Панін Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:10, 11 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (виправлення посилання за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панін Олександр Павлович
Народився 2 серпня 1902(1902-08-02)
місто Томськ, тепер Томської області, Російська Федерація
Помер 1979(1979)
місто Москва
Національність росіянин
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки

Олександр Павлович Панін (2 серпня 1902(19020802), місто Томськ, тепер Томської області, Російська Федерація) — 1979, місто Москва) — радянський партійний і державний діяч, 2-й секретар Свердловського обкому ВКП(б). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в червні 1938 — травні 1940 р. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1920—1924 роках — на відповідальній комсомольській роботі: відповідальний секретар Коливанського волосного комітету РКСМ Ново-Ніколаєвської губернії, відповідальний секретар Ново-Ніколаєвського губернського комітету РКСМ, відповідальний секретар Іркутського губернського комітету РКСМ. Обирався членом Сибірського бюро ЦК РКСМ.

У 1924—1930 роках — у Червоній армії.

У 1930—1936 роках — слухач Військової академії моторизації і механізації РСЧА, здобув спеціальність військового інженера-технолога.

У 1937—1938 роках — інженер-дослідник, начальник спеціального відділу, а у 1938—1939 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б) Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча Сталінської області.

У 1939—1941 роках — директор заводу № 264 міста Сталінграда, РРФСР.

У 1941 році — старший інженер-диспетчер Головного управління Народного комісаріату суднобудівної промисловості СРСР.

З початку німецько-радянської війни, у 1941 році працював уповноваженим Державного комітету оборони СРСР на Уральському заводі важкого машинобудування.

У 1941—1943 роках — завідувач відділу танкової промисловості Свердловського обласного комітету ВКП(б). До серпня 1943 року — секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б) з танкової промисловості.

У вересні 1943—1948 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б).

У 1948—1954 роках — в апараті ЦК ВКП(б)-ЦК КПРС.

У 1954—1957 роках — заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

У 1957—1959 роках — заступник голови Державної планової комісії РРФСР.

У 1959—1970 роках — радник Посольства СРСР у Чехословаччині з економічних питань.

Потім — на пенсії у Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]