Відмінності між версіями «Парк»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Історія парків)
м (Історія парків: вікіфікація)
 
(Не показані 11 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Софіївський-парк.jpg|300px|right|thumb|[[Софіївський парк]] в [[Умань|Умані]], Україна]]
 
[[Файл:Софіївський-парк.jpg|300px|right|thumb|[[Софіївський парк]] в [[Умань|Умані]], Україна]]
[[Файл:Площа Міцкевича.JPG|300px|right|thumb|Паркові меблі і лавки на початок 21 ст. Площа Міцкевича, Івано-Франківськ. Фото 2016 р.]]
+
[[Файл:Площа Міцкевича.JPG|300px|right|thumb|Паркові меблі і лавки на початку 21 ст. [[Площа Міцкевича (Івано-Франківськ)|Площа Міцкевича]], [[Івано-Франківськ]]. Фото 2016 р.]]
'Парк' — це спеціальна обмежена природна або штучна [[територія]], виділена переважно з метою [[рекреація|рекреації]], [[відпочинок|відпочинку]].
+
'''Парк''' ([[Латинська мова|лат.]] parricus − обгорожене місце), [[Українська мова|укр.]] '''гай'''<ref>[https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA&scope=all&dicts=1 Парк] // [[Російсько-український словник (1924—1933)]] ([[Кримський Агатангел Юхимович|А. Кримський]], [[Єфремов Сергій Олександрович|С. Єфремов]])</ref><ref>[http://sum.in.ua/s/park Парк] // [[Словник української мови в 11 томах|Словник української мови: в 11 тт.]] / [[АН УРСР]]. [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інститут мовознавства]]; за ред. [[Білодід Іван Костянтинович|І. К. Білодід]]<nowiki/>а. — К.: [[Наукова думка]], 1970—1980. — Т. 6. — С. 70.</ref> — це спеціальна обмежена природна або штучна [[територія]], виділена переважно з метою [[рекреація|рекреації]], [[відпочинок|відпочинку]].
   
В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її .
+
В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «[[садово-паркове мистецтво]]». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її.
   
 
== [[Етимологія]] ==
 
== [[Етимологія]] ==
Рядок 13: Рядок 13:
   
 
== Історія парків ==
 
== Історія парків ==
Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі [[Сади Семіраміди]] можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.
+
Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі [[Сади Семіраміди]] можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в [[Китай|Китаї]].
   
  +
Одні з найперших парків були створені за наказом [[Персія|перських]] царів, які відводили великі території під [[мисливські угіддя]], де прокладалися верхові стежки і будувалися притулки для мисливців, пізніше декоративні елементи стали невід'ємною частиною цих парків.
Сади як явище прийшли в Європу з Близького Сходу і Азії. Саме там батьківщина абрикос, винограду, аличі, шовковиці, хурми. В [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] плодові сади поступово витісняли святі гаї, але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії, де збирались філософи). Греки поширювали у своїх садах скульптури та малі архітектурні об'єкти&nbsp;— колонади, вівтарі для релігійних церемоній. Практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена в Європі в добу Відродження і перейшла далі в сади бароко і класицизму.
 
   
 
Сади як явище прийшли в Європу з [[Близький Схід|Близького Сходу]] і [[Азія|Азії]]. Саме там батьківщина [[абрикоса|абрикос]], [[виноград]]у, [[алича|аличі]], [[шовковиця|шовковиці]], [[хурма|хурми]]. В [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] плодові сади поступово витісняли святі гаї, але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії, де збирались філософи). Греки поширювали у своїх садах скульптури та малі архітектурні об'єкти&nbsp;— колонади, вівтарі для релігійних церемоній. Практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена в Європі в добу [[Відродження]] і перейшла далі в [[сад бароко|сади бароко]] і класицизму.
Перші відомі плани садів з пальмами та платанами біля басейну походять із [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] (збереглися на рельєфах).
 
   
 
Перші відомі плани садів з [[пальма]]ми та [[платан]]ами біля басейну походять із [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] (збереглися на рельєфах).
Можливо, перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської Іспанії, де виникла своя культура садівництва (сади Генераліфе, сади Аьгамбри). Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.
 
  +
 
Можливо, перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської [[Іспанія|Іспанії]], де виникла своя культура садівництва (сади [[Хенераліфе]], сади [[Альгамбра|Альгамбри]]). Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.
   
 
Своє поширення мали сади в католицьких монастирях, а потім при замках феодалів.
 
Своє поширення мали сади в католицьких монастирях, а потім при замках феодалів.
   
У другій половині [[XVI століття]] засновано найстаріший парк в Україні&nbsp;— Єзуїтський (тепер парк ім. І. Франка)<ref>http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/first_in_lviv/first_park/</ref>.
+
У другій половині [[XVI століття]] засновано найстаріший парк в Україні&nbsp;— Єзуїтський (тепер [[Парк імені Івана Франка (Львів)|парк імені Івана Франка]])<ref>http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/first_in_lviv/first_park/</ref>.
   
 
=== [[Сади Середньовіччя]] ===
 
=== [[Сади Середньовіччя]] ===
Рядок 32: Рядок 34:
 
=== Сади доби бароко ===
 
=== Сади доби бароко ===
 
{{main|Сад бароко}}
 
{{main|Сад бароко}}
Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали та розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з різних країн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії. Італійські архітектори часто втручалися в планування садів і парків при садибах, а їх твори ставали взірцями стилю (сад у Фраскатті з каскадом вілли Альдобрандіні, арх. [[Джакомо делла Порта]]). З'явилися й фахівці, спеціалізовані лише на садово-парковому мистецтві ([[Андре Ленотр]], Олександр Леблон тощо). В різних країнах Європи створюють видатні зразки садів бароко ([[Во ле Віконт]] у Франції, [[Хет Лоо]] в Голландії, [[Шенбрунн]] у Відні тощо).
+
Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали та розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з різних країн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії. Італійські архітектори часто втручалися в планування садів і парків при садибах, а їх твори ставали взірцями стилю (сад у [[Фраскаті]] з каскадом [[Вілла Альдобрандіні|вілли Альдобрандіні]], арх. [[Джакомо делла Порта]]). З'явилися й фахівці, спеціалізовані лише на садово-парковому мистецтві ([[Андре Ленотр]], [[Олександр Леблон]] тощо). В різних країнах Європи створюють видатні зразки садів бароко ([[Во ле Віконт]] у Франції, [[Хет Лоо]] в Голландії, [[Шенбрунн]] у Відні тощо).
   
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
Image:Soisson.jpg|[[:en:Catherine de' Medici's building projects#Hôtel de la Reine|Замок і парк Суассон]], місце народження Євгена Савойського. Гравер [[Ізраел Сільвестр]] (Israel Silvestre) прибл. 1650 р.
+
Image:Soisson.jpg|{{нп|Будівельні проекти Катерини Медічі#Замок і парк Суассон|Замок і парк Суассон|en|Catherine de' Medici's building projects#Hôtel de la Reine}}, місце народження [[Євген Савойський|Євгена Савойського]]. Гравер [[Ізраел Сільвестр]] (Israel Silvestre) прибл. 1650 р.
 
Image:VauxleVicomte21.jpg|Парк замку Во-ле-Віконт, Франція, 17 ст.
 
Image:VauxleVicomte21.jpg|Парк замку Во-ле-Віконт, Франція, 17 ст.
 
Image:Trier Kurfuerstliches Palais BW 1.JPG|Парк і палац в місті [[Трір]] (Німеччина)
 
Image:Trier Kurfuerstliches Palais BW 1.JPG|Парк і палац в місті [[Трір]] (Німеччина)
Рядок 53: Рядок 55:
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
{{Портал|Сади і парки}}
 
   
 
{{Портал|Сади і парки}}
  +
**[[Байк-парк]]
 
** [[Пам'ятки садово-паркового мистецтва]]
 
** [[Пам'ятки садово-паркового мистецтва]]
 
** [[Сад бароко]]
 
** [[Сад бароко]]
Рядок 75: Рядок 78:
 
* ''Брунов Н.'' «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937 (рос)
 
* ''Брунов Н.'' «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937 (рос)
 
* ''Афмидентова В. В.'' «История садово-парковых стилей», М, «Архитектура», 2003 (рос)
 
* ''Афмидентова В. В.'' «История садово-парковых стилей», М, «Архитектура», 2003 (рос)
* ''Каптерева Т.,Быков erm/14 Світлини парків Львова]
+
* ''Каптерева Т.,Быков erm/14 Світлини парків Львова
  +
* [https://www.britannica.com/art/park Park]&nbsp;// [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]] {{ref-en}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 19:02, 17 квітня 2018

Паркові меблі і лавки на початку 21 ст. Площа Міцкевича, Івано-Франківськ. Фото 2016 р.

Парк (лат. parricus − обгорожене місце), укр. гай[1][2] — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.

В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її.

Етимологія[ред.ред. код]

Російське, білоруське, болгарське, македонське парк, польське, чеське, словацьке, верхньолужицьке park, сербо-хорватське pårk, словенське park; — запозичення із західноєвропейських мов; німецьке Park, французьке parc, англійське park походять від старолатинського parricus «обгороджене місце, парк», яке зводиться до іберійського *parra «грати, решітка, шпалерник (для квітів), підпірки (для фруктових дерев[3].

Див. також спільні за походженням слова[3][ред.ред. код]

Історія парків[ред.ред. код]

Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.

Одні з найперших парків були створені за наказом перських царів, які відводили великі території під мисливські угіддя, де прокладалися верхові стежки і будувалися притулки для мисливців, пізніше декоративні елементи стали невід'ємною частиною цих парків.

Сади як явище прийшли в Європу з Близького Сходу і Азії. Саме там батьківщина абрикос, винограду, аличі, шовковиці, хурми. В Стародавній Греції плодові сади поступово витісняли святі гаї, але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії, де збирались філософи). Греки поширювали у своїх садах скульптури та малі архітектурні об'єкти — колонади, вівтарі для релігійних церемоній. Практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена в Європі в добу Відродження і перейшла далі в сади бароко і класицизму.

Перші відомі плани садів з пальмами та платанами біля басейну походять із Стародавнього Єгипту (збереглися на рельєфах).

Можливо, перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської Іспанії, де виникла своя культура садівництва (сади Хенераліфе, сади Альгамбри). Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.

Своє поширення мали сади в католицьких монастирях, а потім при замках феодалів.

У другій половині XVI століття засновано найстаріший парк в Україні — Єзуїтський (тепер парк імені Івана Франка)[4].

Сади Середньовіччя[ред.ред. код]

Вілла і сади в Поджо-а-Каяно біля Прато.

Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.

Сади доби бароко[ред.ред. код]

Докладніше: Сад бароко

Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали та розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з різних країн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії. Італійські архітектори часто втручалися в планування садів і парків при садибах, а їх твори ставали взірцями стилю (сад у Фраскаті з каскадом вілли Альдобрандіні, арх. Джакомо делла Порта). З'явилися й фахівці, спеціалізовані лише на садово-парковому мистецтві (Андре Ленотр, Олександр Леблон тощо). В різних країнах Європи створюють видатні зразки садів бароко (Во ле Віконт у Франції, Хет Лоо в Голландії, Шенбрунн у Відні тощо).

Типологія парків[ред.ред. код]

  • Громадські парки
  • Національні парки (заповідники)

Відомі парки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Парк // Російсько-український словник (1924—1933) (А. Кримський, С. Єфремов)
  2. Парк // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 70.
  3. а б Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:295)
  4. http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/first_in_lviv/first_park/

Джерела[ред.ред. код]

  • Hans Sarkowicz Die Geschichte der Gärten und Parks. Insel Verlag, Frankfurt, 2001.
  • Kerstin Walter Geschichte der Gartenkunst. Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten. Verlag DuMont, 2006.
  • Albert Jost Gartenlust — Lustgarten. Verlag Schnell & Steiner, 2003.
  • Ehrenfried Kluckert (Hrsg.) Gartenkunst in Europa. Könemann Verlag, 2005.
  • Erik Orsenna Portrait eines glücklichen Menschen. Der Gärtner von Versailles. DTV, 2004.
  • Всеобщая история архитектуры, т 2,М, 1963 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 3,4, М, «Искусство», 1962 (рос)
  • Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира», М, Стройиздат, 1985 (рос)
  • Вергунов А. П., Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988 (рос)
  • Брунов Н. «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937 (рос)
  • Афмидентова В. В. «История садово-парковых стилей», М, «Архитектура», 2003 (рос)
  • Каптерева Т.,Быков erm/14 Світлини парків Львова
  • Park // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

Література[ред.ред. код]