Відмінності між версіями «Папета Сергій Павлович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Посилання)
(Публікації)
Рядок 89: Рядок 89:
   
 
30. Вступна стаття до каталогу виставки: О. Шовкуненко і учні. – К.: Арткапітал, 2010.
 
30. Вступна стаття до каталогу виставки: О. Шовкуненко і учні. – К.: Арткапітал, 2010.
  +
  +
31. Климент Редько і його авто&#166;ографічна повість <<Зіни&#230; сонця>>.// Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. - К.: Видавництво
  +
ІМФЕ, 2010. - No.2(30). ISSN 1728-6875.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==

Версія за 16:16, 4 листопада 2010

Папета Сергій Павлович (народився 27 липня 1959) - український мистецтвознавець, вчений, доцент, дослідник, викладач Національної Академії Керівних Кадрів Культури і Мистецтв.

Біографія

1995 р. закінчив факультет теорії та історії мистецтва Української академії мистецтва (Київ), мистецтвознавець.

Дипломну роботу було присвячено творчості забутого на той час художника Марка Епштейна. Більшу частину цієї роботи було опубліковано в часописі Хроніка-2000 (Формула крові.// Хроніка-2000. К., 1998. - №21-22). Також С.П. було опубліковано статті щодо творчості М. Епштейна в енциклопедії, виданій в Єрусалимі, ЕСУ (Енциклопедії сучасної України, 2009), часописі «Єгупець», зроблено доповідь на Міжнародній конференції з юдаїки (1996). Завдяки популяризації творчості М. Епштейна його ім’я було введено у науковий обіг і посіло належне місце серед видатних художників авангардного мистецтва 1910-1930-х рр. Наприкінці 2010 р. заплановано персональну виставку художника в Національному художньому музеї України. До каталогу виставки С.П. написав вступну статтю.

Протягом 1988-1999 рр. працював в музеях України: науковим співробітником відділу фондів Музею історії Києва, головним хранителем фондів Музею гончарства в Опішні, заступником директора з наукової роботи Національного історико-культурного заповідника „Качанівка”. Працюючи в історико-культурному заповіднику „Качанівка”, знайшов в рукописному відділі ЦНБ ім. Вернадського невідомий рукопис українського історика Д. Яворницького «В.В. Тарновський», присвячений видатному меценату і колекціонеру, власнику садиби в Качанівці. Рукопис було опубліковано з вступною статтею С.П. в часописі Хроніка-2000 (Доля Качанівського едему.// Хроніка-2000. К., 1996. - №16). Також завдяки особистому знайомству з нащадками родини Тарновських було опубліковано мемуари і рукописні статті В. Тарновського з вступною статтею С.П. (Повернення «старих українців».// Хроніка-2000. К., 1997. - №19-20.) Зокрема, в оприлюднених матеріалах чимало унікальних фактів щодо видатних діячів української і російської культури.

На посаді заступника директора Національного історико-культурного заповідника „Качанівка” став організатором відновлення хреста на могилі друга Т. Шевченка художника Г. Честахівського, а також ініціатором і автором сценарію святкування в 1997 році 220-ї річниці качанівського парку. З 2000 р. – викладач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. В 2004-2008 рр. – заступник директора інституту дизайну і ландшафтного мистецтва НАКККІМ. З 2004 р. і дотепер – доцент кафедри дизайну. Викладає дисципліни: історія мистецтва та архітектури; історія стилів в мистецтві, історія дизайну.

З 1990-х рр. працює як дослідник українського авангарду і сучасного українського мистецтва, регулярно публікується в українських і зарубіжних виданнях.

Одним з напрямків мистецтвознавчих досліджень залишається повернення в українське мистецтво імен видатних художників. Зазвичай це перші публікації або після десятиріч забуття, або ж взагалі. Серед таких повернутих до життя імен розстріляний більшовиками Михайло Казас, колишня киянка Розалія Рабинович, представниця славної родини Прахових – Ганна Крюгер-Прахова, дружина видатного авангардиста В. Меллера – Ніна Генке-Меллер.

Серія публікацій в українських виданнях присвячена творчості сучасних українських митців за кордоном. Серед них Михайло Глейзер, Ака Перейма, Аркадія Оленська-Петришин. Останній великий проект було зроблено 2009 р. під патронатом президента Віктора Ющенка: видано книгу і альбом українця з австралійської діаспори Леоніда Денисенка з текстами С.П.

Завдяки довгорічному співробітництву з видатним українським мистецтвознавцем Д. Горбачовим з’явилася ціла низка публікацій як одноосібних, так і у співавторстві. Окремий напрямок досліджень спрямований на виявлення ролі українського авангарду в контексті світового мистецтва. З цією метою за фінансової підтримки фонду «Відродження» у співавторстві з О. Папетою і Д. Горбачовим було видано книгу «Українські авангардисти як теоретики і публіцисти». Також у співавторстві з Д. Горбачовим було написано статтю «Український авангард» до 5 тому нового видання «Історії українського мистецтва».

Багаторічні дослідження ведуться С.П. по уточненню фактів життя і творчості всесвітньо відомого художника К. Малевича. Внаслідок розвідок в українських архівах вдалося уточнити походження і дату народження живописця, а також було знайдено унікальний документ – родовід Малевичів, починаючи з 16 ст. Ці документи були опубліковані в Росії - Родословная и предки Казимира Малевича.// В кн.: Малевич о себе. Современники о Малевиче. – М.: RA, 2004. – Т.1.; Білорусії - Документы по истории семьи Малевичей.// Малевич. Классический авангард. – Витебск, 2003. - №7; Україні - «Він та я були Українці». Малевич та Україна. – К.: Сім студія, 2006. Зокрема, останнє видання, створене у співавторстві з О. Папетою і Д. Горбачовим, являє собою широке узагальнення поняття «український авангард» з точки зору дослідників всього світу.

С.П. – є одним з авторів фундаментального видання «Шедеври українського живопису», де мабуть найбільш повно і різноманітно представлено український живопис від Київської Русі до ХХ ст. Серед інших робіт С.П. – два рясно ілюстрованих видання: Грасиан Бальтасар. Оракул в кармане или наука благоразумия. – Львов: Наутилус, 2003 і Авангард Йогансена. – Львів: Наутілус, 2007. Ці експериментальні книжки зроблені у співавторстві з О. Папетою і Д. Горбачовим, як спроба зробити ілюстративний ряд так само змістовним, як і текст.

Починаючи з 2008 р. С.П. розпочав працювати в галузі дизайну. Зараз він очолює київську дизайн студію Papetas (www.papetas.com).

Публікації

1. Доля Качанівського едему.// Хроніка-2000: Культорологічний альманах. – К., 1996. - №16. Індекс 74552

2. Повернення «старих українців».// Хроніка-2000: Культорологічний альманах. – К., 1997. - №19-20. Індекс 74552

3. Формула крові.// Хроніка-2000: Культорологічний альманах. – К., 1998. - №21-22. Індекс 74552

4. «У тайны повторений нет».// В кн.: Коротко А. Транскрипция мысли. – Симферополь: Таврия, 2002. ISBN 966-572-216-6

5. Грасиан Бальтасар. Оракул в кармане или наука благоразумия. – Львов: Наутилус, 2003. ISBN 966-95745-1-X

6. Сходи в небо.// Сучасність. – К., 2003. - №9.

7. Документы по истории семьи Малевичей.// Малевич. Классический авангард. – Витебск: Экономпресс, 2003. - №7. УДК 7.036(059) ББК 85я5 М18

8. Формула ідеальної втечі.// Сучасність. – К., 2004. - №3.

9. Ака Перейма – її модель світу.// Образотворче мистецтво. – К., 2004. - №3.

10. Ніна Генке. Від народного супрематизму – до авангардизму видовищ.// В кн..: Пригоди авангарду. – К.: НХМУ, 2004.

11. Родословная и предки Казимира Малевича.// В кн.: Малевич о себе. Современники о Малевиче. – М.: RA, 2004. – Т.1. ISBN 5-269-01028-3

12. Внесок Київської рисувальної школи у формування в Україні авангардного мистецтва і освіти.// Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. – К: Міленіум, 2005. - №3. УДК 050(008+7)

13. Синтез художньої освіти і практики в діяльності київської студії Олександра Мурашка.// Культура і сучасність: Альманах. К.: ДАКККіМ, 2005. – №2. УДК 050(008+7)

14. Українські авангардисти як теоретики і публіцисти. – К.: Тріумф, 2005. ISBN 966-7237-20-6

15. Новое произведение Казимира Малевича.// Малевич. Классический авангард. Витебск. - №8. – Витебск: Экономпресс, 2005. УДК 7.036(059) ББК 85я5 М18

16. Ніна Генке-Меллер – від народного супрематизму до радянського агітпропу.// Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. – Харків: ХДАДМ, 2006. - №2. ББК 85я73(4УКР-4ХАР) В53 УДК 7.01(06)(477.54) В53

17. Синтез авангарду і народного мистецтва в діяльності селянських артілей Скопців і Вербівки.// Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. – К., 2006. - №6-7. ISBN 966-8825-29-2

18. «Він та я були Українці». Малевич та Україна. – К.: Сім студія, 2006. ISBN 966-96670-0-3

19. Роза, паровоз «Иосиф Сталин» или дизайн власти.// Каталог виставки: Авангард Розалии Рабинович. – К., 2006.

20. Український авангард.// Історія українського мистецтва. – К., 2007. – Т. 5. ISBN 966-02-4107-(T.5)

21. Авангард Йогансена. – Львів: Наутілус, 2007. ISBN 966-8574-00-1

22. Вступна стаття до каталогу виставки: Брама часів. – К.: Арткапітал, 2008.

23. Ваш выход, Анна Августовна!// Каталог виставки: Анна Августовна Крюгер-Прахова. 1876-1962. – К., 2008.

24. Слово про Малевича.// АРТ Ukraine. – К.: Оранта, 2008. - №1.

25. Shersher la Shereshevsky (Шерше ля Шерешевський).// АРТ Ukraine. – К.: Оранта, 2008. - №6.

26. Шедеври українського живопису. – К.: Мистецтво, 2009. ISBN 978-966-577-143-2

27. Моя Україна. – К.: Майстерня книги, 2009. ISBN 978-966-2260-05-2

28. Роза, паровоз «Иосиф Сталин» или дизайн власти.// Малевич. Классический авангард. – Витебск: Экономпресс, 2009. - №11. УДК 7.036(059) ББК 85я5 М18

29. Мільярдер Казимир Малевич.// АРТ Ukraine. – К.: Оранта, 2009. - №2.

30. Вступна стаття до каталогу виставки: О. Шовкуненко і учні. – К.: Арткапітал, 2010.

31. Климент Редько і його авто¦ографічна повість <<Зіниæ сонця>>.// Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. - К.: Видавництво ІМФЕ, 2010. - No.2(30). ISSN 1728-6875.

Посилання