Відмінності між версіями «Пасіки-Зубрицькі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
+
{{Село України
 
| назва = Пасіки-Зубрицькі
 
| назва = Пасіки-Зубрицькі
 
| область = [[Львівська область|Львівська]]
 
| область = [[Львівська область|Львівська]]
Рядок 16: Рядок 16:
 
| поштовий індекс = 81137<ref>[http://www.uaidx.com/13/298/index Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район]</ref>
 
| поштовий індекс = 81137<ref>[http://www.uaidx.com/13/298/index Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район]</ref>
 
| телефонний код = 3230
 
| телефонний код = 3230
| координати = {{coord|49|46|12|N|24|5|38|E|scale:100000|display=inline,title}}
+
| координати = {{coord|49|46|12|N|24|5|38|E|scale:100000|display=inline,title}}
 
| lat_deg = 49 || lat_min = 46 || lat_sec = 12
 
| lat_deg = 49 || lat_min = 46 || lat_sec = 12
 
| lon_deg = 24 || lon_min = 5 || lon_sec = 38
 
| lon_deg = 24 || lon_min = 5 || lon_sec = 38
Рядок 22: Рядок 22:
 
| ref-висота =
 
| ref-висота =
 
| водойма =
 
| водойма =
| адреса = 81137, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Леcі Українки, 70; тел. 2-54-36
+
| адреса = 81137, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Леcі Українки, 70; тел. 2-54-36<ref name="рада">[https://rada.info/rada/22372104/ Пасіки-Зубрицька сільська рада]</ref>
  +
| сільський голова = Бубенчик Ігор Євгенійович<ref name="рада"/>
 
| облікова картка =
 
| облікова картка =
 
| прапор =
 
| прапор =
Рядок 33: Рядок 34:
 
| відстань ст =
 
| відстань ст =
 
}}
 
}}
'''Па́сіки-Зу́брицькі'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Пустомитівський район|Пустомитівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1600 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Пасіки-Зубрицька сільська рада]]. У підпорядкуванні село [[Горішній]].
+
'''Па́сіки-Зу́брицькі'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Пустомитівський район|Пустомитівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1600 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Пасіки-Зубрицька сільська рада]], якій підпорядковані села Пасіки-Зубрицькі та [[Горішній]].<ref name="рада"/>
   
 
Село є приміською зоною Львова, тому швидкими темпами розвивається будівництво приватного сектору та відпочинкових комплексів. У Пасіках-Зубрицьких є штучне футбольне поле.
 
Село є приміською зоною Львова, тому швидкими темпами розвивається будівництво приватного сектору та відпочинкових комплексів. У Пасіках-Зубрицьких є штучне футбольне поле.
Рядок 83: Рядок 84:
   
 
== Релігія ==
 
== Релігія ==
У 1900&nbsp;р. новим римсько-католицьким архієпископом Львівським став о.&nbsp;[[Юзеф Більчевський]], котрий вважав, що його головним завданням буде збільшення кількості парафій та будівництво нових римо-католицьких храмів. Він поставив таке завдання духовенству не лише у Львові, але й у всій Архиєпархії. 19 травня 1902&nbsp;р. помер парох Зубри о.&nbsp;Міхал Плохоцький, а 23 березня 1903&nbsp;р. на цю посаду призначено о.&nbsp;Миколая Коханьського, котрий став п'ятнадцятим за ліком парохом парафії Зубра та виконував свої обов'язки до 10 липня 1919&nbsp;р.<ref name="Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów">''Ferenz&nbsp;St.'' [http://naszekresy.blogspot.com/2009/10/pasieki-zubrzyckie-w-nowopowstaej.html Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów] {{ref-pl}}</ref> У 1910-1911&nbsp;рр. у підміському селі Сихові споруджено [[Церква Святого Архистратига Михаїла (Львів, Сихів)|каплицю Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі]], а у Пасіках, коштом власників сихівського маєтку&nbsp;— родини Сеферовичів, у 1912&nbsp;р. споруджено муровану неоготичну '''каплицю Святої Броніслави'''.<ref>''Наумеску&nbsp;В.'' [https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/zelena-385/ Вул. Зелена, 385&nbsp;— церква святого Михаїла (колишній костел Діви Марії Королеви Польщі)]</ref> У 1912&nbsp;р. при однойменному храмі заснована парафія Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, до якої пізніше приєднано села Пасіки Зубрицькі та Вульки Сихівські. Одним з перших парохів новоствореної церкви Сихова став о.&nbsp;Адріян Біліньський, який під час хвороби та після смерті о.&nbsp;Миколая Коханьського, виконував пастирські обов'язки в Сихові та Зубрі. У міжвоєнний період парохом Сихова був катехит о.&nbsp;Габріель Телесфор та виконував ці обов'язки до 1939&nbsp;р..<ref name="Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów"/>
+
У 1900 році новим римсько-католицьким архієпископом Львівським став о.&nbsp;[[Юзеф Більчевський]], котрий вважав, що його головним завданням буде збільшення кількості парафій та будівництво нових римо-католицьких храмів. Він поставив таке завдання духовенству не лише у Львові, але й у всій Архиєпархії. 19 травня 1902 року помер парох Зубри о.&nbsp;Міхал Плохоцький, а 23 березня 1903 року на цю посаду призначено о.&nbsp;Миколая Коханьського, котрий став п'ятнадцятим за ліком парохом парафії Зубра та виконував свої обов'язки до 10 липня 1919 року.<ref name="Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów">''Ferenz&nbsp;St.'' [http://naszekresy.blogspot.com/2009/10/pasieki-zubrzyckie-w-nowopowstaej.html Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów] {{ref-pl}}</ref> Упродовж 1910-1911 років у підміському селі Сихові споруджено [[Церква Святого Архистратига Михаїла (Львів, Сихів)|каплицю Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі]], а у Пасіках, коштом власників сихівського маєтку&nbsp;— родини Сеферовичів, у 1912 році споруджено муровану неоготичну '''каплицю Святої Броніслави'''.<ref>''Наумеску&nbsp;В.'' [https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/zelena-385/ Вул. Зелена, 385&nbsp;— церква святого Михаїла (колишній костел Діви Марії Королеви Польщі)]</ref> 1912 року при однойменному храмі заснована парафія Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, до якої пізніше приєднано села Пасіки Зубрицькі та Вульки Сихівські. Одним з перших парохів новоствореної церкви Сихова став о.&nbsp;Адріян Біліньський, який під час хвороби та після смерті о.&nbsp;Миколая Коханьського, виконував пастирські обов'язки в Сихові та Зубрі. У міжвоєнний період парохом Сихова був катехит о.&nbsp;Габріель Телесфор та виконував свої обов'язки до 1939 року.<ref name="Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów"/>
   
За радянської влади капличка Святої Броніслави, одразу по [[Друга світова війна|війні]], була закрита та у [[1950-ті|1950-х]]&nbsp;рр. перетворена у склад міндобрив, а невдовзі її було зруйновано.<ref>''Довгун&nbsp;У.'', ''Гулюк&nbsp;Є.'' [http://velychlviv.com/pershi-kroky-molodogo-hramu-svyatyh-apostoliv-petra-i-pavla-ugkts/ Перші кроки «молодого» храму Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ]</ref> 1999&nbsp;р. на тому місці, при сучасній вул. Лесі Українки, було споруджено [[Неокласицизм|неокласичний]] '''Храм святих апостолів Петра і Павла''', що належить Львівській архієпархії УГКЦ.<ref>[http://map.ugcc.ua/view/289-tserkva-svyatyh-apostoliv-petra-i-pavla-pasiky-zubrytski-lvivska-oblast Церква святих апостолів Петра і Павла]</ref>
+
За радянської влади капличка Святої Броніслави, одразу по [[Друга світова війна|війні]], була закрита та у [[1950-ті|1950-х]] роках перетворена у склад [[Мінеральні добрива|міндобрив]], а невдовзі її було зруйновано.<ref>''Довгун&nbsp;У.'', ''Гулюк&nbsp;Є.'' [http://velychlviv.com/pershi-kroky-molodogo-hramu-svyatyh-apostoliv-petra-i-pavla-ugkts/ Перші кроки «молодого» храму Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ]</ref> 1999 року на тому місці, при сучасній вул. Лесі Українки, був споруджений [[Неокласицизм|неокласичний]] '''Храм святих апостолів Петра і Павла''', що нині належить [[Львівська архієпархія УГКЦ|Львівській архієпархії УГКЦ]].<ref>[http://map.ugcc.ua/view/289-tserkva-svyatyh-apostoliv-petra-i-pavla-pasiky-zubrytski-lvivska-oblast Церква святих апостолів Петра і Павла]</ref>
   
Крім цього храму в селі діє '''Храм святих безсрібників Кузьми і Дем'яна''', що належить однойменній парафії Пустомитівського деканату, [[Львівська єпархія УАПЦ|Львівської єпархії УАПЦ]]. Настоятелем храму є митр. протоієрей Коваль Богдан.<ref>[https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=50 Львівська єпархія УАПЦ: Пустомитівський деканат]</ref>
+
Крім цього храму в селі діє '''Храм святих безсрібників Кузьми і Дем'яна''', що належить однойменній парафії Пустомитівського деканату [[Львівська єпархія ПЦУ|Львівської єпархії ПЦУ]]. Настоятелем храму є митр.&nbsp;протоієрей Коваль Богдан.<ref>[https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=50 Львівська єпархія УАПЦ: Пустомитівський деканат]</ref>
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 93: Рядок 94:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =|частина= |посилання частина= |заголовок=Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область|оригінал= |посилання= |відповідальний=Тронько&nbsp;П.(голова) та ін.|видання=|місце= Київ |видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік= 1968|том=3|сторінки=|сторінок=980|серія=|isbn=|тираж=|}}
+
* {{книга|автор =|частина=Пасіки-Зубрицькі|посилання частина= |заголовок=[[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал= |посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0010407|відповідальний=[[Маланчук Валентин Юхимович|Маланчук&nbsp;В.&nbsp;Ю.]] (голова редколегії), Гнидюк&nbsp;М.&nbsp;Я., [[Дудикевич Богдан Корнилович|Дудикевич&nbsp;Б.&nbsp;К.]], [[Івасюта Михайло Кирилович|Івасюта&nbsp;М.&nbsp;К.]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич&nbsp;I.&nbsp;П.]], [[Огоновський Володимир Петрович|Огоновський&nbsp;В.&nbsp;П.]], [[Олексюк Мирослав Миронович|Олексюк&nbsp;М.&nbsp;М.]], Пастер&nbsp;П.&nbsp;I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький&nbsp;А.&nbsp;Г., [[Смішко Маркіян Юліанович|Смішко&nbsp;М.&nbsp;Ю.]], Челак&nbsp;П.&nbsp;П., [[Чугайов Володимир Петрович|Чугайов&nbsp;В.&nbsp;П.]]|видання=|місце= Київ |видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік= 1968|том=|сторінки=|сторінок=980|серія=|isbn=|тираж=|}}
 
* {{книга|автор = Тимчишин&nbsp;Я., Савка&nbsp;М., Тимошенко&nbsp;П.|частина= |посилання частина= |заголовок=Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=[[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]|рік= 1967|том= |сторінки=|сторінок= 384|серія=|isbn=|тираж=50 000|}}
 
* {{книга|автор = Тимчишин&nbsp;Я., Савка&nbsp;М., Тимошенко&nbsp;П.|частина= |посилання частина= |заголовок=Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=[[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]|рік= 1967|том= |сторінки=|сторінок= 384|серія=|isbn=|тираж=50 000|}}
 
* [[Фридерик Папе|Papée&nbsp;Fr.]] [http://www.lwow.com.pl/historia/papee2.html Historia miasta Lwowa w zarysie].&nbsp;— wydanie drugie, poprawione i uzupełnione.&nbsp;— Lwów: Książnica Polska, 1924.&nbsp;— 286 s. {{ref-pl}}
 
* [[Фридерик Папе|Papée&nbsp;Fr.]] [http://www.lwow.com.pl/historia/papee2.html Historia miasta Lwowa w zarysie].&nbsp;— wydanie drugie, poprawione i uzupełnione.&nbsp;— Lwów: Książnica Polska, 1924.&nbsp;— 286 s. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VII|885}}
+
* {{SgKP|VII|885}}.&nbsp;— S. 885.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [http://www.lvivcenter.org/uk/umd/map/lemberg-leopol-lwow-1783/ Львів та околиці на [[Мапи фон Міґа|мапі фон Міґа]], 1783].
+
* [http://www.lvivcenter.org/uk/umd/map/lemberg-leopol-lwow-1783/ Львів та околиці на мапі фон Міґа, 1783].
   
{{Ukraine-geo-stub}}
+
{{Lviv-geo-stub}}
 
{{Пустомитівський район}}
 
{{Пустомитівський район}}
   

Поточна версія на 09:07, 15 лютого 2020

село Пасіки-Зубрицькі
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Пустомитівський
Рада/громада Пасіки-Зубрицька сільська рада
Код КОАТУУ 4623685101
Основні дані
Населення 1150
Площа 1,72 км²
Густота населення 668,6 осіб/км²
Поштовий індекс 81137[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°46′12″ пн. ш. 24°05′38″ сх. д. / 49.77000° пн. ш. 24.09389° сх. д. / 49.77000; 24.09389Координати: 49°46′12″ пн. ш. 24°05′38″ сх. д. / 49.77000° пн. ш. 24.09389° сх. д. / 49.77000; 24.09389
Середня висота
над рівнем моря
348 м
Місцева влада
Адреса ради 81137, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Леcі Українки, 70; тел. 2-54-36[2]
Сільський голова Бубенчик Ігор Євгенійович[2]
Карта
Пасіки-Зубрицькі. Карта розташування: Україна
Пасіки-Зубрицькі
Пасіки-Зубрицькі
Пасіки-Зубрицькі. Карта розташування: Львівська область
Пасіки-Зубрицькі
Пасіки-Зубрицькі
Мапа

CMNS: Пасіки-Зубрицькі на Вікісховищі

Па́сіки-Зу́брицькі — село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 1600 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пасіки-Зубрицька сільська рада, якій підпорядковані села Пасіки-Зубрицькі та Горішній.[2]

Село є приміською зоною Львова, тому швидкими темпами розвивається будівництво приватного сектору та відпочинкових комплексів. У Пасіках-Зубрицьких є штучне футбольне поле.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датується XVII століттям.

Відомий польський історик Фридерик Папе у своїй книзі «Історія міста Львова» подає опис села:

«На схід від Зубри при сихівській дорозі у напрямку до Давидова, у дубових та букових лісах, на викорчуваних полянах розташоване поселення Пасіки. Його мешканці в основному є корінними людьми, але є також численні родини, які врятувалися від варварства татар, сім'ї емігрантів та німецьких, угорських та італійських купців.»

Перший парох місцевого костелу о. Вейдальт Мелхіор, що виконував цю функцію від 1616 року, описав Пасіки, як село, що тоді належало до парафії села Зубри, як «поселення переповнене вуликами, з яких мед буквально виливається».

Початково мешканці Пасік займалися бджільництвом, оскільки в старих дубових та липових дуплах було достатньо меду та воску; рибальством — в численних водоймах навколо села була велика кількість риби, яка після вилову сушилася та коптилася; полюванням на зубрів та бобрів, що водилися у даній місцевості; збором грибів, ягід, вирубкою лісу, виробництвом деревного вугілля, поташу та дьогтю. Через вирубку лісу швидко зростали території пасовищ та полів для вирощування зернових культур, і це дало значного поштовху до швидкого розвитку сільського господарства та розведення домашньої худоби. Також значну роль відігравала суттєва близькість Львова, а, отже, можливість швидкого продажу сільськогосподарської та іншої продукції, що вироблялася в селі.

Через своє розташування в околицях Львова та ще й при шляхові на Станіславів, Пасіки часто потерпали від ведення воєнних дій військами різних країн. Численні спустошливі набіги татар — союзників Б. Хмельницького 1648 року, військ московитів у 1655 році — під час московсько-польської війни 1654—1667 роках, а також під час облоги Львова турецько-козацькими військами 1672 року та Великої Північної війни 1704 року. У жовтні-листопаді 1648 р. в Пасіках знаходився військовий табір Б. Хмельницького та його союзника кримського хана Іслям Ґерая, війська яких тоді тримали Львів у облозі.[3]

До вересня 1939 року в селі діяв осередок Спілки польської католицької молоді — організації релігійного, культурно-освітнього та соціально-патріотичного спрямування.[4]

У 1979 році на території села проводились археологічні розкопки, під час яких виявлене поселення зубрицької культури.

2 вересня 2018 року у селі Пасіки-Зубрицькі відкрили новий заклад дошкільної освіти, розрахований на 75 дітей. Будівництво закладу розпочали у 2015 році. Вартість проекту склала понад 18 млн. грн. Фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенції з державного бюджету.[5]

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 1150 осіб[6]:

Мовний склад населення Пасік-Зубрицьких, станом на 2001 р.[7]
Мова Число ос. Відсоток
українська 1 147 99,74
російська 3 0,26

Релігія[ред. | ред. код]

У 1900 році новим римсько-католицьким архієпископом Львівським став о. Юзеф Більчевський, котрий вважав, що його головним завданням буде збільшення кількості парафій та будівництво нових римо-католицьких храмів. Він поставив таке завдання духовенству не лише у Львові, але й у всій Архиєпархії. 19 травня 1902 року помер парох Зубри о. Міхал Плохоцький, а 23 березня 1903 року на цю посаду призначено о. Миколая Коханьського, котрий став п'ятнадцятим за ліком парохом парафії Зубра та виконував свої обов'язки до 10 липня 1919 року.[8] Упродовж 1910-1911 років у підміському селі Сихові споруджено каплицю Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, а у Пасіках, коштом власників сихівського маєтку — родини Сеферовичів, у 1912 році споруджено муровану неоготичну каплицю Святої Броніслави.[9] 1912 року при однойменному храмі заснована парафія Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, до якої пізніше приєднано села Пасіки Зубрицькі та Вульки Сихівські. Одним з перших парохів новоствореної церкви Сихова став о. Адріян Біліньський, який під час хвороби та після смерті о. Миколая Коханьського, виконував пастирські обов'язки в Сихові та Зубрі. У міжвоєнний період парохом Сихова був катехит о. Габріель Телесфор та виконував свої обов'язки до 1939 року.[8]

За радянської влади капличка Святої Броніслави, одразу по війні, була закрита та у 1950-х роках перетворена у склад міндобрив, а невдовзі її було зруйновано.[10] 1999 року на тому місці, при сучасній вул. Лесі Українки, був споруджений неокласичний Храм святих апостолів Петра і Павла, що нині належить Львівській архієпархії УГКЦ.[11]

Крім цього храму в селі діє Храм святих безсрібників Кузьми і Дем'яна, що належить однойменній парафії Пустомитівського деканату Львівської єпархії ПЦУ. Настоятелем храму є митр. протоієрей Коваль Богдан.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]