Відмінності між версіями «Пиріг»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Етимологія: доповнення)
Рядок 10: Рядок 10:
   
 
== Етимологія ==
 
== Етимологія ==
Слово '''пиріг''' походить від {{lang-x-slav|*pirogъ}}, утворене від ''pirъ''&nbsp;— «[[бенкет]]», «[[пир]]»<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ4}}</ref>. У давньоруській мові {{lang-orv2|пирогъ}} означало «пшеничний хліб»<ref name="ЕСУМ"/>. Пирогом також можуть називати [[вареник]] в деяких західних українських діалектах<ref>{{СУМ-11|Пиріг}}</ref><ref>[http://zbruc.eu/node/26778 ''Іван Франко.'' Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання.&nbsp;— К., 1911, с. 104—110]</ref>.
+
Слово ''пиріг'' походить від {{lang-x-slav|*pirogъ}}, утворене від ''*pirъ''&nbsp;— «[[бенкет]]», «[[пир]]»<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ4}}</ref>. Менш ймовірно виведення від прасл. ''*pyro'' («пшениця», пор. {{lang-orv|пыро}}&nbsp;— «полба»), що змінило вимову під впливом ''*pirъ'', а також припущення про запозичення з тюркських мов ({{lang3|crh|tr|chg|böräk}}&nbsp;— «пиріг з м'ясом»)<ref name="ЕСУМ"/>. У давньоруській мові {{lang-orv2|пирогъ}} означало «пшеничний хліб»<ref name="ЕСУМ"/>. Пирогом також можуть називати [[вареник]] в деяких західних українських діалектах<ref>{{СУМ-11|Пиріг}}</ref><ref>[http://zbruc.eu/node/26778 ''Іван Франко.'' Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання.&nbsp;— К., 1911, с. 104—110]</ref>.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==

Версія за 14:46, 19 квітня 2019

Данський листковий пиріг з яблуками і горіхами
Пиріг з начинкою із бурячанки та домашнього сиру
Солодкий пиріг з білим сиром
Солодкий пиріг з яблуками
Пироги

Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста, який може мати різні начинки.

Етимологія

Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир»[1]. Менш ймовірно виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. давньорус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (крим. , тур. ' і чагат. böräk — «пиріг з м'ясом»)[1]. У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб»[1]. Пирогом також можуть називати вареник в деяких західних українських діалектах[2][3].

Історія

Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги[4]. Згодом вони набули популярності й в інших народів[5].

В українській літературі, пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:

Уже ж вістимо всім богам:
Еней в Олімпі буде з нами
Живитись тими ж пирогами,
Які кажу пекти я вам.

і знову:

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин *[6].

Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою[7].

Начинка

Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть[8][7].

Пиріг в українській культурі

Фразеологізми та приповідки

  • мазати пирогом (пирогами) зверху кого — балувати, розпещувати кого-небудь.
  • на пироги — у гості.
  • Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!

Пісні (щедрівки)

Щедрую, щедрую —
Я пироги чую.
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу за поріг,
Та заріжу за пиріг.
У ріг буду трубити,
А воликом робити.
Де волик рогом —
Там жито стогом.
Де волик ногою —
Там жито копою.
(записано від І.Пестонюка у c. Висоцьку Дубровицького району, Рівненської області)[9].

Художня література

Наприклад, Іван Франко. Пироги з черницями.

Рецепти

Пиріг волинський

Дріжджі розводять в молоці, додають розтерті з цукром яйця, розтоплене масло, сіль, добре вимішують і ставлять в тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли воно підійде, розтачують тонким шаром і кладуть на лист, дають знову підійти і випікають.

Готовий пиріг зверху прикрашають густою, як повидло, масою, виготовленою з пропареною із цукром родзинок, сушених слив без кісточок і ставлять знову в духовку на 15 хв.

На 3 склянки борошна:

  • 1 склянка молока
  • 25 г дріжджів,
  • 3 яйця
  • ½ склянки масла
  • ½ чайної ложки солі
  • 50 г родзинок
  • 200 г сухих слив[10].

Див. також

Примітки

  1. а б в Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
  4. Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
  5. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
  6. * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
  7. а б Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
  8. Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
  9. Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.
  10. Українські страви. Під ред. Л.Денисенко. — К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 957.

Джерела

Посилання