Відмінності між версіями «Петру I»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Рядок 19: Рядок 19:
 
}}
 
}}
   
'''Пе́тру І''' ({{lang-ro|Petru I}}; ? — {{ДС|||1391}}) — [[воєвода Молдавський]] ([[1375]]—[[1391]])<ref name="ЕІУ">Огуй 2011:188.</ref>. Представник волоського роду [[Мушати|Мушатів]]. Первісток невідомого сина воєводи [[Богдан I|Богдана]] ([[Кость Мушата|Костя]] або Петру) і [[Мушата (Маргарита)|Мушати]]<ref name="ЕІУ"/>. Задля захисту від [[Королівство Угорщина|Угорщини]] став васалом [[Королівство Польща|Польщі]] ([[1387]])<ref name="ЕІУ"/>. Приєднав до Молдавії [[Шипинська земля|Шипинську землю]] (із фортецями [[Хмелів]], [[Хотинська фортеця|Хотин]] і [[Чернівці|Цецин]])<ref name="ЕІУ"/>. Провів адміністративні реформ, запровадивши посади [[ворник]]а та [[староста|старости]]<ref name="ЕІУ"/>. Дав початок [[Молдавська митрополія|Молдавській митрополії]]<ref name="ЕІУ"/>. Заснував [[Нямецький монастир|Нямецький]] і [[Бистрицький монастир|Бистрицький монастирі]], домініканську церкву в [[Сірет]]і<ref name="ЕІУ"/>. Укріпив столицю [[Сучава|Сучаву]] та фортеці на кордоні з Польщею, зокрема Цецин та Хотин. Першим став використовувати на печатках [[герб Молдавії]] з [[тур]]ячою головою. Налагодив торгівельний [[Волоський шлях|Волоський (Молдавський) шлях]] і роботу митниць<ref name="ЕІУ"/>. Мав достатні фінанси, карбував першу молдавську монету ([[грош|гроші]] та [[півгрош|півгроші]]), надавав позики сусіднім правителям<ref name="ЕІУ"/>. Неповернена позика, надана [[Ягайло|Ягайлу]], із сестрою якого був одружений Петру, призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за [[Покуття]]<ref name="ЕІУ"/>. Похований у Нямецькому монастирі, або в [[Радівці|Радівцях]]<ref name="ЕІУ"/>. У новітніх дослідженнях — '''Петру ІІ'''.
+
'''Пе́тру І''' ({{lang-ro|Petru I}}; ? — {{ДС|||1391}}) — [[воєвода Молдавський]] ([[1375]]—[[1391]])<ref name="ЕІУ">Огуй 2011:188.</ref>. Представник волоського роду [[Мушати|Мушатів]]. Первісток невідомого сина воєводи [[Богдан I|Богдана]] ([[Кость Мушат|Костя]] або Петру) і [[Мушата (Маргарита)|Мушати]]<ref name="ЕІУ"/>. Задля захисту від [[Королівство Угорщина|Угорщини]] став васалом [[Королівство Польща|Польщі]] ([[1387]])<ref name="ЕІУ"/>. Приєднав до Молдавії [[Шипинська земля|Шипинську землю]] (із фортецями [[Хмелів]], [[Хотинська фортеця|Хотин]] і [[Чернівці|Цецин]])<ref name="ЕІУ"/>. Провів адміністративні реформ, запровадивши посади [[ворник]]а та [[староста|старости]]<ref name="ЕІУ"/>. Дав початок [[Молдавська митрополія|Молдавській митрополії]]<ref name="ЕІУ"/>. Заснував [[Нямецький монастир|Нямецький]] і [[Бистрицький монастир|Бистрицький монастирі]], домініканську церкву в [[Сірет]]і<ref name="ЕІУ"/>. Укріпив столицю [[Сучава|Сучаву]] та фортеці на кордоні з Польщею, зокрема Цецин та Хотин. Першим став використовувати на печатках [[герб Молдавії]] з [[тур]]ячою головою. Налагодив торгівельний [[Волоський шлях|Волоський (Молдавський) шлях]] і роботу митниць<ref name="ЕІУ"/>. Мав достатні фінанси, карбував першу молдавську монету ([[грош|гроші]] та [[півгрош|півгроші]]), надавав позики сусіднім правителям<ref name="ЕІУ"/>. Неповернена позика, надана [[Ягайло|Ягайлу]], із сестрою якого був одружений Петру, призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за [[Покуття]]<ref name="ЕІУ"/>. Похований у Нямецькому монастирі, або в [[Радівці|Радівцях]]<ref name="ЕІУ"/>. У новітніх дослідженнях — '''Петру ІІ'''.
   
 
== Імена ==
 
== Імена ==

Версія за 03:02, 5 грудня 2019

Петру І
Petru
Петру І
Воєвода Молдавський
1375 — 1391
Попередник: Юрій Коріятович
Наступник: Роман I (брат)
 
Народження: невідомо
Смерть: 1391(1391)
Віросповідання: православ'я
Династія: Мушати
Батько: Богдан I Мушат
Мати: Маргарита Мушат

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Пе́тру І (рум. Petru I; ? — 1391) — воєвода Молдавський (13751391)[1]. Представник волоського роду Мушатів. Первісток невідомого сина воєводи Богдана (Костя або Петру) і Мушати[1]. Задля захисту від Угорщини став васалом Польщі (1387)[1]. Приєднав до Молдавії Шипинську землю (із фортецями Хмелів, Хотин і Цецин)[1]. Провів адміністративні реформ, запровадивши посади ворника та старости[1]. Дав початок Молдавській митрополії[1]. Заснував Нямецький і Бистрицький монастирі, домініканську церкву в Сіреті[1]. Укріпив столицю Сучаву та фортеці на кордоні з Польщею, зокрема Цецин та Хотин. Першим став використовувати на печатках герб Молдавії з турячою головою. Налагодив торгівельний Волоський (Молдавський) шлях і роботу митниць[1]. Мав достатні фінанси, карбував першу молдавську монету (гроші та півгроші), надавав позики сусіднім правителям[1]. Неповернена позика, надана Ягайлу, із сестрою якого був одружений Петру, призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за Покуття[1]. Похований у Нямецькому монастирі, або в Радівцях[1]. У новітніх дослідженнях — Петру ІІ.

Імена

  • Петру (рум. Petru) — румунське ім'я[2].
  • Петро (лат. Petrus, ст.укр. Петръ) — у тогочасних документах латиною і староукраїнською.
  • Петру Мушат, або Петро Мушатович (рум. Petru Muszat) — Петру, син Мушати (Маргарити).
  • Петру I, або Петру I Мушат — у традиційній історіографії[2].
  • Петру IІ — за новітньою гіпотезою Констянтина Резачевича (2000), згідно з якою батько Петру так само носив ім'я Петру (Петру І Богданович).

Біографія

Грамота короля польського Владислава на заставу Галича

За молдовськими літописами, був на молдовському троні 16 років. Документально занотований перший раз в 1384 р., коли він обдарував католицьку біскупську церкву, збудовану його мамою Маргаритою в Сереті. 26 вересня 1387 р. у Львові склав присягу на вірність Владиславу Яґайлу. Молдова опинилася під владою Польщі.

1388 року Петру I позичив Яґайлови 3000 талярів, за що той надав Петру І та його братові Роману І Галич та землі, які пізніше назвали Покуттям. Ця грамота була написана Петру I в Луцьку.

В Сучаві 1390 року Владислав II Ягайло, за сприяння Петру I, заключив з волоським господарем — Мірчею (Мірком) Старим союз. Після Петру I за традицією молдовський трон успадкував брат Роман I.

Помер 1391 р., був похований в Церкві Святого Юрія (рум. Мірауті, Сучава).

Галерея

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м Огуй 2011:188.
  2. а б Васильєв, Чучко 2010:27.

Бібліографія

Довідники

  • Австрійсько-угорська монархія.- Відень, 1899. ст. 71-73

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петру I