Пасіон (трапезит)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Пасіон

Пасіон (дав.-гр. Πασίων) — відомий афінський підприємець V—IV ст. до н. е.

За походженням — фінікієць[1]. Відомо, що Афін він потрапив як раб, але обставини його поневолення невідомі. Належав відомим афінським трапезитам Антисфену та Архестрату, які, вочевидь, і звернули увагу на фінансові здібності Пасіона. Зрештою, Архестрат звільнив його з рабства, а в 395 р. до н. е. передав (або ж продав) Пасіону свою справу.

В том році Пасіон одружився на Архіппі, яка народила йому двох синів — Аполлодора та Пасікла[2].

Як трапезит, Пасіон надавав грошові позики відомим афінським політикам, зокрема Тимофію — при цьому від останнього він навіть не вимагав сплати відсотків. В близьких стосунках з банкіром знаходилися також Агіррій, Каллістрат, Демосфен Старший — батько відомого оратора[3].

Пасіон володів також майстернею щитів — відомо, що одного разу пожертвував одразу тисячу щитів афінській громаді.

У 376 р. до н. е. за спеціальною постановою народних зборів Пасіон отримав афінське громадянство. Після цього він перебрався з Пірею до власного будинку, збудованого ним в Ахарнах.

Помер у 371 р. до н. е.[4]

Сини Пасіона не хотіли бути фінансистами і жили переважно на відсотки з батьківського капіталу. Банк — за заповітом померлого — успадкував його вільновідпущеник Форміон. Форміон також одружився на дружині Пасіона Архіппі.

Майстерня щитів дісталася сину Пасіона Аполлодору.

Примітки

  1. Jeremy Trevett, Apollodoros the Son of Pasion, Oxford, Oxford University Press, 1992, с.1
  2. Демосфен. Промова за Форміона, 32, Промова проти Стефана, I, 4
  3. Демосфен. Перша промова проти Афоба, 11
  4. Raymond Bogaert, Banques et banquiers dans le monde grec, Liège, Leyde, 1968, с.71