Петренко Віталій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:26, 17 листопада 2018, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петренко Віталій Петрович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Петренко Віталій Петрович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 травня 1970(1970-05-27)
Київ
Смерть 13 липня 2016(2016-07-13) (46 років)
Богданівка
Поховання Київ
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Alma Mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Псевдо «Саглам»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Security Service of Ukraine Emblem.svg Служба безпеки України
Формування Департамент контррозвідки Служби безпеки України
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій Петро́вич Петре́нко (27 травня 1970(19700527) — 13 липня 2016) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1970 року в місті Київ. Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. В підрозділах СБ провів понад 27 років; пройшов шлях від слідчого до заступника начальника управління — в органах СБУ Київщини, Закарпаття, Полтавської і Рівненської областей.

2014 року відряджений в зону бойових дій, по поверненні призначений заступником начальника управління — начальником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ (в Рівненській області).

З кінця січня 2015 року майже весь час перебував на сході України (був одним з керівників зведених мобільних груп по боротьбі з незаконним переміщенням товарів через лінію розмежування). Вилучалися підготовлені зловмисниками арсенали вогнепальної зброї, вибухівки, гранатомети — задля попередження скоєння злочинів. Блокувалося перевезення сотень тон заборонених вантажів, пального, вилучався транспорт контрабандистів.

13 липня 2016-го загинув поблизу села Богданівка (Волноваський район), рухаючись на бойове завдання.

Без Віталія лишилися мама, дружина та син.

Похований в місті Київ.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 339/2016 від 22 серпня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 серпня року № 339/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]