Паренхіма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:13, 6 березня 2020, створена В.Галушко (обговорення | внесок) (уточнення, шаблон)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паренхі́ма (дав.-гр. παρέγχυμα, буквально — налите поруч) — тканина внутрішнього середовища багатоклітинних організмів, що складається з приблизно однакових неполяризованих клітин. Також використовується для опори. Тканини, що класифікуються як паренхіматозні, зустрічаються у судинних рослин і у представників ряду груп багатоклітинних тварин і губок.

Паренхіматозні тканини у судинних рослин[ред. | ред. код]

Функції і розподіл паренхіми[ред. | ред. код]

  • Паренхіму називають виповнюючою тканиною, оскільки її неспеціалізовані клітини заповнюють простір між більш спеціалізованими тканинами, як це можна бачити, наприклад, в серцевині стебла або в зовнішній корі стебла та кореня . Клітини цієї тканини становлять основну масу молодої рослини.
  • Важливу роль відіграють осмотичні властивості паренхімних клітин, тому що в стані тургору ці клітини виявляються щільно упакованими та забезпечують опору тим органам, в яких вони знаходяться. Це особливо важливо для стебел трав'янистих рослин, де подібна опора є, по суті, єдиною.
  • Неспеціалізовані в структурному відношенні клітини паренхіми проте метаболічно активні: багато важливих для рослинного організму процеси відбуваються саме в них.
  • Через систему заповнених повітрям міжклітинників йде газообмін між живими клітинами й зовнішнім середовищем, з якою пов'язують цю систему продихи (особливі пори листа) або сочевички (спеціальні розриви в стеблах деревних порід). За цим з міжклітинників до живих клітин надходять кисень для дихання і діоксид вуглецю для фотосинтезу. Особливо розвинута система повітроносних міжклітинників в губчастій паренхімі.
  • Паренхімні клітини частіше слугують сховищем поживних речовин, головним чином у запасаючих органах, наприклад у бульбах картоплі, де в амілопластах цих клітин зберігається крохмаль. Рідкісний випадок відкладення запасів у потовщених стінках паренхімних клітин відомий у фінікової пальми: тут таким чином в ендоспермі насіння відкладаються запас геміцелюлози.
  • Стінки паренхімних клітин — важливий шлях, по якому переміщаються в рослині вода і мінеральні солі (частина «апопластного шляху»). Речовини можуть переміщатися також і по плазмодесмі, що зв'язує сусідні клітини.
  • У деяких частинах рослини паренхімні клітини, видозмінюючись, стають більш спеціалізованими. Ми перерахуємо тут деякі з тканин, які можуть розглядатися як модифікована паренхіма.

Паренхіматозні тканини у багатоклітинних тварин[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.