Відмінності між версіями «Пиріг»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показана 31 проміжна версія 23 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
 
[[Файл:Tarte au fromage blanc.png|thumb|''Солодкий пиріг з білим сиром'']]
 
[[Файл:Tarte au fromage blanc.png|thumb|''Солодкий пиріг з білим сиром'']]
 
[[Файл:Apple pie.jpg|міні|праворуч||''Солодкий пиріг з яблуками'']]
 
[[Файл:Apple pie.jpg|міні|праворуч||''Солодкий пиріг з яблуками'']]
  +
[[Файл:Pies 04.jpg|міні|праворуч||''Пироги'']]
  +
 
{{Otheruses|Пиріг (значення)}}
 
{{Otheruses|Пиріг (значення)}}
   
 
'''Пирі́г''' — печений виріб із пшеничного [[Тісто|тіста]], який може мати різні [[Начинка|начинки]].
'''Пирі́г''' (від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] ''pirogъ'', утворене від ''pirъ'' — «бенкет»)<ref>''Етимологічний словник української мови'', том 4. «Наукова думка», Київ 2003.</ref>&nbsp;—
 
  +
* печений виріб із [[Тісто|тіста]] з [[Начинка|начинкою]];
 
  +
== Етимологія ==
* ''діалектне'' ([[польська мова|з польської]]) [[вареник]]<ref>http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%E8%F0%B3%E3 ВТС</ref>.
 
  +
Слово ''пиріг'' походить від {{lang-x-slav|*pirogъ}}, утворене від ''*pirъ''&nbsp;— «[[бенкет]]», «[[пир]]»<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ4}}</ref>. Менш ймовірно виведення від прасл. ''*pyro'' («пшениця», пор. {{lang-orv|пыро}}&nbsp;— «полба»), що змінило вимову під впливом ''*pirъ'', а також припущення про запозичення з тюркських мов ({{lang3|chg|crh|tr|böräk}}&nbsp;— «пиріг з м'ясом»)<ref name="ЕСУМ"/>. У давньоруській мові {{lang-orv2|пирогъ}} означало «пшеничний хліб»<ref name="ЕСУМ"/>. Пирогом також можуть називати [[вареник]] в деяких західних українських діалектах<ref>{{СУМ-11|Пиріг}}</ref><ref>[http://zbruc.eu/node/26778 ''Іван Франко.'' Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання.&nbsp;— К., 1911, с. 104—110]</ref>.
  +
  +
== Історія ==
  +
Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги<ref>''[[Лозко Галина Сергіївна|Лозко, Г.]]'' Українське народознавство.&nbsp;— К.: АртЕк, 2004.&nbsp;— 472 с.</ref>. Згодом вони набули популярності й в інших народів<ref>''Лисиченко Л. А.'' Лексико-семантична система української мови&nbsp;— Харків, 2006</ref>.
  +
  +
В українській літературі, пиріг уперше згадується в поемі [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]] «Енеїда»:
  +
: ''Уже ж вістимо всім богам:''
  +
: ''Еней в Олімпі буде з нами''
  +
: ''Живитись тими ж пирогами,''
  +
: ''Які кажу пекти я вам.''
  +
  +
і знову:
  +
: ''Послів ввели к царю з пихою,''
  +
: ''Як водилося у латин;''
  +
: ''Несли подарки пред собою:''
  +
: ''Пиріг завдовжки із аршин *''<ref>* [[Аршин]]&nbsp;— давня міра, дорівнює 0,711 метра</ref>.
  +
  +
Пиріг, як правило, печений з [[Дріжджове тісто|дріжджового тіста]], але також може бути виготовлений з пісочного або [[Листкове тісто|листкового тіста]]. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а ''пиріжки'' є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою<ref name="Stechishin">''[[Стечишин Савеля|Stechishin, S.]]''. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 {{ref-en}}</ref>.
  +
  +
== Начинка ==
  +
[[File:Bird cherry pie. Siberia.jpg|thumb|Пиріг з черемхою. Сибір]]
  +
Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu/Lingv/2008_25/6.html ''Подоляка І. М.'' Назви хлібних виробів у поемі І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревськгого «Енеїда»]. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковороди</ref><ref name="Stechishin"/>.
   
 
== Пиріг в українській культурі ==
 
== Пиріг в українській культурі ==
  +
=== Фразеологізми і приповідки ===
+
=== Фразеологізми та приповідки ===
 
* ''мазати пирогом (пирогами) зверху кого''&nbsp;— балувати, розпещувати кого-небудь.
 
* ''мазати пирогом (пирогами) зверху кого''&nbsp;— балувати, розпещувати кого-небудь.
 
* ''на пироги''&nbsp;— у гості.
 
* ''на пироги''&nbsp;— у гості.
 
* ''Де кисіль&nbsp;— там я й сів, де пиріг&nbsp;— там я й ліг!''
 
* ''Де кисіль&nbsp;— там я й сів, де пиріг&nbsp;— там я й ліг!''
   
=== Пісні ===
+
=== Пісні ([[щедрівки]]) ===
: Щедрую, щедрую —
+
: ''Щедрую, щедрую —''
: Я пироги чую.
+
: ''Я пироги чую.''
: Як не дасте пирога,
+
: ''Як не дасте пирога,''
: Візьму вола за рога,
+
: ''Візьму вола за рога,''
: Та виведу за поріг,
+
: ''Та виведу за поріг,''
: Та заріжу за пиріг.
+
: ''Та заріжу за пиріг.''
: У ріг буду трубити,
+
: ''У ріг буду трубити,''
: А воликом робити.
+
: ''А воликом робити.''
: Де волик рогом —
+
: ''Де волик рогом —''
: Там жито стогом.
+
: ''Там жито стогом.''
: Де волик ногою —
+
: ''Де волик ногою —''
: Там жито копою.''
+
: ''Там жито копою.''
: ''(записано від І. Пестонюка у c. [[Висоцьк (Дубровицький район)|Висоцькому]] [[Дубровицький район|Дубровицького району]], [[Рівненська область|Рівненської області]].)''<ref>''Дитячі пісні та речитативи'', Упорядн. Г.&nbsp;В.&nbsp;Довженок, К.&nbsp;М.&nbsp;Луганська. «Наукова думка», Київ, 1991.</ref>:
+
: (записано від І.Пестонюка у c. [[Висоцьк (Дубровицький район)|Висоцьку]] [[Дубровицький район|Дубровицького району]], [[Рівненська область|Рівненської області]])<ref>Дитячі пісні та речитативи. ''Упорядн. Г.&nbsp;В.&nbsp;Довженок, К.&nbsp;М.&nbsp;Луганська''.&nbsp;— К.: «Наукова думка», 1991.</ref>.
  +
  +
=== Художня література ===
  +
Наприклад, [http://zbruc.eu/node/26778 ''Іван Франко.'' Пироги з черницями].
   
 
== Рецепти ==
 
== Рецепти ==
=== Пиріг Волинський<ref>''Українські страви''. ред. Л.&nbsp;Денисенко, Державне видавництво Технічної Літератури УРСР, Київ 1957.</ref> ===
 
Дріжджі розводять в молоці, додають розтерті з цукром яйця, розтоплене масло, сіль, добре вимішують і ставлять в тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли воно підійде, розкачують тонким шаром і кладуть на лист, дають знову підійти і випікають.
 
   
  +
=== Пиріг волинський ===
Готовий пиріг зверху прикрашають густою, як повидло, масою, виготовленою з пропареною із цукром ізюму, сушених слив без кісточок і ставлять знову в духовку на 15&nbsp;хв.
 
 
Дріжджі розводять в молоці, додають розтерті з цукром яйця, розтоплене масло, сіль, добре вимішують і ставлять в тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли воно підійде, [[тачівка|розтачують]] тонким шаром і кладуть на лист, дають знову підійти і випікають.
  +
 
Готовий пиріг зверху прикрашають густою, як повидло, масою, виготовленою з пропареною із цукром родзинок, сушених слив без кісточок і ставлять знову в духовку на 15 хв.
   
 
На 3 склянки борошна:
 
На 3 склянки борошна:
 
* 1 склянка молока
 
* 1 склянка молока
* 25 г дріждів,
+
* 25 г дріжджів,
 
* 3 яйця
 
* 3 яйця
 
* ½ склянки масла
 
* ½ склянки масла
 
* ½ чайної ложки солі
 
* ½ чайної ложки солі
* 50 г ізюму
+
* 50 г родзинок
 
* 200 г сухих слив<ref>Українські страви. ''Під ред. Л.Денисенко''.&nbsp;— К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 957.</ref>.
* 200 г сухих слив
 
   
== Посилання ==
+
== Див. також ==
  +
* [[Пекановий пиріг]]
* [http://www.lib.org.ua/ua/kitchen/?f=1&recept=2585 Рецепт: «Лимонний пиріг із сирного тіста»]
 
  +
* [[Ревеневий пиріг]]
* [http://retgdwera.blox.ua/2008/12/Aromatnij-garbuzovij-pirig-Garri-Pottera-z.html Рецепт: «Ароматний гарбузовий пиріг Гаррі Поттера»]
 
* [http://koolinar.com.ua/pyrig-z-kartopleyu-i-cybuleyu/ Рецепт: «Пиріг з картоплею і цибулею»]
 
* [http://tisto.org.ua/?p=101 Рецепт: «Пиріг з оселедцем»]
 
* [http://relax.ua/kulinar-recipies/cheese-pie-with-fruit/lang/ua Рецепт: «Сирний пиріг з фруктами»]
 
* [http://cookingzone.net/index.php?ip/drygi/mychni/purogu/purogu.html Пирогові рецепти]
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
  +
== Джерела ==
  +
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu/Lingv/2008_25/6.html ''І.&nbsp;М.&nbsp;Подоляка''. Назви хлібних виробів у поемі І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревськгого «Енеїда»]. // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковороди
  +
  +
== Посилання ==
  +
*{{УМЕ11|частина=Пиріг|сторінки=1366}}
  +
{{Портал|Гастрономія}}
 
* [http://www.lib.org.ua/ua/kitchen/?f=1&recept=2585 Рецепт: «Лимонний пиріг із сирного тіста»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [http://retgdwera.blox.ua/2008/12/Aromatnij-garbuzovij-pirig-Garri-Pottera-z.html Рецепт: «Ароматний гарбузовий пиріг Гаррі Поттера»]
 
* [https://web.archive.org/web/20080621063705/http://koolinar.com.ua/pyrig-z-kartopleyu-i-cybuleyu/ Рецепт: «Пиріг з картоплею і цибулею»]
 
* [http://tisto.org.ua/?p=101 Рецепт: «Пиріг з оселедцем»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [https://web.archive.org/web/20081209053636/http://relax.ua/kulinar-recipies/cheese-pie-with-fruit/lang/ua Рецепт: «Сирний пиріг з фруктами»]
  +
* [http://cookingzone.net/ua/recipes/main-courses/farinaceous-dishes/pies Пироги рецепти]
  +
  +
  +
{{Українська кухня}}
   
 
[[Категорія:Українська кухня]]
 
[[Категорія:Українська кухня]]
[[Категорія:Страви]]
+
[[Категорія:Випічка]]
[[Категорія:Десерти]]
+
[[Категорія:Солодощі]]
 
[[Категорія:Пироги|*]]
 
[[Категорія:Пироги|*]]
 
[[ce:Мерзахьокхум]]
 
[[de:Kuchen]]
 
[[en:Pyrih]]
 
[[es:Pastel#El «pie» inglés]]
 
[[fi:Piirakka]]
 
[[fr:Tourte (plat)]]
 
[[he:פאי (מאפה)]]
 
[[hr:Pita (hrana)]]
 
[[ja:パイ]]
 
[[ko:파이]]
 
[[nrm:Pâté]]
 
[[pl:Pieróg (danie)]]
 
[[pt:Pastel (culinária)]]
 
[[simple:Pyrih]]
 
[[ru:Пирог]]
 
[[sv:Paj]]
 
[[th:พาย (อาหาร)]]
 
[[tl:Kakanin]]
 
[[zh:餡餅]]
 
[[zh-yue:批]]
 

Поточна версія на 06:47, 14 серпня 2019

Данський листковий пиріг з яблуками і горіхами
Пиріг з начинкою із бурячанки та домашнього сиру
Солодкий пиріг з білим сиром
Солодкий пиріг з яблуками
Пироги

Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста, який може мати різні начинки.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир»[1]. Менш ймовірно виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. давньорус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (чагат. , крим. і тур. böräk — «пиріг з м'ясом»)[1]. У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб»[1]. Пирогом також можуть називати вареник в деяких західних українських діалектах[2][3].

Історія[ред. | ред. код]

Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги[4]. Згодом вони набули популярності й в інших народів[5].

В українській літературі, пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:

Уже ж вістимо всім богам:
Еней в Олімпі буде з нами
Живитись тими ж пирогами,
Які кажу пекти я вам.

і знову:

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин *[6].

Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою[7].

Начинка[ред. | ред. код]

Пиріг з черемхою. Сибір

Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть[8][7].

Пиріг в українській культурі[ред. | ред. код]

Фразеологізми та приповідки[ред. | ред. код]

  • мазати пирогом (пирогами) зверху кого — балувати, розпещувати кого-небудь.
  • на пироги — у гості.
  • Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!

Пісні (щедрівки)[ред. | ред. код]

Щедрую, щедрую —
Я пироги чую.
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу за поріг,
Та заріжу за пиріг.
У ріг буду трубити,
А воликом робити.
Де волик рогом —
Там жито стогом.
Де волик ногою —
Там жито копою.
(записано від І.Пестонюка у c. Висоцьку Дубровицького району, Рівненської області)[9].

Художня література[ред. | ред. код]

Наприклад, Іван Франко. Пироги з черницями.

Рецепти[ред. | ред. код]

Пиріг волинський[ред. | ред. код]

Дріжджі розводять в молоці, додають розтерті з цукром яйця, розтоплене масло, сіль, добре вимішують і ставлять в тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли воно підійде, розтачують тонким шаром і кладуть на лист, дають знову підійти і випікають.

Готовий пиріг зверху прикрашають густою, як повидло, масою, виготовленою з пропареною із цукром родзинок, сушених слив без кісточок і ставлять знову в духовку на 15 хв.

На 3 склянки борошна:

  • 1 склянка молока
  • 25 г дріжджів,
  • 3 яйця
  • ½ склянки масла
  • ½ чайної ложки солі
  • 50 г родзинок
  • 200 г сухих слив[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
  4. Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
  5. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
  6. * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
  7. а б Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
  8. Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
  9. Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.
  10. Українські страви. Під ред. Л.Денисенко. — К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 957.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]