Відмінності між версіями «Плав'юк Ярослава Володимирівна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 93: Рядок 93:
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{reflist|2}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==

Версія за 18:41, 14 липня 2019

Ярослава Володимирівна Плав'юк
Ярослава Бойко
Ярослава Плав'юк-Бойко 1948.jpg
Народилася 24 березня 1926(1926-03-24) (93 роки)
Flag of Poland (1928–1980).svg село Біла поблизу Тернополя
Громадянство Канада Канада
Національність українка
Діяльність соціальний активіст
У шлюбі з Микола Плав'юк
Нагороди
Орден Архистратига Михаїла УПЦ КП

Ярослава Володимирівна Плав'юк (уроджена — Бойко) (24 березня 1926, село Біла[1] поблизу Тернополя) — українська громадська діячка. Активістка українського жіночого руху. Почесний член Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги. Член жіночого товариства імені Ольги Бесараб. Дружина політика та громадського діяча — голови Організації Українських Націоналістів, генерального секретаря та Президента Світового Конгресу Вільних Українців, останнього президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка.

Життєпис

Народилася 24 березня 1926 року в селі Біла Тернопільська область[1][2], батько — професор гімназії Володимир Бойко, мама — Марія, донька пароха греко-католицької церкви отця Колянкiвського[1]. 1945 рік зустріла в таборі для «переміщених осіб» (DP, «ді-пі») в американській зоні окупації (Карлсфельд біля Мюнхена).

У 1946 році закінчила Українську гімназію у Берхтесгадені, Баварія, Німеччина[3].

У 1948 році вийшла заміж у Мюнхені за Миколу Плав'юка і прожила з ним довге і щасливе подружнє життя, виховавши двох синів Ореста і Нестора та двох дочок Уляну та Оксану. Наприкінці 1949 року їх сім'я переїхала до Канади; громадянка Канади.[4]

Пані Ярослава Плав'юк — одна з організаторів іменних стипендій для українських студентів та дітей-сиріт Монреальського відділу Громадської служби українців Канади «Поміч Україні», де вона постійно опікується постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС, патронує Іванівську районну організацію жіночого Товариства імені Олени Теліги.

Бере активну участь в організації спонсорської допомоги щорічному Всеукраїнському літературно-мистецькому конкурсу на краще виконання творів Олени Теліги «Щоб далі йти дорогою одною», який проводиться серед учнівської та студентської молоді України Всеукраїнським жіночім товариством імені Олени Теліги.

Передала в дарунок рідкісні старовинні рушники із жіночим автентичним строєм до Шкільного музею Олени Теліги київської спеціалізованої школи № 97 імені Олени Теліги та музею Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.[5]

Ярослава Плав'юк внесла свій вагомий внесок у формування самосвідомості, підтримки національної ідеї українцями за кордоном та на батьківщині, у збереження культурної спадщини України. Її стараннями була повернута в Україну й передана до Центрального державного архіву кіно-, фото-, фонодокументів музична спадщини відомих в діаспорі, але зовсім незнаних в Україні композитора Богдана Весоловського та співака Антіна Дербіша.[6]

21 січня 2018 року вона звернулася до слова вдячності та заклику до збереження незалежності, побудови сильної демократичної європейської країни на заходах, присвячених 100-річчю Української Народної Республіки в Торонто[7].

Нагороди та відзнаки

  • Почесна грамота Київського міського Голови, за активну громадську діяльність, збереження національних традицій, формування патріотичних почуттів у підростаючого покоління.
  • Орден Архистратига Михаїла УПЦ КП, за заслуги по відродженню духовності в Україні та утвердженню Помісної Української Православної Церкви.

Сім'я

  • Батько — Володимир Бойко (1892-1989), професор гімназії, викладав українську мову та літературу, українську історію.
  • мати — Марія Бойко, донька пароха греко-католицької церкви отця Колянкiвського
  • чоловік — Плав'юк Микола Васильович (05.06.1927—10.03.2012), Президент УНР в екзилі
  • сини Орест та Нестор
  • доньки Уляна та Оксана
  • має 9 онуків та 4 правнуки.

Див. також

Примітки

Посилання