Відмінності між версіями «Патріарх (християнство)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Додав поклик до книгу «Симон Петлюра: Статті, листи, документи»)
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Icon 02044 Patriarh Ioakim Moskovskij 1620-1690. Neizv. hud. XVII v. Rossiya.jpg|thumb|200px]]
 
[[Файл:Icon 02044 Patriarh Ioakim Moskovskij 1620-1690. Neizv. hud. XVII v. Rossiya.jpg|thumb|200px]]
  +
{{значення|патріарх}}
 
 
'''Патріа́рх''' ({{lang-grc|Πατριάρχης}} — ''перший серед батьків''; від {{lang-grc2|ἀρχή}} — ''верховний'' та {{lang-grc2|πατήρ}} — ''батько'') — вищий титул голови самостійної (автокефальної) Церкви в Православ'ї, ряді [[Орієнтальне православ’я|Східних докалхідонських церков]] та помісної (самоуправної) у східних Церквах, з'єднаних з Римським престолом.
 
'''Патріа́рх''' ({{lang-grc|Πατριάρχης}} — ''перший серед батьків''; від {{lang-grc2|ἀρχή}} — ''верховний'' та {{lang-grc2|πατήρ}} — ''батько'') — вищий титул голови самостійної (автокефальної) Церкви в Православ'ї, ряді [[Орієнтальне православ’я|Східних докалхідонських церков]] та помісної (самоуправної) у східних Церквах, з'єднаних з Римським престолом.
   
Рядок 11: Рядок 11:
 
12.7.1975 у Римі під час літургії в базиліці Св. Петра митрополита Й. Сліпого іменовано «Патріархом Йосипом», що не було підтверджено Римським престолом. [[Львівський синод УГКЦ]] (16—[[31 травня]] [[1992]]) звернувся до Папи Івана-Павла II з проханням, щоб він «здійснив постанови другого Ватиканського Собору і створив [[Києво-Галицький Патріархат]] для Української Греко-Католицької Церкви».
 
12.7.1975 у Римі під час літургії в базиліці Св. Петра митрополита Й. Сліпого іменовано «Патріархом Йосипом», що не було підтверджено Римським престолом. [[Львівський синод УГКЦ]] (16—[[31 травня]] [[1992]]) звернувся до Папи Івана-Павла II з проханням, щоб він «здійснив постанови другого Ватиканського Собору і створив [[Києво-Галицький Патріархат]] для Української Греко-Католицької Церкви».
   
[[Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор]] (14—[[30 жовтня]] [[1921]]) Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) встановив титул «Митрополит Київський і всієї України». Голова Директорії УНР С. Петлюра 19.12.1921 висловився за необхідність патріаршого престолу в Києві як завершення єрархічної структури УАПЦ.
+
[[Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор]] (14—[[30 жовтня]] [[1921]]) Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) встановив титул «Митрополит Київський і всієї України». Голова Директорії УНР С. Петлюра 19.12.1921 висловився за необхідність патріаршого престолу в Києві як завершення єрархічної структури УАПЦ.<ref>{{Cite book|title=Симон Петлюра: Статті, листи, документи|year=1956|publisher=Українська Вільна Академія Наук у США|location=Нью-Йорк|pages=400-403|language=Українською|isbn=}}</ref>
   
Всеукраїнський Собор [[УАПЦ]] 5-6. червня 1990 р. обрав першим [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Мстислав (патріарх Київський)|Мстислава Скрипника]], [[інтронізація]] якого відбулася у Софіївському соборі [[18 листопада]] [[1990]].
+
Всеукраїнський Собор [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]] 5-6. червня 1990 р. обрав першим [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Мстислав (патріарх Київський)|Мстислава Скрипника]], [[інтронізація]] якого відбулася у Софіївському соборі [[18 листопада]] [[1990]].
   
Після смерті Патріарха Мстислава в 1993 р., Собор [[УАПЦ]] [[7 вересня]] [[1993]] обрав [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Дмитро Ярема|Дмитра Ярему]],
+
Після смерті Патріарха Мстислава в 1993 р., Собор [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]] [[7 вересня]] [[1993]] обрав [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Дмитро Ярема|Дмитра (Ярему)]].
   
Собор[[УПЦ КП]] [[21 жовтня]] [[1993]] обрав [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Володимир Романюк|Володимира Романюка]],
+
Собор [[УПЦ КП]] [[21 жовтня]] [[1993]] обрав [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Володимир Романюк|Володимира Романюка]].
   
Після смерті Патріарха Володимира в 1995 р. Собор [[УПЦ КП]] [[22 жовтня]][[1995]] обрав [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Філарет (патріарх Київський)|Філарета Денисенка]].
+
Після смерті Патріарха Володимира в 1995 р. Собор [[УПЦ КП]] [[22 жовтня]] [[1995]] обрав [[Патріарх Київський і Всієї України|Патріархом Київським і Всієї України]] [[Філарет (патріарх Київський)|Філарета (Денисенка)]].
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
* [[Патріарх]]
 
* [[Український Патріархат]]
 
 
* [[Список Константинопольських патріархів]]
 
* [[Список Константинопольських патріархів]]
   

Поточна версія на 15:38, 5 жовтня 2019

Icon 02044 Patriarh Ioakim Moskovskij 1620-1690. Neizv. hud. XVII v. Rossiya.jpg

Патріа́рх (дав.-гр. Πατριάρχης — перший серед батьків; від ἀρχή — верховний та πατήρ — батько) — вищий титул голови самостійної (автокефальної) Церкви в Православ'ї, ряді Східних докалхідонських церков та помісної (самоуправної) у східних Церквах, з'єднаних з Римським престолом.

У Старому Заповіті патріархами називаються вожді племен. У Новому Заповіті ця назва відноситься до всіх синів Якова, до Давида і Аврама. В юдаїзмі у 1-5 ст., після падіння Єрусалима, так йменувалися голови юдейських общин в Іранській та Римській державах, осідок яких був відповідно у Вавилоні та Тиберіаді. У християнстві в 4 ст. титул П. вживався як почесне ім'я найшанованіших єпископів і митрополитів. У 5 ст. патріарх отримав статус найвищої посади в церковній ієрархії. Вирішальне значення в формуванні та визначенні кордонів церков мав поділ Римської імперії на округи (дієцезії) та провінції (єпархії), що до певної міри збігався з національними межами. Відповідно в кордонах дієцезій формувалися великі об'єднання громад. Права більших митрополитів — Риму, Олександрії, Антіохії та ін. закріпив Перший Вселенський Собор (325), а Другий Вселенський Собор (381) надав Константинопольському престолові перевагу честі перед іншими, але після Риму. Вперше патріархами йменовано єпископів Риму, і Константинополя, Олексадрії, Антіохії, Єрусалиму в канонах Четвертого Вселенського Собору (451). Інші екзархи Сходу — Кесарії Кападокійської (Понту), Ефезу (Азії), Гераклеї (Фракії) тоді ж були підпорядковані Константинопольському престолові, а примаси Заходу — Медіолану, Аквілеї, Равени, Карфагену та ін. — з часом підпали під владу Риму і втратили свій надєпископський статус. Сьогодні патріархами є голови Російської, Сербської, Румунської, Болгарської, Грузинської православних автокефальних церков, голови давньосхідних дохалкідонських (монофізитських і нестеріанських) церков, голови східних церков (Коптійської, Сирійської, Халдейської, Вірменської), з'єднаних з Римським престолом.

Глава Української Православної Церкви мав права і привілеї надєпископської гідності (екзарха, примаса), але традиційно іменувався митрополитом. Наприкінці 16 ст. дебатувалася можливість переїзду Константинопольського Патріарха в Україну, а в 17 ст. за митрополитів Петра Могили та Велямина Рутського обговорювався проект поставлення Патріархату в Києві.

У 19 ст. Ватикан і уряд Австро-Угорщини двічі (1843, 1888) дискутували про утворення патріахату для всіх грекокатоликів імперії, що викликало опір уряду Угорщини та Угорського єпископату. Митрополит А. Шептицький з ідеєю підпорядкування греко-католиків Київському патріархові пов'язував відновлення церковної єдності в Україні. 11.11.1963 митрополит Йосиф Сліпий у виступі на Другому Ватиканському Соборі (1963–1965) задекларував патріаршу гідність голови УГКЦ. 23.12.1963 Східна Конгрегація підтвердила, що митрополит Львова є Верховним архієпископом, а декрет про Східні Католицькі Церкви, прийнятий на другому Ватиканському Соборі, зрівняв у правах і почестях верховного архієпископа з Патріархом.

12.7.1975 у Римі під час літургії в базиліці Св. Петра митрополита Й. Сліпого іменовано «Патріархом Йосипом», що не було підтверджено Римським престолом. Львівський синод УГКЦ (16—31 травня 1992) звернувся до Папи Івана-Павла II з проханням, щоб він «здійснив постанови другого Ватиканського Собору і створив Києво-Галицький Патріархат для Української Греко-Католицької Церкви».

Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор (14—30 жовтня 1921) Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) встановив титул «Митрополит Київський і всієї України». Голова Директорії УНР С. Петлюра 19.12.1921 висловився за необхідність патріаршого престолу в Києві як завершення єрархічної структури УАПЦ.[1]

Всеукраїнський Собор УАПЦ 5-6. червня 1990 р. обрав першим Патріархом Київським і Всієї України Мстислава Скрипника, інтронізація якого відбулася у Софіївському соборі 18 листопада 1990.

Після смерті Патріарха Мстислава в 1993 р., Собор УАПЦ 7 вересня 1993 обрав Патріархом Київським і Всієї України Дмитра (Ярему).

Собор УПЦ КП 21 жовтня 1993 обрав Патріархом Київським і Всієї України Володимира Романюка.

Після смерті Патріарха Володимира в 1995 р. Собор УПЦ КП 22 жовтня 1995 обрав Патріархом Київським і Всієї України Філарета (Денисенка).

Див. також[ред. | ред. код]

  1. Симон Петлюра: Статті, листи, документи (Українською). Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США. 1956. с. 400–403.