Паньків Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:10, 6 липня 2017, створена 212.86.249.116 (обговорення) (Наукові досягнення)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Іванович Паньків
Професор Володимир Паньків
Професор Володимир Паньків
Народився 12 квітня 1956(1956-04-12) (61 рік)
м. Коломия Івано-Франківської області
Alma mater Івано-Франківський державний медичний інститут
Галузь наукових інтересів Ендокринологія
Заклад Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров'я України.
Посада завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди Заслужений лікар України

Володи́мир Іва́нович Па́ньків (народився 12 квітня 1956(19560412) в місті Коломия Івано-Франківської області) — український вчений-ендокринолог, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України (з 2000), головний редактор «Міжнародного ендокринологічного журналу» (з 2005).

Освіта, наукові ступені і вчені звання[ред.ред. код]

Закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут (1979).

Впродовж 1983–1987 без відриву від виробництва навчався в аспірантурі в Інституті ендокринології та обміну речовин в Києві, у 1988 захистив кандидатську дисертацію на тему «Частота судинних ускладнень у хворих із вперше виявленим цукровим діабетом».

У 1996 пройшов стажування на курсах ВООЗ із питань епідеміології цукрового діабету в Кембриджському університеті.

У 1997 здобув науковий ступінь доктора медичних наук після захисту докторської дисертації на тему «Епідеміологія цукрового діабету та його ускладнень у Карпатському регіоні».

Професор (з 2003).

Кар'єра[ред.ред. код]

З 1980 до 2006 працював лікарем-ендокринологом Коломийської центральної районної лікарні.

З 1997 до 2000 працював на посаді доцента, а з 2000 до 2006 — професора кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинського державного медичного університету.

У 2005 на конкурсній основі призначений головним позаштатним спеціалістом з ендокринології Міністерства охорони здоров'я України (2005–2007).

З 2006 — завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров'я України.

З 2013 до 2014 - головний позаштатний спеціаліст з ендокринології Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Наукові досягнення[ред.ред. код]

Автор понад 300 наукових праць, підручників, монографій. Неодноразово представляє Україну на міжнародних медичних форумах.

Підготував 10 кандидатів медичних наук та трьох докторів медичних наук зі спеціальності «Ендокринологія».

Головний редактор «Міжнародного ендокринологічного журналу» (від 2005).

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Є членом:

  • Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету (з 1994),
  • Європейської тиреоїдної асоціації (з 1998).
  • Національної спілки журналістів України (з 2009).

Відзнаки і міжнародне визнання[ред.ред. код]

Заслужений лікар України (з 2000).

Внесений до довідників:

  • Міжнародного біографічного центру у Кембриджі «2000 видатних вчених сьогодення» (2005)
  • «Хто є хто в науці і техніці» (США, 2006).

За версією журналу «Фокус» (грудень 2009) включений до числа 50 найбільш визначних практикуючих лікарів України.

Родина[ред.ред. код]

Батько, Іван Паньків в 1932–1939 навчався медицині в Університеті міста Монпельє (Франція), де вільно оволодів чужою мовою. Повернувся з європейським дипломом доктора медицини в польську Галичину за декілька місяців до початку Другої світової війни.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Володимир Паньків (2013). Від редактора. Міжнародний ендокринологічний журнал, № 1(49), стор. 8–9. Архів оригіналу за 2013-08-24. 

Посилання[ред.ред. код]