Перелік елементів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:06, 7 лютого 2020, створена Maximaximum (обговорення | внесок) (→‎Посилання: правопис за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пере́лік елеме́нтів — текстовий документ конструкторської документації у який записують дані про елементи і пристрої, зображені на схемі.

Форма переліку елементів за ГОСТ 2.701-2008

Загальні вимоги[ред. | ред. код]

Кожна схема повинна мати перелік елементів, в якому записують всі елементи, що зображені на схемі. Форма і розміри переліку елементів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2.701-2008[1]. Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа на аркуші формату А4 з основним написом для текстових документів за ГОСТ 2.104-2006[2]. Для електронних документів перелік елементів виконують лише у вигляді самостійного документа. В основному надписі переліку елементів, випущеного окремим документом роблять напис «Перелік елементів» після найменування виробу. У відповідній графі основного напису вказують код «П» переліку і код схеми за ГОСТ 2.701-2008[1], наприклад,: ПГ3 — перелік елементів принципової гідравлічної схеми; ПЭ3 — перелік елементів принципової електричної схеми.

Заповнення переліку елементів[ред. | ред. код]

Зв'язок між умовними графічними познаками і переліком елементів здійснюється через позиційні познаки.

Форма переліку елементів[ред. | ред. код]

Перелік елементів оформляють у вигляді таблиці, яка заповнюється зверху вниз. Таблицю виконують за розмірами відповідно до стандарту. На першому аркуші схеми, перелік розташовують над основним написом на відстані не менше 12 мм від нього.

В графах переліку вказують такі дані:

  • у графі «Поз. познаки» — позиційну познаку елемента, виробу або функціональної групи;
  • у графі «Найменування» — найменування елемента згідно з документом, на основі якого він застосований, і позначення цього документа (основний конструкторський документ, ДСТУ, ГОСТ, ТУ);
  • у графі «Кількість» — кількість однакових елементів;
  • у графі «Примітка» — технічні дані елемента, які не містяться в його найменуванні.

Порядок запису елементів[ред. | ред. код]

Порядок запису елементів у перелік наступний:

  • елементи записують по групах (видах) в алфавітному порядку літерних позиційних познак. Якщо на схемі використовують позиційні познаки із літер латинського і слов'янського алфавітів, то в переліку спочатку записують елементи з позиційними познаками, складеними із літер латинського алфавіту, а потім — із літер слов'янського алфавіту;
  • в межах кожної групи елементи розташовують у порядку зростання їх номерів. Для внесення змін рекомендується залишати декілька незаповнених рядків між окремими групами елементів або між елементами у великій групі;
  • для скорочення переліку допускається однотипні елементи з однаковими параметрами, які мають на схемі послідовні порядкові номери, записувати в перелік одним рядком, записуючи у відповідну графу тільки позиційні познаки з найменшим і найбільшим порядковими номерами (наприклад, R1...R5, C8...C12);
  • при запису однотипних елементів допускається не повторювати в кожному рядку найменування елемента, а записувати його у вигляді заголовка до відповідного розділу. Заголовок підкреслюють тонкою суцільною лінією;
  • якщо параметри елементів вибирають при регулюванні виробу, то на схемі і в переліку їх позначають зірочкою (С1*), а на полі схеми поміщають зноску.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ГОСТ 2.701-2008 ЕСКД Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.
  2. ГОСТ 2.104-2006 ЕСКД. Основные надписи.

Посилання[ред. | ред. код]