Відмінності між версіями «Площа Олександра Невського-2 (станція метро)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(уточнення)
(уточнення)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:42, 29 вересня 2019

Координати: 59°55′25″ пн. ш. 30°23′00″ сх. д. / 59.92361° пн. ш. 30.38333° сх. д. / 59.92361; 30.38333

Площа Олександра Невського-2
Metro SPB Line4 Ploshchad Alexandra Nevskogo 2.jpg
Загальні дані
Тип колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 60 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 30 грудня 1985
Архітектор(и) Г.Н.Булдаков (рос.), В. Н. Щербин (рос.), А. П. Волкова (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А.С.Гецкин (рос.), Н.В.Ромашкин-Тиманов
Інженер(и)-конструктор(и) вестибюлів В.Г.Самосудов (рос.)
Пересадка на Spb metro line3.svg площа Олександра Невського-1
Виходи до Невський проспект, Чернорецький провулок
Код станції АП
Правобережна лінія
Горний інститут
Театральна
Оборотний тупик і ПТО
Спаська
Фонтанка
СЗГ до ФПЛ
Достоєвська
Ліговський проспект
СЗГ до НВЛ
Оборотний тупик і ПТО
Площа Олександра Невського-2
Монастирка
Нева
Новочеркаська
Оккервиль
Ладозька
Оккервиль
Проспект Більшовиків
розібраний з'їзд
Вулиця Дибенка
Оборотний тупик
Кудрово

«Площа Олександра Невського-2» (рос. Площадь Александра Невского-2) — станція Правобережної лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Ліговський проспект» і «Новочеркаська».

Станція відкрита 30 грудня 1985 у складі ділянки «Площа Олександра Невського-2» — «Проспект Більшовиків». Найменування отримала по розташуванню поблизу однойменної площі. До станції примикає СЗГ на лінію 3, що використовувалась для обороту потягів до 1991 року, коли станція була кінцевою.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції —колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 60 м)

Вихід у місто здійснюється тристрічковим похилим хоом, що з'єднаний із західним торцем станції переходом, що має аванзал і коридор, розбитий на два вузьких проходи.

Вестибюль та пересадки[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль вбудований в п'ятиповерховий виробничо-побутовий корпус Метрополітену і є напівкруглим торецем будівлі. Круглий у плані ескалаторний зал представлено в екстер'єрі оздоблений сааремським доломітом, пілонами, а також великорозмірними вітражами, завдяки яким візуально розширюється простір і відкривається доступ денного світла. Купольне перекриття утворено просторовою радіально-складчастою залізобетонною конструкцією, що має діаметр близько 28 метрів. В оздобленні інтер'єру вестибюля використаний світлий мармур, підлога і цоколі виконані з карельського граніту. Вестибюль станції прикрашає мозаїчне панно «Льодове побоїще» (художник А. К. Бистров), створено у 1990 році.

Вихід у місто на Чорноріцький провулок, площу Олександра Невського, до Невського проспекту, Телєжну вулицю, Олександро-Невську лавру, готель «Москва».

У східному торці станції знаходиться малий похилий хід, що веде в тунель до станції «Площа Олександра Невського-1» Невсько-Василеострівної лінії.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Оскільки станція була кінцевою Правобережної лінії у 1985—1991 рр.., на перегоні «Площа Олександра Невського-2» — «Ліговський проспект» знаходився перехресний з'їзд для обороту потягів, розібраний на середину 2010-х, а зараз знаходиться пункт технічного огляду Правобережної лінії і СЗГ з третьою лінією.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Аркади колон зі скосами в нижній частині створюють ефект старовинного міста-фортеці. Колійні стіни декоровані золотистими алюмінієвими дисками, що імітують стародавні військові кольчуги. Цоколь колійних стін оздоблено полірованим гранітом. Колони оздоблено білим мармуром. Встановлена ​​над аркадою низка решіток світильників, виконаних з анодованого алюмінію, нагадує віконця бійниць. У торці станції, в спеціальній ніші, оздобленої золотистою смальтою, планувалося встановити бронзову скульптуру Олександра Невського, проте, вона не була виконана і ніша в даний час пустує.

У 2004 році освітлення було замінено на натрієве.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]