Паризька мирна угода (1763): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (додано Категорія:Семирічна війна за допомогою HotCat)
(шаблон)
Рядок 1: Рядок 1:
{{угода}}
{{угода
|підписаний = 10 лютого 1763 року}}
'''Пари́зька ми́рна угода 1763 року''' — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку, і Францією та Іспанією — з іншого, підписана [[10 лютого]] 1763 року в [[Париж]]і й разом з [[Губертусбурзький мир|Губертусбурзьким миром]] поклала край [[Семирічна війна|Семирічній війні]]. Попередні умови миру були підписані у [[Фонтенбло]] [[3 листопада]] [[1762]] року, у Парижі ж було оформлено остаточну угоду.
'''Пари́зька ми́рна угода 1763 року''' — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку, і Францією та Іспанією — з іншого, підписана [[10 лютого]] 1763 року в [[Париж]]і й разом з [[Губертусбурзький мир|Губертусбурзьким миром]] поклала край [[Семирічна війна|Семирічній війні]]. Попередні умови миру були підписані у [[Фонтенбло]] [[3 листопада]] [[1762]] року, у Парижі ж було оформлено остаточну угоду.


Рядок 28: Рядок 29:
* [http://www.frontenac-ameriques.org/traite-de-paris.php The Treaty of Paris and its Consequences (in French)]
* [http://www.frontenac-ameriques.org/traite-de-paris.php The Treaty of Paris and its Consequences (in French)]
* [http://www.thecanadianencyclopedia.com/index.cfm?PgNm=TCE&Params=A1ARTA0006083 Treaty of Paris from ''The Canadian Encyclopedia'']
* [http://www.thecanadianencyclopedia.com/index.cfm?PgNm=TCE&Params=A1ARTA0006083 Treaty of Paris from ''The Canadian Encyclopedia'']

{{бібліоінформація}}


[[Категорія:Міжнародні договори Великої Британії]]
[[Категорія:Міжнародні договори Великої Британії]]

Версія за 17:16, 6 квітня 2019

Паризька мирна угода
SevenYearsWar.png
Тип мирна угода
Підписано 10 лютого 1763
Місце Париж
Підписанти 10 лютого 1763 року
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пари́зька ми́рна угода 1763 року — мирна угода між Великою Британією та Португалією з одного боку, і Францією та Іспанією — з іншого, підписана 10 лютого 1763 року в Парижі й разом з Губертусбурзьким миром поклала край Семирічній війні. Попередні умови миру були підписані у Фонтенбло 3 листопада 1762 року, у Парижі ж було оформлено остаточну угоду.

Умови угоди

За умовами миру Франція відмовилась від усіх претензій на Канаду, Нову Шотландію й усі острови затоки Святого Лаврентія. Разом із Канадою Франція поступилась долиною Огайо та усією своєю територією на східному березі Міссісіпі, за винятком Нового Орлеану.

У той самий час Іспанія, за повернення Англією Гавани, поступилась їй Флоридою, чим на той момент називались всі її континентальні володіння на схід від Міссісіпі. Незважаючи на велику площу земель Англія домагалась прав на Пуерто-Рико, оскільки країна, отримана на континенті була на той момент слабо заселеною та освоєною.

У Європі Менорка була повернута Англії, але оскільки повернення цього острова Іспанії було однією з умов її союзу з Францією, то остання, будучи не в змозі виконати тепер цю умову, відповідно поступилась Іспанії Луїзіаною, на захід від Міссісіпі.

Французькі війська також виводились з території Ганновера та спільно з іспанськими — з території Португалії.

У Вест-Індії Англія повернула Франції важливі острови: Мартиніку та Гваделупу. Чотири острови з групи Малих Антильських, що вважались нейтральними, були розділені між двома державами: Сент-Люсія перейшла до Франції, а Сент-Вінсент, Тобаго й Домініка — до Англії, яка також утримала за собою і Гренаду.

В Африці Франція втрачала землі у Сенегалі.

В Індії Франція відновила всі володіння, що були у кордонах до початку наступу, але втратила право зводити укріплення чи утримувати війська у Бенгалії й таким чином залишила станцію в Чанданнагарі беззахисною. Таким чином Франція знову здобула можливість торгівлі в Індії, але практично відмовилась від своїх претензій на політичний вплив у регіоні. При цьому англійська компанія зберегла всі свої завоювання.

Паризька мирна угода також надавала Франції право риболовлі поблизу берегів Ньюфаундленду й у затоці Святого Лаврентія, яким та користувалась і раніше. Одночасно у цьому праві було відмовлено Іспанії, яка вимагала його для своїх риболовів. Ця поступка Франції була в числі тих, на які в Англії понад усе нападала опозиція.

Таким чином, за підсумками миру Англія надбала колоніальну державу, що включала Канаду від Гудзонової затоки й усі теперішні Сполучені Штати на схід від Міссісіпі. Окрім територіальних придбань Англії та її морського панування вона також набула престижу і становище в очах інших держав. Поступки Англії під час укладання миру були спричинені величезним зовнішнім боргом, який сягнув 122 000 000 фунтів стерлінгів.

Література

Посилання