Редагування Пласт (організація)

{{Картка:Скаутська організація 
| назва = «Пласт»
| зображення =Логотип пласту.png
| тип = скаутська організація
| штаб-квартира = [[Київ]]
| місцезнаходження =
| країна = [[Україна]]
| засновано = Осінь [[1911]],<br />Перша присяга<br>[[12 квітня]] [[1912]]
| засновник = [[Тисовський Олександр|Олександр Тисовський]], <br />[[Франко Петро Іванович|Петро Франко]], <br />[[Чмола Іван|Іван Чмола]]
| веб-сайт = [http://www.plast.org.ua/ Пластовий портал]
}}
{{Otheruses|Пласт}}
'''«Пласт»'''&nbsp;— національна [[Скаутинг|скаутська]] організація [[Україна|України]]. Метою Пласту є сприяти всебічному [[патріот]]ичному вихованню і [[Самовиховання|самовихованню]] [[Українці|української]] молоді на засадах [[Християнство|християнської]] [[мораль|моралі]]. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, і провідників українського суспільства.

Пласт був створений у[[1911]]&nbsp;р., невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже [[12 квітня]] [[1912]]&nbsp;р., у Львові пластуни склали першу Пластову присягу, Серед засновників організації були [[Іван Чмола]], [[Тисовський Олександр|Олександр Тисовський]] та [[Петро Франко]]. В основі назви “Пласт” є відповідник англійського “Scout” (розвідник), взятий за прикладом пластунів – козаків-розвідників.

Пластуни відзначилися своєю активною участю у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками [[Український визвольний рух|визвольного руху]] та війн за незалежність [[УНР]] та [[ЗУНР]] у ХХ ст. і продовжуть захищати кордони України на Сході в наш час. За час війни, в АТО загинуло 5 пластунів - Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик.  На сьогодні Пласт діє у восьми країнах світу (серед них [[Пласт у США]], [[Пласт в Аргентині]], [[Пласт у Канаді]], Австралія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Словаччина)  та об'єднує пластунів України й української [[Діаспора|діаспори]]. На початок 2019 року Пласт в Україні об’єднує 8500 членів різного віку і таким чином є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.

Протягом року пластуни проводять понад 100 виховних таборів різної спеціалізації, організовують заходи соціально-культурного та виховного спрямування, серед яких поширення Вифлеємського Вогню Миру, День Пластуна, Благодійний вечір Пласту та інші.

У 2018 році Пласт зібрав найбільшу суму (1 255 150 гривень) в історії [https://biggggidea.com/project/plast/ українського Спільнокошту “Велика Ідея”] для розвитку Пласту на Півдні та Сході України.

<br />
== Історія ==

=== Походження назви ===
Слово «пласт» було використано як аналог англійського слова «скаутинг» ({{lang-en|scouting}}&nbsp;— розвідка). Слово походить від назви козаків-[[Пластуни (Запорозька Січ)|пластунів]], які повзали по-пластунськи і виконували функції розвідників у [[Козаки|козацькому]] війську<ref>http://www.plast.org.ua/history/essay/</ref>.
[[Файл:Petro_Franko.JPG|175px|right|thumb|Співзасновник Пласту [[Петро Франко]]]]

=== 1-й етап: Початок ([[1911]]–[[1920]]&nbsp;рр.) ===
[[Файл:Тисовський_Олександр.jpg|ліворуч|thumb|Співзасновник Пласту [[Олександр Тисовський]]]]
У 1908&nbsp;р. засновник [[скаутинг|скаутського]] руху [[Бейден-Пауел]] видав книжку «Скаутинг для хлопців» ({{lang-en|Scouting for boys}}), яка була перекладена багатьма мовами світу. Зокрема українською мовою її переклав [[Олександр Тисовський]], один із засновників перших пластових (скаутських) гуртків при Академічній гімназії у Львові. Незалежно від Тисовського пластові гуртки почали також творити [[Іван Чмола]] та [[Петро Франко]]. Якщо останні акцентували принципи пластування на фізичному та військовому розвитку, то Олександр Тисовський займався теоретичним вихованням молоді. Він розробив систему пластових проб (завдань), які мали виконати пластуни, для того щоб отримувати нові звання та вдосконалювати себе. За кілька місяців діяльності, [[12 квітня]] [[1912]]&nbsp;р., першу пробу на ступінь «учасника» здали та прийняли Пластову присягу на вірність Богові та Україні близько 40 осіб, що вважається офіційною датою заснування «Пласту».
[[Файл:Zdvyhovyj pokhid.jpg|thumb|left|300px|Пластуни у здвиговому поході. 1914 рік.]]

[[1911]] рік для українських молодіжних організацій був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості молоді до українських військових традицій. В «Пласті» на той час молодь навчали стріляти з рушниці та [[револьвер]]а, робити далекі військові марші з наплечниками, сигналізувати, робити перев'язки тощо.

[[Файл:Ivan Chmola.JPG|175px|right|thumb|Співзасновник Пласту [[Іван Чмола]]]]
Протягом [[1912]]&nbsp;р. пластові гуртки поширились по всій Галичині. [[Австро-Угорщина|Австрійська влада]] ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій і тому підтримувала діяльність «Пласту». У [[1913]]&nbsp;р. було проведено перший мандрівний табір Пласту. На початку [[1914]]&nbsp;р. пластові осередки існували у всіх великих містах Галичини. Однак вони не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. З метою координації праці пластових гуртків [[12 лютого]] [[1914]]&nbsp;р. у Львові було скликано Пластовий З'їзд, на якому було створено керівний орган Пласту&nbsp;— Центральну Пластову Управу (ЦПУ). ЦПУ провела реєстрацію всіх пластових осередків, та розділила їх на 11 округ. Було налагоджено видання пластової літератури, затверджено проект пластового однострою та пластових відзнак. Фундаментальною працею для виховання молоді стала книга Олександра Тисовського «Пласт», якою користувались усі пластові осередки. Кількість пластунів станом на [[1914]]&nbsp;р. становила близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, [[Закарпаття|Закарпаттю]] та [[Буковина|Буковині]].
[[Файл:Osyp Yarumovych.jpg|thumb|left|175px|Поручник УСС Осип Яримович під час свого перебування у Пласті]]
За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] більшість пластунів зголосилися воювати в лавах [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]]. Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тис. людей з організацій «Сокіл», «Січ» та «Пласт»<ref>''Петро Содоль'' Січові Стрільці // Енциклопедія українознавства&nbsp;— 1993&nbsp;— т. 5</ref>. Частини УСС під проводом сотників-пластунів відзначились у боях на горі Маківці та Лисоні<ref>Пластуни в Українських Визвольних змаганнях // Вогні.&nbsp;— 1937.&nbsp;— Ч.5-6.&nbsp;— С.84-88</ref>.

Із проголошенням [[Перший Універсал Української Центральної Ради|Першого Універсалу]] [[Центральна Рада|Центральної Ради]], «Пласт» почав поширювати свою діяльність на землях Наддніпрянської України. До цього були спроби започаткувати «Пласт» в Києві та Бахмутському повіті, однак новостворена [[Українська Скаутська Організація]] була насильно приєднана до «Бой-скаутів Росії». Хоча «Пласт» в Галичині постав раніше, він не мав ніякого впливу на «Пласт» на центральних українських землях. Найбільшими пластовими осередками стали [[Біла Церква]], [[Кам'янець-Подільський]] та [[Чернігів]]. Щодо діяльності пластунів в інших містах відомо дуже мало, тому сказати про їхній вплив та чисельність доволі важко. Перший юнацький пластовий курінь на Наддніпрянській Україні був створений у Білій Церкві. Засновником цього куреня був колишній інструктор «Російських Бой-скаутів» [[Євген Деслав|Євген Слабченко]] (Деслав). Офіційною назвою українських пластунів в Білій Церкві була «Українські Бой-скаути» (УБС). Українська влада ставилась прихильно до створення пластових куренів, і тому надала УБС приміщення в Українському клубі у Білій Церкві. Розвитком пластових гуртків займались різні установи [[УНР]]. Протягом 1918 року за підтримки [[гетьман]]а [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]] було створено пластові гуртки при кожній українізованій гімназії. Таким чином «Пласт» пожвавлює діяльність в таких містах як [[Фастів]], [[Катеринослав]], [[Київ]], [[Вінниця]], [[Канів]]. Пластові осередки тоді користувались підручником Олександра Тисовського «Пласт» та статутом УБС, що був виданий у 1918 році у Білій Церкві. Після повалення Гетьманату та приходу до влади Директорії, пластуни склали ядро старшинських кадрів новоствореної [[Армія УНР|Армії УНР]]. Найбільше відзначились І. Чмола, який був старшиною УСС під час Першої Світової Війни а потім полковником Січових Стрільців Євгена Коновальця, Петро Франко, що був старшиною УСС та Січових Стрільців [[Дієва армія УНР|Дієвої Армії УНР]], Федь Черник, який відзначився у [[Бій під Мотовилівкою|Бою під Мотовилівкою]], Олена Степанівна, Осип Яримович, Северин Яремкевич. Львівські пластуни також брали участь у [[Листопадовий чин|Листопадовому Чині]] 1 листопада 1918 року.

На початку 1919 року українська армія була близькою до катастрофи: на сході наступали [[більшовики]], а на заході [[поляки]] та [[румуни]]. Нестача набоїв, медикаментів та страшна епідемія тифу спричинила загибель до 60 тис. солдатів [[УГА|Української Галицької Армії]]<ref>''Лев Шанковський'' Українська Галицька Армія // Енциклопедія українознавства&nbsp;— 1995&nbsp;— т. 5</ref>. Серед усіх окупованих територіях, «Пласту» дозволили існувати тільки в Галичині та Волині, але із цензурою пластових підручників та під наглядом польської поліції. На території, окупованій більшовиками «Пласт» був заборонений відразу, та пізніше витіснений піонерським рухом. Єдиною скаутською організацію, якій було дозволено існувати на терені УРСР була київська «Спілка Бой-скаутів Росії», але і її заборонили у [[1924]] році.

=== 2-й етап: Відновлення Пласту ([[1920]]–[[1930]]&nbsp;рр.) ===
[[Файл:Native School Ukraine 1930.ogv|thumb|right|thumbtime=2:58|«Забави пластунів». Фрагмент фільму «Свято молоді» (1930). Автор стрічки&nbsp;— учасник Пласту, початківець кінематографа в Галичині Юліян Дорош.]]
[[Файл:Andrey Sheptytsky 1930.ogv|thumb|right|thumbtime=0:29| Гурт пластунів супроводжує автомобіль з митрополитом Андреєм Шептицьким (1930)]]
[[Файл:Ukrainian plastuns on the mountain Chornohora.jpg|thumb|left|200px|Українські пластуни провадять вправи на [[Чорногора|Чорногорі]], 1914 рік]]

Польська влада не надала великого значення «Пласту», і тому він мав змогу відновитись у вигляді невеликих пластових гуртків при українських школах. У 1922 році до «Пласту» вступає молодий Роман Шухевич, майбутній генерал-хорунжий Української Повстанської Армії. За членства в годину «Пласті» Шухевич брав активну участь у спортивних змагах та культурних заходах. Також він проводив активну виховну діяльність: був співорганізатором пластового гуртка «М'ясний Тризуб» та куреня старших пластунів «Чорноморці». Загалом, до 1924 року близько 30 утворилося юнацьких пластових полків та декілька окремих для старших пластунів. Старшими пластунами вважались ті, хто мав 13 повних років, та бажав залишитись у Пласті. Поширений Серед пластунів був культ стрілецьких могил. Силами стрийського та львівського «Пласту» було відновлено та впорядковано могилу УСС на горі Маківці. До розвитку «Пласту» доклали також провідні діячі Української греко-католицької церкви. Митрополит Андрїй Шептицький надав пластунам площу на горі «Сокіл», де зберіглася до наших днів однойменна пластова оселя.[[Файл:Шептицький.jpg|200px|left|thumb|Андрій Шептицький на [[Пластова оселя Сокіл|Соколі]]]]
Після вирішення долі Галичини у 1923 році, яка мала б стати автономією в складі Польщі, польська влада почала більш активно цікавитись діяльністю українських патріотичних організацій на Західній Україні. Перш за все поляків цікавили організації, що виховували молодь. Найбільшими з них були спортивні та військові товариства, такі як «Січ» і «Пласт». Польська влада збільшує тиск на пластунів, забороняє проведення таборів та вишколів. Зрештою, у 1928 році польська влада забороняє легальну діяльність «Пласту» на Волині, а у 1930&nbsp;— в Галичині.
[[Файл:Пластові курені на Соколі.JPG|thumb|left|200px|Пластові курені на Соколі у 1920-х роках.]]
«Пласт» поза етнічними землями України розвивався меншими темпами, однак теж докладав зусиль для організації спільних пластових таборів та контактів з українськими патріотичними організаціями. У цьому процесі значну роль відігравав майбутній Начальний Пластун (Почесний [[президент]] «Пласту», що виконує ряд важливих церемоніальних функцій, зокрема надає найвище пластове звання&nbsp;— гетьманського скоба (вірлицю)) [[Юрій Старосольський]], син українського політичного діяча часів уряду УНР в еміграції [[Володимир Старосольський|Володимира Старосольського]]. Юрій, у 1929 році нелегально переходить [[кордон]] (він на той час здобував освіту у Львові), і опиняється в Закарпатті. Там він здійснює невдалу спробу вивести групу пластунів, для поїздки на світове скаутське [[Джемборі]] (від англ. Jamboree, що за однією з версій означає «мирна зустріч усіх народів») у [[Велика Британія|Великій Британії]], яке відвідує лише декілька пластунів. Після невдачі, таборує разом із закарпатськими пластунами.
Для українських емігрантів, «Пласт» став гарною нагодою виховати своїх дітей у патріотичному дусі та любові до України. Пластові гуртки поза українськими землями формуються в Празі ([[Чехословаччина]]), [[Відень|Відні]], [[Лінц]]і ([[Австрія]]), [[Мюнхен]]і ([[Німеччина]]), [[Франція|Франції]], [[США]], [[Канада|Канаді]], [[Австралія|Австралії]].

=== 3-й етап: Пласт у підпіллі та під час Другої Світової війни ([[1930]]–[[1945]]&nbsp;рр.) ===
З початку 1930-х р.р «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з [[ОУН]] (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН: 1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в [[Історія України|Історії України]] та практичних навичках. 2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в'язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем<ref>''Ольга Зарицька'' Пластуни в ОУН // Пластовий шлях.&nbsp;— 1997.&nbsp;— Ч.3(115).&nbsp;— С.52</ref>) 3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в [[Береза-Картузька (концтабір)|Березі Картузькій]], а за часів радянської окупації&nbsp;— вислано в [[Сибір]].
[[Файл:Bandera plast 1923.jpg|200px|right|thumb|Степан Бандера в Пласті. 1923 рік.]]
Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН(б) [[Степан Бандера]], генерал-хорунжий Української повстанської Армії [[Роман Шухевич]]. Ось, як наприклад згадує провідник ОУН (б) Степан Бандера про «Пласт»:

{{text|До Пласту я належав від 3-ї гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після матури - в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Мої попередні старання вступити до Пласту в 1-ій, згл. 2-ій клясі були безуспішні через ревматизм суглобів, на який я хворів від раннього дитинства, не раз не міг ходити, і в 1922 р. був ок. два місяці в лічниці на водну пухлину в коліні). До підпільної Організації середньошкільників я належав від 4-ї кляси і був членом провідного звена (ланки) Стрийської гімназії... у ділянці молодечих і спортово-руханкових організацій я був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клюбі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю<ref>''Степан Бандера'' Автобіографія – Мюнхен, 1964. – С. 3-7</ref>.}}

Якщо польська поліція затримувала пластуна із летючками та газетами ОУН, його заарештовували на декілька діб, а потім саджали на місячний домашній арешт, без права покидати рідне [[місто]] чи [[село]]<ref name="Мирон Сагатий">''Мирон Сагатий'' Золочівщина. Її минуле і сучасне.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Торонто&nbsp;— Канберра, 1982.&nbsp;— С.498-501</ref>. Польська [[поліція]] також вдавалась до силового розгону пластових маніфестацій та панахид за полеглими героями. Відомий випадок, коли польська поліція багнетами розігнала маніфестацію, в якій взяли участь молодіжні організації «Сокіл», «Луг» та «Пласт»<ref name="Мирон Сагатий"/>. Єдиною легальною пластовою організацією залишився «Союз Українських Пластунів Еміґрантів» (СУПЕ), який знаходився у [[Прага|Празі]]. Продовжується видання літератури, пластових часописів, зокрема [[журнал]]у «Вогні». Пластуни в Польщі конспірували свою діяльність під виглядом організації «Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді» (КВОММ). За усі прояви діяльності «Пласту» винні карались висилкою до [[Береза-Картузька (концтабір)|концентраційного табору]] в [[Береза (місто)|Березі Картузькій]]<ref>Короткий Нарис з історії Пласту&nbsp;— Нью-Йорк, 1990&nbsp;— С.9-15</ref>.

У 1934—1936&nbsp;рр. «Пласт» переживає кризу, через великий тиск з боку польської влади та брак кадрів.

Важливою діяльність пластунів була на Закарпатті. «Пласт» на Закарпатті був заснований ще в 1921 році, в [[Ужгород]]і. Організаторами пластових гуртків були К. Заклинський, А. Дідик, Л. Бачинський. Чехословацька влада не допускала використання слів «Україна» та «українці», тому пластуни були вимушені оперувати словами «руські» або словосполученням «наш народ» для позначення українців в офіційних документах. Попри тиск з боку влади, у [[1922]] році відбувається перший закарпатський пластовий табір. Пластуни випускали різні часописи, як наприклад журнали «Пластун», «Карпати», «На стійці» та «Скоб». В часописах вказувалось на провідну роль «Пласту» у вихованні української молоді Закарпаття. У 1929 році Джемборі у Великій Британії відвідує декілька пластунів з [[Закарпаття]]. Переживши кризу у [[1934]]–[[1936]]&nbsp;рр. до «Пласту» вступають понад 3 тисяч юнаків з Закарпаття. Влітку 1938 року, «Пласт» на Закарпатті пожвавлює свою діяльність, проводячи паради, марші та з'їзди. Найбільшими осередками «Пласту» на Закарпатті були [[Хуст]], [[Ужгород]], [[Мукачево]], [[Берегове (місто)|Берегове]], [[Рахів]]. У 1934 році на Закарпатті було створено старшопластунський мистецький курінь [[Нова Сцена (театр)|«Нова Сцена»]], який згодом перетворився на професійний театр, а за часів Карпатської України став державним.
[[Файл:ЛШ.JPG|thumb|left|250px|Перша Лісова Школа. Солочин, Закарпаття, 1938 рік.]]
[[Файл:Закарпатська Лілея.JPG|thumb|right|200px|Пластова лілея викладена закарпатськими пластунами. 1938 рік.]]
У [[1938]] році, із проголошенням автономної [[Карпатська Україна|Карпатської України]], пластуни творять «Організацію Народної Оборони» та [[карпатська Січ|Карпатську Січ]]. Роман Шухевич був відповідальним за поповнення Карпатської Січі кадрами та організацію фінансової допомоги. Багато пластунів-добровольців з СУПЕ вступає до Карпатської Січі. Однак, у ніч з 13 на [[14 березня]] [[1939]] [[Угорщина|угорські війська]] розпочали наступ на Карпатську Україну, і за кілька днів було окуповано її найбільші міста та столицю&nbsp;— місто [[Хуст]]. Окремі частини Карпатської Січі продовжували боротьбу у гірських районах до травня [[1939]] року. На окупованих територіях діяльність «Пласту» та інших українських патріотичних організацій була заборонена.

Німецька влада не була зацікавлена в існуванні іноземних патріотичних організацій на території, окупованій її військами. Перший безпосередній контакт німецьких військ із «Пластом» відбувся під час окупації Чехословаччини у 1938 році. Тоді «Пласт» діяв під виглядом СУПЕ, і об'єднував українських емігрантів у Празі. Діяльність пластунів була заборонена, а її діячів було заарештовано.
У 1941 році, із початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], пластуни пробують відновити свою діяльність у Західній та Наддніпрянській Україні під виглядом «Виховної Спільноти Української Молоді» (ВСУМ), але безуспішно.

=== 4-й етап: Друга віднова Пласту ([[1945]]–[[1950]]&nbsp;рр.) ===
Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з '''Головною Пластовою Старшиною''' та '''Радою''' в [[Мюнхен]]і. Пласт діє в країнах [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Австралія|Австралії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]].
[[Файл:PlastVymarsh02.jpg|thumb|left|200px|Перший після ІІ світової війни великий збір пластунів&nbsp;— 1947, Міттенвальд, Німеччина]]

=== 5-й етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення ([[1950]]–[[1989]]&nbsp;рр.) ===
З [[1950]] року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення: [[Австралія]], [[Пласт в Аргентині|Аргентина]], [[Пласт в Канаді|Канада]], [[Велика Британія]], [[Німеччина]], [[Пласт у США|США]]. Проводяться пластові заняття, вишколи, виховні та спеціалізаційні табори. Видаються для виховників журнали ''«Вогонь Орлиної Ради»'', ''«В дорогу з юнацтвом»'', для новацтва видається місячник ''«Готуйсь»'', для юнацтва ''«Юнак»'', а для старшопластунів і пластунів-сеньйорів&nbsp;— ''«Пластовий Шлях»''. Також було видано посібник для виховників&nbsp;— «Посібник зв'язкового». У Аргентині, Австралії, Великої Британії, США, Канаді та Німеччині було створено крайові проводи Пласту. У 1954 році було створено Конференцію Українських Пластових Організацій, для того щоб обрати єдиний провід та координувати діяльність світового Пласту.

=== 6-й етап: Відродження Пласту (з [[1990]]&nbsp;р.) ===
[[Файл:Plast Guide with Peace Light of Bethlehem.png|thumb|150px|left|Пластунка із лампадкою під час акції «Вифлеємський вогонь миру»]]
[[Файл:Płast-warta honorowa.jpg|thumb|200px|Стійка]]
[[Файл:Пласт Говерля.JPG|thumb|left|150px|Пластовий мандрівний табір «Говерля» ([[серпень]], [[2006]], [[Горгани|хребет Ґорґани]])]]
[[Файл:Пласт Свято Героїв.JPG|200px|thumb|Пластуни йдуть колоною на [[День Героїв|Святі Героїв]] з портретами провідників українського народу XX століття. Більшість із зображених осіб були пластунами ([[Львів]], [[травень]] [[2007]]).]]
[[Файл:Plastuny_I_Juschenko.jpg|thumb|left|150px|Президент України [[Віктор Ющенко]] разом з пластунками після відкриття монументу «Тризуб» на горі [[Говерла]] [[18 липня]] [[2008]] року.]]
[[Файл:Plaszt01.jpg|thumb|200px|right|Вимарш пластунів у Львові з нагоди 94-ї річниці заснування '''Пласту''']]
Наприкінці 80-років XX&nbsp;ст. у [[СРСР|Радянському Союзі]] змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Перший пластовий табір на українських землях після Другої Світової війни було організовано 17 липня 1989 року; його відвідало навіть декілька пластунів з Канади. Однак, невдовзі на нього було здійснено напад агентами КДБ, спецпідрозділами МВС та райкомом ЛКСМУ Львова. Сімох пластунів заарештовано та побито. Пізніше, в газеті «Радянська Україна» було опубліковано статтю М. Дорошенка «Ще не вмер Степан Бандера, або Недитячі Ігри доморощених пластунів», де «Пласт» зображувався як «буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація»<ref>http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg Сторінка газети</ref>.

З 1985&nbsp;р. почався процес відродження і розвитку організації. У грудні 1989&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] створена опікунська рада.<ref>Максимов В. Дитячі та молодіжні організації Дрогобича.&nbsp;— Дрогобич, 1996.&nbsp;— С. 3.</ref>. Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в [[1990]] році вони були у містах: [[Львів|Львові]], [[Дрогобич]]і,<ref>11 червня 1990&nbsp;р. у м. Дрогобичі відбулись установчі збори, а 19 липня 1990&nbsp;р. у м. Дрогобичі було зареєстровано міський осередок Пласту. Максимов В. Дитячі та молодіжні організації Дрогобича.&nbsp;— Дрогобич, 1996.&nbsp;— С. 4.</ref>. [[Борислав]]і,<ref>18 жовтня 1990&nbsp;р. у м. Бориславі було зареєстровано міський осередок Пласту. Борислав у прізвищах, датах, подіях і фактах.&nbsp;— Дрогобич, 2008.&nbsp;— С. 67.</ref>. [[Луцьк]]у, [[Київ|Києві]], [[Донецьк]]у, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада [[22 лютого]] [[1990]] року затвердила «Статут пластового товариства». Пластуни в еміграції активно допомагали розвитку «Пласту» в Україні. На початок 1995 року «Пласт» нараховував 3500 учасників.

Під час поширення осередків «Пласту» в Україні на початку [[1990-ті|1990-х]] років колишні пластуни, які пластували у 1930-х роках, надсилали листи із проханням поновити їхнє членство в організації.

Видавництво пластової літератури також відновилось і в Україні, в основному за допомогою іноземних пластунів. Почалося видавництво журналу «Готуйсь!» (для новацтва 6-11 років) та «Юнак» (для юнацтва 11-18 років).

У 1997 році було відзначено 85-ту річницю заснування організації у пластовій оселі «Сокіл», участь у заході взяло понад 700 пластунів з 34 осередків організації в Україні. Також вперше в незалежній Україні було інавгуровано третього в Історії «Пласту» [[Начальний Пластун|Начального Пластуна]] [[Романків Любомир|Любомира Романківа]].

Почався стрімкий розвиток інших скаутських організацій на південних та східних землях України. Багато з них, разом із пластунами, взяли участь у 18-му всесвітньому скаутському Джемборі в Нідерландах у 1995 році. Вони також відвідали [[Джемборі#Українські джемборі|Перше Всеукраїнське пластове Джемборі]] біля села [[Невицьке]] Закарпатської області. 33-ох українських скаутів було запрошено взяти участь у 19-му всесвітньому скаутському Джемборі у 1999 році.

=== 7-й етап: Пласт у XXI столітті ===

Станом на 2006 рік «Пласт» нараховував близько 10 000 членів в Україні та близько 3000 членів за кордоном.

У серпні 2007 року було відзначено 95-ту річницю «Пласту». Річниця відзначалася в усіх великих осередках «Пласту» в Україні, а також в інших країнах, де діє організація. В Канаді участь у святкуванні взяло понад 1200 учасників.

У 2008 році Президент України Віктор Ющенко видав указ «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні»<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/7662.html УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №&nbsp;279/2008]</ref>. Крім того, Пласт підписав угоду із Міністерством освіти і науки України<ref>[http://plast.org.ua/files/files/users/10701/Uhoda_Plastu_i_MON~0.pdf Угода Пласту з Міністерством освіти та науки України]</ref>.

Також у 2008 році [[Національна організація скаутів України|Національну організацію скаутів України]], куди входить і Пласт, було прийнято до [[Всесвітня організація скаутського руху|Всесвітньої організації скаутського руху]]. Таким чином пластуни отримали змогу відвідувати міжнародні скаутські заходи, та інтегруватись у світове скаутське суспільство.

19-23 серпня 2009 відбулося [[Джемборі#Українські джемборі|Друге Всеукраїнське Пластове Джемборі]], поблизу с. [[Нирків]] [[Заліщицький район|Заліщицького району]], [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Метою Джемборі було впорядкування Червоноградського замку, прибирання навколишньої території та підготовка до святкування століття з дня створення Пласту. Загалом учасниками Джемборі стали близько 1300 пластунів з України, США, Німеччини, Бельгії та Естонії. Були присутні представники скаутських організацій Алжиру, [[Грузинська організація скаутського руху|Грузії]] та [[Союз польського гарцерства|Польщі]]. 

У 2012 відбулося святкування сторіччя організації, головною подією чого стала [[Ювілейна міжкрайова пластова зустріч]] у Львові з 19 по 25 серпня. Окрім того, вже відбувся ряд цікавих заходів, зокрема підкорення та назва [[Пік Століття Пласту|Піку Столі́ття Пласту́]] в Антарктиді.

У рамках святкування було започатковано інтернет-проект [[100 кроків (блог)|«100 кроків до сторіччя Пласту»]], де публікуються архівні та сучасні матеріали з історії Пласту та дописи про відомих пластунів.

За час Революції Гідності й початку війни на Сході України, пластуни проявляли активну громадянську позицію. Багато пластунів пішли на фронт, серед яких загинули 5 пластунів — Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик.

Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, [[Морське пластування|морський]], військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.). Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування&nbsp;— спортивні змагання ''спартакіади'', змагання з пішого мандрівництва «[[Стежками героїв]]» та «Осінній рейд», Фестиваль пластової творчості «[[День пластуна]]», міжнародний захід «[[Вифлеємський Вогонь Миру]]», інтелектуальні змагання «Орликіада» та інші.

Щороку пластуни беруть участь у акції «[[Вифлеємський Вогонь Миру]]», розповсюджуючи вогонь по всіх містах України. Вогонь пластуни отримують від польських скаутів&nbsp;— харцерів, а далі поширюють до держустанов, церков, лікарень, університетів та інших установ. Пластуни передають Вогонь, що є символом миру, до Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. У грудні 2018-го року пластуни передали Вифлеємський Вогонь Миру новообраному митрополиту Епіфанію.

Організація є учасницею коаліції [[Реанімаційний пакет реформ]][[Пласт (організація)#cite%20note-2|<sup>[2]</sup>]]. У 2018 році Пласт підписав меморадуми з [[Всесвітній фонд дикої природи|Всесвітнім фондом дикої природи в Україні (WWF)]], [[Українська академія лідерства|Українською академією лідерства]], [[Фундація регіональних ініціатив|Фундацією Регіональних Ініціатив]] та [[Global Office]].

У 2018 році Пласт зібрав найбільшу суму (1 255 150 гривень) в історії українського Спільнокошту “Велика Ідея” для розвитку Пласту на Півдні та Сході України, де Пласт є менш чисельним – в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Чернігівській, Сумській та Кіровоградській областях. Діяльність у Донецькій та Луганській областях буде більш зосереджено на розвиток громадянського суспільства, реалізацію освітніх і виховних проектів. 

14 жовтня цього ж року, за сприяння Київської ОДА та  участі Президента України Петра Порошенка, пластуни відкрили Пластовий Вишкільний Центр у м. Буча.

На початок 2019 року Пласт в Україні об’єднує 8500 членів різного віку і таким чином є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.

24-25 листопада 2018 року в Києві відбувся Крайовий Пластовий З'їзд, де прийняли стратегію Пласту до 2030-го року.

== Поширення Пласту ==

=== У світі ===
[[Файл:Plast in the world.svg|center|700пкс]]
* '''Поширення Пласту у світі'''
{{legend|DarkBlue|Країни, де існує Пласт, члени КУПО.}}
{{legend|Aqua|Країни, де існує Пласт, не члени КУПО.}}
{{legend|Olive|Країни, де існував Пласт.}}

=== Пласт в Аргентині ===
Пласт як велика організація існує і у&nbsp;[[Аргентина|Аргентині]]. Найбільший пластовий осередок (станиця) в країні&nbsp;— [[Буенос-Айрес]]. «Пласт» в Аргентині виник у&nbsp;[[1949]]&nbsp;році внаслідок еміграції українців після [[Друга світова війна|Другої Світової війни]]. У&nbsp;[[1950]]&nbsp;році було засновано пластову оселю (постійне місце під табір) «Ненаситець». Табори відбуваються з&nbsp;[[1952]]&nbsp;року дотепер.

У&nbsp;[[2008]]&nbsp;році аргентинські пластуни взяли участь у акції «Україна пам'ятає&nbsp;— світ визнає!» присвяченій пам'яті жертв&nbsp;[[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933 років]].

=== Канада ===
Пласт в Канаді почав свою діяльність в 1948 році, коли приїхала повоєнна хвиля української іміґрації. Перша офіційно зареєстрована група Пласту була створена в [[Вінніпег|Вінніпезі]]. Сьогодні діють пластові осередки (станиці) в сімох містах Канади&nbsp;— Едмонтон, Калґарі, Вінніпеґ, Оттава, Монреаль, Сейнт Кетеринс а найбільший осередок є в Торонто. Членство Пласту в Канаді є близько 1500. Пласт є незалежною молодечою організацією, зареєстрованою під канадським законом, але провадить свої зайняття в українською мовою.

Основні зайняття наймолодших пластунів це тижневі сходини і щорічні&nbsp;— літні чи зимові&nbsp;— табори. Новацькі табори проводяться по станицях, а юнацькі&nbsp;— на заміну, курінні чи крайові.

Через великі простори, крайові табори відбуваються в різних частинах Канади і використовують можливості канадської природи&nbsp;— зокрема Скелястих гір, рік та озер східної Канади. Щорічно організуються вишколи виховників, і пластовий провід старається дбати про те, щоб виховники дітей були належно підготовані і кваліфіковані.

Пластова молодь в Канаді вчиться в державних школах&nbsp;— англо або франкомовних але для збереження української ідентичності Пласт вимагає навчання в українських суботніх школах чи курсах українознавства. Чотири осередки мають власні будинки-домівки, два придбали свої оселі на таборування.

Пласт співпрацює із українськими громадськими організаціями і установами і старається дотримуватися свого гасла «лицем до громади». Пластуни займають провідні ролі в громадських організаціях&nbsp;— в студентських клюбах чи в Конґресі Українців Канади&nbsp;— організаційній надбудові української громади. Пластуни з Канади також беруть участь в різних акціях в Україні&nbsp;— як виховники на таборах чи спостерігачі на виборах.

=== Австралія ===
Перші пластуни приїхали до Австралії 1948 року. Прибуваючи до різних місцевостей, вони гуртувалися самочинно і починали творити перші пластові з'єднання. В липні 1951 відбувся перший Крайовий Пластовий З'їзд. Організація найактивнішо працювала під час 60-70-х рр., коли членство виросло до понад 900.

Сьогодні пластова праця продовжується в Мельбурні, Сіднеї, Брізбені, Аделаїді, Канберрі та Джілонґу. Протягом року Пласт в Австралії проводить різні літні, лещетарські та мандрівні табори та вишколи. У таборах пластуни практично закріплюють знання і уміння, здобуті впродовж року на щомісячних заняттях.

=== Словаччина ===
1990 році відбулися перші організовування пластових гуртків. У 1991 відбувся перший Крайовий Пластовий З'їзд. На одинадцятих зборах КУПО в Іст-Гановерні, Пласт Словаччини прийнято до КУПО. А в 1992 в серпні відбувся перший табір.  28 вересня 2016 року минуло 25 років з дня відновлення діяльності молодіжної організації ПЛАСТ у Словаччині.

=== Польща ===
Пласт у Польщі існував у довоєнний час у Перемишлі, Ґданську, Кракові та інших менших містечках. Післявоєнні початкові роки в Польщі для українців були нелегкими. На відродження Пласту над Віслою треба було ще чекати. Коли 1989&nbsp;р. розпалася комуністична влада в Польщі, ситуація українців покращилася. Згодом, 1990&nbsp;р., засновано Об'єднання українців у Польщі та була леґалізована Українська греко-католицька церква. Це теж початок діяльності Організації української молоді Пласт.

Ідея народилася серед українських студентів у Ґданську завдяки Петрові Тимі, Петрові Павлищу, за підтримки Мирослава Скірки та українського священика зі США [[Борис (Ґудзяк)|Бориса Ґудзяка]], який тоді перебував у василіанів у Варшаві.

=== США ===
Пласт як велика організація існує і у [[Сполучені Штати Америки|США]]. Групи існують як станиці в найбільших американських містах, найбільші серед них Пластова станиця Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії, Бостону та [[Пластова станиця Вашингтон|Вашингтону]].

Загальна кількість пластунів у США становить близько 1 тисячі. Американські пластуни підтримують контакти із українськими пластунами, відвідують світові пластові зустрічі&nbsp;— Джемборі та ювілейні міжкайові пластові зустрічі (ЮМПЗ).

У 2011 p. відбувся Міжнародний Пластовий З'їзд (МП3) в [[Нью Йорк]]у.

=== Україна ===
* '''Мапа наявних осередків Пласту в Україні та кількість членів організації по областях. Січень 2012 року '''
[[Файл:2012 Karta prysutnosti Plastu v Ukraini.jpg|center|500пкс]]

==== Пласт на Буковині ====

'''Діяльність Пласту на Буковині у XX&nbsp;ст. '''
Поява організації Пласт на Буковині припадає на перші десятиліття ХХ ст.. Перші члени пластових гуртків склали Пластову Присягу у червні 1914 року. Головою Буковинського Пласту став студент Омельян Гундич Осередки Пласту існували в м. Кіцмані, Вижниці та Вашківцях. Однак, з початком війни справа занепала. Були спроби відновити Пласт на Буковині в 1921&nbsp;р. та румунська влада всіляко перешкоджала його відновленню. 1929&nbsp;р. ознаменував відродження діяльності «Пласту» на Буковині. Того ж року, чернівецький «Час» призначив окреме місце для діяльності Пласту.

Серед української студентської молоді в лоні вище згаданих товариств знайшлося багато прихильників «Пласту». Вони створили секцію при спортивному [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20401 Товаристві «Довбуш» у Чернівцях]. Однак, щоб утримати назву «Пласт» в лоні іншого товариства, секцію було названо: Пожарничо&nbsp;— Легко&nbsp;— Атлетична&nbsp;— Секція Туристів в скороченні: «Пласт».

Головною над усіма пластовими частинами стала Кошова Команда, компетенції якої поширювались на цілу область. Слід зазначити, що поза Чернівцями пластунів було зовсім небагато: одна пластунка в [[Виженка|Виженці]] ([[Вижницький район]]), два пластуни в [[Заставна|Заставні]] і один в [[Бессарабія|Бессарабії]]. Об'єднання міської молоді відбулось доволі легко. При читальнях, на передмісті об'єднувалась свідома молодь. За короткий час, до юнацьких гуртків приєдналось близько 70 хлопців і дівчат.

З часом, гуртки юнаків «Лев» і «Орел» було об'єднано в «ІІІ Курінь Старших Пластунів ім. І. Мазепи». Це був найбільший курінь. Пізніше, до організації приєдналися ще декілька десятків нових членів.

В 1932-33. рр. не було кому очолювати організацію Пласт: одні члени організації пішли до війська, деякі почали видавати [[часопис]] або працювати в інших товариствах. Однак, тим не менше, пластова ідея глибоко вкорінилась в серцях буковинської молоді.

Вплив Пласту на суспільство був великим, до організації ставились прихильно. Крім того, Пластом зацікавилася також сільська молодь. Серед них було чимало таких, що мріяли вступити в «Пласт», однак їх мріям не судилось здійснитись, оскільки у 30-х роках діяльність Пласту на Буковині занепадає.<ref>Пластові вісти.&nbsp;— листопад, 1936.&nbsp;— Ч. 9(45).&nbsp;— С. 9-11.</ref><ref>Сич  О. Пласт: нарис витоків, історії, сьогодення(10 річницю відновленню Пласту присвячую)/ О. Сич&nbsp;— Івано- Франківськ; Лілея- НВ.&nbsp;— 1999.- 200С.</ref><ref>Войновський  П.  Моє найвище щастя. Спомини / К.  видавництво  Олени Теліги&nbsp;— 1999—304 С.</ref><ref>І. Ю. К.&nbsp;— Буковинський Пласт. Перший Пл. Полк ім. «І.Богуна» . Календар  - альманах «Самостійности» на рік 1937.-Чернівці- 1937. С. 97 -99.</ref>

'''Сучасний етап діяльності Пласту на Буковині'''
Відродження організації «Пласт» на Буковині відбулось у 1992&nbsp;р. 20-24 серпня 1993&nbsp;р. було проведено перший пластовий табір «Кенгуру в Карпатах» під час якого прийняли присягу перші пластуни. У цей час загострюються непорозуміння між пластунами. Окремо працює курінь ім. О. Кобилянської. Інша ж група очолювана Василем Філіпчуком теж діяла самостійно. Останні згадки про цей період губляться в 1997&nbsp;р..

Новітній період діяльності Пласту розпочинається з 2000-х рр.. коли нове покоління студентів організовують пластові курені. Одним із перших таких куренів став курінь на чолі з Юрієм Халапкою. Тоді ж було зареєстровано нову юридичну особу ЧММО [http://chernivtsi.plast.org.ua/ Станниця Чернівці Пласту&nbsp;— НСОУ].

На сьогоднішній день функціонують два юнацькі курені (11–18 років). Дівочий&nbsp;— присвячений буковинській письменниці [[Ірина Вільде|Ірині Вільде]] та хлоп'ячий&nbsp;— буковинському діячу&nbsp;— [[Войновський Петро Олександрович|Петру Войновському]].<ref name="Станиця Чернівці Пласт НСОУ">http://chernivtsi.plast.org.ua/pro-plast О</ref>

== Табори і [[Вишкіл|вишколи]] ==
В Пласті існують табори і вишколи для УПН, УПЮ, УСП і УПС.Табори і вишколи бувають курінні, крайові, станичні, окружні. Також вони бувають на різну тематику: військові, мистецькі, спортивні, освітні. На таборах пластуни вправляються в практичному пластуванні, беруть участь у цікавих гутірках та інструктажах, співають і мандрують, і відпочивають на природі у колі пластунів. 

=== Табори для УПН ===

=== Табори і вишколи для УПЮ ===
[[Спортивно-вишкільний табір "Калиновий Оберіг"|СВТ]],[[Легіон (табір)|Легіон]],[[Квест(табір)|Квест]],[[Побурлакуємо світами(табір)|Побурлакуємо світами]],[[Говерля(табір)|Говерля]],[[Герць(табір)|Герць]],[[Вовча школа(табір)|Вовча школа]],[[Крайовий Вишкільний Табір|КВТ]],[[Метаморфози(табір)|Метаморфози]],[[Світанкові Віхи(табір)|Світанкові Віхи]],[[Золота Булава(табір)|Золота Булава]], [[Клич Лицарів]],

=== Табори і вишколи для УСП ===
[[Школа Булавних(табір)|Школа Булавних]],[[Лісова школа(табір)|ЛШ]],[[Вишкіл виховників]]

== Співпраця з іншими скаутськими організаціями ==
«Пласт» працював з багатьма іншими скаутськими організаціями України для створення федерації українських скаутських організацій та отримання визнання Всесвітньою організацією скаутського руху.

У [[2004]] році українська скаутська організація «СПОК» подала заявку на право членства у ВОСР, та право представляти у цій організації Україну. Згідно із правилами, якщо 5&nbsp;% національних скаутських організацій, що входять до складу ВОСР проголосують «проти», то заявка відхиляється. Після виборів, де Організація скаутів Німеччини та Бой-скаути Америки проголосували «проти» кандидатуру СПОКу було відхилено. Після цього Україну відвідала спеціальна місія ВОСР, яка висунула свої вимоги щодо створення єдиної Національної скаутської організації України, куди б входили представники від «Пласту» та від СПОКу. Організація мала б бути створена до [[2008]] року.

[[Файл:2nd Ukrainian Scout Jamboree 2009 - Georgian and Algerian scouts.jpg|thumb|left|250px|Представники скаутських організацій Грузії та Алжиру на Другому Всеукраїнському пластовому Джемборі]]

Згідно із рекомендаціями ВОСР було створено [[Національна організація скаутів України|Національну Організацію Скаутів України]] (40&nbsp;% членів від «Пласту», 40&nbsp;% від СПОКу, 20&nbsp;% від скаутської організації «Січ»). Було застверджено Статут НОСУ та обрано її керівний склад. Також обрано місце розташування штаб-квартири організації.

У листопаді [[2007]] року [[Міністерство юстиції України|Міністерство Юстиції України]] затвердило Статут НОСУ, підтверджуючи створення єдиної скаутської організації України.

У березні 2008 року [[Національна організація скаутів України|НОСУ]] відвідав генеральний секретар ВОСР [[Люк Паніссо]]. Він спілкувався із виховниками, провідниками та інструкторами НОСУ, взяв участь у [[Євразійський регіон Всесвітньої організації скаутського руху#Зустріч Європейського та Євразійського регіонів|Зустрічі Європейського та Євразійського регіонів]], а також зустрівся із представниками місцевої влади.

Станом на [[31 грудня]] 2007 року НОСУ складалася з 2 475 членів, включаючи 718 дівчат, 1 546 юнаків та 200 інструкторів та виховників. Незважаючи на можливість подвійного перебування в організаціях (одночасно в НОСУ та в одній з трьох скатуських організацій), пряме членство в НОСУ формально заохочується.

Першим Головою Національної Ради НОСУ був [[Лев Захарчишин]] (Пласт), заступником&nbsp;— Валерій Танцюра (СПОК).

4 червня 2011 року відбувся другий національний з'їзд ВМГО «НОСУ», на якому обрано новий склад Національної Ради<ref>[http://www.scouting.org.ua/uk/news/?newsid=6301]</ref>. Голова НацРади&nbsp;— Бочарніков Віктор, перший заступник голови&nbsp;— Чесноков Андрій, заступник&nbsp;— Музала Микола.

Адміністративно НОСУ належить до [[Євразійський регіон Всесвітньої організації скаутського руху|Євразійського регіону]] ВОСР. Представник НОСУ Андрій Чесноков є членом Скаутського комітету Євразії ВОСР.

Загалом більше 65&nbsp;% всіх висвітлених в ЗМІ скаутських акцій [http://www.scouting.org.ua/uk/publications/analilytics/statistic/ припадає на Пласт,] реальний відсоток є значно вищий

== Критика ==
«Пласт», як організація, була об'єктом критики, в основному, прорадянських організацій та ЗМІ. 2 вересня 1989 у газеті «Радянська Україна» була опублікована стаття М. Дорошенка «Ще не вмер Степан Бандера, або недитячі ігри доморощених пластунів», де «Пласт» зображувався як «буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація»<ref>[http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg Сторінка газети]</ref>. <!--Також пластунів було зображено як «нащадків фашистів» у віснику Організації радянських патріотів України{{fact}}.-->

Скандально відомий письменник [[Олесь Бузина]] зображав Пласт як «кузню кадрів ОУНівського терору»<ref>[http://www.segodnya.ua/news/14113216.html Истории от Олеся Бузины. Наследие «Лісових чортів»&nbsp;— к 70-летию раскола в ОУН&nbsp;— Газета «Сегодня»]</ref>.

Одеськими ЗМІ підкреслюється «націоналізм» та «воєнізованість» місцевих осередків «Пласту»<ref>[http://revisor.od.ua/news/Na_smenu_pioneram_v_Odesse_prishli_svidomye_plas-013461/ На смену пионерам в Одессе пришли «свидомые» пластуны]</ref><ref>[http://timer.od.ua/?p=64942 Одесских «пионеров» учат истории ОУН-УПА]</ref>. Крім того, одеські ЗМІ вказують на те, що пластуни «перейняли» всі атрибути у піонерського руху.

Критика на адресу Пласту лунає і з вуст інших скаутських організацій України<ref>http://narodna.pravda.com.ua/ukr/politics/4886d8eb8f807/ Пласт і «Любі друзі»</ref><ref>http://ousivec.livejournal.com/11354.html ОУСІВЕЦЬ живий журнал неофіційної скаутської думки</ref>.

10 травня 2011 на офіційному сайті «Партії Регіонів» була опублікована стаття із заголовком «{{lang-ru|Максим Луцкий: Визит делегации депутатов от Партии регионов в США кардинально изменил мнение Америки об Украине, навязанное ей представителями оппозиции}}», де депутат Максим Луцький дав свій коментар щодо організації «Пласт»:
{{Цитата|''Ми погортали фінансові звіти декількох організацій (вони є у відкритому доступі) і побачили фотографії чеків в сто тисяч доларів для фінансування організації "Пласт". А ми чудово знаємо, що її представники тут займаються організацією масових заворушень, хоча стверджують, що займаються вихованням молоді''<ref>[http://www.partyofregions.org.ua/pr-east-west/4dc910c2072ea/ Партия Регионов. Официальный информационный сервер]</ref>|30}} Прес-служба Пласту опублікувала своє офіційне звернення [[12 травня]] на [http://www.plast.org.ua/news?newsid=6100 Пластовому порталі].

== Символіка ==

=== Герб Пласту ===
{{main|Герб Пласту}}
Гербом, або емблемою Пласту є український тризуб і біла трилиста лілея, символ скаутського руху, сплетені в одну гармонійну цілісність. Цей герб став символом ідейної єдності цілого пластового руху&nbsp;— на рідних землях та поза їх межами.

Три лілеї також символізують Три головні обов'язки пластуна, а тризуб вказує на те, що Пласт&nbsp;— це українська організація. Пластуни, що склали Пластову присягу, носять його як відзнаку приналежності до Пласту. Окрім того, трилиста лілея&nbsp;— це відзнака [[Скаутинг|скаутів]] у всьому світі, що у різних країнах по-різному поєднана із іншими символами.

=== Гімн Пласту ===
{{main|Гімн Пласту}}
Гімном Пласту є пісня «Цвіт України», перший куплет якої склав [[Олександр Тисовський]], а інші два запозичені з поезії [[Іван Франко|Івана Франка]] «В дорогу».

=== Пластові символи ===
[[Файл:Символи Скоб.gif|300px|thumb|right|Пластові символи]]
[[Файл:Plastove vidznachennja Orden Vichnoho Vohnju v Zoloti.JPG|100px|right|thumb|Орден Вічного Вогню в золоті]]
* '''Сильно'''&nbsp;— [[Дуб]]
* '''Красно'''&nbsp;— [[Калина звичайна|Калина]]
* '''Обережно'''&nbsp;— [[Мухомор]]
* '''Бистро'''&nbsp;— [[Блискавка]]

Ці символи використовуються також на пластових відзначеннях.
{{Main|Пластові відзначення та нагороди}}
Пластові відзначення та нагороди&nbsp;— це кілька ступенева система заохочень та подяк, прийнята у Пласті. Нагороди надаються відповідно до вікової приналежності пластуна чи пластунки до певного Уладу (об'єднання). Винятки становлять «Бронзовий хрест за геройський чин» та «Залізний Пластовий Хрест», що, за визначенням, надаються незалежно від віку. Пластові відзначення та нагороди носяться виключно на пластовому однострої, причеплені над лівою кишенею (чи в аналогічному місці для [[УПН|новаків]], які носять безрукавки).

== Ідейні засади ==

=== Виховна система ===
Пластова виховна система складається з трьох елементів:
# '''Ідейні основи Пласту'''. Це&nbsp;— високогуманна ідея, закріплена в ''пластовій присязі'', та виховний ідеал, який окреслений ''пластовим законом''.
# '''Пластова метода'''. Надзвичайно доцільна і всестороння, випробувана довгими роками пластова метода самовиховання.
# '''Виховні засоби'''. Засоби&nbsp;— це зміст пластової діяльності.

В реалізації пластової виховної системи є одна основна вимога: всі елементи цієї системи повинні бути одночасно застосовувані. Два перші елементи є незмінними, бо їх неможливо модифікувати відповідно до бажань чи поглядів виховника. Третій елемент, засоби, можуть змінюватись відповідно до потреб. Можна застосовувати одні чи інші типи занять відповідно до зацікавлень молоді, при умові, що все повинно бути збалансовано згідно із загальними напрямними діяльності в Пласті.

Важливим джерелом створення традицій куренів, зокрема «[[Орден Залізної Остроги]]», «[[Червона Калина (пластовий курінь)|Червона Калина]]», «[[Рутенії]]», «[[Вовкулаки]]» стала історична спадщина козаччини, стрілецтва і [[УПА]].<ref>[http://www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/visnyk/43_2010/43_2010_Kostiv.pdf Марія КОСТІВ. ПЛАСТОВІ ЦЕРЕМОНІАЛИ: ГЕНЕТИЧНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ.// ІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2010. Вип. 43. С. −331-337]</ref>

=== Три головні обов'язки пластуна ===
'''Три головні обов'язки пластуна''' — зобов'язання, які бере на себе пластун, складаючи [[Пластова присяга|Пластову присягу]]. Ці обов'язки наче три дороговкази, мають стояти пластунам у пам'яті, просвічувати пластовий шлях у щоденному житті.

'''Головні обов'язки''' складаються із таких точок:
# Бути вірним [[Бог]]ові та [[Україна|Україні]];
# Допомагати іншим;
# Жити за [[пластовий закон|Пластовим законом]] і слухатись пластового проводу<ref name="III головні обов'язки пластуна">[http://www.plast.org.ua/about/ideology/3mainduties/ III головні обов'язки пластуна]</ref>.

'''Вірність Богу''' вимагає від пластуна не лише віри в Бога, але й ведення взірцевого морального особистого життя. Вірність Богові пластуни виявляють справами, поводячись згідно з моральними правилами та проявляючи любов до ближнього. Вони відчувають обов'язок дбати про інших чи то в родині, в школі, гуртку; шанують все створене Богом, визнають гідність людини, дбають про добро інших створінь, піклуються про природу. Вони розвивають відчуття краси і дотримуються естетичних норм в своїй поведінці, мові, вигляді. Пластуни нікого не принижують.

Кожний пластун чи пластунка шанує Бога згідно зі своїм віровизнанням і одночасно шанує право кожного на своє віровизнання.

Бути '''вірними Україні''' означає вважати себе частиною української громади, патріотом держави. Вірність Україні символізована у [[герб Пласту|пластовому гербі]], де пластова лілея нерозлучно переплетена з українським тризубом. Україна — ціла українська спільнота, поселена на прадідівській землі та поза її межами; це, зокрема, культура, мова, церква та інші матеріальні та духовні надбання, здобуті продовж століть існування українського народу. Для юнаків та юначок це значить, що вони: 
* вивчають і використовують українську мову;
* вивчають літературу, історію, географію і культуру українського народу, українську спадщину; 
* знають українську національну символіку та гімн; 
* плекають українські звичаї, знають і дбають про українське суспільство.

Обов'язок '''допомагати іншим''' окреслює відношення пластуна до свого оточення, до людей і до природи. Це означає не лише виконувати громадські обов'язки, але і творити добрі вчинки з власної ініціативи. Добре діло має бути зразком гуманного характеру пластуна, його індивідуальних здібностей і тому повинно приносити задоволення. Пластовий обов'язок закликає не лише любити ближнього, а й допомагати йому. Пластун повинен бути корисним членом спільноти, у якій живе. Практичне застосування цього обов'язку є у ідеї щоденного доброго діла, про що символічно пригадує вузлик на пластових відзнаках. Необов'язково, щоб це було велике діло, але треба, щоб воно виходило з доброї волі пластуна, щоб принесло комусь чи чомусь, людині, тварині чи рослині якусь користь і щоб для цього пластун приніс якусь жертву: час, зусилля чи річ.

Пластун повинен '''жити за Пластовим законом'''. Обов'язок жити за пластовим законом — обов'язок щодо самого пластуна. Він має не лише знати пластовий закон, але свідомо прагнути до ідеалу, який окреслений у законі.

Обов'язок '''слухатись пластового''' проводу показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, ми звикаємо до полслуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту.Слухати і  виконувати всі накази пластового проводу і не обговорювати їх&nbsp;— це символізує дисципліну.

[[Файл:Пласт СКОБ Три Обов’язки.GIF|200px|thumb|Символ Трьох Головних Обов'язків пластуна і пластунки]]
# Бути вірним [[Бог]]ові і [[Україна|Україні]];
# Допомагати іншим;
# Жити за [[пластовий закон|Пластовим законом]] і слухатись пластового проводу<ref name="III головні обов'язки пластуна"/>.

=== Пластовий закон ===
# Пластун словний;
# Пластун сумлінний;
# Пластун точний;
# Пластун ощадний;
# Пластун справедливий;
# Пластун увічливий;
# Пластун братерський і доброзичливий;
# Пластун зрівноважений;
# Пластун корисний;
# Пластун слухняний пластовій старшині;
# Пластун пильний;
# Пластун дбає про своє здоров'я;
# Пластун любить красу і дбає про неї;
# Пластун завжди доброї гадки;

Коли пластун виконав вимоги [[Пластова проба|першої проби]], або виконав завдання, встановлені крайовим проводом, він складає пластову присягу:
{{main|Пластова присяга}}
{{Цитата|Присягаюся своєю честю, що робитиму все що в моїх силах щоб: бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, слухатись пластового проводу і жити за Пластовим Законом.}}
[[Файл:Пласт Звіт.JPG|150px|thumb|left|Здача звіту на пластовому вишкільному таборі «Лісова Школа»]]

=== Пластове гасло та привітання ===
В повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку. Вітання лівою рукою&nbsp;— вияв приналежності до світового скаутського руху. Ліва рука ближча до серця, і вітання нею означає довіру до людини, з якою вітаються.

Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють один другому: «[[СКОБ (гасло)|СКОБ]]» та підносять при цьому догори праву руку із випростаними трьома пальцями&nbsp;— символом ''трьох головних обов'язків'' пластуна. Слово «[[СКОБ (гасло)|СКОБ]]» означає назву породи орла&nbsp;— [[скоб білохвостий|скоба білохвостого]]. Пластуни прийняли його як свій символ. Гасло «[[СКОБ (гасло)|СКОБ]]» є початком слів '''С'''ильно '''К'''расно '''О'''бережно '''Б'''истро, які повинні бути характерними рисами усіх пластунів.

=== Пластовий однострій ===
[[Файл:Однострій хлп.gif|thumb|right|100px|однострій пластуна]]
[[Файл:Однострій_дів.gif|thumb|100px|left|однострій пластунки]]
Пластовий однострій&nbsp;— зовнішня ознака належності до організації. Також однострій пригадує пластунам про їхні пластові обов'язки та виробляє почуття естетики.

Пластуни носять однострій під час пластових занять: на сходинах, збірках, святах тощо. Пластовим однострій вважається тоді, коли включає всі передбачені відповідним правильником частини:

* накриття голови (скаутський капелюх, беретка);
* хустка (у формі прямокутного трикутника відповідної барви);
* обручик до хустки (плетений з трьох барв);
* штани (зеленої барви, короткі до колін, зимою-довгі);
* пояс (шкіряний чи плетений);
* взуття (чорні чи коричневі шнуровані черевики);
* підколінки (барви однострою, взимку-шкарпетки);
* шнурок до свистка (зелений для юнаків або коричневий для юначок, для виховника&nbsp;— білий).

Відповідно до жіночої статі в однострої є певні відмінності:

* сорочка піскової барви;
* спідничка&nbsp;— коричнева

Також на однострої носять різного роду пластові відзнаки: пластовий герб, відзнаки приналежності (до Пласту, пластових з'єднань), відзнаки пластових ступенів, відзнаки пластових вишколів (ігрових комплексів, вмілостей, таборів, фізичних вправностей, спеціалізаційних вишколів), відзнаки пластових діловодств, відзнаки пластових виховників та їхніх вишколів, відзнаки пластових відзначень, відзнаки з різних нагод.

== Опікун Пласту ==
[[Файл:Georges_de_Lydda.jpg|right|thumb|150px|Святий Юрій&nbsp;— Патрон Пласту]]
Своїм опікуном пластуни обрали [[Святий Юр|святого Юрія]].

Легенда стверджує, що він жив наприкінці III століття та був [[легіонер]]ом римського війська за часів імператора [[Діоклетіан]]а. Юрій був дуже хорошим вояком, проте [[християнство|християнином]], чого не допускав [[імператор]].

За те, що Юрій не зрікся своєї віри, його було замучено на смерть, хоч як цього не намагались уникнути інші вояки, що любили та поважали Юрія. Слава про Юрія тоді розійшлась по цілому християнському світі. В легендах переказували, що Юрій забив змія, котрий вимагав людських жертв. Таким чином про Юрія усі знали як про оборонця правди та добра, а змій виступив символом зла.

Впродовж усіх часів різні організації обирали собі за патрона св. Юрія як історичну постать, гідну наслідування. За патрона св. Юрія обирають і більшість [[скаутинг|скаутських організацій]]. Для пластунів св. Юрій став зразком непохитності віри, доброти та відважності.

== Структура ==

=== Пластові улади ===
Пластуни поділяються за віком на улади:
* [[пташата]]&nbsp;— діти до 6-7 років;
* новаки&nbsp;— діти від 6 до 10 років, об'єднуються в [[Улад Пластунів Новаків та Пластунок Новачок|Уладі Пластунів Новаків та Пластунок Новачок (УПН)]];
* юнаки&nbsp;— 11-17 років, [[Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок|Улад Пластового Юнацтва (УПЮ)]];
* старші пластуни&nbsp;— 18-35 років, [[Улад Старших Пластунів]] (УСП);
* пластуни-сеньйори&nbsp;— старші за 35 років, [[Улад Пластового Сеніорату]] (УПС).

=== Пластові курені ===
[[Файл:Scouting in Zatoka2.jpg|thumb|250px|Морські скаути, [[Затока (смт)|Затока]]]]
: ''Докладніше у статтях: [[Пластовий курінь]]''
'''Ку́рінь'''&nbsp;— організаційна і структурна одиниця '''Пласту'''. Пластуни гуртуються в куренях, котрі, в свою чергу, об'єднуються в Улади за віком. Відповідно до Уладу, виникають й окремі специфіки куренів. Наприклад, кожен курінь [[УПЮ]] має власного ''патрона'', ''порядкове число'' й ''барви'', а також ''курінне знамено'' і ''курінний прапор''. Проте, для куренів [[Улад Старших Пластунів|старших пластунів]] чи [[УПС|пластунів сеньйорів]] наявність патрона не є обов'язковою.

Згідно із правильником (статутом) УПЮ, курінь це
{{Цитата|''2-5 юнацьких гуртків, що діють на тому самому терені (станиці, пластової групи) творять курінь УПЮ. Кожний гурток в курені має своє римське порядкове число й іншу назву (символ). Курінь УПЮ є організаційною одиницею Пласту і має право на свого курінного патрона й барви, курінне знамено, порядкове число й курінний прапор. Виховним та устроєвим проводом куреня є зв’язковий КПС і очолювана ним Кадра Виховників (КВ) куреня та Рада гурткових куреня.''}}

Юнацький курінь складається з 2-5 гуртків, які діють на одній території ([[місто]], [[село]]). Новостворений курінь затверджується як підготовчий, і має свою хустину (неповторну на терені держави), патрона та знамено.

Для заснування нового куреня УСП (Улад старших пластунів) або УПС (Улад пластунів сеньйорів) потрібно як мінімум сім осіб. Також необхідно затвердити Конституцію (Статут) куреня, проект хустини, проект шеврону, проект абревіатури та барви (основну та побічну). Після затвердження куреня Крайовою Булавою УСП, курінь стає підготовчим. Після кількох років успішної діяльності, курінь може отримати число.

Патрон куреня &nbsp;— це видатна покійна особа з [[Історія України|українського минулого]], яка відповідає [[Пласт (організація)#Пластовий закон|пластовому ідеалу]] українського громадянина.

==== Старшопластунські та сеньйорські курені ====
Всього існує кілька десятків куренів для пластунів віком 18-35 та понад 35 років. Деякі старшопластунські та сеньйорські курені:
* [[Вовкулаки]]
* [[Лісові Чорти]]
* [[Орден Залізної Остроги]]
* [[Орден Хрестоносців (пластовий курінь)|Орден Хрестоносців]]
* [[Передові (пластовий курінь)|Передові]]
* [[Рутенії]]
* [[Велике плем'я Сіроманці (пластовий курінь)|Сіроманці]]
* [[Ті, що греблі рвуть (пластовий курінь)|Ті, що греблі рвуть]]
* [[Целібат Мурлики (пластовий курінь)|Целібат Мурлики]]
* [[Червона Калина (пластовий курінь)|Червона калина]]
* [[Чорноморці (пластовий курінь)|Чорноморці]]
* [[Чота Крилатих (пластовий курінь)|Чота Крилатих]]
* [[Ватага Бурлаків (пластовий курінь)|Бурлаки]]
* [[Літавиці (пластовий курінь)|Літавиці]]

==== Юнацькі курені ====
В Україні на серпень 2016 року налічувався 101 юнацький пластовий курінь.<ref>[http://upu.plast.org.ua/kureni/ Крайова Булава УПЮ]</ref> Традиційно кожен курінь отримує число, після виконання певних умов. Існують три види куренів: хлопчачі, дівочі, мішані. Традиційно для хлопчачих куренів визначають непарні числа (починаючи з 1-ого), для дівочих&nbsp;— парні (з 2-ого), а для мішаних числа вище ста (з 101-ого).

== Свята в Пласті ==
У Пласті традиційно святкуються українські народні свята. Також існують пластові свята:

* [[Пластова присяга|День Пластової присяги]]
* [[Свято Весни (Пласт)|Свято Весни]]
* [[Всесвітній день скаутської хустини]]
* [[День пластуна]]
* [[Відкриття пластового року]]

День пластової присяги святкується [[12 квітня]], у день, коли було складено першу пластову присягу.

Свято Весни&nbsp;— дво- чи триденне таборування на честь патрона Пласту&nbsp;— Святого Юрія. Зазвичай святкується у травні, однак можливе перенесення і на пізніший термін.

День подяки відзначається пластунами у першу неділю вересня. Ціла станиця збирається на богослужінні у церкві де разом складають молитву подяки за добре проведений пластовий рік і табори та просять допомоги у Всевишнього на подальшу працю. Після богослужіння відбувається обмін враженнями таборового літа, проводяться теренові ігри, змагання.

== Вшанування пам'яті ==
[[12 квітня]] [[2012]] року на честь відзначення 100-річчя Пласту в [[Івано-Франківськ]]у був відкритий перший в [[Україна|Україні]] [[Пам'ятник пластунам, що не зламали своїх присяг]].

== Видатні пластуни ==
{{main|Видатні пластуни}}

{{Multicol}}
* [[Бандера Степан Андрійович]]
* [[Гайда Павло Ігорович]]
* [[Гавдида Іван Михайлович]]
* [[Гаврилишин Богдан Дмитрович]]
* [[Гузар Любомир]]
* [[Ґудзяк Борис]]
* [[Колесса Микола Філаретович]]
* [[Кук Василь]]
* [[Лебідь Микола]]
* [[Логуш Юрій]]
* [[Роман Воронка]]
* [[Ростислав Волошин]]
{{Multicol-break}}
* [[Ребет Лев]]
* [[Старосольський Юрій]]
* [[Стефанишин-Пайпер Гайдемарі]]
* [[Тисовський Олександр]]
* [[Фіґоль Атанас]]
* [[Франко Петро Іванович]]
* [[Шухевич Роман]]
* [[Черник Федір]]
* [[Чмола Іван]]
* [[Янішевський Василь]]
* [[Квітка Цісик]]
{{Multicol-end}}

{{Commonscat|Scouting in Ukraine}}
{{Вікіцитати1|Пласт}}

== Див. також ==
* [[Марки пластової пошти]]
* [[100 кроків (блог)|100 кроків&nbsp;— історичний пластовий блог]]
* [[Організація болгарських скаутів]]
* [[Союз учасників миротворчих операцій]]
* [[Федерація організацій миротворців України]]
* [[Білоруська республіканська скаутська асоціація]]
* [[Асоціація скаутів Азербайджану]]
* [[Національний скаутський рух Вірменії]]
* [[Грузинська організація скаутського руху]]
* [[Національна організація скаутів Молдови]]
* [[Російська асоціація скаутів/навігаторів]]
* [[Казахстанська організація скаутського руху]]
* [[Асоціація скаутів Таджикистану]]
* [[Національна організація скаутів України]]
* [[Організація українських скаутів]]
* [[Пластові табори]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Б.&nbsp;З.&nbsp;Якимович''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Plast_tovarystvo Пласт, Український пластовий улад ] // {{ЕІУ|8|267}}

=== Література ===
* {{книга
|автор          = Центр досліджень визвольного руху
|заголовок      = Українська повстанська армія: Історія Нескорених
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Львів
|видавництво    = ЦДВР
|рік            = 2007
|том            = 
|сторінок       = 352
|isbn           = 978-966-8041-43-3
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Таня Джулинська/Tanya Dzulynsky
|заголовок      = Пластовий довідник/Plast Handbook
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Торонто/Toronto
|видавництво    = The Basilian Press
|рік            = 2000
|том            = 
|сторінок       = 230
|isbn           = 0-9684902-0-4
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Михайло Грушевський
|заголовок      = Ілюстрована історія України
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Київ-Львів
|видавництво    = Золоті Ворота
|рік            = 1913
|том            = 
|сторінок       = 524
|isbn           = 5-88490-021-Х
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = О. Доценко
|заголовок      = Літопис Української Революції
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Філадельфія
|видавництво    = Дослідчий Інститут Модерної Української Історії
|рік            = 1988
|том            = 
|сторінок       =
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = [[Іван Іванець]]
|заголовок      = Українські Січові Стрільці
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Львів
|видавництво    = Слово
|рік            = 1991
|том            = 
|сторінок       =
|isbn           = 5-7707-1660-6
|тираж          =
}}

== Посилання ==
* {{cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/10/11/153070/ |title=Відродження Пласту в Україні. 1988 рік |author= |date=2018-10-11 |website=http://www.istpravda.com.ua/ |publisher=[[Історична правда]] |accessdate=12 жовтня 2018}}
* [http://www.plast.org.ua/ «Пластовий портал»&nbsp;— офіційний сайт українського Пласту]
* [http://www.plastscouting.org/ «Пластова мережа»&nbsp;— офіційний сайт світового Пласту]
* [http://100krokiv.info/ 100 кроків&nbsp;— історичний пластовий блог]
* [http://www.tyzhden.ua/History/22443 Пласту&nbsp;— 100 років&nbsp;— Український тиждень]
* [http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=707 Архів за 1931—1939 роки часопису для української молоді «Вогні»]&nbsp;// Електронний архів визвольного руху

{{-}}
{{добра стаття}}
{{Пласт}}
{{Український рух в Австрійській імперії}}
{{Реанімаційний пакет реформ}}
{{ВП-портали|Пластунство}}
{{Нормативний контроль}}

[[Категорія:Пластунство|*]]
[[Категорія:Громадські організації України]]
[[Категорія:Скаутинг]]
[[Категорія:Засновані 1911]]
[[Категорія:1911 в Україні]]