Палій Олександр Володимирович
Палій Олександр Володимирович | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||
Загальна інформація | ||||||||
Народження |
17 березня 1969 Новопілля | |||||||
Смерть |
10 серпня 2014 (45 років) Зелене | |||||||
Поховання | Кривий Ріг | |||||||
Військова служба | ||||||||
Приналежність |
![]() | |||||||
Вид ЗС |
![]() | |||||||
Формування |
![]() | |||||||
Війни / битви | Війна на сході України | |||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||
Олекса́ндр Володи́мирович Палі́й (нар. 17 березня 1969 — пом. 10 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України. ЖиттєписПрацював машиністом на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Пішов одним з перших добровольців. Молодший сержант, головний сержант взводу, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас». 10 серпня 2014-го БТР Олександра потрапив у засаду і підірвався на міні, загорівся. При спробі вибратися і загасити БТР був застрелений двома пострілами снайпера у спину. Тоді ж загинув вояк «Кривбасу» Сергій Бонцевич та два із «Правого сектору» — Олег Тарасюк й Анатолій Федчишин. У Олександра залишилися хвора мати, дружина і 18-річний син. Похований в Кривому Розі 13 серпня 2014-го, у місті оголошено жалобу. Нагороди та вшанування15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1] Примітки
Джерела |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 17 березня
- Народились 1969
- Померли 10 серпня
- Померли 2014
- Поховані у Кривому Розі
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Криворізького району
- Українські військовики
- Учасники російсько-української війни 2014—2017
- Загинули в боях російсько-української війни 2014—2017
- Померли в Амвросіївському районі