Відмінності між версіями «Парникові гази»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(вуглерод -> вуглець і т.п.)
Мітки: Візуальний редактор перше редагування
(оформлення)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Парнико́вий газ''' ({{lang-en|Greenhouse gas}}) — [[газ]]и в [[Атмосфера планети|атмосфері планети]], що здатні поглинати [[теплове випромінювання|теплове]]
 
 
[[Файл:Major_greenhouse_gas_trends.png|альт=|міні|290x290пкс|Зміни вмісту парникових газів в атмосфері Землі з 1978 р. та 1979 р. відповідно.]]
 
[[Файл:Major_greenhouse_gas_trends.png|альт=|міні|290x290пкс|Зміни вмісту парникових газів в атмосфері Землі з 1978 р. та 1979 р. відповідно.]]
[[теплове випромінювання|випромінювання]] [[Земна поверхня|поверхні]] [[планета|планети]] і [[хмари|хмар]] ([[інфрачервоне випромінювання|інфрачервона радіація]]) і відбивати його назад, додатково розігріваючи планетарну атмосферу.
+
'''Парнико́вий газ''' ({{lang-en|Greenhouse gas}}) — [[газ]]и в [[Атмосфера планети|атмосфері планети]], що здатні поглинати [[теплове випромінювання]] [[Земна поверхня|поверхні]] планети і хмар ([[інфрачервоне випромінювання|інфрачервона радіація]]) і відбивати його назад, додатково розігріваючи планетарну атмосферу.
   
 
До основних парникових газів в атмосфері [[Земля|Землі]] відносяться пари [[Вода|води]] (H<sub>2</sub>O), [[вуглекислий газ]] (CO<sub>2</sub>), [[Оксид азоту (I)|закис азоту]] (N<sub>2</sub>O), [[метан]] (CH<sub>4</sub>), [[озон]] (O<sub>3</sub>), [[гексафторид сірки]] (SF<sub>6</sub>), гідрофторвуглецеві сполуки (ГФВ) і перфторвуглецеві сполуки (ПФВ)<ref>[http://www.ipcc.ch/pub/syrrussian.htm Изменение климата, 2001 г. Обобщенный доклад Межправительственной группы
 
До основних парникових газів в атмосфері [[Земля|Землі]] відносяться пари [[Вода|води]] (H<sub>2</sub>O), [[вуглекислий газ]] (CO<sub>2</sub>), [[Оксид азоту (I)|закис азоту]] (N<sub>2</sub>O), [[метан]] (CH<sub>4</sub>), [[озон]] (O<sub>3</sub>), [[гексафторид сірки]] (SF<sub>6</sub>), гідрофторвуглецеві сполуки (ГФВ) і перфторвуглецеві сполуки (ПФВ)<ref>[http://www.ipcc.ch/pub/syrrussian.htm Изменение климата, 2001 г. Обобщенный доклад Межправительственной группы

Поточна версія на 23:09, 11 грудня 2019

Зміни вмісту парникових газів в атмосфері Землі з 1978 р. та 1979 р. відповідно.

Парнико́вий газ (англ. Greenhouse gas) — гази в атмосфері планети, що здатні поглинати теплове випромінювання поверхні планети і хмар (інфрачервона радіація) і відбивати його назад, додатково розігріваючи планетарну атмосферу.

До основних парникових газів в атмосфері Землі відносяться пари води (H2O), вуглекислий газ (CO2), закис азоту (N2O), метан (CH4), озон (O3), гексафторид сірки (SF6), гідрофторвуглецеві сполуки (ГФВ) і перфторвуглецеві сполуки (ПФВ)[1]. В останньому звіті Робочої групи МГЕЗК відзначається, що найбільший внесок у зміну клімату вносить вуглекислий газ, потім йдуть метан, галогеноалкани і закис азоту[2].

Згідно з Додатком А до Кіотського протоколу визначено 6 основних парникових газів, які найбільше впливають на парниковий ефект. Цими газами є:

  1. Діоксид вуглецю, СО2
  2. Метан, СН4
  3. Закис азоту, N2O
  4. Гідрофторвуглецеві сполуки
  5. Перфторвуглецеві сполуки
  6. Гексафторид сірки, SF6

Прямі викиди парникових газів[ред. | ред. код]

Регіональний експеримент викидів[ред. | ред. код]

Сукупні та історичні викиди[ред. | ред. код]

Річні викиди на душу населення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [http://www.ipcc.ch/pub/syrrussian.htm Изменение климата, 2001 г. Обобщенный доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата (МГЭИК).] Архівовано 7 серпень 2007 у Wayback Machine. — Женева, Швейцария. — 2001. — 220 с.
  2. Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Summary for Policymakers. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). 10th Session of Working Group I of the IPCC, Paris, February 2007.

Література[ред. | ред. код]

  • Інформаційні технології просторової інвентаризації парникових газів у енергетичному секторі та аналіз невизначеності: [монографія] / Р. А. Бунь, Х. В. Бойчук, А. Р. Бунь, М. Ю. Лесів ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : ПП Сорока Т. Б., 2012. — 464 с. : іл. — Бібліогр.: с. 417—462 (450 назв). — ISBN 978-966-2598-001