<br>
  +
# Антон Шмерлінг (1871-1871),<br>
  +
# Фердинанд Траутмансдорф (1879-1896),<br>
  +
# [[Альфред III цу Віндіш-Грец|Альфред Віндіш-Грец]] (1897-1918)
  +
|партія_голови1 = <!--з якої він партії-->
  +
|дата_обрання_голови1 = <!--коли його обрали на цю посаду-->
  +
|назва_голови1_2 = <!--назва посади заступника голови верхньої палати-->
  +
|голова1_2 = <!--хто займає посаду заступника голови верхньої палати-->
  +
|партія_голови1_2 = <!--з якої він партії-->
  +
|дата_обрання_голови1_2 = <!--коли його обрали на цю посаду-->
  +
|скликання1 = <!--поточне скликання верхньої палати-->
  +
|останні_вибори1 = <!--дата останніх виборів до верхньої палати-->
  +
|наступні_вибори1 = <!--дата наступних виборів до верхньої палати-->
  +
|виборча_система1 = <!--виборча система, за якою депутати обираються до верхньої палати-->
  +
|термін1 = <!--термін повноважень депутатів верхньої палати-->
  +
|заголовок_палати2 = <!--Заголовок нижньої палати-->
  +
|діаграма2 = <!--Схема розсадки або діаграма розподілу мандатів нижньої палати-->
  +
|розмір_діаграми2 = <!--розмір діаграми нижньої палати-->
  +
|кількість_депутатів2 = <!--кількість депутатів у нижній палаті-->
  +
|політичні_групи2 = <!--політичні групи, з яких складається нижня палата-->
  +
|згорнути_групи2 = <!--чи згорнути список політичних груп-->
  +
|назва_голови2 = <!--назва посади голови нижньої палати-->
  +
|голова2 = <!--хто займає посаду голови нижньої палати-->
  +
|партія_голови2 = <!--з якої він партії-->
  +
|дата_обрання_голови2 = <!--коли його обрали на цю посаду-->
  +
|назва_голови2_2 = <!--назва посади заступника голови нижньої палати-->
  +
|голова2_2 = <!--хто займає посаду заступника голови нижньої палати-->
  +
|партія_голови2_2 = <!--з якої він партії-->
  +
|дата_обрання_голови2_2 = <!--коли його обрали на цю посаду-->
  +
|скликання2 = <!--поточне скликання нижньої палати-->
  +
|останні_вибори2 = <!--дата останніх виборів до нижньої палати-->
  +
|наступні_вибори2 = <!--дата наступних виборів до нижньої палати-->
  +
|виборча_система2 = <!--виборча система, за якою депутати обираються до нижньої палати-->
  +
|термін2 = <!--термін повноважень депутатів нижньої палати-->
  +
|адреса = [[Будівля парламенту Австрії]]
  +
|сайт = <!--сайт парламенту або верхньої палати-->
  +
|сайт2 = <!--сайт нижньої палати-->
  +
}}
  +
'''Палата [[шляхта|шляхти]] Австрії''', '''Палата австрійської [[Знать|знаті]]''' ({{Lang-de|Herrenhaus}}; {{Lang-cs|Panská sněmovna}}; {{Lang-it|Camera dei signori}}; {{Lang-sl|Gosposka zbornica}}; {{Lang-pl|Izba Panów}})&nbsp;— [[верхня палата]] [[Імперська Рада|Імператорської ради]], [[Двопалатний парламент|двопалатного]] законодавчого органу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] з [[1861]]&nbsp;р. та [[Цислейтанія|цислейтанської]] (австрійської) половини [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] після [[Австро-угорський компроміс|компромісу 1867 року]]. Створена [[Лютневий патент|лютневим патентом]], виданим імператором [[Франц Йосиф I|Францом Йосипом I]] 26 лютого 1861&nbsp;р., що існував до кінця [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та розпаду [[Дуалістична монархія|двоїстої монархії]], коли 12 листопада [[1918]]&nbsp;р. перехідна Національна асамблея [[Німецька Австрія|Німеччини та Австрії]] оголосила про її скасування. Його замінила [[Бундесрат (Австрія)|Федеральна рада]] [[Парламент Австрії|парламенту Австрії]], реалізована {{не перекладено|Федеральний конституційний закон (Австрія)|Федеральним конституційним законом|en|Federal Constitutional Law (Austrian act)}} 1920 року.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Перші спроби створити дорадчий комітет ''Рейхсрату'' були зроблені жовтневим дипломом 1860 року . Оскільки позиції імператора Франца Йосифа були послаблені [[Австро-італо-французька війна|Другою італійською війною за незалежність]] та втратою [[Ломбардо-Венеційське королівство|Ломбардії]], австрійський міністр-президент граф Йоган Бернхард фон Рехберг і Ротенлевен прагнув до тісного союзу з високою [[Буржуазія|буржуазією]] . Однак громадяни, орієнтовані на ліберальну політику, вимагали керуватися парламентською конституцією, яка нарешті була оприлюднена патентом 18 лютого 1861 року. Створена під керівництвом наступника графа Рехберга [[Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський|ерцгерцога Райнера]] та державного міністра Антона фон Шмерлінга, вона поступалася місцем для переходу Австрії до [[Конституційна монархія|конституційної монархії]] . До новоствореного двопалатного законодавчого органу Імператорської Ради входила Палата шляхти, яка мала на меті класово орієнтувати раду для противаги нижній Палаті депутатів, яку направляли провінційні збори ( ''[[Ландтаг|Ландтадж]]'' ). Патент було відхилено в [[Королівство Угорщина (1526—1867)|Угорському королівстві]] Габсбургів, яке вимагало власної конституції. Врешті-решт це призвело до створення суверенних [[Землі корони Святого Стефана|земель Корони Святого Стефана]] в 1867 році.
+
Перші спроби створити дорадчий комітет ''Рейхсрату'' були зроблені {{не перекладено|Жовтневий диплом|жовтневим дипломом|en|October Diploma}} [[1860]] року. Оскільки позиції імператора Франца Йосифа були послаблені [[Австро-італо-французька війна|Другою італійською війною за незалежність]] та втратою [[Ломбардо-Венеційське королівство|Ломбардії]], австрійський [[міністр-президент]] граф {{не перекладено|Йоган Бернхард фон Рехберг унд Ротенлевен|Йоган Бернхард фон Рехберг унд Ротенлевен|de|Bernhard von Rechberg}} прагнув до тісного союзу з високою [[Буржуазія|буржуазією]]. Однак громадяни, орієнтовані на [[Лібералізм|ліберальну]] політику, вимагали керуватися [[Парламентаризм|парламентською]] конституцією, що нарешті була оприлюднена патентом 18 лютого 1861 року. Створена під керівництвом наступника згаданого графа Рехберга [[Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський|ерцгерцогом Райнером]] та державним міністром {{не перекладено|Антон фон Шмерлінг|Антоном фон Шмерлінгом|en|Anton von Schmerling}}, вона поступалася місцем у переході Австрії до [[Конституційна монархія|конституційної монархії]]. До новоствореного двопалатного законодавчого органу Імператорської Ради входила ''Палата шляхти'', яка мала на меті класово орієнтувати раду для противаги нижній {{не перекладено|Палата депутатів (Австрія)|Палаті депутатів|en|House of Deputies (Austria)}}, яку направляли провінційні збори (''[[Ландтаг]]''). Патент було відхилено в [[Королівство Угорщина (1526—1867)|Угорському королівстві]] Габсбургів, яке вимагало власної конституції. Врешті-решт це призвело до створення суверенних [[Землі корони Святого Стефана|земель Корони Святого Стефана]] в [[1867]] році.
[[Файл:House_of_Lords_Austria_1868.jpg|ліворуч|міні| Засідання палати шляхти у ''Палаці Нідершеррайх'', 1868 р.]]
+
[[Файл:House_of_Lords_Austria_1868.jpg|ліворуч|міні|Засідання ''Палати шляхти'' у {{не перекладено|Палац Нижньої Австрії|Палаці Нижньої Австрії|en|Palais Niederösterreich}}, [[1868]]&nbsp;р.]]
Палата лордів вперше зібралася 29 квітня 1861 р. у ''Палаці Нідершеррайх'' у віденському Херренгасі - його місці до завершення [[Будівля парламенту Австрії|будівлі австрійського парламенту]] на бульварі [[Рінгштрассе|Рінгштрасе]] . Перша сесія на новому місці відбулася 4 грудня 1883 року. Приміщення для дискусій Палати шляхти було серйозно пошкоджене під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] . Відреставроване у сучасному стилі, воно сьогодні є місцем зборів [[Національрат|Національної ради]], нижньої палати австрійського парламенту.
+
''Палата шляхти'' вперше зібралася [[29 квітня]] [[1861]]&nbsp;р. у {{не перекладено|Палац Нижньої Австрії|Палаці Нижньої Австрії|en|Palais Niederösterreich}} у [[Відень|віденському]] {{не перекладено|Вулиця аристократів|Херенгасі|en|Herrengasse}}&nbsp;— до завершення [[Будівля парламенту Австрії|будівлі австрійського парламенту]] на бульварі [[Рінгштрассе|Рінгштрасе]]. Перша сесія на новому місці відбулася [[4 грудня]] [[1883]] року. Приміщення для [[Дебати|дебатів]] ''Палати шляхти'' було серйозно пошкоджене під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Відреставроване у сучасному стилі, воно сьогодні є місцем зборів [[Національрат|Національної ради]], нижньої палати австрійського [[парламент]]у.
   
Угорські [[Магнат|магнати]] відмовились відсилати членів до австрійської Палати шляхти і наполягали на власному парламентському зібранні. Спочатку їхні прохання відхилив міністр Шмерлінг ("Австрія може зачекати"). Проте, напередодні австро-угорського компромісу, інавгураційне засідання другого законодавчого органу відбулося 20 травня 1867 р.. Навіть не було призначено представників Угорщини. Через півроку сейм Угорщини ( {{Lang-hu|Országgyűlés}}) було відновлено [[Груднева Конституція|грудневою конституцією]], включаючи палату представників, а також палату магнатів ( ''Főrendiház'' ), тоді як законодавчий орган ''Рейхсрату'' відповідав лише за землі цислейтанської Корони. Ті спільні справи, які стосувались всієї Подвійної монархії, такі як зовнішня політика, національна оборона та фінанси, були розглянуті парламентськими делегаціями по 60 депутатів; третину австрійських делегатів обирала Палата шляхти.
+
[[Угорці|Угорські]] [[магнат]]и відмовились відсилати членів до австрійської ''Палати шляхти'' і наполягали на власному парламентському зібранні. Спочатку їхні прохання відхилив міністр Шмерлінг («Австрія може зачекати»). Проте, напередодні австро-угорського компромісу, інавгураційне засідання другого законодавчого органу відбулося [[20 травня]] [[1867]]&nbsp;р.. Навіть не було призначено представників [[Угорщина|Угорщини]]. Через півроку {{не перекладено|Державне зібрання Угорщини|сейм Угорщини|en|Diet of Hungary}} ({{Lang-hu|Országgyűlés}}) було відновлено [[Груднева Конституція|грудневою Конституцією]], включаючи палату представників, а також {{не перекладено|Палата магнатів|палату магнатів|en|House of Magnates}} ({{Lang-hu|Főrendiház}}), тоді як законодавчий орган ''[[Рейхсрат]]у'' відповідав лише за землі [[Цислейтанія|Цислейтанської]] Корони. Ті спільні справи, які стосувались всієї [[Дуалістична монархія|Двоїстої монархії]], такі як [[зовнішня політика]], національна оборона та фінанси, були розглянуті парламентськими делегаціями по 60 [[депутат]]ів; третину австрійських делегатів обирала ''Палата шляхти''.
   
У грудні 1906 р. члени Палати шляхти на чолі з [[Франц Фердинанд|ерцгерцогом Францом Фердінандом]] люто виступили проти запровадження [[Загальне виборче право|загального виборчого права чоловіків]], ініційованого австрійським урядом міністра-президента [[Макс Владімір фон Бек|барона Макса Володимира фон Бека]] для задоволення вимог [[Соціал-демократична партія Австрії|соціал-демократів]] за часів [[Віктор Адлер|Віктора Адлера]]. Бек міг заручитися підтримкою імператора Франца Йосифа, який направив своїх Великих магістрів придворних принца Рудольфа [[Ліхтенштейни|Ліхтенштейнського]] та принца Альфреда Монтеонувського з проханням про виборчу реформу в парламенті. Пропозиція була остаточно схвалена і застосована до цислейтанських законодавчих виборів 1907 і [[Вибори до австрійського парламенту 1911|1911 років]].
+
У грудні [[1906]]&nbsp;р. члени ''Палати шляхти'' на чолі з [[Франц Фердинанд|ерцгерцогом Францом Фердінандом]] виступили проти запровадження [[Загальне виборче право|загального виборчого права]], ініційованого австрійським урядом [[Міністр-президент|міністра-президента]] [[Макс Владімір фон Бек|барона Макса Володимира фон Бека]] для задоволення вимог [[Соціал-демократична партія Австрії|соціал-демократів Австрії]] підо впливом [[Віктор Адлер|Віктора Адлера]]. Бек міг заручитися підтримкою імператора [[Франц Йосиф I|Франца Йосифа]], який направив своїх Великих магістрів придворних принца Рудольфа [[Ліхтенштейни|Ліхтенштейнського]] та {{не перекладено|Альфред Монтенуово|принца Альфреда Монтенуово|en|Alfred, 2nd Prince of Montenuovo}} з проханням про виборчу реформу до парламенту. Пропозиція була остаточно схвалена і застосована до Цислейтанських законодавчих виборів 1907&nbsp;р. і [[Вибори до австрійського парламенту 1911|1911 року]].
   
Під час розпаду Австро-Угорської імперії остання сесія Палати шдляхти відбулася 30 жовтня 1918 року. Останній австрійський міністр-президент [[Гайнріх Ламмаш|Генріх Ламаш]] заявив, що його кабінет, призначений імператором [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карлом I]] 27 жовтня, не буде робити жодних політичних заяв, після чого засідання було перервано спікером [[Альфред III цу Віндіш-Грец|принцом Альфредом III Віндіш-Грац]] лише через п'ять хвилин. У той же час Тимчасові національні збори Німеччини та Австрії зібрались у ''Палаці Нідершеррайх'' і виконували уряд канцлера штату [[Карл Реннер|Карла Реннера]].
+
Під час [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпаду Австро-Угорської імперії]] остання сесія ''Палати шляхти'' відбулася [[30 жовтня]] [[1918]] року. Останній австрійський [[міністр-президент]] [[Гайнріх Ламмаш|Генріх Ламаш]] заявив, що його кабінет, призначений імператором [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карлом I]] 27 жовтня, не буде робити жодних політичних заяв, після чого засідання було перервано [[Спікер (політика)|спікером]] [[Альфред III цу Віндіш-Грец|принцом Альфредом III Віндіш-Грецом]] вже через п'ять хвилин. У той же час Тимчасові національні збори Німеччини та Австрії зібрались у ''Палаці Нідершеррайх (палаці Нижньої Австрії)'' і виконували вказівки канцлера [[Карл Реннер|Карла Ренера]].
   
Місце діяльності Палати шляхти в Будівлі парламенту було зруйноване бомбардуванням під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Але булов перебудоване в сучасному стилі й сьогодні служить палатою Австрійської [[Національрат|національної ради]].
+
Місце діяльності ''Палати шляхти'' в Будівлі парламенту було зруйноване [[бомбардування]]м під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Але було перебудоване в сучасному стилі й сьогодні служить палатою Австрійської [[Національрат|національної ради]].
   
 
== Членство ==
 
== Членство ==
[[Файл:Wien_Parlament_um_1900.jpg|міні| Будівля австрійського парламенту (близько 1900)]]
+
[[Файл:Wien_Parlament_um_1900.jpg|міні|[[Будівля парламенту Австрії|Будівля австрійського парламенту]], [[1900]]&nbsp;р.]]
На відміну від обраних Палати депутатів, більшість нових членів Палати шляхти були призначені. До складу Палати шляхти входили:
+
На відміну від обраних у Палаті депутатів, більшість нових членів ''Палати шляхти'' були призначені. До складу ''Палати шляхти'' входили:
   
# призначені [[Ерцгерцог|ерцгерцоги]] правлячого [[Лотаринзький дім|Дому Габсбург-Лотарингії]]
+
# призначені [[ерцгерцог]]и правлячого [[Лотаринзький дім|Дому Габсбург-Лотарингії]]
# австрійські [[Архієпископ|архієпископи]] та [[Єпископ|єпископи]] [[Фюрст|княжого]] рангу (подібні до духовних лордів Сполученого Королівства)
+
# австрійські [[архієпископ]]и та [[єпископ]]и [[Фюрст|княжого]] рангу (подібні до {{не перекладено|Духовні лорди|духовних лордів|en|Lords Spiritual}} [[Велика Британія|Сполученого Королівства]])
# глави заможних і поміщицьких шляхетних династій, що мають право від [[Імператор Австрії|імператора Австрії]] (подібно до спадкових перів)
+
# глави заможних і поміщицьких шляхетних династій, які мають [[право]] від [[Імператор Австрії|імператора Австрії]] (подібно до {{не перекладено|Спадковий пер|спадкових|en|Hereditary peer}} [[Пер (титул)|перів]])
# Австрійські громадяни, призначені довічно імператором за заслуги перед державою чи церквою, наукою чи мистецтвом (подібно до [[Пожиттєве перство|пожиттєвого перства]]).
+
# {{не перекладено|Австрійське громадянство|Австрійські громадяни|en|Austrian citizens}}, призначені довічно імператором за заслуги перед [[держава|державою]] чи [[Християнська церква|церквою]], [[наука|наукою]] чи [[мистецтво]]м (подібно до [[Пожиттєве перство|пожиттєвого перства]]).
   
Була низка духовних перів, які сиділи в Домі завдяки своїй церковній ролі у створеній римо-католицькій церкві, а також Греко-католицькій церкві. Поряд з ерцгерцогами імператорської сім'ї, решта членів становили правові світські дворяни; з них більшість були спадковими перами. Меншу кількість перів призначав монарх за іменною порадою австрійського міністра-президента або за порадою Комісії з призначень Палати шляхти.
+
Була низка духовних перів, які сиділи в Палаті завдяки своїй церковній ролі у [[Римо-Католицька Церква|Римо-Католицькій Церкві]], а також [[Українська греко-католицька церква|Греко-Католицькій Церкві]]. Поряд з ерцгерцогами імператорської сім'ї, решта членів становили повноправні світські [[Шляхта|шляхтичі]]; з них більшість були спадковими перами. Меншу кількість [[Пер (титул)|перів]] призначав [[монарх]] за іменною порадою австрійського [[Міністр-президент|міністра-президента]] або за порадою Комісії з призначень ''Палати шляхти''.
   
Членство давало першородством усіх спадкових перів. Кількість членів не була визначена, хоча закон, прийнятий в 1907 р., постановляв, що категорія перів має становити принаймні 150 місць, і не більше 170 місць.
+
Членство давалося першородством (по праву від народження) усіх спадкових перів. Кількість членів не була визначена, хоча закон, прийнятий в [[1907]]&nbsp;р., постановляв, що категорія перів має становити принаймні 150 місць, і не більше 170 місць.
   
Законопроекти можуть бути внесені в Палату шляхти або Палату депутатів. Членам Палати шляхти також дозволялося виконувати ролі міністрів уряду. Палата шляхти мала власні служби підтримки, окремо від депутатів, включаючи бібліотеку Палати шляхти.
+
[[Законопроєкт]]и можуть бути внесені в ''Палату шляхти'' або Палату депутатів. Членам ''Палати шляхти'' також дозволялося виконувати ролі [[міністр]]ів [[уряд]]у. ''Палата шляхти'' мала власні служби підтримки, окремо від депутатів, включаючи [[бібліотека|бібліотеку]] ''Палати шляхти''.
   
Палата шляхти уважно вивчала законопроекти, які були схвалені Палатою депутатів, і регулярно переглядала та вносила до них зміни. Хоча це і не могло перешкодити законопроектам, які вступали у закон, за винятком певних обмежених обставин, це могло стримувати їх і змушувати депутатів переглянути свої рішення. У цій якості шляхта діяла як перевірка Палати депутатів, яка була незалежною від виборчого процесу.
+
''Палата шляхти'' уважно вивчала законопроєкти, що були схвалені Палатою депутатів, і регулярно переглядала та вносила до них зміни. Хоча це і не могло перешкодити законопроєктам, які вступали у статус офіційного закону, за винятком певних обмежених обставин, це могло стримувати їх і змушувати депутатів переглянути свої рішення. У цій якості [[шляхта]] діяла як перевірка Палати депутатів, яка була незалежною від виборчого процесу.
   
Промова імператора була виголошена в [[Гофбург|палаці Гофбург]] під час державного відкриття парламенту. Початковий план проведення церемоній відкриття в залі атріуму будівлі парламенту не був реалізований.
+
Промова імператора була виголошена в [[Гофбург|палаці Гофбург]] під час державного відкриття [[парламент]]у. Початковий план проведення церемоній відкриття в залі [[атріум]]у будівлі парламенту не був реалізований.
   
 
== Склад ==
 
== Склад ==
   
 
=== Духовні члени ===
 
=== Духовні члени ===
Згідно з Патентом лютого 1861 р. та його поправками 1867 р., 18 членів кіслейтанського духовенства засідали в Палаті шляхти, незалежно від їх релігійної конфесії:
+
Згідно з [[Лютневий патент|Патентом лютого]] 1861&nbsp;р. та його поправками 1867&nbsp;р., 18 членів [[Цислейтанія|Цислейтанського]] [[духовенство|духовенства]] засідали в ''Палаті шляхти'', незалежно від їх релігійної [[Конфесія|конфесії]]:
   
* [[Католицька церква в Австрії|римо-католицький]] принц-архієпископи Відня, Праги, [[Архідієцезія Зальцбурга|Зальцбурга]], Герца та Ольмюца
+
* [[Католицька церква в Австрії|римо-католицький]] [[принц]]-[[архієпископ]]и {{не перекладено|Архієпархія Відня|Відня|en|Roman Catholic Archdiocese of Vienna}}, {{не перекладено|Архієпархія Праги|Праги|en|Roman Catholic Archdiocese of Prague}}, [[Архідієцезія Зальцбурга|Зальцбурга]], {{не перекладено|Архієпархія Горіції|Горіції|en|Roman Catholic Archdiocese of Gorizia}} та {{не перекладено|Архієпархія Оломоуця|Оломоуця|en|Roman Catholic Archdiocese of Olomouc}}
* римсько-католицькі архієпископи [[Львівська архідієцезія|Лемберга]] та [[Архідієцезія Задара|Зари]], [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] архієпископ [[Львівська архієпархія УГКЦ|Лемберга]], [[Вірменська католицька церква|вірменсько-католицький]] архієпископ [[Львівська вірменсько-католицька архієпархія|Лемберга]] та [[Румунська православна церква|греко-православний]] архієпископ [[Резиденція митрополитів Буковини і Далмації|Черновіца]]
+
* римсько-католицькі архієпископи [[Львівська архідієцезія|Лембергу]] та [[Архідієцезія Задара|Задари]], [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] архієпископ [[Львівська архієпархія УГКЦ|Лембергу]], [[Вірменська католицька церква|вірменсько-католицький]] архієпископ [[Львівська вірменсько-католицька архієпархія|Лембергу]] та [[Румунська православна церква|греко-православний]] архієпископ [[Резиденція митрополитів Буковини і Далмації|Чернівіців]]
* Римо - католицький принц-єпископи Бріксен, [[Вроцлавська архідієцезія|Бреслау]] (для єпископської території в [[Австрійська Сілезія|австрійській Сілезії]] ), [[Краківська архідієцезія|Краків]], Seckau, Trient, Laibach, Lavant і Гурко.
+
* Римо—католицький принц-[[єпископ]]и {{не перекладено|Єпархія Больцано-Бресаноне|Бресанону|en|Roman Catholic Diocese of Bolzano-Brixen}}, [[Вроцлавська архідієцезія|Бреслау]] (для єпископської території в [[Австрійська Сілезія|австрійській Сілезії]]), [[Краківська архідієцезія|Кракові]], {{не перекладено|Єпархія Грац-Зекау|Зекау|en|Roman Catholic Diocese of Graz-Seckau}}, {{не перекладено|Архієпархія Тренто|Тренту|en|Roman Catholic Archdiocese of Trento}}, {{не перекладено|Архієпархія Любляни|Любляни|en|Roman Catholic Archdiocese of Ljubljana}}, {{не перекладено|Архієпархія Марібор|Лаванту|en|Roman Catholic Archdiocese of Maribor}} та {{не перекладено|Єпархія Гурка|Гурки|en|Roman Catholic Diocese of Gurk}}.
   
 
=== Спадкові члени ===
 
=== Спадкові члени ===
106 сімей мали спадкове членство в палаті шляхти. Це були:{{Col-begin}}
+
106 сімей мали спадкове членство в ''Палаті шляхти''. Це були:{{Col-begin}}
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
  +
Три [[Династія|суверенні]] доми:
Three [[Ruling family|sovereign]] houses:
 
  +
* [[Ліхтенштейни]]
* [[House of Lichtenstein|Liechtenstein]]
 
  +
* [[Саксен-Кобург-Готська династія|Саксен-Кобург-Готи]]
* [[House of Saxe-Coburg and Gotha|Saxe-Coburg and Gotha]]
 
  +
* {{не перекладено|Дом Ліпе|Ліпе|en|House of Lippe}}
* [[House of Schaumburg-Lippe|Schaumburg-Lippe]]
 
  +
Шістнадцять [[Медіатизація|посередницьких]] княжих домів:
Sixteen [[mediatisation|mediatised]] princely houses:
 
  +
* {{не перекладено|Лобковіци|Лобковіци|en|Lobkowicz family}}
* [[House of Lobkowicz|Lobkowitz]]
 
  +
* {{не перекладено|Дітріхштейни|Дітріхштейни|en|Dietrichstein family}}
* [[Dietrichstein]]
 
  +
* {{не перекладено|Ауерспєрги|Ауерспєрги|en|Principality of Auersperg}}
* [[Auersperg-Zweig|Auersperg]]
 
  +
* {{не перекладено|Фюрстенберги (княжий рід)|Фюрстенберги|en|House of Fürstenberg (Swabia)}}
* [[Fürstenberg (princely family)|Fürstenberg]]
 
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
  +
* {{не перекладено|Шварценберги|Шварценберги|en|House of Schwarzenberg}}
* [[House of Schwarzenberg|Schwarzenberg]]
 
  +
* {{не перекладено|Турн-і-Таксіс|Турн-і-Таксіс|en|Thurn und Taxis}}
* [[Thurn und Taxis]]
 
  +
* {{не перекладено|Колоредо|Колоредо|en|Colloredo-Mansfeld}}
* [[Colloredo]]
 
  +
* {{не перекладено|Хевенхюлери|Хевенхюлери|en|Khevenhüller family}}
* [[Khevenhüller]]
 
  +
* {{не перекладено|Гогенлое-Лангенбург|Гогенлое-Лангенбург|en|Hohenlohe-Langenburg}}
* [[Hohenlohe-Langenburg]]
 
  +
* {{не перекладено|Стархемберги|Стархемберги|en|Starhemberg}}
* [[Starhemberg]]
 
  +
* {{не перекладено|Сальми|Сальми|en|Salm family}}
* [[House of Salm|Salm-Raitz]]
 
  +
* {{не перекладено|Орсіні-Розенберги|Орсіні-Розенберги|en|Orsini-Rosenberg}}
* [[Orsini-Rosenberg]]
 
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
  +
* [[Шонбурги|Шенбург-Гартенштайн]]
* [[Schönburg-Hartenstein]]
 
  +
* [[Клемент фон Меттерніх|Метерніх]]
* [[Metternich]]
 
* [[Windisch-Graetz]]
+
* [[Віндіш-Грец]]
  +
* {{не перекладено|Траутмансдорф|Траутмансдорф|en|Trauttmansdorff}}
* [[Trauttmansdorff]]
 
  +
Шістнадцять інших [[Принц|княжих]] домів:
Sixteen other [[prince]]ly houses:
 
  +
* {{не перекладено|Дітріхштейни|Дітріхштейни|en|Dietrichstein family}}
* [[Dietrichstein]]
 
* [[Lubomirski]]
+
* [[Любомирські]]
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
  +
* {{не перекладено|Порція (рід)|Порція|de|Porcia (Adelsgeschlecht)}}
* Porcia
 
  +
* {{не перекладено|Йоган Філіп фон Ламберг|Ламберг|en|Johann Philipp von Lamberg}}
* [[Lamberg]]
 
* [[Kinsky]]
+
* [[Кінські]]
  +
* {{не перекладено|Кларі-Альдрінген|Кларі|en|Clary und Aldringen}}
* Clary
 
  +
* {{не перекладено|Пар (рід)|Пар|de|Paar (Adelsgeschlecht)}}
* [[Paar]]
 
  +
* [[Чорторийські]]
* [[Czartoryski]]
 
* [[Sanguszko]]
+
* [[Санґушки]]
  +
* {{не перекладено|Рогани|Рогани|en|House of Rohan}}
* [[House of Rohan|Rohan]]
 
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
* [[Windisch-Graetz]]
+
* [[Віндіш-Грец]]
  +
* {{не перекладено|Колальто|Колальто|en|Collalto family}}
* Collalto
 
  +
* [[Сапіги]]
* [[House of Sapieha|Sapieha]]
 
  +
* {{не перекладено|Монтенуово|Монтенуово|en|Montenuovo}}
* Montenuovo
 
  +
* {{не перекладено|Бофорти|Бофорти|en|House of Beaufort}}
* Beaufort
 
  +
* {{не перекладено|Тун і Гогенштейн|Тун|de|Thun und Hohenstein}}
* Thun
 
  +
Чотири [[Медіатизація|посередницькі]] графи:
Four [[Mediatisation|mediatised]] countships:
 
  +
* [[Шенборн]]
* [[House of Schönborn|Schönborn]]
 
  +
* {{не перекладено|Вормберн|Вормберн|en|Wurmbrand}}
* [[Wurmbrand]]
 
  +
* {{не перекладено|Куфштайн (рід)|Куфштайн|de|Kuefstein}}
* Kuefstein
 
  +
* {{не перекладено|Гарахи|Гарахи|en|Harrach}}
* [[Harrach]]
 
  +
{{Col-end}}
{{Col-end}}Шістдесят чотири інші графства :<nowiki></br></nowiki> Шлік, Лодрон, Гардег, Монтекукколі, Турн і Вальсасіна, Букой, [[Тарновські гербу Леліва|Тарновський]], Альтхан, Чернін, Вальдштейн, Тун, Аттеми, Де Фур, Герберштейн, Ностіц, Унгнад фон Вайсенвольф, Феттер, Траун, Брандіс, Трапп, Сереньюні, Ламберг, Коловрат, Хойос, Кінські, Фалькенгайн, Гесс, Кальноки, Вратіслав, [[Жеротини|Зеротін]], [[Жеротини|Подстацький]], Хаугвіц, Потоцький, Голуховський, Ланцкоронскі, Левіцкі, Вестфален, Менсдорф, Мініскальчі, Впарфані, Веранс, Відманн-Седльницький, Добрженський, Вальтерскірхен, Гуденус, Седльницький, Людвігшторф та Василько фон Серецький{{Col-begin}}
 
  +
Шістдесят чотири інші [[Граф (титул)|графи]]:<br/>
  +
{{не перекладено|Шліки|Шлік|de|Schlik}}, {{не перекладено|Лодрони|Лодрон|de|Lodron}}, {{не перекладено|Гардеги|Гардег|de|Hardegg (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Монтекуколі|Монтекуколі|de|Montecuccoli}}, {{не перекладено|Турн і Вальсасіна|Турн і Вальсасіна|de|Thurn und Valsassina}}, {{не перекладено|Букой|Букой|de|Buquoy}}, [[Тарновські гербу Леліва|Тарновські]], {{не перекладено|Альтхани|Альтхан|de|Althann (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Черніни|Чернін|en|Czernin family}}, {{не перекладено|Вальдштейни|Вальдштейн|de|Waldstein (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Тун і Гогенштейн|Тун|de|Thun und Hohenstein}}, {{не перекладено|Атемси|Атемс|de|Attems (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Десфурси|Дес Фурс|de|Desfours}}, {{не перекладено|Герберштейни|Герберштейн|de|Herberstein (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Ностіци|Ностіц|de|Nostitz (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Унгнад фон Вайсенвольф|Унгнад фон Вайсенвольф|de|Ungnad von Weissenwolff}}, {{не перекладено|Ветери|Ветер|de|Vetter von der Lilie}}, {{не перекладено|Трауни|Траун|de|Abensperg und Traun}}, {{не перекладено|Брандіси|Брандіс|de|Brandis (tirolisches Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Трап (рід)|Трап|de|Trapp (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Сереньї|Сереньї|de|Serényi von Kis-Serény}}, {{не перекладено|Штернберки|Штернберк|de|Sternberg (böhmisches Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Кауніци|Кауніц|de|Kaunitz (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Ламберги|Ламберг|de|Lamberg (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Коловрати|Коловрат|en|Kolowrat family}}, {{не перекладено|Хойоси|Хойос|de|Hoyos (Adelsgeschlecht)}}, [[Кінські]], {{не перекладено|Фалькенгайн|Фалькенгайн|de|Falkenhayn (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Геси|Гес|de|Goëss (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Кальнокі (рід)|Кальнокі|de|Kálnoky von Kőröspatak}}, {{не перекладено|Вратислав фон Мітровіц|Вратислав|de|Wratislaw von Mitrowitz}}, [[Жеротини|Зеротін]], {{не перекладено|Прузіновіц|Прузіновіц|Подстацький|de|Prusinowitz (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Хаугвіц|Хаугвіц|de|Haugwitz}}, [[Потоцькі|Потоцький]], [[Ґолуховські|Голуховський]], [[Лянцкоронські]], {{не перекладено|Сіменський-Левицький|Левицький|de|Siemieński-Lewicki}}, {{не перекладено|Вестфален|Вестфален|de|Westphalen (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Менсдорф-Пуйлі|Менсдорф|de|Mensdorff-Pouilly (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Мініскальчі|Мініскальчі|de|Miniscalchi (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Папафава|Папафава|de|Papafava}}, {{не перекладено|Мерани|Меран|de|Meran (Adelsgeschlecht)}}, [[Бадені]], {{не перекладено|Колеоні|Колеоні|de|Colleoni (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Веніер|Веніер|de|Venier}}, {{не перекладено|Врінтс|Врінтс|de|Vrints zu Falkenstein}}, {{не перекладено|Фюнфкірхен|Фюнфкірхен|de|Fünfkirchen (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Відман-Седльницький|Відман-Седльницький|de|Widmann-Sedlnitzky}}, {{не перекладено|Добрженські|Добрженський|de|Dobrženský von Dobrženitz}}, {{не перекладено|Вальтерскірхен|Вальтерскірхен|de|Walterskirchen (Adelsgeschlecht)}}, {{не перекладено|Гуденус|Гуденус|de|Gudenus}}, {{не перекладено|Седльницький фон Холціц|Седльницький|de|Sedlnitzky von Choltitz}}, {{не перекладено|Людвігсторф|Людвігсторф|de|Ludwigstorff}} та [[Василько (рід)|Василько фон Серецький]].
  +
{{Col-begin}}
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
  +
Дев'ять [[барон]]ських родин:
Nine [[baron]]ial families:
 
  +
* {{не перекладено|Вальтерскірхен|Вальтерскірхен|de|Walterskirchen (Adelsgeschlecht)}}
* Walterskirchen
 
  +
* {{не перекладено|Локателі|Локателі|de|Locatelli (Adelsgeschlecht)}}
* Locatelli
 
  +
* {{не перекладено|Дальберги|Дальберги|de|Dalberg (Adelsgeschlecht)}}
* Dalberg
 
  +
* {{не перекладено|Коц фон Добж|Коц фон Добж|de|Kotz von Dobrz}}
* Kotz
 
  +
* {{не перекладено|Хакельберг і Ландау|Хакельберг|de|Hackelberg und Landau}}
* Hackelberg
 
  +
* {{не перекладено|Гуденус|Гуденус|de|Gudenus}}
* Gudenus
 
 
{{Col-break}}
 
{{Col-break}}
  +
* {{не перекладено|Штернбахи|Штернбах|de|Sternbach zum Stock und Luttach}}
* Sternbach
 
  +
* {{не перекладено|Людвігсторф|Людвігсторф|de|Ludwigstorff}}
* Ludwigstorff
 
  +
* [[Василько (рід)|Василько де Серецький]]
* Wassilko von Serecki
 
  +
Три [[маркграф]]ські родини:
Three [[Margrave|margravial]] families:
 
  +
* {{не перекладено|Каноса (рід)|Каноса|de|Canossa (Adelsgeschlecht)}}
* Canossa
 
  +
* {{не перекладено|Кавріані|Кавріані|de|Cavriani (Adelsgeschlecht)}}
* Cavriani
 
  +
* {{не перекладено|Гуїді|Гуїді|de|Guidi (Adelsgeschlecht)}}
* Guidi
 
  +
{{Col-end}}
{{Col-end}}У 1911 році в Імператорській родині було чотирнадцять князів, вісімнадцять єпископів, дев'яносто спадкових перів та 169 перів. Це були виключно чоловіки. Серед деяких членів Палати шляхти, призначених на перів, є скляний магнат Людвіг Лобмейр, бавовняний магнат Ніколаус Думба, штирський поет Пітер Роузгер та власник броварні Антон Дреєр . Палата шляхти була очолювана президентом, якого підтримали два віце-президенти. З 1907 р. члени Палати шляхти могли висуватись на вибори до Палати депутатів. Шляхтичі, які не засідали в Палаті шляхти, завжди могли бути обраними до Палати депутатів.
 
  +
У [[1911]]&nbsp;р. в імператорській родині було чотирнадцять [[князь|князів]], вісімнадцять [[єпископ]]ів, дев'яносто {{не перекладено|Спадковий пер|спадкових|en|Hereditary peer}} [[пер (титул)|перів]] та 169 перів. Це були виключно чоловіки. Серед деяких членів ''Палати шляхти'', призначених на перів, є скляний магнат Людвіг Лобмеєр, бавовняний магнат {{не перекладено|Ніколаус Думба|Ніколаус Думба|en|Nikolaus Dumba}}, [[Штирія|штирський]] [[поет]] {{не перекладено|Петер Розегер|Петер Розегер|en|Peter Rosegger}} та власник [[Броварня|броварні]] {{не перекладено|Антон Дреєр|Антон Дреєр|en|Anton Dreher}}. ''Палата шляхти'' була очолювана президентом, якого підтримували два віце-президенти. З 1907&nbsp;р. члени ''Палати шляхти'' могли висуватися на вибори до Палати депутатів. [[Шляхтич]]і, які не засідали в ''Палаті шляхти'', завжди могли бути обраними до Палати депутатів.
   
 
== Президентство ==
 
== Президентство ==
[[Файл:Friedrich_von_Amerling_020.jpg|міні| Антон фон Шмерлінг, президент Палати шляхти з 1871 р., картина Фрідріха фон Амерлінга]]
+
[[Файл:Friedrich_von_Amerling_020.jpg|міні|{{не перекладено|Антон Рітер фон Шмерлінг|Антон фон Шмерлінг|en|Anton von Schmerling}}, президент ''Палати шляхти'' з [[1871]]&nbsp;р., картина {{не перекладено|Фрідріх фон Амерлінг|Фрідріха фон Амерлінга|de|Friedrich von Amerling}}]]
Згідно з Патентом від 18 лютого 1861 р., головуючий комітет Палати шляхти складався з президента та його заступників, завжди аристократичних членів, які були призначені імператором на початку нової законодавчої сесії. Також імператор мав ексклюзивне право відкликати президію, чого ніколи не було за роки існування цієї Палати. У засіданні по черзі головували члени ради, тимчасово виконуючи обов'язки президента Палати шляхти.
+
Згідно з Патентом від 18 лютого [[1861]]&nbsp;р., головуючий комітет ''Палати шляхти'' складався з президента та його заступників, завжди з числа [[Аристократія (стан)|аристократів]], які були призначені [[імператор]]ом на початку нової законодавчої сесії. Також імператор мав ексклюзивне [[право]] відкликати [[Президія|президію]], чого ніколи не було раніше. У засіданні по черзі головували члени ради, тимчасово виконуючи обов'язки президента ''Палати шляхти''.
   
 
=== Президенти ===
 
=== Президенти ===
  +
* [[Карл Вільгельм фон Ауершперг|Карл Вільгельм, 8-й принц Ауерспергу]] (8 квітня 1861&nbsp;— 31 грудня 1867)
 
  +
* Йозеф, 4-й принц {{не перекладено|Колоредо-Мансфельд|Колоредо-Мансфельду|en|Colloredo-Mansfeld}} (31 січня 1868&nbsp;— 15 травня 1869)
* [[Карл Вільгельм фон Ауершперг|Карл Вільгельм 8-й принц Ауерсперга]] (8 квітня 1861 - 31 грудня 1867)
 
* Йозеф 4-й принц Колоредо-Мансфельд (31 січня 1868 - 15 травня 1869)
+
* Карл Вільгельм, 8[[принц]] Ауерспергу (88 грудня 1869&nbsp;— 21 травня 1870)
  +
* [[Граф (титул)|Граф]] Франц Куфштайн (13 вересня 1870&nbsp;— 1 березня 1871)
* Карл Вільгельм 8-й принц Ауерсперга (88 грудня 1869 - 21 травня 1870)
 
  +
* Карл Вільгельм, 8-й принц Ауерспергу (21 грудня 1871&nbsp;— 17 травня 1879)
* Граф Франц Куфштайнський (13 вересня 1870 - 1 березня 1871)
 
  +
* {{не перекладено|Антон Рітер фон Шмерлінг|Антон Рітер фон Шмерлінг|en|Anton von Schmerling}} (14 лютого 1871&nbsp;— 10 серпня 1871)
* Карл Вільгельм 8-й принц Ауерсперга (21 грудня 1871 - 17 травня 1879)
 
  +
* {{не перекладено|Спадковий пер|спадковий|en|Hereditary peer}} граф Фердинанд {{не перекладено|Траутмансдорф|Траутмансдорф|en|Trauttmansdorff}}-Вайнсберг (30 вересня 1879&nbsp;— 12 грудня 1896)
* Антон Рітер фон Шмерлінг (14 лютого 1871 - 10 серпня 1871)
 
  +
* [[Альфред III цу Віндіш-Грец|Альфред III, принц Віндіш-Грац]] (25 березня 1897&nbsp;— 12 листопада 1918)<ref>{{ref-de}} [http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?apm=0&aid=sph&datum=00120002&seite=00000002 Index der Stenographischen Protokolle des Reichsrates, XII. Session, Abschnitt ''VI. Personalien des Herrenhauses des Reichsrathes'']</ref>
* Спадковий граф Фердинанда Траутмансдорфа-Вайнсберга (30 вересня 1879 - 12 грудня 1896)
 
* [[Альфред III цу Віндіш-Грец|Альфред III, принц Віндіш-Грац]] (25 березня 1897 - 12 листопада 1918) <ref>[http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?apm=0&aid=sph&datum=00120002&seite=00000002 Index der Stenographischen Protokolle des Reichsrates, XII. Session, Abschnitt ''VI. Personalien des Herrenhauses des Reichsrathes'']</ref>
 
   
 
=== Віце-президенти ===
 
=== Віце-президенти ===
  +
* Альфред III, принц Віндіш-Грац (1892—1897)
 
  +
* {{не перекладено|Карл Марія Олександр Ауерсперг|Карл Марія Олександр, 9-й принц Ауерспергу|en|Karl Maria Alexander von Auersperg}} (1897—1907)<ref>{{ref-de}} {{NDB|1|438|438|Auersperg, Karl Maria Alexander Fürst, Herzog von Gottschee|Gustav Adolf Metnitz|135828651}}</ref>
* Альфред III, принц Віндіш-Грац (1892 - 1897)
 
  +
* [[Максиміліан Егон II Фюрстенберг|Максиміліан Егон II, 8-й принц Фюрстенбергу]] (21 травня 1917&nbsp;— 12 листопада 1918)
* Карл Марія Олександр 9-й принц Ауерсперга (1897 - 1907) <ref>{{NDB|1|438|438|Auersperg, Karl Maria Alexander Fürst, Herzog von Gottschee|Gustav Adolf Metnitz|135828651}}</ref>
 
* [[Максиміліан Егон II Фюрстенберг|Максиміліан Егон II. 8-й принц Фюрстенберга]] (21 травня 1917 - 12 листопада 1918)
+
* {{не перекладено|Алоіз Шенбург-Гартенштейн|Алоїс, 4-й принц Шенбург-Гартенштейну|de|Alois Schönburg-Hartenstein}} (21 травня 1917&nbsp;— 12 листопада 1918)
  +
* [[Князь]] Фердинанд {{не перекладено|Лобковіци|Лобковіц|de|Lobkowitz (Adelsgeschlecht)}} (12 жовтня 1917&nbsp;— 12 листопада 1918)
* Алоїс 4-й принц Шенбург-Гартенштейна (21 травня 1917 - 12 листопада 1918)
 
  +
* Граф Ернст Сільва-Тарука (30 серпня 1917&nbsp;— жовтень 1917)<ref>{{ref-de}} [http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?apm=0&aid=sph&datum=00220003&seite=00001217 Stenographisches Protokoll. Herrenhaus. 39. Sitzung der XXII. Session]</ref>
* Князь Фердинанд Лобковіц (12 жовтня 1917 - 12 листопада 1918)
 
* Граф Ернст Сільва-Тарука (30 серпня 1917 - жовтень 1917) <ref>[http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?apm=0&aid=sph&datum=00220003&seite=00001217 Stenographisches Protokoll. Herrenhaus. 39. Sitzung der XXII. Session]</ref>
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{Reflist}}
 
{{Reflist}}
   
  +
== Джерела ==
* Ланджус, Фрідріх Граф. ''Die erbliche Reichsratswürde in Österreich'' . Selbstverlag, Schloss Haindorf am Kamp, Langenlois 1939.
 
  +
* {{ref-de}} ''Lanjus, Friedrich Graf''. ''Die erbliche Reichsratswürde in Österreich''. Selbstverlag, Schloss Haindorf am Kamp, Langenlois, [[1939]].
* Г. Стурж. ''Die Entwicklung der ersten Kammer in der österreichischen Verfassung unter besonderer Berücksichtigung der Zeit von 1848-61'' . Дисертація, Відень 1951.
 
  +
* {{ref-de}} ''G. Stourzh'', ''Die Entwicklung der ersten Kammer in der österreichischen Verfassung unter besonderer Berücksichtigung der Zeit von 1848-61''. Dissertation, Vienna, [[1951]].
  +
  +
{{Бібліоінформація|колір=#CCF}}
  +
{{ВП-портали|Австрія|Право|Політологія|Історія}}
  +
{{DEFAULTSORT:Палата шляхти (Австрія)}}
 
[[Категорія:Австрійська імперія]]
 
[[Категорія:Австрійська імперія]]
 
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]
 
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]
  +
[[Категорія:Зниклі організації]]
  +
[[Категорія:Парламент Австрії]]
  +
[[Категорія:Політична історія Австрії]]
  +
[[Категорія:Зникли 1918]]
  +
[[Категорія:1918 у політиці]]
  +
[[Категорія:1861 у політиці]]
  +
[[Категорія:Верхні палати парламентів]]
  +
[[Категорія:Колишні законодавчі органи]]
  +
[[Категорія:Політика Австро-Угорщини]]
  +
[[Категорія:Історія Австрії]]
  +
[[Категорія:Історія Угорщини]]
  +
[[Категорія:Австрійська шляхта]]
  +
[[Категорія:Угорська шляхта]]
  +
[[Категорія:Австро-Угорщина]]
  +
[[Категорія:Парламент Угорщини]]
  +
[[Категорія:Суспільство Угорського королівства]]
  +
[[Категорія:Політична історія Угорщини]]
  +
[[Категорія:Право Австро-Угорщини]]
  +
[[Категорія:Історія Галичини]]
  +
[[Категорія:Історія Холмщини]]
  +
[[Категорія:Історія Тернопільської області]]
  +
[[Категорія:Історія Буковини]]
  +
[[Категорія:Історія Чернівецької області]]
  +
[[Категорія:Історія Закарпатської області]]
  +
[[Категорія:Історія Івано-Франківської області]]
  +
[[Категорія:Історія Львівської області]]
  +
[[Категорія:Політична історія України]]
  +
[[Категорія:Австро-угорське суспільство]]
  +
[[Категорія:Суспільство Австрії]]

Версія за 19:57, 9 лютого 2021

Палата шляхти Австрії
нім. Herrenhaus
Wappen Österreich-Ungarn 1916 (Klein).png
 
Bundesarchiv Bild 102-09038, Wien, Österreichisches Parlament.jpg
Дебатне приміщення Палати шляхти Австрії в Будівлі парламенту Австрії, м. Відень
Загальна інформація:
Юрисдикція: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Тип: двопалатний парламент
Дата заснування: 1861
Дата ліквідації: 1918
Верхня палата Імперської Ради:
Депутатів: 306 (1917)
президент:
  1. Карл Ауершперг (1861-1867),
  2. Йозеф Колоредо (1868-1869),
  3. Карл Ауерсперг (1869-1870),
  4. Франц Куфштайн (1870-1871),
  5. Карл Ауерсперг (1871-1879),
  6. Антон Шмерлінг (1871-1871),
  7. Фердинанд Траутмансдорф (1879-1896),
  8. Альфред Віндіш-Грец (1897-1918)
Адреса:
Адреса: Будівля парламенту Австрії



Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Палата шляхти Австрії

Палата шляхти Австрії, Палата австрійської знаті (нім. Herrenhaus; чеськ. Panská sněmovna; італ. Camera dei signori; словен. Gosposka zbornica; пол. Izba Panów) — верхня палата Імператорської ради, двопалатного законодавчого органу Австрійської імперії з 1861 р. та цислейтанської (австрійської) половини Австро-Угорщини після компромісу 1867 року. Створена лютневим патентом, виданим імператором Францом Йосипом I 26 лютого 1861 р., що існував до кінця Першої світової війни та розпаду двоїстої монархії, коли 12 листопада 1918 р. перехідна Національна асамблея Німеччини та Австрії оголосила про її скасування. Його замінила Федеральна рада парламенту Австрії, реалізована Федеральним конституційним законом[en] 1920 року.

Історія

Перші спроби створити дорадчий комітет Рейхсрату були зроблені жовтневим дипломом[en] 1860 року. Оскільки позиції імператора Франца Йосифа були послаблені Другою італійською війною за незалежність та втратою Ломбардії, австрійський міністр-президент граф Йоган Бернхард фон Рехберг унд Ротенлевен[de] прагнув до тісного союзу з високою буржуазією. Однак громадяни, орієнтовані на ліберальну політику, вимагали керуватися парламентською конституцією, що нарешті була оприлюднена патентом 18 лютого 1861 року. Створена під керівництвом наступника згаданого графа Рехберга ерцгерцогом Райнером та державним міністром Антоном фон Шмерлінгом[en], вона поступалася місцем у переході Австрії до конституційної монархії. До новоствореного двопалатного законодавчого органу Імператорської Ради входила Палата шляхти, яка мала на меті класово орієнтувати раду для противаги нижній Палаті депутатів[en], яку направляли провінційні збори (Ландтаг). Патент було відхилено в Угорському королівстві Габсбургів, яке вимагало власної конституції. Врешті-решт це призвело до створення суверенних земель Корони Святого Стефана в 1867 році.

Засідання Палати шляхти у Палаці Нижньої Австрії[en], 1868 р.

Палата шляхти вперше зібралася 29 квітня 1861 р. у Палаці Нижньої Австрії[en] у віденському Херенгасі[en] — до завершення будівлі австрійського парламенту на бульварі Рінгштрасе. Перша сесія на новому місці відбулася 4 грудня 1883 року. Приміщення для дебатів Палати шляхти було серйозно пошкоджене під час Другої світової війни. Відреставроване у сучасному стилі, воно сьогодні є місцем зборів Національної ради, нижньої палати австрійського парламенту.

Угорські магнати відмовились відсилати членів до австрійської Палати шляхти і наполягали на власному парламентському зібранні. Спочатку їхні прохання відхилив міністр Шмерлінг («Австрія може зачекати»). Проте, напередодні австро-угорського компромісу, інавгураційне засідання другого законодавчого органу відбулося 20 травня 1867 р.. Навіть не було призначено представників Угорщини. Через півроку сейм Угорщини[en] (угор. Országgyűlés) було відновлено грудневою Конституцією, включаючи палату представників, а також палату магнатів[en] (угор. Főrendiház), тоді як законодавчий орган Рейхсрату відповідав лише за землі Цислейтанської Корони. Ті спільні справи, які стосувались всієї Двоїстої монархії, такі як зовнішня політика, національна оборона та фінанси, були розглянуті парламентськими делегаціями по 60 депутатів; третину австрійських делегатів обирала Палата шляхти.

У грудні 1906 р. члени Палати шляхти на чолі з ерцгерцогом Францом Фердінандом виступили проти запровадження загального виборчого права, ініційованого австрійським урядом міністра-президента барона Макса Володимира фон Бека для задоволення вимог соціал-демократів Австрії підо впливом Віктора Адлера. Бек міг заручитися підтримкою імператора Франца Йосифа, який направив своїх Великих магістрів придворних принца Рудольфа Ліхтенштейнського та принца Альфреда Монтенуово[en] з проханням про виборчу реформу до парламенту. Пропозиція була остаточно схвалена і застосована до Цислейтанських законодавчих виборів 1907 р. і 1911 року.

Під час розпаду Австро-Угорської імперії остання сесія Палати шляхти відбулася 30 жовтня 1918 року. Останній австрійський міністр-президент Генріх Ламаш заявив, що його кабінет, призначений імператором Карлом I 27 жовтня, не буде робити жодних політичних заяв, після чого засідання було перервано спікером принцом Альфредом III Віндіш-Грецом вже через п'ять хвилин. У той же час Тимчасові національні збори Німеччини та Австрії зібрались у Палаці Нідершеррайх (палаці Нижньої Австрії) і виконували вказівки канцлера Карла Ренера.

Місце діяльності Палати шляхти в Будівлі парламенту було зруйноване бомбардуванням під час Другої світової війни. Але було перебудоване в сучасному стилі й сьогодні служить палатою Австрійської національної ради.

Членство

На відміну від обраних у Палаті депутатів, більшість нових членів Палати шляхти були призначені. До складу Палати шляхти входили:

  1. призначені ерцгерцоги правлячого Дому Габсбург-Лотарингії
  2. австрійські архієпископи та єпископи княжого рангу (подібні до духовних лордів[en] Сполученого Королівства)
  3. глави заможних і поміщицьких шляхетних династій, які мають право від імператора Австрії (подібно до спадкових[en] перів)
  4. Австрійські громадяни[en], призначені довічно імператором за заслуги перед державою чи церквою, наукою чи мистецтвом (подібно до пожиттєвого перства).

Була низка духовних перів, які сиділи в Палаті завдяки своїй церковній ролі у Римо-Католицькій Церкві, а також Греко-Католицькій Церкві. Поряд з ерцгерцогами імператорської сім'ї, решта членів становили повноправні світські шляхтичі; з них більшість були спадковими перами. Меншу кількість перів призначав монарх за іменною порадою австрійського міністра-президента або за порадою Комісії з призначень Палати шляхти.

Членство давалося першородством (по праву від народження) усіх спадкових перів. Кількість членів не була визначена, хоча закон, прийнятий в 1907 р., постановляв, що категорія перів має становити принаймні 150 місць, і не більше 170 місць.

Законопроєкти можуть бути внесені в Палату шляхти або Палату депутатів. Членам Палати шляхти також дозволялося виконувати ролі міністрів уряду. Палата шляхти мала власні служби підтримки, окремо від депутатів, включаючи бібліотеку Палати шляхти.

Палата шляхти уважно вивчала законопроєкти, що були схвалені Палатою депутатів, і регулярно переглядала та вносила до них зміни. Хоча це і не могло перешкодити законопроєктам, які вступали у статус офіційного закону, за винятком певних обмежених обставин, це могло стримувати їх і змушувати депутатів переглянути свої рішення. У цій якості шляхта діяла як перевірка Палати депутатів, яка була незалежною від виборчого процесу.

Промова імператора була виголошена в палаці Гофбург під час державного відкриття парламенту. Початковий план проведення церемоній відкриття в залі атріуму будівлі парламенту не був реалізований.

Склад

Духовні члени

Згідно з Патентом лютого 1861 р. та його поправками 1867 р., 18 членів Цислейтанського духовенства засідали в Палаті шляхти, незалежно від їх релігійної конфесії:

Спадкові члени

106 сімей мали спадкове членство в Палаті шляхти. Це були:

Три суверенні доми:

Шістнадцять посередницьких княжих домів:

Шістнадцять інших княжих домів:

Чотири посередницькі графи:

Шістдесят чотири інші графи:
Шлік[de], Лодрон[de], Гардег[de], Монтекуколі[de], Турн і Вальсасіна[de], Букой[de], Тарновські, Альтхан[de], Чернін[en], Вальдштейн[de], Тун[de], Атемс[de], Дес Фурс[de], Герберштейн[de], Ностіц[de], Унгнад фон Вайсенвольф[de], Ветер[de], Траун[de], Брандіс[de], Трап[de], Сереньї[de], Штернберк[de], Кауніц[de], Ламберг[de], Коловрат[en], Хойос[de], Кінські, Фалькенгайн[de], Гес[de], Кальнокі[de], Вратислав[de], Зеротін, Прузіновіц[Подстацький], Хаугвіц[de], Потоцький, Голуховський, Лянцкоронські, Левицький[de], Вестфален[de], Менсдорф[de], Мініскальчі[de], Папафава[de], Меран[de], Бадені, Колеоні[de], Веніер[de], Врінтс[de], Фюнфкірхен[de], Відман-Седльницький[de], Добрженський[de], Вальтерскірхен[de], Гуденус[de], Седльницький[de], Людвігсторф[de] та Василько фон Серецький.

Дев'ять баронських родин:

Три маркграфські родини:

У 1911 р. в імператорській родині було чотирнадцять князів, вісімнадцять єпископів, дев'яносто спадкових[en] перів та 169 перів. Це були виключно чоловіки. Серед деяких членів Палати шляхти, призначених на перів, є скляний магнат Людвіг Лобмеєр, бавовняний магнат Ніколаус Думба[en], штирський поет Петер Розегер[en] та власник броварні Антон Дреєр[en]. Палата шляхти була очолювана президентом, якого підтримували два віце-президенти. З 1907 р. члени Палати шляхти могли висуватися на вибори до Палати депутатів. Шляхтичі, які не засідали в Палаті шляхти, завжди могли бути обраними до Палати депутатів.

Президентство

Антон фон Шмерлінг[en], президент Палати шляхти з 1871 р., картина Фрідріха фон Амерлінга

Згідно з Патентом від 18 лютого 1861 р., головуючий комітет Палати шляхти складався з президента та його заступників, завжди з числа аристократів, які були призначені імператором на початку нової законодавчої сесії. Також імператор мав ексклюзивне право відкликати президію, чого ніколи не було раніше. У засіданні по черзі головували члени ради, тимчасово виконуючи обов'язки президента Палати шляхти.

Президенти

Віце-президенти

Примітки

Джерела

  • (нім.) Lanjus, Friedrich Graf. Die erbliche Reichsratswürde in Österreich. Selbstverlag, Schloss Haindorf am Kamp, Langenlois, 1939.
  • (нім.) G. Stourzh, Die Entwicklung der ersten Kammer in der österreichischen Verfassung unter besonderer Berücksichtigung der Zeit von 1848-61. Dissertation, Vienna, 1951.