Панькевичівка: відмінності між версіями

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Поточна версія на 05:21, 23 грудня 2022

Панькевичі́вка чи Правопис Паньке́вича — український фонетико–етимологічний правопис, складений 1922 року Іваном Панькевичем для шкіл Закарпаття на основі максимовичівки.

Засади Панькевича були схвалені 1920 року на з'їзді закарпатських учителів, а згодом викладені в «Граматиці руського языка» (Мукачево, 1922). Головний принцип цієї системи — врахування місцевих традицій, зокрема:

збереження ѣ: єѣ, тоѣ, синьоѣ; тѣ, добрѣ;
діалектні особливості фонетики (фонології) — ы: ты, сынъ, мыло;
різні рефлекси [о] в новозакритому складі — і, ÿ, у, що позначаються буквою о̂.

Панькевичівка проіснувала до 1945 року і була замінена загальноукраїнським правописом.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Панькевичівка з Енциклопедії «Українська мова»
Мушинка М.І. Іван Панькевич і Закарпаття // Матеріали наукової конференції, присвяченої пам’яті Івана Панькевича (23—24 жовтня 1992 року). — Ужгород, 1992. — С. 151—175.

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ярижка — український правопис, базований на російському дореволюційному правописі; необов'язковий до Емського указу, 1798—1876, обов'язковий після Емського указу, 1876—1905

[1]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 * збереження '''ѣ''': ''єѣ, тоѣ, синьоѣ''; ''тѣ, добрѣ'';
 * діалектні особливості [[фонетика|фонетики]] (фонології)&nbsp;— '''ы''': ''ты, сынъ, мыло'';
-* різні рефлекси [о] в новозакритому складі&nbsp;— і, ÿ, у, що позначаються буквою '''ô'''.
+* різні рефлекси [о] в новозакритому складі&nbsp;— і, ÿ, у, що позначаються буквою '''[[о̂]]'''.
 Панькевичівка проіснувала до [[1945]] року і була замінена загальноукраїнським правописом.

Панькевичівка: відмінності між версіями

Поточна версія на 05:21, 23 грудня 2022

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Навігаційне меню