Пивиха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пивиха (гора))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пивиха
Гора Пивиха з боку Кременчуцького водосховища біля с. Максимівка
Гора Пивиха з боку Кременчуцького водосховища біля с. Максимівка

49°11′42″ пн. ш. 33°07′38″ сх. д. / 49.19500° пн. ш. 33.12722° сх. д. / 49.19500; 33.12722Координати: 49°11′42″ пн. ш. 33°07′38″ сх. д. / 49.19500° пн. ш. 33.12722° сх. д. / 49.19500; 33.12722
Розташування Україна Україна
Полтавська область,
Глобинський район,
біля південної околиці смт Градизьк
Система Придніпровська рівнина
Тип замок
Висота 168 м
Маршрут з смт Градизьк
Пивиха. Карта розташування: Полтавська область
Пивиха
Пивиха
Пивиха (Полтавська область)
Пивиха у Вікісховищі?

Пиви́ха, Гора Пивиха — пагорб, ізольоване підвищення в межах Глобинського і (частково) Кременчуцького районів Полтавської області, ландшафтний заказник місцевого значення. Розташована на лівому березі Дніпра, неподалік від південної околиці смт Градизьк.

Висота пагорба 168 м. Площа природоохоронної території 165,2 га.

Підвищення утворилося внаслідок дії льодовика дніпровського зледеніння.

Геологія[ред. | ред. код]

Пивиха з боку Кременчуцького водосховища. Весна 2015 року.

У відслоненнях Пивихи присутні: мергель, глина, пісок, кристалічний гіпс. У регіоні лише на території Пивихи є місця виходу на денну поверхню блакитного мергелю — рідкісної вапнякової породи, яка використовується в будівництві.

В обривах пагорба краєзнавці знаходять скам'янілі залишки рослин і тварин льодовикового періоду. Зокрема морських їжаків, коралів, молюсків. Трапляються фрагменти кісток великих тварин — мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленей.

Історія[ред. | ред. код]

Гора має давню історію. За переказами, колись тут було поселення Пива, що належало руським боярам Пивам. У 1489 році король Польщі Казимир IV подарував землі і різні угіддя, розташовані довкола гори Пивихи, Київському Пустинно-Миколаївському монастирю, ченці якого в XVI ст. заснували тут Пивгородський Миколаївський монастир.

Місцева фортеця-монастир мала форму подовженого чотирикутника, який охоплював площу в 5 десятин. Високі кургани на чотирьох її кутах служили сторожовими пунктами. Тут були зведені дерев'яні і кам'яні будівлі, келії для ченців. Монастир на Пивисі став релігійно-політичним осередком українського народу у визвольній війні за свою державність. Круті схили гори, порізані глибокими рівчаками, заліснені деревами й непрохідними чагарниковими хащами, були схованкою для повстанців Павлюка, згодом — для козаків Хмельницького. Пізніше монастир був зруйнований.

Після зведення в кінці 1960-х рр. Кременчуцького водосховища Пивиха поступово руйнується. Щорік вода поглинає близько 7 метрів гори. Сьогодні вже розмито понад 600 метрів Пивихи. Люди знаходять залишки древнього монастиря, які вимиваються дніпровськими хвилями. Тепер гору всіляко прагнуть зберегти.

У 2008 році Пивиха представляла Полтавщину на всеукраїнському конкурсі «Сім природних чудес України». Естетична привабливість гори Пивиха є не меншою, ніж привабливість відомих місць кримського узбережжя. На жаль, з боку смт Градизьк у ландшафті домінують антропогенні фактори.

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Дослідженням феномену гори Пивихи у кінці XIX і на початку XX ст. присвятили свою увагу практично всі без винятку відомі вчені-геологи. У ті часи гору Пивиху разом з такими відомими природними об'єктами, як Канівські дислокації, Висачківський горб, гора Калитка, відносили до складу «лінії Карпінського», яка об'єднувала у єдиний тектонічний ланцюг Карпати, складчастий Донбас, Кавказ та Мангишлак. На думку Д. Соболєва, гора Пивиха є прикладом льодовикової препарації поверхні. Серед численних робіт про Пивиху початку минулого сторіччя виділяються публікації геологів В. Різниченка та Б. Лічкова. Пізніші (на початку 1970-х років) узагальнення були виконані колективом Інституту геологічних наук НАНУ. Ця робота входила в серію робіт з вивчення Чорнобильських та Кам'янка-Ірпінських дислокацій. Відносно геоструктурної обумовленості положення дислокацій гори Пивихи та інших наприкінці 1980-х років було висунуте припущення про їхній зв'язок з лінійними морфоструктурними зонами, в зону впливу яких входять різні дислоковані ділянки долини Дніпра.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Говорять, глина з гори (жовта і блакитна) має лікувальні властивості. Доведено, що ця глина містить багато кремнію. Тому її можна застосовувати для лікування понад 30 хвороб. Проте медичний ефект офіційно ще не підтверджений.

Пивиха в художній літературі[ред. | ред. код]

«Пивихо! Пивихо! Сива господине на березі Славути, що підібрався до тебе морем! Які тайни зберігаєш? Які бувальщини і легенди схоронені в отих твоїх щілинах, в отих посмугах? Мовчить Пивиха». (І. Маценко).

Гора Пивиха
Пивиха - 06 - Хрест на горі.jpg Гора Пивиха 02.JPG Гора Пивиха 03.JPG Гора Пивиха 04.JPG
При підніжжі гори
Інформаційний щит
2015 рік
2016 рік

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]