Перегляд вихідного коду сторінки Паращук Михайло Іванович

{{Особа 
| ім'я                 = Паращук Михайло
| місце_проживання     = 
| інші_імена           = 
| зображення           = 
| розмір_зображення    = 
| підпис_зображення    = 
| ім'я_при_народженні  = 
| дата_народження      = [[16 листопада]] [[1878]] року
| місце_народження     = [[Варваринці]] ([[Тернопільська область]])
| дата_смерті          = [[24 грудня]] [[1963]] року
| місце_смерті         = [[Софія (місто)|Софія]]
| причина_смерті       = 
| громадянство         = 
| національність       = 
| відомий_(відома)     = [[скульптор]]
| рід_діяльності       = 
| віросповідування     = 
| дружина              = 
| діти                 = 
| родичі               = 
| нагороди             = Болгарський орден Кирила і Мефодія
| примітки             = 
}}
'''Миха́йло Іва́нович Паращу́к ''' (*[[16 листопада]] [[1878]], [[Варваринці]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— †[[24 грудня]] [[1963]], [[Софія (місто)|Софія]], [[Болгарія]])&nbsp;— [[скульптор]] і [[громадський діяч]].

== З біографії ==

Народився у селі [[Варваринці]] на Тернопільщині. Навчався в Краківській та Віденській академіях мистецтв, Академії Жуліана та майстернях Родена у [[Франція|Франції]]. Працював у [[Львів|Львові]], [[Варшава|Варшаві]] ([[1902]]—[[1905]]), [[Мюнхен]]і ([[1908]]—[[1911]]), [[Київ|Києві]] ([[1911]]—[[1913]]). У [[1913]] році Паращук при переїзді австро-російського кордону був затриманий австрійськими властями, звинувачений у шпіонажі й ув'язнений в [[концтабір|концтаборі]] [[Талергоф]] ([[Штирія]]). В [[1914]] році вдалося вибратися з табору. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в [[1914]]—[[1918]] роках був активним членом [[Союз визволення України|Союзу визволення України]]. В [[1915]]—[[1918]] роках вів курси скульптури, гончарства і різьби по дереву для полонених солдат-українців російської армії в таборах [[Раштат]]і і [[Венцляр]]і. В [[1918]] році повернувся в Україну. З 1920 року&nbsp;— секретар, а згодом голова дипломатичної місії [[УНР]] у [[Таллінн]]і, радник представництва УНР у [[Литва|Литві]].

З [[1921]] (за іншими даними з [[1923]] року) Паращук оселився в [[Софія (місто)|Софії]] ([[Болгарія]]), де відкрив свою мистецьку школу. Брав активну участь у громадському житті української еміграції. В [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] роках. Був активним діячем болгарсько-українського Товариства, організував з'їзд української еміграції. Помер і похований у Софії.

== Роботи ==
[[Зображення:Lwów - Kolumna Mickiewicza 02.jpg|thumb|right|200px|Львів. Площа Міцкевича. Найвідоміша робота М.&nbsp;Паращука&nbsp;— [[пам'ятник Адаму Міцкевичу (Львів)]]]]
Протягом своєї творчості виконав близько 30 скульптурних портретів:
* діячів української культури: [[Стефаник Василь Семенович|В. Стефаника]], [[Людкевич Станіслав Пилипович|С. Людкевича]] (обидва&nbsp;— [[1906]]), [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] ([[1912]]), [[Іван Франко|І. Франка]] ([[1913]]), [[Микола Лисенко|М. Лисенка]] ([[1913]]), [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]], [[Симон Петлюра|С. Петлюри]] ([[1936]]), митрополита [[Андрей Шептицький|А. Шептицького]], [[Кандиба Олександр Іванович|О. Олеся,]] [[Лепкий Богдан|Б. Лепкого]], [[Петрушевич Євген|Є. Петрушевича]] та інші;
* болгарських громадсько-політичних діячів; [[Ботев Христо|X. Ботева]] ([[1922]]), [[Димитров Георгій Михайлович|Г. Димитрова]] ([[1927]]) та інші;
* жанрових композицій&nbsp;— «Танок» та «Скрипачка» з циклу «Поневолені» (обидві&nbsp;— [[1905]]—[[1907]]).

Паращук&nbsp;— [[автор]] (разом з [[Антон Попель|А. Попелем]]) пам'ятників [[Адам Міцкевич|А. Міцкевичу]] Львові (1905-06), загиблим воїнам у таборах полонених у Венцлярі та Раштаті, пам'ятникана могилі [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманова]] у Софії ([[1932]]). Створив ряд монументально-декоративних скульптур для будівель болгарської столиці, якими прикрашено Військову академію, Народну бібліотеку, [[Софійський університет Святого Климента Охридського|Софійський університет]], Музичний театр.

У ранніх творах переважає нахил до роденівського імпресіонізму і психологізму, в болгарський період творчості домінує академічний стиль.

== Нагороди ==
Михайло Паращук&nbsp;— учасник і переможець численних міжнародних виставок.

Серед його нагород&nbsp;— орден Кирила і Мефодія Болгарії.

== Література ==

* ''[[Абліцов Віталій Григорович|Віталій Абліцов]]'' «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті»&nbsp;— К.: КИТ, 2007.&nbsp;— 436 с.
* {{ДІУ}}

{{bio-stub}}

[[Категорія:Персоналії Па]]
[[Категорія:Скульптори]]
[[Категорія:Народились 16 листопада]]
[[Категорія:Народились 1878]]
[[Категорія:Померли 24 грудня]]
[[Категорія:Померли 1963]]
[[Категорія:Українці Болгарії]]

[[bg:Михайло Парашчук]]
[[en:Mikhaylo Parashchuk]]