Відмінності між версіями «Паровоз»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Історія: Виправлена описка)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android PHP7
(доповнення)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Uploco.jpg|thumb|right|250px|''Gov. Stanford'', типовий американський паровоз 19-го сторіччя]]
+
[[Файл:Uploco.jpg|thumb|right|250px|''Gov. Stanford'', типовий американський паровоз 19-го сторіччя]]
[[Файл:Number 4468 Mallard in York.jpg|міні|[[Mallard (паровоз)|Mallard № 4468]] — найшвидший паровий локомотив в світі|249x249пкс]]
+
[[Файл:Number 4468 Mallard in York.jpg|міні|[[Mallard (паровоз)|Mallard № 4468]] — найшвидший паровий локомотив в світі|249x249пкс]]
 
<!-- [[Файл:Паровоз Эу.jpg|паровоз [[Петра Кривоноса]] Э<sup>у</sup> 684-37 у [[депо]] [[Слов'янськ]]а|thumb]] -->
 
<!-- [[Файл:Паровоз Эу.jpg|паровоз [[Петра Кривоноса]] Э<sup>у</sup> 684-37 у [[депо]] [[Слов'янськ]]а|thumb]] -->
 
'''Парово́з''' або '''паротя́г'''&nbsp;— [[локомотив]], що використовує [[парова машина|парову машину]] як [[двигун]]. Перший подібний локомотив збудував [[Річард Тревітік]] 1804. Першим локомотивом, на який схожі всі наступні паровози, став локомотив [[Ракета (паровоз)|«Ракета»]], збудований [[Джордж Стефенсон|Джорджем Стефенсоном]] 1829.
 
'''Парово́з''' або '''паротя́г'''&nbsp;— [[локомотив]], що використовує [[парова машина|парову машину]] як [[двигун]]. Перший подібний локомотив збудував [[Річард Тревітік]] 1804. Першим локомотивом, на який схожі всі наступні паровози, став локомотив [[Ракета (паровоз)|«Ракета»]], збудований [[Джордж Стефенсон|Джорджем Стефенсоном]] 1829.
Рядок 7: Рядок 7:
   
 
Завдяки паровозу з'явився [[залізничний транспорт]], і паровози виконували основний обсяг перевезень у [[XIX|XIX століття]] і першій половині XX століття, відігравши колосальну роль у піднесенні економіки цілого ряду країн.
 
Завдяки паровозу з'явився [[залізничний транспорт]], і паровози виконували основний обсяг перевезень у [[XIX|XIX століття]] і першій половині XX століття, відігравши колосальну роль у піднесенні економіки цілого ряду країн.
  +
  +
== Назва ==
  +
Слово ''паровоз'' походить з російської мови. Винахід {{lang-ru|паровоз}} приписується [[Греч Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Гречу]], який в середині [[XIX століття]]а видавав газету «[[Северная пчела]]». Доти паровоз називали ''самокатная паровая машина'' (або просто «машина»), ''паровая фура'', ''паровая телега'', ''пароходка'' (у [[Черепанови]]х і [[Жуковський, Василь Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Жуковського]]), і навіть ''пароход'' (у сучасній російській мові останнє слово вживається в значенні «пароплав»).
  +
  +
У [[1836 рік в історії залізничного транспорту|1836 році]] у зв'язку з майбутнім відкриттям [[Царскосельская залізниця|Царськосельській залізниці]] у «Северной пчеле» №&nbsp;223 від [[30 вересня]] з'явилося таке повідомлення: ''«Немедленно по прибытии паровых машин, которые для отличия от водяных пароходов можно было бы назвать паровозами, последуют опыты употребления их…»<ref>{{книга|автор=В. В. Одинцов.|заголовок=Лингвистические парадоксы|місце={{М.}}|видавництво=Просвещение|рік=1982|сторінки=31—32}} {{ref-ru}}</ref>''
  +
  +
У перших звітах будівельника [[Царськосільська залізниця|Царськосільської залізниці]] [[Франц Антон фон Герстнер|Ф.&nbsp;А.&nbsp;Герстнера]] трапляється: «парова машина», «паровий екіпаж», «[[парова карета]]». З [[1837 рік в історії залізничного транспорту|1837 року]] Герстнер вже вживає слово «паровоз». У звітах Царськосільської залізниці слово «паровоз» вперше з'являється [[8 лютого]] того ж року<ref name="Раков-Введение">{{книга|автор= Раков В. А.|частина = Введение|заголовок = Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955|рік = 1995|сторінки = 7—10}} {{ref-ru}}</ref>.
  +
  +
У [[Словарь української мови|Словарі української мови]] Б.&nbsp;Д.&nbsp;Грінченка, укладеному на початку XX&nbsp;ст. слово ''паровоз'' відсутнє, а для позначення парового локомотива наведене ''локомотива/льокомотива'' (пор. {{lang-pl|lokomotywa}})<ref>{{Грінченко|Локомотива|26772-lokomotyva.html#show_point}}</ref>.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
[[Файл: Locomotive trevithick.jpg | thumb |248x248px| Перший у світі паровоз конструкції  Річарда Тревітіка, 1801 рік]]
+
[[Файл: Locomotive trevithick.jpg | thumb |248x248px| Перший у світі паровоз конструкції&nbsp; Річарда Тревітіка, 1801 рік]]
Першим, хто зумів зробити паровий візок, що котиться рейками, став британський інженер [[Річард Тревітік]], який до кінця [[XVIII століття]] був відомим завдяки створеним легких, але потужних парових котлів. Перший паровоз він створив наприкінці [[1803]] року, однак офіційним роком народження паровоза вважається [[1804]], коли Тревітік отримав патент на винахід. Паровоз, який назвали «[[Пен-і-Даррен (паровоз)|Pen-y-Darren]]», значно відрізнявся від його «нащадків». На ньому один циліндр розкручував велике колесо-маховик, від якого через [[зубчаста передача|зубчасту передачу]] приводилися обидві колісні пари. Випробування цього паровоза відбувалися поблизу міста [[Мертір-Тідвіл]] ([[Уельс]], [[Велика Британія]]), де [[21 лютого]] паровоз уперше проїхав з вагонетками, тобто провів перший у світі [[поїзд]]. [[1808]] Тревітік створив новий паровоз, який почав використовувати на кільцевій залізниці-атракціоні «[[Злови мене, хто зможе]]» <ref name="ЖЗЛ"> {{ книга | частина = Глава IV | автор = Забаринский П. | заголовок = Стефенсон | рік = 1937}} </ref>.
+
Першим, хто зумів зробити паровий візок, що котиться рейками, став британський інженер [[Річард Тревітік]], який до кінця [[XVIII століття]] був відомим завдяки створеним легких, але потужних парових котлів. Перший паровоз він створив наприкінці [[1803]] року, однак офіційним роком народження паровоза вважається [[1804]], коли Тревітік отримав патент на винахід. Паровоз, який назвали «[[Пен-і-Даррен (паровоз)|Pen-y-Darren]]», значно відрізнявся від його «нащадків». На ньому один циліндр розкручував велике колесо-маховик, від якого через [[зубчаста передача|зубчасту передачу]] приводилися обидві колісні пари. Випробування цього паровоза відбувалися поблизу міста [[Мертір-Тідвіл]] ([[Уельс]], [[Велика Британія]]), де [[21 лютого]] паровоз уперше проїхав з вагонетками, тобто провів перший у світі [[поїзд]]. [[1808]] Тревітік створив новий паровоз, який почав використовувати на кільцевій залізниці-атракціоні «[[Злови мене, хто зможе]]»<ref name="ЖЗЛ"> {{ книга | частина = Глава IV | автор = Забаринский П. | заголовок = Стефенсон | рік = 1937}} </ref>.
   
 
На той час на великих підприємствах активно використовувалася кінна тяга, застосування якої істотно обмежувало вагу вантажу, і швидкість транспортування була невелика. Це незабаром привело багатьох власників великих підприємств до думок про початок застосування в транспортуванні вантажів парових машин. Також початком використання в промисловості паровоз був зобов'язаний і [[Наполеонівські війни|Наполеонівськім війнам]], через які зросли ціни на зернові, зокрема на корми. Через це значно зросла вартість утримання коней. [[1811]] відбулася спроба застосування паровоза для переміщення вагонеток із вугіллям, але легкий паровоз не зміг потягнути важкий поїзд, а став [[буксування|буксувати]] на місці. В результаті народилася помилкова думка про неможливість розвинути паровозу з гладкими колесами на гладких рейках достатньої [[сила тяги локомотива|сили тяги]], тому у [[1812]] для Мідльтонських копалень був створений паровоз «[[Бленкінсоп (паровоз)|Бленкінсоп]]», в якому сила тяги реалізовувалася [[Зубчаста залізниця|зубчастим колесом, що котилося зубчастою рейкою]].
 
На той час на великих підприємствах активно використовувалася кінна тяга, застосування якої істотно обмежувало вагу вантажу, і швидкість транспортування була невелика. Це незабаром привело багатьох власників великих підприємств до думок про початок застосування в транспортуванні вантажів парових машин. Також початком використання в промисловості паровоз був зобов'язаний і [[Наполеонівські війни|Наполеонівськім війнам]], через які зросли ціни на зернові, зокрема на корми. Через це значно зросла вартість утримання коней. [[1811]] відбулася спроба застосування паровоза для переміщення вагонеток із вугіллям, але легкий паровоз не зміг потягнути важкий поїзд, а став [[буксування|буксувати]] на місці. В результаті народилася помилкова думка про неможливість розвинути паровозу з гладкими колесами на гладких рейках достатньої [[сила тяги локомотива|сили тяги]], тому у [[1812]] для Мідльтонських копалень був створений паровоз «[[Бленкінсоп (паровоз)|Бленкінсоп]]», в якому сила тяги реалізовувалася [[Зубчаста залізниця|зубчастим колесом, що котилося зубчастою рейкою]].
Рядок 16: Рядок 25:
 
[[1813]] під керівництвом Вільяма Гедлі було створено паровоз «[[Пихкаючий Біллі]]», що тягнув поїзди завдяки силі зчеплення гладких коліс із гладкими рейками, тим самим руйнуючи помилкову теорію. Паровоз був незграбний і повільний, але багато інженерів угледіли в ньому серйозну конкуренцію коням. Серед них був машинний майстер [[Джордж Стефенсон]], який [[1814]] побудував свій [[Блюхер (паровоз)|перший паровоз]], а згодом став відомий як паровозобудівник і активний прихильник застосування залізниць<ref name="ЖЗЛ" />.
 
[[1813]] під керівництвом Вільяма Гедлі було створено паровоз «[[Пихкаючий Біллі]]», що тягнув поїзди завдяки силі зчеплення гладких коліс із гладкими рейками, тим самим руйнуючи помилкову теорію. Паровоз був незграбний і повільний, але багато інженерів угледіли в ньому серйозну конкуренцію коням. Серед них був машинний майстер [[Джордж Стефенсон]], який [[1814]] побудував свій [[Блюхер (паровоз)|перший паровоз]], а згодом став відомий як паровозобудівник і активний прихильник застосування залізниць<ref name="ЖЗЛ" />.
   
[[27 вересня]] [[1825 в історії залізничного транспорту|1825]] відкрилася перша у світі громадська [[залізниця Стоктон-Дарлінгтон]]. Рух нею відкрив паровоз «[[Locomotion № 1|Locomotion]]» ({{lang-en | «Рух»}}), який провіз перший поїзд. Назва паровоза досить скоро стала загальною, згодом всі рейкові рухомі тягові засоби почали називати на манер паровоза — [[локомотив]]ами <ref name="ЖЗЛ5"> {{книга | частина = Глава V | автор = Забаринский П. | заголовок = Стефенсон | рік = 1937}} </ref>.
+
[[27 вересня]] [[1825 в історії залізничного транспорту|1825]] відкрилася перша у світі громадська [[залізниця Стоктон-Дарлінгтон]]. Рух нею відкрив паровоз «[[Locomotion № 1|Locomotion]]» ({{lang-en | «Рух»}}), який провіз перший поїзд. Назва паровоза досить скоро стала загальною, згодом всі рейкові рухомі тягові засоби почали називати на манер паровоза&nbsp;— [[локомотив]]ами<ref name="ЖЗЛ5"> {{книга | частина = Глава V | автор = Забаринский П. | заголовок = Стефенсон | рік = 1937}} </ref>.
   
 
Сполучені Штати почали розробку паровозів 1829. Першим локомотивом був [[Tom Thumb]] (''Мізинчик'') залізниці [[Балтимор — Огайо]]. Першою вдалою паровозною залізницею у США була [[Південно-Каролінська залізниця]], яка запустила перший потяг 25 грудня 1830 із паровозом ''[[Best Friend of Charleston]]''. Багато ранніх локомотивів для американських залізниць імпортувалися з Британії, зокрема ''[[Stourbridge Lion]]'' і ''[[John Bull (локомотив)|John Bull]]'', але швидко розвинулося власне виробництво, яке у 1830-их випускало такі локомотиви як ''[[DeWitt Clinton (локомотив)|DeWitt Clinton]]''<ref name="Ellis,1968" >{{cite book
 
Сполучені Штати почали розробку паровозів 1829. Першим локомотивом був [[Tom Thumb]] (''Мізинчик'') залізниці [[Балтимор — Огайо]]. Першою вдалою паровозною залізницею у США була [[Південно-Каролінська залізниця]], яка запустила перший потяг 25 грудня 1830 із паровозом ''[[Best Friend of Charleston]]''. Багато ранніх локомотивів для американських залізниць імпортувалися з Британії, зокрема ''[[Stourbridge Lion]]'' і ''[[John Bull (локомотив)|John Bull]]'', але швидко розвинулося власне виробництво, яке у 1830-их випускало такі локомотиви як ''[[DeWitt Clinton (локомотив)|DeWitt Clinton]]''<ref name="Ellis,1968" >{{cite book

Версія за 08:04, 14 вересня 2019

Gov. Stanford, типовий американський паровоз 19-го сторіччя
Mallard № 4468 — найшвидший паровий локомотив в світі

Парово́з або паротя́г — локомотив, що використовує парову машину як двигун. Перший подібний локомотив збудував Річард Тревітік 1804. Першим локомотивом, на який схожі всі наступні паровози, став локомотив «Ракета», збудований Джорджем Стефенсоном 1829.

Паровози були переважним видом тяги на залізницях до 60-х років XX сторіччя, коли їм на заміну прийшли більш економічні типи локомотивів — тепловози та електровози.

Завдяки паровозу з'явився залізничний транспорт, і паровози виконували основний обсяг перевезень у XIX століття і першій половині XX століття, відігравши колосальну роль у піднесенні економіки цілого ряду країн.

Назва

Слово паровоз походить з російської мови. Винахід рос. паровоз приписується М. І. Гречу, який в середині XIX століттяа видавав газету «Северная пчела». Доти паровоз називали самокатная паровая машина (або просто «машина»), паровая фура, паровая телега, пароходкаЧерепанових і В. А. Жуковського), і навіть пароход (у сучасній російській мові останнє слово вживається в значенні «пароплав»).

У 1836 році у зв'язку з майбутнім відкриттям Царськосельській залізниці у «Северной пчеле» № 223 від 30 вересня з'явилося таке повідомлення: «Немедленно по прибытии паровых машин, которые для отличия от водяных пароходов можно было бы назвать паровозами, последуют опыты употребления их…»[1]

У перших звітах будівельника Царськосільської залізниці Ф. А. Герстнера трапляється: «парова машина», «паровий екіпаж», «парова карета». З 1837 року Герстнер вже вживає слово «паровоз». У звітах Царськосільської залізниці слово «паровоз» вперше з'являється 8 лютого того ж року[2].

У Словарі української мови Б. Д. Грінченка, укладеному на початку XX ст. слово паровоз відсутнє, а для позначення парового локомотива наведене локомотива/льокомотива (пор. пол. lokomotywa)[3].

Історія

Перший у світі паровоз конструкції  Річарда Тревітіка, 1801 рік

Першим, хто зумів зробити паровий візок, що котиться рейками, став британський інженер Річард Тревітік, який до кінця XVIII століття був відомим завдяки створеним легких, але потужних парових котлів. Перший паровоз він створив наприкінці 1803 року, однак офіційним роком народження паровоза вважається 1804, коли Тревітік отримав патент на винахід. Паровоз, який назвали «Pen-y-Darren», значно відрізнявся від його «нащадків». На ньому один циліндр розкручував велике колесо-маховик, від якого через зубчасту передачу приводилися обидві колісні пари. Випробування цього паровоза відбувалися поблизу міста Мертір-Тідвіл (Уельс, Велика Британія), де 21 лютого паровоз уперше проїхав з вагонетками, тобто провів перший у світі поїзд. 1808 Тревітік створив новий паровоз, який почав використовувати на кільцевій залізниці-атракціоні «Злови мене, хто зможе»[4].

На той час на великих підприємствах активно використовувалася кінна тяга, застосування якої істотно обмежувало вагу вантажу, і швидкість транспортування була невелика. Це незабаром привело багатьох власників великих підприємств до думок про початок застосування в транспортуванні вантажів парових машин. Також початком використання в промисловості паровоз був зобов'язаний і Наполеонівськім війнам, через які зросли ціни на зернові, зокрема на корми. Через це значно зросла вартість утримання коней. 1811 відбулася спроба застосування паровоза для переміщення вагонеток із вугіллям, але легкий паровоз не зміг потягнути важкий поїзд, а став буксувати на місці. В результаті народилася помилкова думка про неможливість розвинути паровозу з гладкими колесами на гладких рейках достатньої сили тяги, тому у 1812 для Мідльтонських копалень був створений паровоз «Бленкінсоп», в якому сила тяги реалізовувалася зубчастим колесом, що котилося зубчастою рейкою.

1813 під керівництвом Вільяма Гедлі було створено паровоз «Пихкаючий Біллі», що тягнув поїзди завдяки силі зчеплення гладких коліс із гладкими рейками, тим самим руйнуючи помилкову теорію. Паровоз був незграбний і повільний, але багато інженерів угледіли в ньому серйозну конкуренцію коням. Серед них був машинний майстер Джордж Стефенсон, який 1814 побудував свій перший паровоз, а згодом став відомий як паровозобудівник і активний прихильник застосування залізниць[4].

27 вересня 1825 відкрилася перша у світі громадська залізниця Стоктон-Дарлінгтон. Рух нею відкрив паровоз «Locomotion» (англ. «Рух»), який провіз перший поїзд. Назва паровоза досить скоро стала загальною, згодом всі рейкові рухомі тягові засоби почали називати на манер паровоза — локомотивами[5].

Сполучені Штати почали розробку паровозів 1829. Першим локомотивом був Tom Thumb (Мізинчик) залізниці Балтимор — Огайо. Першою вдалою паровозною залізницею у США була Південно-Каролінська залізниця, яка запустила перший потяг 25 грудня 1830 із паровозом Best Friend of Charleston. Багато ранніх локомотивів для американських залізниць імпортувалися з Британії, зокрема Stourbridge Lion і John Bull, але швидко розвинулося власне виробництво, яке у 1830-их випускало такі локомотиви як DeWitt Clinton[6].

Перша залізниця в Континентальній Європі відкрита 5 травня 1835 в Бельгії, між Мехеленом і Брюсселем.

Будова паровоза

Steam locomotive scheme new.png

Загальна будова паровоза:

1 — Топка; 2 — Збірник золи; 3 — Вода (в котлі); 4 — Димова коробка; 5 — Кабіна машиніста; 6 — Тендер; 7 — Сушильня пару (сухопарник); 8 — Запобіжний клапан; 9 — Регулятор тиску пара; 10 — Колектор паронагрівача; 11 — Поршень; 12 — Паропровід; 13 — Кулісний механізм;14 — Привід регулятора; 15 — Рама; 16 — Задній підтримуючий візок;17 — Передній підтримуючий візок (бігунцева пара); 18 — Колісна букса; 19 — Ресора; 20 — Гальмівна колодка; 21 — Насос гальмівної магістралі; 22 — Автозчіплювач з вагоном; 23 — Тифон; 24 — Пісочниця.

Примітки

  1. В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. — М. : Просвещение, 1982. — С. 31—32. (рос.)
  2. Раков В. А. Введение // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — 1995. — С. 7—10. (рос.)
  3. Локомотива // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. а б Забаринский П. Глава IV // Стефенсон. — 1937.
  5. Забаринский П. Глава V // Стефенсон. — 1937.
  6. Hamilton Ellis (1968). The Pictorial Encyclopedia of Railways. The Hamlyn Publishing Group. с. 24–30. 

Інтернет-ресурси