Перегляд вихідного коду сторінки Палац Потоцьких (Львів)

{{Otheruses|Палац Потоцьких}}
{{Картка:Львівська споруда
| Назва будівлі        = Палац Потоцьких
| Фото                 = Дворец Потоцких.jpg
| Підпис               = Фасад палацу
| Архітектор           = Луї Довернь ({{lang-fr|Louis Dauvergne}})
| Замовник             = [[Потоцькі]]
| Власник              = [[Львівська картинна галерея]]
| Початок              = 
| Кінець               = [[1880]]
| Реконструкція        = [[1973]]—[[1974]]
| Зруйновано           = <!-- * Коли зруйновано споруду  -->
| Тип                  = 
| Стилі                = [[класицизм]]
| Адреса               = [[Вулиця Коперника (Львів)|вул. Коперника]], 15
}}
[[Файл:Potocki Palace, Lviv (project 1822 by I. Chambrez, destroyed in 1860-1861).jpg|міні|300пкс|Попередній палац. Архітектор [[Ігнатій Хамбрез]]. Проект [[1822]] року.]]
'''Пала́ц Пото́цьких''' ({{lang-pl|Pałac Potockich}})&nbsp;— пам'ятка архітектури у [[Львів|Львові]], розташована на [[Вулиця Коперника (Львів)|вулиці Коперника]], 15.

== Історія палацу ==
Родина [[Потоцькі|Потоцьких]], продавши свій палац на [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицькій]] (нині відомий як [[палац Бесядецьких]]), придбала у [[1822]]&nbsp;р. нерухомість на вулиці Широкій (нині [[Вулиця Коперника (Львів)|Коперника]]). На планах Львова [[XVIII]]&nbsp;— першої половини [[XIX]] ст. на цій дільниці видно розпланований город та кілька невеликих будівель. 

Перший палац збудовано у стилі класицизму за проектом архітектора [[Ігнатій Хамбрез|Ігнатія Хамбреза]]. Це була двоповерхова прямокутна в плані будівля із високим дахом. [[Фасад]] симетричний з центральним [[ризаліт]]ом, увінчаним [[аттик]]ом з балюстрадою. Перший ярус фасаду рустований, другий ярус ризаліту декорований шістьма парами іонічних [[пілястра|пілястр]].<ref>{{книга |автор = Ковальчук&nbsp;Х.&nbsp;І. |частина = |заголовок = Особливості архітектури Львова наприкінці XVIII — початку XIX |оригінал = |посилання = |відповідальний =  |видання = |місце = Львів |видавництво = Ліга-Прес |рік = 2005 |том =  |сторінки = 102, 119|сторінок = |серія = |isbn = 966-8293-67-3 |тираж = }}</ref> Власниками були [[Марія Климентина Потоцька|Марія з Сангушків]] та її чоловік [[Альфред Юзеф Потоцький]]. Палац було розібрано у [[1860]]—[[1861]]&nbsp;рр. Однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя. Будівництво розпочалось лише у [[1880]]&nbsp;р.

Новий палац був збудований у стилі [[бароко]], епохи французького короля [[Луї XIV]] за проектом французького архітектора Луї Альфонса Рене Довернь ({{lang-fr|Louis Dauvergne}}). Проект модифіковано львівськими архітекторами [[Юліуш Цибульський|Юліушем Цибульським]] та [[Людвік Балдвін-Рамулт|Людвіком Балдвіном-Рамултом]] і реалізовано під їх керівництвом.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 361 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref> [[1892]] року проект експонувався на будівельній виставці у Львові.<ref>''[[Ґранкін Павло Ерленович|Grankin&nbsp;P.]]'' Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007).&nbsp;— Львів&nbsp;: Центр Європи, 2010.&nbsp;— С. 107.&nbsp;— ISBN 978-966-7022-84-6.</ref>

== Родина Потоцьких&nbsp;— власники палацу ==
Марія Климентина з Сангушків (Maria Klementyna) (31 березня 1830 — 7 жовтня 1903, Львів) одружилася у 1851 року в містечку [[Славута|Славуті]] з [[Альфред Юзеф Потоцький|Альфредом II Юзефом Потоцьким]] гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут&nbsp;— 18 травня 1889, Париж)&nbsp;— графом, політичним діячем, маршалком Галицького Сейму, намісником Королівства Галичини та Володимирії, другим ординатом у Ланьцуті. Родина Потоцьких мала 4-ро дітей: Романа, Юлію, Климентину (Тишкевич) і Юзефа-Миколая.

Після завершення дипломатичної служби Альфред Потоцький присвятив подальше своє життя активній політичній діяльності в Галичині. Послом до Галицького Сейму був від свого першого обрання 1863&nbsp;р. до своєї смерті у 1889&nbsp;р. У 1875—1877&nbsp;рр. був маршалком Галицького Сейму. Протягом 1875—1883&nbsp;рр. був намісником Галичини. Відомий як меценат і палкий поціновувач французької архітектури. Альфред Потоцький замовив побудову резиденції, але помер передчасно у Парижі 18 травня 1889&nbsp;р. Будову палацу завершив його син Роман Потоцький та дружина Марія.

== Палац ==
[[File:2017-05-25 Potocki Palace, Lviv 6.jpg|thumb|Інтер'єр палацу]]
Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані, з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами. Триповерхова, з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон та рустикацією, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. Ліпний декор авторства Петра Гарасимовича та, ймовірно, [[Леонард Марконі|Леонарда Марконі]].

На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. З вулиці на подвір'я ведуть парадні монументальні ворота з двома флігелями, прикрашені картушем. Для прийомів у палаці Потоцьких були передбачені місця для під'їзду екіпажів, зали для зустрічей. З південно-західного боку біля палацу були збудовані з нетинькованої червоної цегли будівлі стайні з барельєфами коней та служб, з виходом на [[Вулиця Стефаника (Львів)|вул. Оссолінських (тепер Стефаника]], 7а). Від сторони вул. Коперника палац відділяє огорожа з парадними воротами та флігелями для сторожі. Тильні ворота виходить на вул. Тиху. Загальна площа палацу становить 3100 м².

До 1879 року тут знаходився великий міський парк. Вже наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX сторіч навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків, частина з яких виходила передніми фасадами на вулицю, а тильними частинами в сторону палацу. Тому вид на палац Потоцьких залишився відкритим лише з вулиці Коперника. Наприкінці 1980-х років у палацовому парку влаштували шахту для прокладання тунелів підземного трамваю, і побудували непривабливу прибудову, у якій зараз знаходиться [[Музей мистецтва давньої української книги]] (вул. Коперника, 15а). З ініціативи [[Возницький Борис Григорович|Бориса Возницького]] 2010 поряд у парку було закладено [[Парк замків та оборонних споруд давньої України]], де демонструються макети оборонних споруд у М 1:50.

== Історична хронологія ==
У січні, лютому, березні 1919 року палац був резиденцією [[Лінія Бертелемі|місії Бартелемі]].<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 163. {{ref-pl}}</ref>.

[[22 листопада]] [[1919]]&nbsp;р. на палац впав літак американського пілота Едварда Ґрейвса, що брав участь в показових польотах над центром Львова з нагоди 1-ї річниці зайняття міста поляками. Падіння літака та вибух паливних баків спричинили пожежу верхніх поверхів та даху будинку. 

Ремонт та реставрація палацу тривали до 1931&nbsp;р.

У 1945-1972 рр. палац був у користуванні Інституту геології і геохімії горючих корисних копалин АН УРСР.

У 1972 році тут розмістився Палац урочистих подій (Львівський міський РАЦС). 

У 1973—1974 рр. палац був на реставрації. 

У 1996 році поряд із будівлею спорудили [[Львівський палац мистецтв]].

У 2000-х рр. палац Потоцьких передали [[Львівська картинна галерея|Львівській галереї мистецтв]].

У лютому 2015 року в палаці Потоцьких відкрили каплицю із найстарішою іконою Львова.<ref>[http://zik.ua/news/2015/02/13/u_palatsi_pototskyh_vidkryly_kaplytsyu_iz_naystarishoyu_ikonoyu_lvova_564279 У палаці Потоцьких відкрили каплицю із найстарішою іконою Львова]</ref>

== Світлини ==
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Палац Потоцьких Львів 2.JPG|border|217px|]]
|[[Файл:Lwów - Pałac Potockich 5.JPG|border|385px|]]
|[[Файл:Палац Потоцьких Львів 3.JPG|border|217px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''Ліхтар поблизу входу''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Фасад палацу''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Тил палацу''</div>
|}
</center>

== Див. також ==
* [[Палац Потоцьких (Івано-Франківськ)]]
* [[Палац Потоцьких (Тульчин)]]
* [[Палац Потоцьких (Одеса)]]

== Виноски ==
<references/>

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема              = Палац Потоцьких
|Портал            = Львів
|Портал-зображення = Хоругва Львова.png
|Вікісловник       = 
|Вікіпідручник     = 
|Вікіцитати        = 
|Вікіджерела       = 
|Віківиди          = 
|Вікіновини        = 
|Вікісховище       = Category:Potocki Palace, Lviv
|Метавікі          = 
|Проект            = 
|Родовід           = 
}}
* [http://welcome.lviv.ua/index.php?cat=culture_palaces&id=3 Палац Потоцьких] 3D-віртуальний тур
* Пам'ятники містобудівництва та архітектури Української ССР.&nbsp;— Київ, Будівельник, 1983—1986&nbsp;— том 3, с. 14


{{Визначні пам'ятки Львова}}
{{Музеї Львова}}

{{coord|49|50|16|N|24|1|37|E|type:landmark_region:UA_scale:1000|display=title}}

[[Категорія:Палаци Львова]]
[[Категорія:Резиденції Потоцьких|Л]]
[[Категорія:Визначні місця Львова]]
[[Категорія:1880 у Львові]]