Відмінності між версіями «Пам'ятники Івано-Франківська»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
(Вилучив файл Cap._E._J._Smith.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Ymblanter. Причина: per c:Commons:Deletion requests/Files uploaded by Gudyma s.)
(Вилучив файл Пам'ятник_Роману_Шухевичу_-_2.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Ymblanter. Причина: per c:Commons:Deletion requests/Files uploaded by Gudyma s.)
Рядок 155: Рядок 155:
 
|'''[[Едвард Джон Сміт|Едварду Джону Сміту]]'''|| 2018 ||С. Петлюри, 19 |||| На території ресторану «Титанік».
 
|'''[[Едвард Джон Сміт|Едварду Джону Сміту]]'''|| 2018 ||С. Петлюри, 19 |||| На території ресторану «Титанік».
 
|-
 
|-
|'''[[Шухевич Роман Осипович|Роману Шухевичу]]'''|| 23 травня 2019 ||на розі вулиць Шухевичів і Цьоклера || [[File:Пам'ятник Роману Шухевичу - 2.jpg|240px]] || Автори монумента – [[Семак Ігор Миколайович|Ігор Семак]] та Євген Шатирко.
+
|'''[[Шухевич Роман Осипович|Роману Шухевичу]]'''|| 23 травня 2019 ||на розі вулиць Шухевичів і Цьоклера |||| Автори монумента – [[Семак Ігор Миколайович|Ігор Семак]] та Євген Шатирко.
 
|-
 
|-
 
|}
 
|}

Версія за 19:24, 13 червня 2019

Стаття Пам'ятники Івано-Франківська призначена для ознайомлення, в тому числі й візуального зі зразками монументальної скульптури обласного центра України міста Івано-Франківська.

Коротко про міські пам'ятники

У сучасному Івано-Франківську встановлено низку пам'ятників — переважно українським національним діячам культури та історії — Іванові Франку, Степанові Бандері, Василю Стефанику тощо. У місті з багатими християнськими традиціями є також релігійні пам'ятники — статуї Пресвятої Діви Марії та Ісуса Христа.

Найстаріший пам'ятник Станіслава (Івано-Франківська), що зберігся до наших днів — Адамові Міцкевичу (1898; сучасний вигляд — від 1930 року).

У радянський період в Івано-Франківську було споруджено відразу декілька пам'ятників, зокрема «обов'язковий» Леніну, й низка «квазітехнічних» — макетів техніки, що мали уславляти успіхи науки й економіки після возз'єднання з рештою України.

У період незалежності (від 1991 року) в місті було прибрано майже всі зразки радянської монументальної пропаганди, окрім стели на честь 40-річчя визволення міста від німецьких військ у ІІ Світову, натомість у Івано-Франківську з'явився величний монумент Каменяра (1995), чиє ім'я носить місто. Таким чином, практично всі івано-франківські пам'ятники належать сьогоднішньому періоду незалежної України.

Низка монументів Івано-Франківська присвячені яскравим подіям національної історії, зокрема монумент на честь проголошення столиці ЗУНР в Станіславові (2004). Цей пам'ятник, а також погруддя видатного українського бджоляра Петра Прокоповича були встановлені завдяки меценатським пожертвам українського емігранта В. С. Войцюка (†2010).

Своєрідним меморіальним місцем, у тому числі зосередженням пам'ятників, власне надгробних, яскравих національних діячів, є колишній міський цвинтар, знаний тепер як Івано-Франківський меморіальний сквер — тут розташовані впорядковані поховання першого галицького композитора і диригента Дениса Січинського, професора лексикографа і українського мовознавця, засновника філії «Просвіти» в Станіславові (1886) Євгена Желехівського тощо.

Влітку 2010 року міська комісія з питань перейменування вулиць та встановлення пам'ятних знаків в Івано-Франківську підготувала кілька пропозицій щодо встановлення в місті 2 нових пам'ятників — Роману Шухевичу та «Руській трійці»[1].

31 грудня 2013 року в Івано-Франківську встановили перший в світі пам'ятник «Руській трійці».

23 травня 2019 року в Івано-Франківську встановили пам'ятник Роману Шухевичу.

Сучасні пам'ятники

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Ігнацію Камінському 4 грудня 2015 на розі вулиць Мазепи та Бельведерської Ігнацій Камінський.JPG Скульптура присвячена видатному бургомістру Станіславова Ігнацію Камінському (1819-1902). За 20 років на посаді керівника міста (1869-1889) Ігнацій Камінський встиг дуже багато. Саме йому слід подякувати за відновлення міста після грандіозної катастрофи – так званої Мармулядової пожежі, яка спалахнула 28 вересня 1868 р. Тоді згоріли 260 будинків, була зруйнована ратуша та суттєво пошкоджений вірменський костел. Коштів на відновлення будівель у міста не було. Камінський у 1866 р. зайняв посаду віце-бургомістра, а з 1873 по 1888 р. ще й був депутатом у Крайовому сеймі й австрійському парламенті. Він домігся великої позики для міста на дуже вигідних умовах, завдяки чому Станиславів досить швидко відбудували.
Роману Гурику 14 жовтня 2015 меморіальний сквер Пам'ятник Роману Гурику в Івано-Франківську.JPG 19-річний іванофранківець Роман Гурик загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві від пострілу снайпера. Він був студентом Прикарпатського національного університету. Пам'ятник створив київський скульптор Борис Данилюк у співпраці з фахівцями майстерні каменю та литварні. Робота тривала близько восьми місяців. Пам'ятник освятив архієпископ і митрополит Івано-Франківський преосвященний владика Володимир (Війтишин).[2]
Андрею Шептицькому 2015 майдан Андрея Шептицького Пам'ятник Митрополиту Андрію Шептицькому. м. Івано-Франківськ.JPG Скульптуру виконано у стилістиці традиційного українського іконопису: з витягнутими пропорціями фігур. Автори пам'ятника — молоді скульптори Степан Федорин та Микола Гурмак. Вартість пам’ятника і облаштування території довкола — близько мільйона гривень. Пам'ятник освятив глава УКГЦ Святослав (Шевчук).[3]
Францу Йосифу І 2014 майдан Андрея Шептицького, при вході до готелю "Франц" На вході готелю Франц.JPG Пам'ятник імператору в людський зріст встановили в листопаді 2014 р. власники готелю "Франц", що на Майдані Шептицького. За задумом, сам Франц Йосиф запрошуватиме гостей зупинитися в готелі свого імені.

Імператор Франц Йосиф І – легендарна для Галичини історична постать. Свого часу на цих теренах існував своєрідний культ цісаря. Відголоски його досі помітні в ностальгії за часами габсбурзької монархії, яка властива частині галицької інтелігенції. Франц Йосиф І правив 68 років (1848-1916), встановивши абсолютний рекорд серед європейських монархів.

Бандері Степанові 2009 на Європейській площі Пам'ятник Степанові Бандері в Івано-Франківську.jpg Меморіальний комплекс та пам'ятник Степану Бандері був відкритий урочисто 1 січня 2009 року[4]. Його автор — львівський скульптор Микола Посікіра[5].
Борцям за волю України 2003 по вул. Є. Коновальця, біля аеропоту Пам'ятник борцям за волю України.jpg Скульптор: В. Довбенюк[6]
Пам'ятник яйцю 2000 Площа Ринок Пам'ятник яйцю.JPG У 2000 р. в рамках реконструкції міста на площі Ринок було споруджено фонтан, що мав символізувати відродження життя, яке завжди перемагає смерть. Цей символ початково мав форму яйця, зі шкаралупи якого витиналися пагони рослин. З часом металічні «пагони» зламалися й залишилася лише кам’яна частина. У 2004 році монумент опинився в епіцентрі політичного скандалу. Дотепні іванофранківці оголосили його пам’ятником яйцю, яке жбурнули у Віктора Януковича, тоді кандидата у президенти.
Воїнам-афганцям 2009 у парку Воїнів-інтернаціоналістів Пам’ятник воїнам-афганцям в Івано-Франківську.jpg Пам'ятник воїнам, полеглим в афганській війні 19781989 рр.,[7]— майже трьохметрова гранітна скульптура. На постаменті — 30-тонна скеля, на ній жива мішень під прицілом снайперської гвинтівки — бронзова фігура солдата, який тримається за пробите кулею серце. Біля підніжжя — символ пам'яті: запалений факел, пам'ятна таблиця загиблих та викладене каміння з написами афганських міст, де відбувалися найжорстокіші бої за участю українців. Це — Кабул, Кандагар, Саланг, Джелалабад.[8]

Скульптор — лауреат Шевченківської премії — Василь Вільшук, який створив пам'ятник В'ячеславові Чорноволу та ін. Вартість — 280 тис. грн.

«Дерево щастя», 2009 пішохідна частина вулиці Незалежності Дерево щастя в Івано-Франківська.jpg Коване триметрове металеве «дерево щастя» — подарунок учасників щорічного «Свята ковалів-2008» до Дня міста. На його гілках — сотні «кованих подарунків»: тут і людина-оркестр, і дитяча гойдалка, і жар-птиці та дивовижні квіти. Встановлена вона на місці, де кілька разів не приживалося живе дерево.[9]
Вознесіння, монумент 2001 на «Валах» Памятник Ісусу Христу у Івано-Франківську.jpg Монумент встановлений 28 червня 2001 року, складається із триметрової статуї Ісуса Христа та двох біло-мармурових пілонів, на яких знаходяться хрест та бронзова накладка, що імітує німб. Скульптори — львів'яни Р. Сивенький та П. Штаєр.[10]
«Камінь кохання», обеліск 2010 в парку ім. Шевченка Камінь кохання.jpg Камінь, що береже вірність, єднає серця та приносить вічну любов. Цей талісман закоханих у дарунок рідному місту привіз із Кани Галілейської колишній івано-франківець, митець Алекс Штрай, чиї роботи здебільшого пов'язані з біблійною тематикою.[11]
Ленкавському Степану 2010 в Угорниках Пам'ятник Степану Ленкавському в Угорниках.JPG Пам'ятник українському політичному діячеві, публіцисту, одному з ідеологів ОУН Степанові Ленкавському, уродженцеві села Угорники, що входить адміністративно до Івано-Франківської міськради, було урочисто відкрито напередодні Дня незалежності України 22 серпня 2010 року. На церемонії відкриття пам'ятника були присутні заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Іваницький, активісти політичних партій Свободи, Нашої України, УНП, УНА-УНСО, УРП Собор, воїни ОУН-УПА, жителі села Угорники та Івано-Франківська. Пам'ятник виконаний з бронзи, автор — скульптор лауреат Шевченківської премії Василь Вільшук[12].
Ленкавському Степану, погруддя на розі вулиць Ленкавського та Короля Данила Погруддя Степану Ленкавському в Івано-Франківську.jpg
Міцкевичу Адаму 1930 на площі Міцкевича Пам'ятник Адамові Міцкевичу в Івано-Франківську.jpg Пам'ятник польському поетові Адаму Міцкевичу було урочисто відкрито в столітній ювілей поета 20 листопада 1898. Пам'ятник був виготовлений з білого каррарського мармуру. Однак у 1930 році через руйнування пам'ятник повністю реконструювали, поставили бронзовову копію оригіналу так він і виглядає зараз. Первинний автор монумента — краківський скульптор Тадеуш Блотницький[13][14].
Монумент Слави 1967 на вулиці Лепкого Монумент Слави у Івано-Франківську.jpg
на честь возз'єднання Західної України з Радянською 1988 перед будівлею Івано-Франківської ОДА («Білий дім») На честь возз'єднання Західної України з Радянською.jpg

Скульптор Я. Чайка, архітектор М. Ходан.

Пластунам, які не зрадили своїх присяг 2012 сквер біля площі Адама Міцкевича Plast.jpg Скульптор: В. Довбенюк
Пам'ятник Євгену Коновальцю 21 жовтня 2012 в сквері на розі вулиць Коновальця - Військової. Пам'ятник Є. Коновальцю.jpg Пам'ятник зроблено у вигляді бронзового погруддя Коновальця у військовій формі, що підноситься на гранітній колоні загальною висотою більше 3 м. Внизу на постаменті напис "Євген Коновалець (1891-1938)". Скульптор - Ігор Семак.
на честь проголошення столиці ЗУНР в Станіславові 2004 перед Домом правосуддя (вул. Грюнвальдська, 11) Пам’ятник столиці ЗУНР в в Івано-Франківську.jpg Пам'ятний знак на честь проголошення ЗУНР в Станіславові був урочисто відкритий у 2004 році. Автор — скульптор Володимир Довбенюк. Пам'ятник встановлено завдяки меценатському сприянню В. С. Войцюка[15].
на честь скасування панщини в 1848 році, пам'ятний хрест відновлений у 2007 на розі вулиць Тисменецької та Юності На честь скасування панщини в 1848 році.jpg
«Полеглим військовим залізничникам» (?) біля пішохідного моста за залізничним вокзалом Памятник полеглим військовим залізничникам.jpg
Обеліск Слави 1969 на Північному бульварі (на площі Визволення) Обеліск Слави в Івано-Франківську.jpg

Обеліск (висотою 26 м) споруджено на честь 25-річчя звільнення міста від німецько-фашистських загарбників. Автор — скульптор П.Сопільник.[16] Обеліск увінчувала п'ятикутна зірка, зі здобуттям незалежності зірку зняли.

Працівникам органів внутрішніх справ Прикарпаття, які загинули при виконанні службових обов'язків 1997 на розі вулиць Сахарова і Коновальця Працівникам органів внутрішніх справ Прикарпаття, які загинули при виконанні службових обов’язків.jpg Пам'ятник Працівникам органів внутрішніх справ Прикарпаття, які загинули при виконанні службових обов'язків, було урочисто відкрито на День міліції (20 грудня) 1997 року. Монумент встановлений з ініціативи ради ветеранів, підтриманої тодішнім начальником УМВС в області генералом міліції Анатолієм Французом.[17] Скульптор М. Посікіра, архітектор М. Федик.[18]
Пресвятої Діви Марії, статуя на майдані Шептицького Статуя Пресвятої Діви Марії в Ів-Франківську.jpg
Пресвятої Діви Марії, статуя вул. Карпатська Скульптура Божої матері біля ІФНТУНГ.jpg встановлено на території ІФНТУНГ
Прокоповичу Петру, погруддя 2002 на вулиці Шпитальній Погруддя Петра Прокоповича в Івано-Франківську.jpg Погруддя видатного українського бджоляра, основоположника раціонального бджільництва Петра Прокоповича встановлено в червні 2002 року коштом мецената В. С. Войцюка,Скульптор: В. Довбенюк [19][20].
Українським націоналістам/ Страченим націоналістам, пам'ятний знак 2003 на вулиці Страчених Памятник страченим патріотам в Івано-Франківську.jpg Пам'ятний знак страченим українським націоналістам було відкрито на Покрову 14 жовтня 2003 року. У такий спосіб вшановано та увічнено пам'ять про українців, розстріляних німецькими окупантами під час постановки оперети Я. Барнича «Шаріка» у Станіславівському театрі імені І. Франка 1943 року[21]. Водночас наприкінці 2000-х встановилась громадська думка в частини містян і громадських діячів, що замість маловиразної скульптури Страченим націоналістам має бути встановлений повноцінний монумент, а вулиця, де він встановлений — Страчених має бути перейменована на вулицю Страчених українських патріотів, адже теперішня скульптура і назва вулиці нерідко асоціюються з синагогою, розташованою поруч, відтак євреями,Скульптор: В. Довбенюк [22].
Софіївська група 1950-ті на розі вулиць Героїв УПА та Софіївка (в той час с. Софіївка) Софіївська група.jpg Монумент встановили на братському похованню. На низенькому п'єдесталі стояла ціла скульптурна група: один солдат присів, наче перед ривком в атаку, інший кидає гранату. У 1945 році у пресі був надрукований проект реконструкції площі Міцкевича. За задумом обласного архітектора Клочко, посередині скверу мав би постати величний монумент радянським солдатам. Той задум не реалізували, але софіївський пам'ятник дуже нагадує зменшену копію того амбітного проекту. Скульптуру знесли ще у 1960-х, під час реконструкції кладовища.
Стефанику Василеві 1995 у подвір'ї Прикарпатського університету на вулиці Шевченка Пам'ятник Василеві Стефанику в Івано-Франківську.jpg Пам'ятник видатному українському прикарпатському письменнику Василю Стефанику було урочисто відкрито 21 січня 1995 року. Автор — скульптор Еммануїл Мисько[23].
Франкові Івану 1995 на вулиці Незалежності біля будівлі Обласного музично-драматичного театру Пам'ятник Франкові в Івано-Франківську (5).jpg Величний пам'ятник (не перший у місті) визначному українському поетові та мислителю, громадському діячеві Іванові Франку, чиє ім'я носить місто, було урочисто відкрито 26 серпня 1995 року. Монументальний комплекс відображає високу постать Івана Франка, що крокує, на гранітному постаменті, — символізує задуманого поета і філософа, що в русі заглибився у свої думки. Автори пам'ятника — скульптори Любомир Яремчук та Микола Посікіра.
Франкові Івану, погруддя 1978 вул. Івана Франка Пам'ятник Івану Франку в Івано-Франківську.jpg Погруддя письменника, «що немов виростає зі скелі», встановлено 1978 року на однойменній вулиці у сквері (реконструкція пам'ятника с. Опришивців) (1956 р.). Автор — А. Болюк[24].
Чорноволу Вʼячеславові, погруддя 2007 на розі вулиць Чорновола та Січових Стрільців Погруддя Вячеслава Чорновола в Ів-Франківську.jpg Погруддя видатному політичному діячеві України XX століття В'ячеславові Чорноволу було відкрито 24 грудня 2007 року[25]. Автор скульптурного портрета політика — львівський скульптор Василь Вільшук, виконали роботи співробітники управління капітального будівництва виконкому Івано-Франківської міської ради[26].
Шевченкові Тарасу, пам'ятник 2011 в парку ім. Шевченка Памятник Шевченку у Франківську.jpg Пам'ятник подарував відомий канадський скульптор Лео Мол у 2008 році. Декілька років тривали дискусії щодо вибору місця встановлення монумента та його художньої цінності. 22 травня 2011 року відбулось урочисте відкриття нового пам'ятника у Парку ім. Т. Г. Шевченка, неподалік старого погруддя Кобзареві. Копія скульптури знаходиться у місті Оттава.
Шевченкові Тарасу, погруддя 1951 в парку ім. Шевченка Пам'ятник Тарасові Шевченку в Івано-Франківську.jpg Скульптор І. Николишин
Шкільництву 2005 у подвір'ї 5 школи на вулиці Франка Пам'ятник шкільництву.jpg Цей оригінальний монумент, що має вигляд глобуса й стосу книжок, було споруджено з ініціативи директора школи Я. В. Олексина. Пам’ятник символізує необхідність повсякчасного та безперервного навчання задля досягнення вершин досконалості та поставленої мети. Скульптор Володимир Довбенюк, архітектор І. Токарук.
Пам'ятник чорнобильцям Прикарпаття 21 серпня 2014 у сквері на розі вулиць Незалежності і Шухевичів Пам'ятник чорнобильцям Прикарпаття.jpg Пам'ятник зроблений із граніту у вигляді матері-берегині висотою близько 5 м. На постаменті напис: "І мертвим, і живим, і ненародженим чорнобильцям Прикарпаття. Вони спасли світ від ядерної катастрофи. Вічна пам'ять". Автор пам'ятника - скульптор Володимир Довбенюк.
Руській Трійці 2013 у Парку імені Адама Міцкевича Пам'ятник діячам "Руської трійці".jpg Скульптор Володимир Довбенюк
Пилипу Орлику 24 жовтня 2012 по вулиці Пилипа Орлика Пам'ятник Пилипу Орлику.JPG Творцями пам’ятника є архітектор Володимир Гайдар і скульптор Степан Федорин. Пам’ятний знак виконаний у вигляді вертикального прямокутника із глибоким вирізом в середній частині.
Жителям села Пасічної, які загинули за волю України початок вул. Горбачевського Жителям села Пасічної, які загинули за волю України.JPG Скульптор: В. Довбенюк
Данилу Галицькому 13 жовтня 2015 по вулиці Короля Данила Пам'ятник королю Д. Галицькому в Івано-Франківську.JPG Бронзове погруддя (висота 1,3 м.) Королю Данилу виготовив скульптор Ігор Семак. Встановлене на гранітному постаменті заввишки понад 2 м. Ініціатором і фундатором цього проекту є родина колишнього міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса.
Опанасу Заливасі 23 листопада 2017 пішохідна частина вулиці Незалежності Пам'ятник Опанасу Заливасі.jpg Бронзовий пам'ятник зображає художника з мольбертом, який ніби присів на одній з лавок «стометрівки» та робить замальовку. Скульптор Ігор Семак.
Андрію Мельнику 17 грудня 2017 на розі вулиць Мельника-Сахарова Пам'ятник А. Мельнику.jpg Скульптор Ігор Семак.
Шандору Петефі 31 липня 2017 в парку ім. Шевченка Пам'ятник Шандору Петефі.jpg
Івану Пулюю 21 вересня 2015 біля центральних воріт ІФНТУНГ на вулиці Береговій Пaм'ятник Івану Пулюю.jpg На постаменті викарбувані слова Івана Пулюя: "... нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю". Проект пам’ятника виконав архітектор Володимир Гайдар, скульптор Микола Обезюк.
Дмитру Гаху в с. Хриплин Погруддя Дмитру Гаху.jpg На постаменті викарбувані слова: "Земляче наш! В борні уклав ти свій талант, натхнення, душу. Пройшовши крізь огонь і стужу. Для нас героєм ти постав. Дмитро "Скуба" Гах. 10.10.1919 - 27.09.1945"
Народному вчителю 02 грудня 2018 на розі вулиць Франка та Петрушевича Пам'ятник Народному вчителю.jpg Автор Ігор Семак.
Великоднє сонце 2008 на Валах Пам’ятник «Пасхальне сонце».jpg Зроблений під час Міжнародного фестивалю Свято ковалів-2007. Висота пам’ятнику приблизно 3 метра, діаметр близько 2 метрів. До диску прикріплені 12 металевих промінів, які створені з янголів, жучків та дзвіночків. Кожен промінь цього величезного сонця кували 300 майстрів з 20 країн різними ковальськими техніками.
Мотоциклу 2018 Площа Ринок Пам'ятник мотоциклу.jpg Номерний знак 63-08 СЯД. Автори ідеї — Шешурак Вікторія та Шешурак Віра. Автор скульптури — Шешурак Андрій.
Едварду Джону Сміту 2018 С. Петлюри, 19 На території ресторану «Титанік».
Роману Шухевичу 23 травня 2019 на розі вулиць Шухевичів і Цьоклера Автори монумента – Ігор Семак та Євген Шатирко.

Колишні пам'ятники

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Братам Майданським 1979 На честь чотирьох братів, які з приходом СРСР активно брали участь у партійній і громадській роботі. Всі, четверо, загинули на війні. З нагоди 40-річчя «возз'єднання» 23 вересня 1979 року їм відкрили пам'ятник.

Монумент являв собою чотири залізобетонних пілони розмірами 6,5х1х0,5 м. На кожному з них були барельєфи братів, а на першому вгорі — напис: «Брати Майданські борці за владу Рад на Прикарпатті, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної Війни».

Варто додати, що був ще п'ятий,— наймолодший брат Михайло. Але оскільки він повернувся з війни живим, то барельєф для нього робити не стали. Наприкінці 1980-х поруч встановили ростову скульптуру їхньої матері у скорботі. Пам'ятник протримався до 1993 року. Спочатку не було одностайної думки щодо його знесення, мовляв,— свої хлопці, яких ввела в оману ідеологічна пропаганда. Справу про знесення вирішила зірка на кашкеті Дмитра Майданського. Зараз на цьому місці продуктовий міні-маркет.

Скульптор — Болюк, архітектор — Соколовська.

Володимиру Леніну 1975 Лєнін у Франеку.jpg Скульптори А. Білостоцький, Г. Кальченко, О. Супрун, архітектори Т. Довженко і Л. Попеченко. 9 жовтня 1990 року пам'ятник було демонтовано[27]

У 1995 на цьому ж місці встановлено пам'ятник Івану Франку

Літак Гагаріна 1980-ті с. Крихівці (на кільці біля теперішнього «Сільпо») Це був справжній винищувач МіГ-15УТІ, — на такому ж розбився Юрій Гагарін. Цей пам'ятник офіційно не зносили. На початку 1990-х сильним вітром обірвало частину обшивки каркасу, — пам'ятник залишився на одних опорах. Протягом місяця його ніхто не ремонтував, і в результаті, вночі, — літак зник. За неофіційними даними, його розпиляли та здали на брухт.
Ракета проти церкви 1970-ті У 1972 році у приміщенні вірменського костелу відкрили музей історії релігії і атеїзму. Згодом площу перед музеєм прикрасила ракета, яка, згідно з тогочасним путівником, «символізувала одвічне прагнення людства до знань, до світла, до щастя». Ходили розмови про справжній ракетний модуль, на якому раніше тренувалися космонавти. Насправді ж це був звичайний макет, виготовлений на локомотиворемонтному заводі, на вигляд — досить мирний. У 1990 році костел повернули церкві, а ракету тоді відвезли на територію одного із промислових підприємств.
Танк Т-34 1978 на Сталінградській площі (тепер Європейська) У листопаді 1965 року його поставили на Пасічній, в середині кільця (траси на Калуш і Львів).[28] То був старенький Т-34 на простому прямокутному постаменті. Пізніше врахували, що танкісти наступали з півдня — з боку Опришівців, а в напрямку Калуша відступали німці. Тому пам'ятник перенесли, а постамент підірвали вночі. Кажуть, що від вибуху потріскали вікна у сусідніх будинках.

Повторне відкриття відбулось у 1978 р. Танк Т-34 стояв на постаменті у формі зрізаного паралелепіпеда, обкладеного білим мармуром. На борту машини був номер «100», а на стволі — сім зірочок, що символізувало кількість знищених танків противника. На початку 1990-х танк зняли вночі. Наступного ранку на постаменті написали червоною фарбою: «Вандали — поверніть історію!». Через декілька днів демонтували і постамент.

Архітектор Альощенко, скульптор Давидюк.

Францу I 1838 на площі Францішка (тепер майдан Шептицького) Франц Йосиф І.jpg Був знесений за наказом польського військового коменданта на рубежі 1919/1920 років, бронзу здано на військовий склад. Постамент знесли 1928 року. Всього пам'ятник цісарю простояв у місті 81 рік.
Грюнвальдської битви 1910 в парку Ельжбети (тепер парк імені Тараса Шевченка) Був встановлений в річницю 500-ліття Грюнвальдської битви. В 1910 році у парку цісарівни Елізабети (нині парк Шевченка) було відкрито пам’ятник, що називався  «Грюнвальдська скала». Монумент мав вигляд високої колони, увінчаної фігурою орла з розпростертими крилами (символ польської держави). Загальна висота Грюнвальдської скали складала 6 м. У грудні 1941 р. пам’ятник був серйозно пошкоджений німцями, а відтак і знесений.

Виноски

  1. В Івано-Франківську хочуть встановити пам'ятник Шухевичу // інф. за 10 червня 2010 року на www.zaxid.net (Новини ZAXID.NET)
  2. Урочисте відкриття пам'ятника Герою Небесної Сотні, Герою України Роману Гурику. www.pu.if.ua. Процитовано 2015-10-18. 
  3. В Івано-Франківську відкрили пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому // Радіо Свобода, 28.08.2015.
  4. Рильчук Юрій В Івано-Франківську відкрили меморіальний комплекс та пам'ятник Степану Бандері // інф. Укрінформ за 3 січня 2009 року
  5. В Івано-Франківську в урочистій обстановці відкрили памятник провідникові ОУН Степану Бандері на www.vidgolos.com
  6. Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська» — Ів.-Франківськ: Лілея, 2010. — С. 195
  7. nashemisto.if.ua
  8. www.vezha.org
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютий 2014. Процитовано 10 серпень 2010. 
  10. Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська» — Ів.-Франківськ: Лілея, 2010. — С. 49
  11. із сайту «Deutsche Welle»
  12. В Івано-Франківську відкрили пам'ятник автору Десяти заповідей українського націоналіста // інф. за 23 серпня 2010 року на Korespondent.net
  13. Пам'ятник Адаму Міцкевичу на www.ivfrankivsk.if.ua
  14. [ http://www.report.if.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4192:2010-04-22-20-33-53&catid=59:2009-09-26-16-39-41&Itemid=67 Пізнай краще свій край: Пам'ятник Міцкевичу] газета репортер за 19 серпня 2010 року http://www.report.if.ua
  15. Пам'ятник в честь проголошення столиці ЗУНР в Станіславові на www.ivfrankivsk.if.ua
  16. www.ivfrankivsk.if.ua
  17. МВС України в Івано-Франківській області
  18. Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська» — Ів.-Франківськ: Лілея, 2010. — С. 195
  19. В Івано-Франківську відкрито пам'ятник винахіднику бджолиного вулика Петру Прокоповичу // новина від Радіо «Свобода» за 10 червня 2002 року
  20. Помер Володимир Войцюк — відомий прикарпатський меценат, повідомл. за 4 червня 2010 року на www.vezha.org (Телерадіокомпанія «Вежа» — Новини Івано-Франківськ, Прикарпаття)
  21. Сьогодні в Івано-Франківську відбулося урочисте відкриття пам'ятника Страченим. // інф. за 14 жовтня 2003 року на Веб-сторінка Івано-Франківської обласної державної адміністрації
  22. Оксана Середюк (інформслужба ТРК «Вежа», Ів.-Франківськ) Громадськість Івано-Франківська вимагає знести пам'ятник Страченим на однойменній вулиці // інф. за 12 червня 2009 року
  23. Хронологія подій (Івано-Франківська) на www.dif.if.ua («Ділова Івано-Франківщина»)
  24. Сайт обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка
  25. Набока Інна 20 років Українській Гельсінкській Спілці // матеріал Радіо «Свобода» від 7 липня 2008 року
  26. В Івано-Франківську відкрили пам'ятник В'ячеславу Чорноволу на Івано-Франківська обласна державна адміністрація
  27. За рішенням сесії міської Ради в Івано-Франківську демонтовано пам'ятник Леніну на www.ivfrankivsk.if.ua.
  28. www.ivfrankivsk.if.ua. Архів оригіналу за 3 лютий 2014. Процитовано 6 серпень 2010. 

Джерела і посилання