Палац Чіпіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:42, 2 вересня 2014, створена AnatolyPm (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральна частина фасаду із трьохарочними вікнами, створеними Андрією Алеші, XV ст.

Палац Чіпіко (хорв. Palača Ćipiko) — палац роду Чіпіко у м. Трогірі (Хорватія).

Палац видного трогірського роду Чіпіко займає усю зіхідну сторону центральної площі міста. У південній стороні площі, фасадом до бокової сторони Міської лоджії і церкви Св. Варвари, розташувався Малий палац Чіпіко, у будівництві якого брав участь і Нікола Флорентинець (1430—1505). Великий палац Чіпіко знаходиться вздовж західної частини площі, навпроти Муніциального палацу та кафедрального собору Св. Лаврентія.

У цьому ансамблі особливо виділяється подвійний бельетаж із пізньоготичними трьохарочними вікнами, зверненими до кафедрального собору. Бельетаж був створений скульптором Андрією Алеші (1425—1505) приблизно у 1470 році. В епоху бароко відбулась перебудова трьохарочного вікна другого поверху у балкон із балюстрадою.

У той самий час під балконом була знайдена нова позиція для північного порталу палацу, оформленому у ренесансному стилі Іваном Дукновичем (1440—1514). Зверху монументальний портал вінчала скульптура «Янгол-факельник із гербом роду Чіпіко», створена Дукновичем близько 1480 року, зараз зберігається у Музеї міста Трогіра. Південний портал із медальйонами янголів, що тримають написи із дивізом Коріолана Чіпіко — NOSCE TE IPSVM («Пізнай самого себе»), створив Ніколо Флорентинець у 1470 році. Посередині два лева притримують картуш і гербом сімейства Чіпіко.

До вигляду усього комплексу також гарно вписуються ренесансне подвір'я палацу із колонадою, галереями і колодязьним вінком, багато декорованим різьбленим орнаментом. Такий приклад порядку внутрішнього подвір'я і декорацій, характерний для ансамблів, спроектованих Юраєм Далматинцем (1410—1475), очевидно, був успадкований його молодшими співробітниками і послідовниками.

Література[ред. | ред. код]

  • Антун Травирка. Трогир: история, культура, художественное наследие = Trogir: povijest, kultura, umjetnička baština. — Zadar : Forum, 2008. — 112 с. — ISBN 978-953-291-047-6.

Посилання[ред. | ред. код]