Відмінності між версіями «Пам'ятник Володимиру Великому (Київ)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Заміна шаблону координат на {{coord}} див. Вікіпедія:Проект:Географічні координати)
Рядок 8: Рядок 8:
 
| країна = {{UKR}}
 
| країна = {{UKR}}
 
| місце розташування = {{Квм}}[[Володимирська гірка]]
 
| місце розташування = {{Квм}}[[Володимирська гірка]]
| координати = {{Coor dms |50|27|22.2|N|30|31|37.3|E|scale:1000}}
+
| координати = {{coord|50|27|22.2|N|30|31|37.3|E|scale:1000|display=inline,title}}
 
| архітектурний стиль = [[неовізантизм]]
 
| архітектурний стиль = [[неовізантизм]]
 
| автор проекту = <!-- не обов'язковий -->
 
| автор проекту = <!-- не обов'язковий -->

Версія за 15:33, 24 лютого 2010

Пам'ятник Володимиру Великому
St Volodymyr statue in Kyiv.jpg
Пам'ятник Святому Рівноапостольному Великому князеві Київському Володимиру-Василю Святославовичу Великому (Красне Сонечко) у Києві

50°27′22″ пн. ш. 30°31′37″ сх. д. / 50.456167° пн. ш. 30.527028° сх. д. / 50.456167; 30.527028Координати: 50°27′22″ пн. ш. 30°31′37″ сх. д. / 50.456167° пн. ш. 30.527028° сх. д. / 50.456167; 30.527028
Статус пам'ятка монументального мистецтва національного значення[1]
Країна

Україна Україна

Розташування Київ КиївВолодимирська гірка
Архітектурний стиль неовізантизм
Архітектор Костянтин Тон
Скульптор Василь Демут-Малиновський (барельєфи)
Петро Клодт (статуя)
Матеріал бронза, цегла, чавун
Будівництво 1843 (перший проект)
1853 (початок будівництва) — 10 жовтня 1853[2] (відкриття)
Стан загрозливий[3]
Пам'ятник Володимиру Великому (Київ). Карта розташування: Україна
Пам'ятник Володимиру Великому (Київ)
Пам'ятник Володимиру Великому (Київ) (Україна)

Пам'ятник Володимиру Великому у Вікісховищі?

Па́м'ятник Володи́миру Вели́кому (Пам'ятник князю Володимиру[4]) — найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, споруджений у 1853 році. Один із символів міста. Розташований на нижній терасі Володимирської гірки. Архітектурна домінанта Дніпрових круч правобережної частини Києва.

Історія

Передісторія

Ще в першій половині XIX століття на території, де нині стоїть пам'ятник, були виноградники Михайлівського Золотоверхого монастиря. Пізніше земля перейшла у власність міста.

З метою запобігання зсувам ґрунту, які загрожували Олександрівському узвозу, 1840 році проведено роботи з укріплення та благоустрою майбутньої Володимирської гірки (названої так пізніше[5] — вже після відкриття та на честь пам'ятника — а тоді більш відомої як Михайлівська або менш як Олександрівська[6]). Зважаючи на особливе значення місцевості, яка традиційно пов'язується з Хрещенням киян у 988 році, передбачалося увічнення цієї події шляхом побудови каплиці або альтанки на щойно облаштованій нижній терасі.

Проектування і будівництво

Проте вже у 1843 році ректор Імператорської академії художеств, відомий російський скульптор українського походження Василь Демут-Малиновський подав на рос. «высочайшее рассмотрение» перший рос. «Проект на сооружение в городе Киеве на высшей крутости угла Александровской горы, над самым тем местом, где совершилось крещение русского народа — памятника Cв. Равноапостольному Князю Владимиру».

Імператор Микола I був «за». Проте перспектива будівництва пам'ятника викликала різкий спротив київського митрополита Філарета (встановлювати «ідол» найвідомішому борцеві з ідолошануванням було з точки зору Церкви блюзнірством[7]). Зрештою компроміс знайшовся — у формі затвердження в липні 1853 року лобійованого митрополитом проекту будівництва Володимирського собору. Тож 28 вересня (10 жовтня) 1853 року[8] пам'ятник було урочисто відкрито.

XIXXX століття

Наприкінці XIX століття Володимирська гірка стала парком у його теперішньому вигляді. Сергій Ромішовський, керівник Київської міської садової комісії, писав:

« Це місце, улюблене киянами, облаштоване на кшталт швейцарських гір. Тут багато шосованих доріжок, цегляних резервуарів та спусків, які з'єднують між собою майданчики і тераси.[9] »

Вже тоді міська влада прагнула якось «оживити» дещо похмурий пам'ятник. Зокрема, певний час чавунну поверхню постаменту фарбували у білий колір. Намагалися робити підсвічування газовими горілками.

У 1895 році на кошти мецената, відомого київського підприємця Семена Могильовцева організоване електричне підсвічування хреста (відновлене після розпаду Радянського Союзу).

« ...виблискував електричний білий хрест в руках могутнього Володимира на Володимирській гірці і було його видно здалеку... Взимку хрест спав у чорній гущавині небес і холодно, і спокійно панував над темними похилими далями берега...[10] »

Радянські часи

В радянські часи пам'ятник став одним із небагатьох монументів, споруджених до 1917 року, яким вдалося уціліти. Проте з нього намагалися збити всі прикраси релігійного змісту[11]. Мабуть, не безуспішно, бо у 19531954 роках (до 100-річного ювілею) пам'ятці знадобилася реставрація[12].

Після неї пам'ятник не чіпали. Він став своєрідною візиткою міста, а у 1988 році навіть потрапив на радянську ювілейну монету з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі.

Сучасність

У березні 2009 року Києвом поширилися чутки про загрозливий стан пам'ятника — можливість його руйнування внаслідок зсувів ґрунту. ЗМІ то називали причинами надзвичайної ситуації вирубку дерев сучасними «забудовниками»[13], то вказували на аналогічні проблеми ще у XIX столітті[14].

Скульптура та архітектура

Бронзова 4,4-метрова статуя Хрестителя Русі, зображеного у плащі-корзні з великим хрестом у правій руці та великокнязівською шапкою у лівій, височить на 16-метровому постаменті, що має обриси восьмигранної каплиці у псевдовізантійському стилі на квадратниму стилобаті. Цегляні постамент і стилобат облицьовано чавунними плитами. Загальна висота пам'ятника — 20,4 м.[15]

Скульптурне оформлення постаменту (горельєф «Хрещення Русі», барельєфи з гербом Києва і зіркою ордена Святого Володимира) виконав Василь Демут-Малиновський у 1843 році. Після його смерті у 1846-му роботу продовжив видатний російський скульптор барон Клодт — автор знаменитих коней на Анічковому мості в Санкт-Петербурзі. Він створив статую Святого. Архітектор пам'ятника — зодчий московського храму Христа Спасителя Костянтин Тон.

Скульптурні деталі постаменту відлито на Дугненському заводі біля Калуги, статую — у Санкт-Петербурзі, особисто Петром Клодтом у його майстерні[16]. З Санкт-Петербурга до Москви статую доправили потягом. У Києві на той час залізниці ще не було, тому далі деталі пам'ятника везли кіньми.

Цікаві факти

Міські легенди

  • За легендою, постамент пам'ятника прикриває потужний підземний колодязь, і це начебто врятувало його від знищення в роки нацистської окупації (німці злякалися, що води залиють місто).
  • Згідно іншої легенди, під постаментом заховано церковні скарби.
  • Засилля алегоричних зображень біля підніжжя статуї (зброя, факел просвітництва, символи родючості, букранії тощо) спричинили помилкові твердження про наявність серед них масонської символіки[17].
  • Літери «СРКВ» (Святий Рівноапостольний Князь Володимир) всередині зображеної на одному із барельєфів зірки російського ордена Святого Володимира перевернуті. В тому, що насправді є просто помилкою ливарників, дехто також схильний вбачати містичний зміст.

Пам'ятник на грошах

Зображення пам'ятника використано на радянській (на честь 1000-ліття Хрещення Русі[18]) та українській (на честь візиту в Україну Вселенського патріарха Варфоломія I[19]) ювілейних монетах, а також в оформленні серії (купюри номіналом 10000, 20000, 50000, 100000, 200000 і 500000) українських купонокарбованців 19921996 років.

Ювілейні монети

Зображення Номінал Країна Рік випуску Характеристики Аверс Реверс Автори
Ювілейна монета СРСР на честь 1000-ліття Хрещення Русі 25 рублів СРСР СРСР 13 вересня 1988 Паладій 999 проби, діаметр – 37 мм, вага – 31.1 г (1 тройська унція), гурт рифлений, тираж 7000 шт. Герб СРСР, номінал, рік випуску. Напис 1000-PIЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ, зображення пам'ятника князеві Володимиру. Автор ескізів – О.О.Колодкін, моделей – С.М.Iванов.
Ювілейна монета на честь візиту в Україну Вселенського патріарха Варфоломія I 50 гривень Україна Україна 20 жовтня 2008 Срібло 999 проби, діаметр – 85 мм, вага – 500 г, гурт гладкий із заглибленим написом, якість виготовлення «спеціальний анциркулейтед», тираж 1000 шт. Малий Герб України, під яким напис – УКРАЇНА, по колу – написи НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК (угорі), П'ЯТДЕСЯТ ГРИВЕНЬ (унизу) у колі на тлі Дніпра та Лівобережжя зображено пам'ятник Володимиру Великому, ліворуч на стрічці – рік карбування монети. У колі зображено Президента України Віктора Ющенка, який тримає вінок із запаленою свічкою, полум'я якої імітує голограма, та Вселенського Патріарха Варфоломія І, по колу розміщено напис – НА ЧЕСТЬ ВІЗИТУ В УКРАЇНУ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ І. Автор ескізів - Роман Чайковський. Автори моделей - він та Володимир Дем'яненко.

Купонокарбованці

Галерея

Примітки

  1. Перелік пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761)(укр.)
  2. 28 вересня за «старим стилем».
  3. Киевский памятник крестителю Руси может рухнуть в Днепр(рос.)
  4. Офіційна назва у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України.
  5. Сучасна назва фіксується у путівниках з кінця XIX ст.
  6. На честь Михайлівського Золотоверхого собору і російського імператора Олександра I (остання назва не прижилася).
  7. Саме цим пояснюється відсутність давніших скульптурних пам'ятників у місті. Хоча правила передбачають винятки (фонтан «Феліціан» 17481749 років зі скульптурами Самсона та Андрія Первозванного)
  8. Дошка, встановлена під час реконструкції у 1953 року, помилково подає 30 вересня (12 жовтня) 1853 року.
  9. 155 років тому в Києві відкрили пам'ятник князеві Володимиру(укр.)
  10. Михайло Булгаков. «Біла гвардія».
  11. История Киева
  12. Київ. Енциклопедичний довідник. К.: Головна редакція УРЕ, 1981, с. 115
  13. Креститель Руси сползает в Днепр (ФОТО)(рос.)
  14. Под памятником Владимиру покоится семья купца(рос.)
  15. Пам`ятнику князю Володимиру виповнюється 155 років(укр.)
  16. 150 років стоїть князь Володимир над Дніпром(укр.)
  17. Проекти затверджувалися особисто імператором-гонителем масонів, тому це неможливо.
  18. Опис монети на сайті Музею грошей Феодосії.(укр.)
  19. Пам'ятна монета «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І»(укр.)

Джерела