Відмінності між версіями «Перещепинська культура»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (більше не розпізнається як ізольована)
 
Рядок 12: Рядок 12:
 
* [https://web.archive.org/web/20101217164823/http://www.donnu.edu.ua/hist/archgroup/ru/steppes5/resume.php А. В. Комар (Київ, Україна). ПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ КОМПЛЕКС У КОНТЕКСТІ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ КОЧІВНИКІВ СХІДНОЇ ЄВРОПИ VII - ПОЧ.VIII ВВ.]
 
* [https://web.archive.org/web/20101217164823/http://www.donnu.edu.ua/hist/archgroup/ru/steppes5/resume.php А. В. Комар (Київ, Україна). ПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ КОМПЛЕКС У КОНТЕКСТІ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ КОЧІВНИКІВ СХІДНОЇ ЄВРОПИ VII - ПОЧ.VIII ВВ.]
 
* [http://archaeology.kiev.ua/journal/030500/komar.htm А.В. Комар. Ранні хазари в Північному Причорномор'ї (постановка проблеми)]
 
* [http://archaeology.kiev.ua/journal/030500/komar.htm А.В. Комар. Ранні хазари в Північному Причорномор'ї (постановка проблеми)]
{{Ізольована стаття}}
 
 
[[Категорія:Археологічні культури Східної Європи]]
 
[[Категорія:Археологічні культури Східної Європи]]
 
[[Категорія:Культури раннього середньовіччя України]]
 
[[Категорія:Культури раннього середньовіччя України]]

Поточна версія на 13:15, 5 квітня 2019

Перещепинська культура — ранньосередньовічна археологічна культура, названа за селом Мала Перещепина (Новосанжарський район на півдні Полтавської області), біля якого в 1912 році було виявлено стародавнє поховання. Дослідники пов'язують перещепинську культуру з давніми булгарами (В. Вернер[1]), тому що перещепинський скарб відносять до правителя Великої Болгарії Кубрата. Так само існує припущення про зв'язок культури з ранніми хозарами (М.І. Артамонов). У будь-якому разі поховання несе яскраво виражений тюркський характер. До нього відносяться кубки, блюда, ковші, мечі, елементи збруї, візантійські монети.

З проникненням кочовиків-носіїв перещепинської культури вглиб лісостепу, вони досягли Київщини, бо з розгромом Пастирського городища на початку VIII сторіччя пов'язаний Київський скарб, знайдений у 1892 році[2].

Вторгнення в руський лісостеп кочовиків перещепинської культури пов'язане з експансією Хозарського каганату 665 році[3][4]. Перещепинці витіснили невдовзі після 660-х років до Болгарії носіїв сухановського типу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Werner J. Der Grabfund von Malaja Perescepina und Kuvrat, Kagan der Bulgaren. - Munchen, 1984
  2. Комар А. В. До дискусії про походження і ранніх фазах історії Києва // Альманах історії та археології Східної Європи Ruthenica, 2005.
  3. Комар А. В. До дискусії про хронології ранньосередньовічних кочевнічеських пам'яток Середнього Поволжя, 2010
  4. Раннесалтовский горизонт в Середньому Поволжі

Посилання[ред. | ред. код]