Відмінності між версіями «Плуг»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Плуг XIX століття: доповнення)
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0)
 
(Не показано 72 проміжні версії 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Плуг (значення)}}
+
{{Otheruses}}
[[Файл:Farmer plowing.jpg|thumb|right|250px|Німецький [[Фермер]] ([[МекленбургПередня Померанія|Мекленбурґ-Форпроммерн]]) за традиційним плугом, [[2004]]]]
+
[[Файл:Farmer plowing.jpg|thumb|right|250px|Німецький [[фермер]] ([[Мекленбург-Передня Померанія]]) за традиційним плугом, [[2004]]]]
   
 
'''Плуг''' — [[Сільське господарство|сільськогосподарське]] знаряддя з широким металевим [[леміш (сільське господарство)|лемешем]] або диском для [[оранка|оранки]] землі.
 
'''Плуг''' — [[Сільське господарство|сільськогосподарське]] знаряддя з широким металевим [[леміш (сільське господарство)|лемешем]] або диском для [[оранка|оранки]] землі.
   
Плугом орали [[ґрунт]] перед тим, як засіяти його сільськогосподарськими культурами. У [[літопис]]ах ''плугом'' також означають одиницю [[оподаткування]] родини, її обчислювали за кількістю [[віл|волів]] у господарстві. Вісім волів становили «плуг»&nbsp;— штучну одиницю оподаткування<ref>Словник української мови: в 11 томах.&nbsp;— Том 6, 1975.&nbsp;— С. 595.</ref>.
+
Плугом орали [[ґрунт]] перед тим, як засіяти його сільськогосподарськими культурами. У [[літопис]]ах ''плугом'' також означають одиницю [[оподаткування]] родини, її обчислювали за кількістю [[віл|волів]] у господарстві. Вісім волів становили «плуг»&nbsp;— штучну одиницю оподаткування<ref>{{СУМ-11|Плуг}}&nbsp;— С. 595.</ref>. ''Плуга́та́р, плуга́р''&nbsp;— інші назви орача<ref>{{СУМ-11|Плугатар}}</ref><ref>{{СУМ-11|Плугар}}</ref>.
   
'''[[Соха|Рало]]''' (орало, соха)&nbsp;— з часів первісних [[слов'яни|слов'ян]] назва дерев'яного плуга<ref>''Тимочко Н.&nbsp;О.''&nbsp;Економічна історія України: Навч. посіб.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2005.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-574-759-2.</ref>.
+
'''[[Рало]]''' (орало, [[соха]])&nbsp;— з часів первісних [[слов'яни|слов'ян]] назва дерев'яного плуга<ref>''Тимочко Н.&nbsp;О.''&nbsp;Економічна історія України: Навч. посіб.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2005.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-574-759-2.</ref>.
   
  +
== Етимологія ==
== Історія використання ==
 
  +
Українське ''плуг'' походить від {{lang-x-slav|*plugъ}}, що не має загальновизнаної етимології. Згідно з однією з версій, це слово питомо слов'янське, і пов'язане з дієсловом ''*plužiti'' («тягти по землі», пор. {{lang-cs|plouhati, ploužiti}}&nbsp;— «тягти по землі», {{lang-pl|płużyć}}&nbsp;— «тягатися, волочитися, вештатися», {{lang-uk|плуганити}}&nbsp;— «повільно йти»), що може походити від {{lang-x-ie|*plou̯-, *pleu̯-}} («тягти», «текти», «лити», «литися»), а ''-g-'' у такому разі є суфіксом. Менш ймовірне виведення слов'янських форм від {{lang-x-germ|*plōga}}, до якого сходять {{lang-goh|pfluog, pfluoc}}, [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''plógr'', пізнє {{lang-ang|plōg, plōh}}<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>.
  +
  +
== Історія використовування ==
   
 
=== Доіндустріальна епоха ===
 
=== Доіндустріальна епоха ===
Рядок 14: Рядок 17:
 
[[Файл:Maler der Grabkammer des Sennudem 001.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Давній єгиптянин із плугом, малюнок із поховальної камери {{нп|Сеннедем|Сеннедема|en|Sennedjem}}]]
 
[[Файл:Maler der Grabkammer des Sennudem 001.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Давній єгиптянин із плугом, малюнок із поховальної камери {{нп|Сеннедем|Сеннедема|en|Sennedjem}}]]
   
Коли з'явилося [[сільське господарство]], земля оброблялася вручну, або за допомогою [[Мотика|мотик]], вірогідно, вперше у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]] на м'яких родючих [[ґрунт]]ах берегів [[Ніл]]а, де щорічні припливи омолоджували ґрунт і полегшували його обробку. Щоб регулярно вирощувати [[зернові культури]] в менш родючих областях, нижчий шар ґрунту з [[мінеральні речовини|поживними речовинами]] потрібно було підняти на поверхню.
+
Коли з'явилося [[сільське господарство]], земля оброблялася вручну, або за допомогою [[Мотика|мотик]], вірогідно, вперше у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]] на м'яких родючих [[ґрунт]]ах берегів [[Ніл]]у, де щорічні [[повінь|повені]] омолоджували ґрунт і полегшували його обробку. Щоб регулярно вирощувати [[зернові культури]] в менш родючих областях, нижчий шар ґрунту з [[мінеральні речовини|поживними речовинами]] потрібно було підняти на поверхню.
   
 
Приручення [[віл|волів]] у [[Месопотамія|Месопотамії]], можливо, вже у VI тисячолітті до н.&nbsp;е., дало людству достатню тягову силу, необхідну для розвитку знарядь для оранки.
 
Приручення [[віл|волів]] у [[Месопотамія|Месопотамії]], можливо, вже у VI тисячолітті до н.&nbsp;е., дало людству достатню тягову силу, необхідну для розвитку знарядь для оранки.
Найперші плуги мали дуже просту будову і являли собою раму (''дишло''), яке тримало в собі вертикально закріплений шматок дерева (''[[леміш (сільське господарство)|леміш]]''), який волочили крізь верхній шар ґрунту. Як леміш, так і дишель вироблялися з одного шматка дерева, про що свідчить, наприклад, [[Сіракузи|сіракузька]] бронзова [[давньогрецькі монети|монета]].
 
   
 
Найперші плуги називають [[рало|ралами]]. Вони мали дуже просту будову і являли собою раму (''дишло, дишель, гряділь''), яка тримала в собі вертикально закріплений шматок дерева (''кописть''), який волочили крізь верхній шар ґрунту. Як кописть, так і дишель могли вироблятися з одного шматка дерева, про що свідчить, наприклад, [[Сіракузи|сіракузька]] бронзова [[давньогрецькі монети|монета]]. Для зміцнення робочого кінця кописті стали застосовувати [[леміш (сільське господарство)|леміш]]-нарольник.
Стародавні форми плуга відомі за [[вавилон]]ськими і [[Стародавній Єгипет|староєгипетськими]] зображеннями, наскальними малюнками у північній [[Італія|Італії]] і південній [[Швеція|Швеції]] (що відносяться до 2-го тисячоліття до н.&nbsp;е.), а також за знахідками древніх плугів в [[торф'яник]]ах на території сучасної [[Польща|Польщі]] . Раніше 1 тисячоліття до н.&nbsp;е. плуг був відомий також у [[Стародавній Китай|Стародавньому Китаї]].
 
   
 
Стародавні форми плуга відомі за [[вавилон]]ськими і [[Стародавній Єгипет|староєгипетськими]] зображеннями, наскальними малюнками у північній [[Італія|Італії]] і південній [[Швеція|Швеції]] (що відносяться до 2-го тисячоліття до н.&nbsp;е.), а також за знахідками древніх плугів в [[торф'яник]]ах на території сучасної [[Польща|Польщі]] . Раніше 1 тисячоліття до н.&nbsp;е. плуг був відомий також у [[Стародавній Китай|Стародавньому Китаї]]. Найдавніший залізний леміш знайдено у Китаї і він датується близько 500 років до н.&nbsp;е.<ref name="greenberger 2006 11-12">''Robert Greenberger'' The Technology of Ancient China (New York: Rosen Publishing Group, Inc., 2006), pp. 11–12.</ref>
[[Стародавній Рим|Стародавні римляни]] винайшли ''відвал'', який відкидав землю в бік, ховаючи [[бур'ян]]и і залишки попереднього [[врожай|врожаю]] під шар землі, в той самий час витягуючи поживні речовини на поверхню. Такий плуг міг також використовуватися на вологій землі, [[вода]] стікала по борознах, залишеним плугом. Крім цього, римляни поставили перед плуга на [[колеса]], що дозволяло регулювати глибину ходу плуга, і застосували [[ніж]], розміщуваний перед лемешем для розрізання ґрунту<ref name=»technical»>Карпенко Н. А., Зеленев А. А., Сельскохозяйственные машины, Москва, 1968</ref>.
 
  +
[[Файл:Rosa Bonheur - Ploughing in Nevers - Google Art Project.jpg|thumb|300пкс|Орання запряжками з трьох пар волів. Картина [[Роза Бонер|Рози Бонер]] ''Орання в [[Невер]]і'', 1849&nbsp;р., [[Музей д'Орсе]]]]
 
[[Стародавній Рим|Стародавні римляни]] винайшли ''[[відвал плуга|відвал]]'', який відкидав землю в бік, ховаючи [[бур'ян]]и і залишки попереднього [[врожай|врожаю]] під шар землі, в той самий час витягуючи поживні речовини на поверхню. Такий плуг міг також використовуватися на вологій землі, вода стікала по борознах, залишених плугом. Крім цього, римляни поставили перед плуга на [[колесо|колеса]] (''колісний передок, колішня''), що дозволяло регулювати глибину ходу плуга, і застосували ніж-[[чересло]], розміщуваний перед лемешем для розрізання ґрунту<ref name=»technical»>Карпенко Н. А., Зеленев А. А., Сельскохозяйственные машины, Москва, 1968</ref>.
   
На самому початку відвали робилися з дерева у вигляді довгастого [[чотирикутник]]а. Спереду їх прикріплювали до стійки, а позаду до ''підошви'' і до одного з ''руків'я'' плуга за допомогою дерев'яної або залізної зв'язки. Оскільки до дерева земля налипає сильніше, ніж до [[метал]]у, то згодом стали робити відвали з [[чавун]] або [[Залізо|заліза]] і давати їм форму місцями увігнуту, місцями опуклу, так що відвал являв собою вигнуту [[гвинт]]оподібну поверхню.
+
На самому початку відвали робилися з дерева у вигляді довгастого [[чотирикутник]]а. Спереду їх прикріплювали до стійки, а позаду до ''підошви'' (''полоза, польової дошки'') і до одного з ''руків'їв'' плуга за допомогою дерев'яної або залізної зв'язки. Оскільки до дерева земля налипає сильніше, ніж до [[метал]]у, то згодом стали робити відвали з [[чавун]]у або [[Залізо|заліза]] і надавати їм форми місцями увігнутої, місцями опуклої, отже відвал являв собою вигнуту [[гвинт]]оподібну поверхню.
   
Першим комерційно успішним плугом з використанням [[залізо|залізних]] частин слід вважати «Ротерамський плуг», розроблений Джозефом Фольямбе [[1730]] року в місті Ротерам, [[Англія]]. Він був міцним, легким, створений за математичними розрахунками шотландського конструктора Джеймса Смола. Плуг дозволяв зрізати, піднімати і перевертати шар землі.
+
Першим комерційно успішним плугом з використанням залізних частин слід вважати «Ротерамський плуг», розроблений Джозефом Фольямбе (''Joseph Foljambe'') [[1730]] року в місті [[Ротерем]], Королівство Великої Британії. Він був міцним, легким, створений за математичними розрахунками шотландського конструктора {{Нп|Джеймс Смолл (винахідник)|Джеймса Смолла|en|James Small (inventor)}}. Плуг дозволяв зрізати, піднімати і перевертати шар землі.
   
 
=== Промислова революція ===
 
=== Промислова революція ===
 
[[Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b46 929-1.jpg|міні|250пкс|Конструкції плугів кінця 19&nbsp;— початку 20 століття]]
 
[[Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b46 929-1.jpg|міні|250пкс|Конструкції плугів кінця 19&nbsp;— початку 20 століття]]
   
[[Сталь|Сталеві]] плуги з'явилися в добу [[Промислова революція|промислової революції]]. Вони були легшими і міцнішими тих, що виготовлялися із заліза або дерева. Перший сталевий плуг винайшов американський коваль [[Джон Дір]] в 1830-х роках. До того часу ''дишло'', що кріпилося до упряжі тварин, було пристосоване так, що [[колесо]] в передній частині плуга котилося по землі. Перші сталеві плуги управлялися пішою людиною. Керуючий йшов услід за плугом, тримаючись за обидва руків'я, і регулював напрямок і глибину борозни. Він також часто керував рухом тварин, які тягнуть за собою плуг. Пізніше з'явилися плуги, де керуючий вже сидів на спеціальному сидінні на колесах, а плуг мав декілька лемешів.
+
[[Сталь|Сталеві]] плуги з'явилися в добу [[Промислова революція|промислової революції]]. Вони були легшими і міцнішими тих, що виготовлялися із заліза або дерева. Перший сталевий плуг винайшов американський коваль [[Джон Дір]] в 1830-х роках. До того часу ''дишло'', що кріпилося до упряжі тварин, було пристосоване так, що колесо в передній частині плуга котилося по землі. Перші сталеві плуги управлялися пішою людиною. Керуючий йшов услід за плугом, тримаючись за обидва руків'я, і регулював напрямок і глибину борозни. Він також часто керував рухом тварин, які тягнуть за собою плуг. Пізніше з'явилися плуги, де керуючий вже сидів на спеціальному сидінні на колесах, а плуг мав декілька лемешів.
   
 
Один [[кінь]], як правило, може тягти лише плуг для однієї борозни на чистому і м'якому ґрунті. Для обробки важчих ґрунтів потрібні два коні, один з яких йшов по борозні, а другий&nbsp;— по необробленій землі. Для плугів, що роблять дві і більше борозни, один або кілька коней мають іти по незораній землі, і навіть це дається їм насилу. Зазвичай таким коням дають десятихвилинний відпочинок кожні півгодини.
 
Один [[кінь]], як правило, може тягти лише плуг для однієї борозни на чистому і м'якому ґрунті. Для обробки важчих ґрунтів потрібні два коні, один з яких йшов по борозні, а другий&nbsp;— по необробленій землі. Для плугів, що роблять дві і більше борозни, один або кілька коней мають іти по незораній землі, і навіть це дається їм насилу. Зазвичай таким коням дають десятихвилинний відпочинок кожні півгодини.
   
З появою [[Парова машина|парового]] [[трактор]]а стало можливим використання його для оранки. У [[Європа|Європі]] урівноважені плуги на колесах тяглися [[дріт|дротяними]] [[канат]]ами (як засіб передачі), керованими парою парових двигунів англійської інженера Джона Фоулера. У [[США]] твердий ґрунт рівнин дозволив пряме використання великих парових двигунів як тяглової сили. Часто бувало, що до десяти парових машин тягнули один великий плуг, що дозволяло зорати сотні [[акр]]ів землі за день. Тільки парові машини могли рухати такі великі плуги. Коли з'явилися [[Бензиновий двигун внутрішнього згоряння|бензинові двигуни]], вони не мали достатньої потужності як порівняти з паровою тягою.
+
З появою [[Парова машина|парового]] [[трактор]]а стало можливим використання його для оранки. У [[Європа|Європі]] урівноважені плуги на колесах тяглися дротяними [[канат]]ами (як засіб передачі), керованими парою парових двигунів англійського інженера [[Джон Фоулер|Джона Фоулера]]. У [[США]] твердий ґрунт рівнин дозволив пряме використання великих парових двигунів як тяглової сили. Часто бувало, що до десяти парових машин тягнули один великий плуг, що дозволяло зорати сотні [[акр]]ів землі за день. Тільки парові машини могли рухати такі великі плуги. Коли з'явилися [[Бензиновий двигун внутрішнього згоряння|бензинові двигуни]], вони не мали достатньої потужності як порівняти з паровою тягою.
   
В [[Австралія|Австралії]] в 1870-ті роки винайдений спеціальний плуг для оранки земель під [[виноградник]]и, названий «{{Нп|Стамп Джамп|Стамп Джамп|en|Stump-jump plough}}» (''Stump-jump plough'', буквально&nbsp;— «плуг-пеньостриб»). Його будова уможливлювала лемешу самому перестрибувати через шишкувате й дуже довге, випнуте на поверхню коріння [[евкаліпт]]ів. За допомогою такого плуга перші поселенці в долині МакЛарен обробляли усі найстаріші виноградники в регіоні<ref name=»stump_jump»>[http://www.finewine.ru/detail.php?tov_id=1530 The Stump Jump Plough]</ref>.
+
В [[Австралія|Австралії]] в 1870-ті роки винайдений спеціальний плуг для оранки земель під [[виноградник]]и, названий «{{Нп|Стамп Джамп|Стамп Джамп|en|Stump-jump plough}}» (''Stump-jump plough'', буквально&nbsp;— «плуг-пеньостриб»). Його будова уможливлювала лемешу самому перестрибувати через шишкувате й дуже довге, випнуте на поверхню коріння [[евкаліпт]]ів. За допомогою такого плуга перші поселенці в долині МакЛарен обробляли усі найстаріші виноградники в регіоні<ref name=»stump_jump»>{{Cite web |url=http://www.finewine.ru/detail.php?tov_id=1530 |title=The Stump Jump Plough |accessdate=5 квітень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071006111003/http://www.finewine.ru/detail.php?tov_id=1530 |archivedate=6 жовтень 2007 |deadurl=yes }}</ref>.
   
Простіша система, створена пізніше, використовує увігнутий диск (або два), встановлений під великим [[кут]]ом до напрямку [[рух]]у. Увігнута поверхня утримує диск в землі, якщо під нього не потрапляє що-небудь тверде. Коли плуг натикається на [[корінь]] дерева або [[камінь]], леміш плуга підстрибує, що дозволяло уникнути поломки плуга і продовжити оранку.
+
Простіша система, створена пізніше, використовує увігнутий диск (або два), встановлений під великим [[кут]]ом до напрямку [[рух]]у. Увігнута поверхня утримує диск в землі, якщо під нього не потрапляє що-небудь тверде. Коли плуг натикається на корінь дерева або камінь, леміш плуга підстрибує, що дозволяло уникнути поломки плуга і продовжити оранку.
   
 
== Плуг XIX століття ==
 
== Плуг XIX століття ==
[[Файл:Arado total.jpg|міні|Еволюція плуга: ручна мотика, соха, плуг із залізним лемешем, плуг з лемешем і череслом, сучасний плуг]]
+
[[Файл:Arado total.jpg|міні|Еволюція плуга: ручна мотика, рало, плуг із залізним лемешем, плуг з лемешем і череслом, сучасний плуг]]
  +
[[Файл:Wooden plough.JPG|thumb|Звичайний плуг]]
  +
 
=== Рало ===
  +
{{основна стаття|Рало}}
 
Рало&nbsp;— найдавніший плуг, пізніше&nbsp;— знаряддя для розбивання грудок зораної землі перед [[борона|боронуванням]]. Воно складалось з таких елементів: ''жертки'' чи ''гридки''&nbsp;— довгої жердини (гряділя, [[дишель|дишла]], війя), на одному кінці якої кріпилося [[ярмо]], на другому укріплялася ''кописть''&nbsp;— великі зубці, загострені кілки; жертка і кописть з'єднувалися ''сто́вбами''&nbsp;— дощечками, що проходили в отвори обох деталей; окрім того, між копистю та жерткою вставлялася ''жабка''&nbsp;— розпірка з твердого дерева; на кінці жертки була ручка для управління; на кінці зубців кописті могли надівати ''нарольники''&nbsp;— металеві [[леміш (сільське господарство)|лемеші]]<ref>{{Грінченко|Рало|50461-ralo.html#show_point}}</ref>.
   
 
=== Соха ===
 
=== Соха ===
 
{{Основна стаття|Соха}}
 
{{Основна стаття|Соха}}
Соха складалася з ''розсохи''&nbsp;— вертикальної основи у вигляді масивної вилки, на кінці якої надівали залізні лемеші, ''голобель'', що з'єднували розсоху з [[хомут (упряж)|хомутом]] коня, і ''привоїв''&nbsp;— зв'язок, що з'єднували нижню частину розсохи з голоблями. Вся конструкція мала вигляд трикутника<ref>[http://agrolib.ru/books/item/f00/s00/z0000011/st013.shtml Русская соха] {{ref-ru}}</ref>.
+
Соха складалася з ''розсохи''&nbsp;— вертикальної основи у вигляді масивної вилки, на кінці якої надівали залізні [[Леміш (сільське господарство)|лемеші]], ''голобель'', що з'єднували розсоху з [[хомут (упряж)|хомутом]] коня, і ''привоїв''&nbsp;— зв'язок, що з'єднували нижню частину розсохи з [[голоблі|голоблями]]. Вся конструкція мала вигляд трикутника<ref>[http://agrolib.ru/books/item/f00/s00/z0000011/st013.shtml Русская соха] {{ref-ru}}</ref>.
 
=== Рало ===
 
Рало&nbsp;— знаряддя для розбивання грудок зораної землі перед [[борона|боронуванням]]. Воно складалось з таких елементів: ''жертки'' чи ''гридки''&nbsp;— довгої жердини (гряділя, дишла, війя), на одному кінці якої кріпилося [[ярмо]], на другому укріплялася ''кописть''&nbsp;— великі зубці, загострені кілки; жертка і кописть з'єднувалися ''сто́вбами''&nbsp;— дощечками, що проходили в отвори обох деталей; окрім того, між копистю та жерткою вставлялася ''жабка''&nbsp;— розпірка з твердого дерева; на кінці жертки була ручка для управління; на кінці зубців кописті могли надівати ''нарольники''&nbsp;— металеві [[леміш (сільське господарство)|лемеші]]<ref>{{Грінченко|Рало|50461-ralo.html#show_point}}</ref>.
 
   
 
=== Звичайний плуг ===
 
=== Звичайний плуг ===
Плуг мав таку конструкцію: до ярма волового запрягу чи [[упряж#Термінологія|орчика]] кінного кріпився ''гряділь''&nbsp;— поздовжній брус, на другому кінці якого укріплялись ''чепіги''&nbsp;— дві довгі ручки, з'єднуючись з ним ''сто́вбами''&nbsp;— дерев'яними дощечками, які проходили через отвори обох деталей; дерев'яного ''полоза'' із залізним ''лемешем''&nbsp;— робочого елемента плуга; між чепігами і гряділем встановлювалася ''жабка''&nbsp;— розпірка, ищо запобігала опусканню гряділя й уможливлювала регулювати положення полоза з лемешем.
+
Плуг мав таку конструкцію: до [[стельвага|орчика]] кінного запрягу (чи ярма волового) кріпився ''гряділь''&nbsp;— поздовжній брус, на другому кінці якого укріплялись ''чепіги''&nbsp;— дві довгі ручки, з'єднуючись з ним ''сто́вбами''&nbsp;— дерев'яними дощечками, які проходили через отвори обох деталей; дерев'яного ''полоза'' із залізним ''лемешем''&nbsp;— робочого елемента плуга; між чепігами і гряділем встановлювалася ''жабка''&nbsp;— розпірка, ищо запобігала опусканню гряділя й уможливлювала регулювати положення полоза з лемешем. Гряділь плуга в разі використовування волового запрягу називався ''війце''.
   
 
=== Колісний плуг ===
 
=== Колісний плуг ===
Колісний плуг на кінній або воловій тязі складався з таких деталей: ''гряділя''&nbsp;— поздовжнього бруса, що кріпився за допомогою ''каблучки'' й ''кочета'' до ''колішні''&nbsp;— колісного передка [[упряж]]і; ''підошви''&nbsp;— основи для лемеша; двох, іноді однієї ''чепіг'' (руків'їв), що з'єдувалися з гряділем і підошвою; ''стовби''&nbsp;— регульованої вертикальної короткої стійки, що з'єднувала гряділь з підошвою; ''чересла''&nbsp;— вертикального ножа перед лемешем, що кріпився до гряділя; ''полиці''&nbsp;— деталі, що кріпилася до підошви і перегортала пласт; і ''лемеша''&nbsp;— горизонтального ножа, що кріпився до підошви.
+
Колісний плуг на кінній або воловій тязі складався з таких деталей: ''гряділя''&nbsp;— поздовжнього бруса, що кріпився за допомогою ''каблучки'' й ''кочета'' до ''колішні''&nbsp;— колісного передка [[упряж]]і; ''підошви''&nbsp;— основи для лемеша; двох, іноді однієї ''чепіг'' (руків'їв), що з'єдувалися з гряділем і підошвою; ''стовби''&nbsp;— регульованої вертикальної короткої стійки, що з'єднувала гряділь з підошвою; ''[[чересло|чересла]]''&nbsp;— вертикального ножа перед лемешем, що кріпився до гряділя; ''[[відвал плуга|полиці]]'' (''відвала'')&nbsp;— деталі, що кріпилася до підошви і перегортала пласт; і ''лемеша''&nbsp;— горизонтального ножа, що кріпився до підошви. Передок-колішня з'єднувався своїм [[дишель|дишлем]] (''байловою, байлогою, байловкою'')<ref>{{Грінченко|Байлова|665-bajlova.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко|Байлога|667-bajlogha.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко|Байловка|666-bajlovka.html#show_point}}</ref> з кінною упряжкою чи ярмом, для кріплення дишля у вісь був вроблений брусок-''ключ''<ref>{{Грінченко|Ключ|23258-kljuch.html#show_point}}</ref>.
   
 
=== Український плуг ===
 
=== Український плуг ===
  +
[[Файл:Aratroromagnolo.jpg|thumb|Давньоримський важкий плуг]]
 
На півдні [[Російська імперія|Російської імперії]] здавна застосовували важкий дерев'яний плуг, який отримав назву українського.
 
На півдні [[Російська імперія|Російської імперії]] здавна застосовували важкий дерев'яний плуг, який отримав назву українського.
   
Корпус українського плуга, так само, як у сохи, мав вигляд трикутника. Одним боком його слугував ''гряді́ль'', другим&nbsp;— ''чепі́ги'' і ''полоз'' (замість розсохи і підошви), третім боком&nbsp;— ''стійка'' (замість сошних привоїв і стовби). Леміш плуга мав вигляд прямокутного трикутника з розширнем, і надівався на полоз. За лемешем кріпився ''відвал''&nbsp;— зазвичай у вигляді чотирикутної видовженої дошки з пласкою поверхнею. Один її кінець кріпився мотуззям або цвяхами до стійки, другий&nbsp;— до правої чепіги. Попереду до корпуса кріпилося ''чересло''&nbsp;— воно виконувало функцію ножа сучасного плуга. Під час роботи воно вертикально відрізало пласт ґрунту, леміш його підрізав горизонтально і трошки припідіймав, відвальна дошка відсувала пласт убік та перевертала. Передній кінець гряділя встановлювався на колісному передку (також відомому як ''колішня́'', ''колісня́'')<ref>{{СУМ-11|Колішня}}</ref>, що складався з дерев'яної подушки, закріпленої на осі з двома колесами: праве, більшого діаметра, йшло борозною, а ліве, менше&nbsp;— цілиною. З передком гряділь з'єднувався за допомогою великого кільця&nbsp;— ''тяжа''<ref>{{СУМ-11|Тяж}}</ref>. З віссю передка було скріплене дишло для запрягання тварин. Тягли такий плуг зазвичай шість-сім волів. За словами очевидця, український плуг вражав своїми розмірами та вагою: «він вивертав великими брилами землю, в'язку і настільки тверду, що проста борона ніяк не змозі їх розрібнити».
+
Корпус українського плуга, так само, як у сохи, мав вигляд трикутника. Одним боком його слугував ''гряді́ль'', другим&nbsp;— ''чепі́ги'' і ''полоз'' (замість розсохи і підошви), третім боком&nbsp;— ''стійка'' (замість сошних привоїв і стовби). Леміш плуга мав вигляд прямокутного трикутника з розширнем, і надівався на полоз. За лемешем кріпився ''відвал''&nbsp;— зазвичай у вигляді чотирикутної видовженої дошки з пласкою поверхнею. Один її кінець кріпився мотуззям або цвяхами до стійки, другий&nbsp;— до правої чепіги. Попереду до корпусу кріпилося ''чересло'': під час роботи воно вертикально відрізало скибу ґрунту, леміш її підрізав горизонтально і трошки припідіймав, відвальна дошка відсувала скибу убік та перевертала. Передній кінець гряділя встановлювався на колісному передку (також відомому як ''колішня́'', ''колісня́'')<ref>{{СУМ-11|Колішня}}</ref>, що складався з дерев'яної подушки, закріпленої на осі з двома колесами: праве, більшого діаметра, йшло борозною, а ліве, менше&nbsp;— цілиною. З передком гряділь з'єднувався за допомогою великого кільця&nbsp;— ''тяжа''<ref>{{СУМ-11|Тяж}}</ref>. З віссю передка було скріплене дишло для запрягання тварин. Тягли такий плуг зазвичай шість-сім волів. За словами очевидця, український плуг вражав своїми розмірами та вагою: «він вивертав великими брилами землю, в'язку і настільки тверду, що проста борона ніяк не змозі їх розрібнити».
   
Український плуг тільки перевертав верхній шар землі, але він не розпушував його. Для оброблення перегорнутих пластів застосовували рало, а остаточне поверхневе розпушування проводили за допомогою дерев'яних борін.
+
Український плуг тільки перевертав верхній шар землі, але він не розпушував його. Для оброблення перегорнутих скиб застосовували рало, а остаточне поверхневе розпушування проводили за допомогою дерев'яних борін.
   
 
Час появи плуга з череслом, відвалом і колісним передком досі не встановлений. Наявні археологічні дані, які свідчать, що у східних слов'ян вже у IX столітті могли існувати такі плуги<ref>{{Cite book|title = Халанский В.М. Экскурсия за плугом М. Колос 1974.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
Час появи плуга з череслом, відвалом і колісним передком досі не встановлений. Наявні археологічні дані, які свідчать, що у східних слов'ян вже у IX столітті могли існувати такі плуги<ref>{{Cite book|title = Халанский В.М. Экскурсия за плугом М. Колос 1974.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
   
 
== Сучасний плуг ==
 
== Сучасний плуг ==
  +
[[Файл:Delovi pluga.jpg|міні|Будова плуга з дисковим череслом: A,B, C,D, G&nbsp;— корпус плуга (A&nbsp;— леміш, B&nbsp;— відвал, G&nbsp;— перо відвала, C&nbsp;— польова дошка з п'яткою, D&nbsp;— стійка), E&nbsp;— рама, F&nbsp;— чересло]]
 
[[Файл:Корпус плуга.jpg|thumb|Корпус плуга. Зеленим пофарбований планковий зрізач]]
  +
[[Файл:Pług talerzowy.jpg|міні|Дисковий (тарільчастий) плуг]]
  +
[[Файл:Обеспыливание 2012 Рис. 10.10 Обработка почвы (вспашка) для уменьшения ветровой эрозии.jpg|thumb|Чизельний плуг]]
  +
[[Файл:Växelplog.png|thumb|Оборотний чотириборозенний плуг]]
 
[[Файл:Old plough schema.svg|thumb|right|Конструкція плуга з ножовим череслом: 1&nbsp;— гряділь;, 2&nbsp;— триточкове навішування; 3&nbsp;— регулятор глибини; 4&nbsp;— [[чересло]]; 5&nbsp;— долото; 6&nbsp;— [[Леміш (сільське господарство)|леміш]]; 7&nbsp;— відвал]]
  +
  +
Усі плуги, що призначені для основної підготовки ґрунту, класифікуються за такими ознаками<ref>''Градиський Ю. О., Літовка С. В.'' [http://internal.khntusg.com.ua/fulltext/PAZK/UCHEBNIKI/508.pdf Конструкція плугів загального призначення. Методичні рекомендації та завдання щодо виконання самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання технічних спеціальностей]].&nbsp;— Х.: ХНТУСГ, 2014.&nbsp;— 31 с.</ref>:
  +
* за призначенням розрізняють&nbsp;— плуги загального призначення (сільськогосподарські); спеціальні (лісові, садові, чагарникові, чагарниковоболотні, плантажні, викопочні тощо);
  +
* за типом робочих органів&nbsp;— лемішні (напоширеніші), дискові (для оранки важких грунтів та лісовідновних роботах), шнекові, ротаційні, чизельні, роликові й комбіновані;
  +
* за видом тяги&nbsp;— кінні й тракторні (переважна більшість);
  +
* за способом з'єднання з трактором&nbsp;— причіпні, начіпні, напівначіпні;
  +
* за швидкістю обробки ґрунту&nbsp;— звичайні (швидкість обробки до 1,4 м/с) та швидкісні (швидкість обробки від 1,4 до 2,2 м/с і вище).
  +
  +
Сучасний лемішний плуг на тракторній тязі складається з таких елементів: ''рами'', одного, але частіше кількох ''корпусів'', ''[[передплужник]]а'', одного чи кількох ''[[чересло|чересел]]'', ''опорних коліс'', ''причіпного пристрою''. Корпус складається з ''польової дошки (полоза), п'ятки, [[Відвал плуга|відвала]] (полиці), стійки'' і ''[[Леміш (сільське господарство)|лемеша]]''.
  +
  +
Дискові (тарільчасті) плуги мають замість корпусів так звані «тарілки»&nbsp;— робочі елементи у вигляді [[сегмент (стереометрія)|кульових сегментів]]<ref>{{Книга|автор = Lesław Zimny|заголовок= Encyklopedia ekologiczno-rolnicza |рік = 2003 |видавництво = Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wrocławiu |місце = Wrocław | isbn = 83-87866-79-2}} {{ref-pl}}</ref>. Застосовується на важких ґрунтах і в лісовідновних роботах.
  +
  +
Ротаційні плуги мають обертові робочі органи&nbsp;— ротори, що приводяться в дію від [[вал відбору потужності|вала відбору потужності]]. Залежно від розташування осі обертання і конструкції самого ротора існує кілька типів ротаційного плуга<ref>[http://tractor-server.ru/rotacionnyj-plug/но Ротационный плуг]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>:
  +
* За розташуванням осі обертання розрізняють плуги з вертикальною чи горизонтальною віссю обертання, перпендикулярною чи паралельною поздовжній осі симетрії агрегату.
  +
* За конструкцією ротора виділяють такі плуги:
  +
** Лопатеві&nbsp;— мають робочий орган у вигляді обертового диска з 1-2 парами лопатей.
  +
** Лопаткові&nbsp;— мають робочий орган у вигляді обертового вала із закріпленими по гвинтовій лінії лопатками.
  +
** Барабанні&nbsp;— мають робочий орган у вигляді барабана з розташованими на ньому попарно ножами. Під час роботи вони переносять скиби дозаду і догори, де їх перегортає спеціальний відбивач, який може мати різну конструкцію (жорсткий штовхач, пружна пластина чи комбінований).
  +
** Шнекові&nbsp;— мають робочий орган у вигляді гвинта ([[шнек]]а).
  +
  +
Чизельний плуг чи чизель (від {{lang-en|chisel}}&nbsp;— «долото», «різець») лише умовно можна віднести до плугів, оскільки він тільки розпушує ґрунт, не перегортаючи скиб. Замість лемешів на такому плузі-розпушувачі застосовують спеціальні різці, закріплені на стійках рами. Ззаду до рами кріпиться зубчастий опорний коток.
  +
  +
Роликовий плуг має замість відвалів спеціальні ролики, які зменшують тяговий опір плуга.
   
[[Файл:Old plough schema.svg|thumb|right|250px|Конструкція сучасного плуга: 1&nbsp;— рама;, 2&nbsp;— триточкове навішування; 3&nbsp;— регулятор глибини; 4&nbsp;— чересло; 5&nbsp;— долото; 6&nbsp;— [[Леміш (сільське господарство)|леміш]]; 7&nbsp;— полиця (відвал) лемеша]]
 
[[Файл:Корпус плуга.jpg|thumb|Корпус плуга]]
 
 
Традиційні плуги можуть перевертати землю тільки в одному напрямку, що направляється відвалом (полицею) лемеша. У результаті дії плуга утворюються гребені [[рілля|ріллі]] між борознами, схожі на грядки. Цей ефект спостерігається і на деяких полях, оброблюваних в стародавні часи.
 
Традиційні плуги можуть перевертати землю тільки в одному напрямку, що направляється відвалом (полицею) лемеша. У результаті дії плуга утворюються гребені [[рілля|ріллі]] між борознами, схожі на грядки. Цей ефект спостерігається і на деяких полях, оброблюваних в стародавні часи.
   
Сучасні оборотні плуги мають подвійні лемеші: поки один працює на землі, другий перевертає її в повітрі (помилкове судження&nbsp;— в поточний момент часу працює один комплект&nbsp;— так само, як у звичайного плуга){{джерело?}}. Доходячи до краю поля, плуг під дією [[гідравліка|гідравліки]] перевертається, і при другому зворотному проході нові борозни відвалюються в ту саму сторону, що і в перший раз, що дозволяє уникнути гребенів.
+
Зараз використовуються і оборотні плуги&nbsp;— вони мають два комплекти плужних корпусів «дзеркальної» конструкції на одній рамі. Оборотний плуг не робить ніяких додаткових операцій з пластом. Його використання дозволяє орати «човниковим» методом: кожний наступний прохід впритул до попереднього. При проході один комплект корпусів працює, другий «дивиться в небо». Після проходу і розвороту [[Агрегат (техніка)|агрегату]] «дзеркальні» корпуси з допомогою [[гідравлічний привод|гідравліки]] міняються місцями і при другому зворотному проході нові борозни відвалюються в ту саму сторону, що і в перший раз. Така схема оранки дозволяє отримати однорідну зорану поверхню з гребенями, орієнтованими в одну сторону (гладка оранка). Крім того, економиться час і [[паливо]] на переїздах між загонами.
   
 
При оранці звичайним плугом половина загону має гребені праворуч від борозни, половина&nbsp;— гребені ліворуч. При цьому в центрі загороди утворюється або подвійний гребінь (при оранці «у звалювання», коли агрегат починає рух зсередини загону і ходить по дедалі ширшій [[Спіраль (крива)|спіралі]]), або подвійна борозна (при оранці «врозвал», коли агрегат починає рух з краю загону і ходить по дедалі вужчій спіралі).
Оборотний плуг не робить ніяких додаткових операцій з пластом. Його використання дозволяє орати «човниковим» методом: кожний наступний прохід впритул до попереднього. Для цього необхідні два комплекти лемешів «дзеркальної» конструкції на одній рамі. При проході один комплект працює, другий «дивиться в небо». Після проходу і розвороту [[Агрегат (техніка)|агрегату]] «дзеркальні» лемеша з допомогою гідравліки міняються місцями. Така схема оранки дозволяє отримати однорідну зорану поверхню з гребенями, орієнтованими в одну сторону (гладка оранка). Крім того, економиться час і [[паливо]] на переїздах між загонами.
 
   
 
Оборотний плуг під'єднується до [[трактор]]а за допомогою триточкового навішування. Звичайні плуги мають від 2 до 5 відвалів, але напівзакріплені плуги, підняття яких підтримується [[колесо]]м з [[діаметр]]ом в половину довжини плуга, можуть мати до 18 відвалів. [[Гідропривод|Гідравлічна система]] трактора використовується для підняття і перевороту плуга, а також для регулювання ширини і глибини борозни. Тракторист все ще має регулювати зчеплення плуга, так щоб він йшов під потрібним [[кут]]ом. На сучасних тракторах глибина і кут оранки встановлюються автоматично.
При оранці звичайним плугом половина загону має гребені праворуч від борозни, половина&nbsp;— гребені ліворуч. При цьому в центрі загороди утворюється або подвійний гребінь (при оранці «у звалювання», коли агрегат починає рух з середини загону і ходить по [[Спіраль (крива)|спіралі]], що розширюється), або подвійна борозна (при оранці «врозвал», коли агрегат починає рух з краю загону і ходить по спіралі, що звужується).
 
   
 
Мета оранки полягає в перемішуванні шарів ґрунту, збагаченні її [[кисень|киснем]], позбавленні від [[бур'ян]]ів та деяких [[Бактерія|бактерій]]. Закопані бур'яни розкладаються в землі і слугують [[компост]]ом. Широке поширення [[виноградник]]ів, плодових насаджень і лісопосадок вимагало створення спеціального плантажного плуга, який орав би землю на більшу, ніж звичайний плуг, глибину (до 100 см), що сприяє створенню сприятливіших умов для розвитку коренів рослин. Плантажний плуг може мати подвійні лемеші на різній глибині, ґрунтозаглибник та інші робочі органи, що глибоко розпушують ґрунт. Конструкція плуга дозволяє також поліпшити водний режим ґрунту та зменшити [[вилуговування]] поживних речовин із його верхніх шарів. Одночасно з плантажною оранкою може проводитися внесення органічних і [[мінеральні добрива|мінеральних добрив]]<ref>[http://www.cnshb.ru/AKDiL/0024/base/RP/003341.shtm Большой энциклопедический словарь. Сельское хозяйство]</ref>.
Оборотний плуг під'єднується до [[трактор]]а за допомогою триточкового навішування. Звичайні плуги мають від 2 до 5 відвалів, але напівзакріплені плуги, підняття яких підтримується [[колесо]]м з [[діаметр]]ом в половину довжини плуга, можуть мати до 18 відвалів. [[Гідравліка|Гідравлічна]] система трактора використовується для підняття і перевороту плуга, а також для регулювання ширини і глибини борозни. Тракторист все ще має регулювати зчеплення плуга, так щоб він йшов під потрібним [[кут]]ом. На сучасних тракторах глибина і кут оранки встановлюються автоматично.
 
   
  +
== Інше ==
Мета оранки полягає в перемішуванні шарів ґрунту, збагаченні її [[кисень|киснем]], позбавленні від [[бур'ян]]ів та деяких [[Бактерія|бактерій]]. Закопані бур'яни розкладаються в землі і слугують [[компост]]ом. Широке поширення [[виноградник]]ів, плодових насаджень і лісопосадок вимагало створення спеціального плантажного плуга, який орав би землю на більшу, ніж звичайний плуг, глибину (до 100 см), що сприяє створенню сприятливіших умов для розвитку коренів рослин. Плантажний плуг може мати подвійні лемеша на різній глибині, ґрунтозаглибник та інші робочі органи, що глибоко розпушують ґрунт. Конструкція плуга дозволяє також поліпшити водний режим ґрунту та зменшити [[вилуговування]] поживних речовин із його верхніх шарів. Одночасно з плантажною оранкою може проводитися внесення органічних і [[мінеральні добрива|мінеральних добрив]]<ref>[http://www.cnshb.ru/AKDiL/0024/base/RP/003341.shtm Большой энциклопедический словарь. Сельское хозяйство]</ref>.
 
  +
Слово «плуг» вживається в назвах інших пристроїв і механізмів, що працюють за схожим принципом:
  +
* {{Нп|Ножний плуг|Ножний плуг|en|Foot plough}}&nbsp;— знаряддя для ручного розпушування землі, яким працюють як лопатою чи [[лой (лопата)|лоєм]].
  +
* [[Плуг відвальний|Відвальний плуг]]&nbsp;— гірнича машина.
  +
* [[Залізничний плуг]]&nbsp;— пристрій для руйнування залізничних колій під час війни відповідно до тактики «спаленої землі», щоб зробити їх непридатними до використовування противником.
  +
* Сніжний плуг&nbsp;— вживана в деяких країнах назва [[плужний снігоочисник|плужного снігоочисника]], відвал якого працює аналогічно відвалу плуга.
  +
* Мінний плуг&nbsp;— вживана в деяких країнах назва [[мінний трал|мінного трала]].
  +
  +
=== Одиниці вимірювання, пов'язані з плугом ===
  +
* [[Верста]]&nbsp;— первісне значення реконструюється як «віддаль між двома поворотами плуга».
  +
* Плуг&nbsp;— штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві.
  +
* [[Поплужне]]&nbsp;— поземельний податок від плуга.
  +
* Пруг, упруг&nbsp;— міра орної землі, що визначалася як площа, що її можна було зорати за одну запряжку волів (дорівнювала 1/8 або 1/4 [[Десятина (одиниця площі)|десятини]])<ref>{{СУМ-11|Упруг}}</ref>. Також так називалася кожна чверть робочого дня<ref>{{Грінченко|Упруг|61240-uprugh.html#show_point}}</ref>.
  +
* [[Югер]]&nbsp;— давньоримська міра площі, що визначалася як ділянка, яку можна зорати за день парою волів.
  +
  +
== У культурі ==
  +
Плуг вважався символом копіткої праці: «пішов його плуг орати», «одно&nbsp;— творити язиком, а друге&nbsp;— перти плуга». Окрім того, в народному світосприйманні земля символізувала жінку, матір, а орання та сіяння&nbsp;— [[запліднення]], тому в народних піснях фраза «нема кому за плугом ходити» означає «немає кому дівчину любити» (''«Ой у лузі, лузі стоять волики в плузі, та нікому воли погонити, та нікому за плугом ходити. Плугарі старії, погоничі малії»'')<ref>{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]] |частина=Плуг|посилання частина= http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/плуг|заголовок= Знаки української етнокультури: Словник-довідник.|посилання=|відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Довіра |рік=2006 |том= |сторінок= |сторінки=458|isbn=|ref =}}</ref>.
  +
  +
;Прислів'я
  +
* ''Хто на плуг налягає, без хліба не буває''
  +
* ''І піч панує, як плуг годує''
  +
* ''Для милого друга&nbsp;— й вола з плуга''
  +
* ''Бодай воли живі були, а плуг поламався''
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Косуля]]
  +
* [[Культиватор]]
  +
* [[Сабан]]
  +
* [[Соха]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{примітки}}
+
{{примітки|2}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==
Рядок 98: Рядок 160:
 
|Проект =
 
|Проект =
 
}}
 
}}
  +
* ''Бакум М. В.'' Проектування сільськогосподарських машин [Текст]: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. техн. профілю 3-4 рівнів акредитації. Ч. 1. Плуги загального призначення / М.&nbsp;В.&nbsp;Бакум, С.&nbsp;П.&nbsp;Нікітін, А.&nbsp;В.&nbsp;Сергєєва; за ред. : М.&nbsp;В.&nbsp;Бакума ; М-во освіти і науки України, М-во аграр. політики України, Харківський держ. техн. ун-т сільського госп-ва.&nbsp;— Х. : [б. в.], 2003.&nbsp;— 335 с.&nbsp;— ISBN 5-7763-1101-2
 
* Сельскохозяйственная техника. Каталог.&nbsp;— 3 изд.&nbsp;— М., 1967. {{ref-ru}}
 
* Сельскохозяйственная техника. Каталог.&nbsp;— 3 изд.&nbsp;— М., 1967. {{ref-ru}}
 
* ''Карпенко Н. А., Зеленев А. А.'' Сельскохозяйственные машины.&nbsp;— М., 1968. {{ref-ru}}
 
* ''Карпенко Н. А., Зеленев А. А.'' Сельскохозяйственные машины.&nbsp;— М., 1968. {{ref-ru}}
Рядок 103: Рядок 166:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
*{{УМЕ11|частина=Плуг|сторінки=1399-1400}}
 
* [http://sum.in.ua/s/plugh «Плуг»] в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 6, С. 595.
 
* [http://sum.in.ua/s/plugh «Плуг»] в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 6, С. 595.
 
* [http://leksika.com.ua/12570907/ure/plug «Плуг»] в [[УРЕ]]
 
* [http://leksika.com.ua/12570907/ure/plug «Плуг»] в [[УРЕ]]
* [http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D0%BB%D1%83%D0%B3/%D0%91%D0%A1%D0%AD/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3/ «Плуг»] у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]]{{ref-ru}}
+
* [http://slovari.yandex.ru/плуг/БСЭ/Плуг/{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} «Плуг»] у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]]{{ref-ru}}
 
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/080/80261.htm «Плуг» (етнол.)] в [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона|Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона]]{{ref-ru}}
 
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/080/80261.htm «Плуг» (етнол.)] в [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона|Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона]]{{ref-ru}}
  +
* [https://astartat.com.ua/ua/tehnika/Plugi Види плугів в Україні]
 
  +
{{Бібліоінформація}}
 
{{Сільськогосподарська техніка}}
 
{{Сільськогосподарська техніка}}
 
{{Садові та городні інструменти}}
 
{{Садові та городні інструменти}}
Рядок 113: Рядок 178:
 
[[Категорія:Історія України]]
 
[[Категорія:Історія України]]
 
[[Категорія:Сільськогосподарська техніка]]
 
[[Категорія:Сільськогосподарська техніка]]
  +
[[Категорія:Плуг]]
  +
[[Категорія:Історія сільського господарства]]
  +
[[Категорія:Винаходи Китаю]]

Поточна версія на 01:24, 1 жовтня 2019

Німецький фермер (Мекленбург-Передня Померанія) за традиційним плугом, 2004

Плуг — сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки землі.

Плугом орали ґрунт перед тим, як засіяти його сільськогосподарськими культурами. У літописах плугом також означають одиницю оподаткування родини, її обчислювали за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» — штучну одиницю оподаткування[1]. Плуга́та́р, плуга́р — інші назви орача[2][3].

Рало (орало, соха) — з часів первісних слов'ян назва дерев'яного плуга[4].

Етимологія[ред. | ред. код]

Українське плуг походить від прасл. *plugъ, що не має загальновизнаної етимології. Згідно з однією з версій, це слово питомо слов'янське, і пов'язане з дієсловом *plužiti («тягти по землі», пор. чеськ. plouhati, ploužiti — «тягти по землі», пол. płużyć — «тягатися, волочитися, вештатися», укр. плуганити — «повільно йти»), що може походити від пра-і.є. *plou̯-, *pleu̯- («тягти», «текти», «лити», «литися»), а -g- у такому разі є суфіксом. Менш ймовірне виведення слов'янських форм від прагерм. *plōga, до якого сходять давн.в-нім. pfluog, pfluoc, дав.-ісл. plógr, пізнє давн-англ. plōg, plōh[5].

Історія використовування[ред. | ред. код]

Доіндустріальна епоха[ред. | ред. код]

Давній єгиптянин із плугом, малюнок із поховальної камери Сеннедема[en]

Коли з'явилося сільське господарство, земля оброблялася вручну, або за допомогою мотик, вірогідно, вперше у Стародавньому Єгипті на м'яких родючих ґрунтах берегів Нілу, де щорічні повені омолоджували ґрунт і полегшували його обробку. Щоб регулярно вирощувати зернові культури в менш родючих областях, нижчий шар ґрунту з поживними речовинами потрібно було підняти на поверхню.

Приручення волів у Месопотамії, можливо, вже у VI тисячолітті до н. е., дало людству достатню тягову силу, необхідну для розвитку знарядь для оранки.

Найперші плуги називають ралами. Вони мали дуже просту будову і являли собою раму (дишло, дишель, гряділь), яка тримала в собі вертикально закріплений шматок дерева (кописть), який волочили крізь верхній шар ґрунту. Як кописть, так і дишель могли вироблятися з одного шматка дерева, про що свідчить, наприклад, сіракузька бронзова монета. Для зміцнення робочого кінця кописті стали застосовувати леміш-нарольник.

Стародавні форми плуга відомі за вавилонськими і староєгипетськими зображеннями, наскальними малюнками у північній Італії і південній Швеції (що відносяться до 2-го тисячоліття до н. е.), а також за знахідками древніх плугів в торф'яниках на території сучасної Польщі . Раніше 1 тисячоліття до н. е. плуг був відомий також у Стародавньому Китаї. Найдавніший залізний леміш знайдено у Китаї і він датується близько 500 років до н. е.[6]

Орання запряжками з трьох пар волів. Картина Рози Бонер Орання в Невері, 1849 р., Музей д'Орсе

Стародавні римляни винайшли відвал, який відкидав землю в бік, ховаючи бур'яни і залишки попереднього врожаю під шар землі, в той самий час витягуючи поживні речовини на поверхню. Такий плуг міг також використовуватися на вологій землі, вода стікала по борознах, залишених плугом. Крім цього, римляни поставили перед плуга на колеса (колісний передок, колішня), що дозволяло регулювати глибину ходу плуга, і застосували ніж-чересло, розміщуваний перед лемешем для розрізання ґрунту[7].

На самому початку відвали робилися з дерева у вигляді довгастого чотирикутника. Спереду їх прикріплювали до стійки, а позаду до підошви (полоза, польової дошки) і до одного з руків'їв плуга за допомогою дерев'яної або залізної зв'язки. Оскільки до дерева земля налипає сильніше, ніж до металу, то згодом стали робити відвали з чавуну або заліза і надавати їм форми місцями увігнутої, місцями опуклої, отже відвал являв собою вигнуту гвинтоподібну поверхню.

Першим комерційно успішним плугом з використанням залізних частин слід вважати «Ротерамський плуг», розроблений Джозефом Фольямбе (Joseph Foljambe) 1730 року в місті Ротерем, Королівство Великої Британії. Він був міцним, легким, створений за математичними розрахунками шотландського конструктора Джеймса Смолла[en]. Плуг дозволяв зрізати, піднімати і перевертати шар землі.

Промислова революція[ред. | ред. код]

Конструкції плугів кінця 19 — початку 20 століття

Сталеві плуги з'явилися в добу промислової революції. Вони були легшими і міцнішими тих, що виготовлялися із заліза або дерева. Перший сталевий плуг винайшов американський коваль Джон Дір в 1830-х роках. До того часу дишло, що кріпилося до упряжі тварин, було пристосоване так, що колесо в передній частині плуга котилося по землі. Перші сталеві плуги управлялися пішою людиною. Керуючий йшов услід за плугом, тримаючись за обидва руків'я, і регулював напрямок і глибину борозни. Він також часто керував рухом тварин, які тягнуть за собою плуг. Пізніше з'явилися плуги, де керуючий вже сидів на спеціальному сидінні на колесах, а плуг мав декілька лемешів.

Один кінь, як правило, може тягти лише плуг для однієї борозни на чистому і м'якому ґрунті. Для обробки важчих ґрунтів потрібні два коні, один з яких йшов по борозні, а другий — по необробленій землі. Для плугів, що роблять дві і більше борозни, один або кілька коней мають іти по незораній землі, і навіть це дається їм насилу. Зазвичай таким коням дають десятихвилинний відпочинок кожні півгодини.

З появою парового трактора стало можливим використання його для оранки. У Європі урівноважені плуги на колесах тяглися дротяними канатами (як засіб передачі), керованими парою парових двигунів англійського інженера Джона Фоулера. У США твердий ґрунт рівнин дозволив пряме використання великих парових двигунів як тяглової сили. Часто бувало, що до десяти парових машин тягнули один великий плуг, що дозволяло зорати сотні акрів землі за день. Тільки парові машини могли рухати такі великі плуги. Коли з'явилися бензинові двигуни, вони не мали достатньої потужності як порівняти з паровою тягою.

В Австралії в 1870-ті роки винайдений спеціальний плуг для оранки земель під виноградники, названий «Стамп Джамп[en]» (Stump-jump plough, буквально — «плуг-пеньостриб»). Його будова уможливлювала лемешу самому перестрибувати через шишкувате й дуже довге, випнуте на поверхню коріння евкаліптів. За допомогою такого плуга перші поселенці в долині МакЛарен обробляли усі найстаріші виноградники в регіоні[8].

Простіша система, створена пізніше, використовує увігнутий диск (або два), встановлений під великим кутом до напрямку руху. Увігнута поверхня утримує диск в землі, якщо під нього не потрапляє що-небудь тверде. Коли плуг натикається на корінь дерева або камінь, леміш плуга підстрибує, що дозволяло уникнути поломки плуга і продовжити оранку.

Плуг XIX століття[ред. | ред. код]

Еволюція плуга: ручна мотика, рало, плуг із залізним лемешем, плуг з лемешем і череслом, сучасний плуг
Звичайний плуг

Рало[ред. | ред. код]

Докладніше: Рало

Рало — найдавніший плуг, пізніше — знаряддя для розбивання грудок зораної землі перед боронуванням. Воно складалось з таких елементів: жертки чи гридки — довгої жердини (гряділя, дишла, війя), на одному кінці якої кріпилося ярмо, на другому укріплялася кописть — великі зубці, загострені кілки; жертка і кописть з'єднувалися сто́вбами — дощечками, що проходили в отвори обох деталей; окрім того, між копистю та жерткою вставлялася жабка — розпірка з твердого дерева; на кінці жертки була ручка для управління; на кінці зубців кописті могли надівати нарольники — металеві лемеші[9].

Соха[ред. | ред. код]

Докладніше: Соха

Соха складалася з розсохи — вертикальної основи у вигляді масивної вилки, на кінці якої надівали залізні лемеші, голобель, що з'єднували розсоху з хомутом коня, і привоїв — зв'язок, що з'єднували нижню частину розсохи з голоблями. Вся конструкція мала вигляд трикутника[10].

Звичайний плуг[ред. | ред. код]

Плуг мав таку конструкцію: до орчика кінного запрягу (чи ярма волового) кріпився гряділь — поздовжній брус, на другому кінці якого укріплялись чепіги — дві довгі ручки, з'єднуючись з ним сто́вбами — дерев'яними дощечками, які проходили через отвори обох деталей; дерев'яного полоза із залізним лемешем — робочого елемента плуга; між чепігами і гряділем встановлювалася жабка — розпірка, ищо запобігала опусканню гряділя й уможливлювала регулювати положення полоза з лемешем. Гряділь плуга в разі використовування волового запрягу називався війце.

Колісний плуг[ред. | ред. код]

Колісний плуг на кінній або воловій тязі складався з таких деталей: гряділя — поздовжнього бруса, що кріпився за допомогою каблучки й кочета до колішні — колісного передка упряжі; підошви — основи для лемеша; двох, іноді однієї чепіг (руків'їв), що з'єдувалися з гряділем і підошвою; стовби — регульованої вертикальної короткої стійки, що з'єднувала гряділь з підошвою; чересла — вертикального ножа перед лемешем, що кріпився до гряділя; полиці (відвала) — деталі, що кріпилася до підошви і перегортала пласт; і лемеша — горизонтального ножа, що кріпився до підошви. Передок-колішня з'єднувався своїм дишлем (байловою, байлогою, байловкою)[11][12][13] з кінною упряжкою чи ярмом, для кріплення дишля у вісь був вроблений брусок-ключ[14].

Український плуг[ред. | ред. код]

Давньоримський важкий плуг

На півдні Російської імперії здавна застосовували важкий дерев'яний плуг, який отримав назву українського.

Корпус українського плуга, так само, як у сохи, мав вигляд трикутника. Одним боком його слугував гряді́ль, другим — чепі́ги і полоз (замість розсохи і підошви), третім боком — стійка (замість сошних привоїв і стовби). Леміш плуга мав вигляд прямокутного трикутника з розширнем, і надівався на полоз. За лемешем кріпився відвал — зазвичай у вигляді чотирикутної видовженої дошки з пласкою поверхнею. Один її кінець кріпився мотуззям або цвяхами до стійки, другий — до правої чепіги. Попереду до корпусу кріпилося чересло: під час роботи воно вертикально відрізало скибу ґрунту, леміш її підрізав горизонтально і трошки припідіймав, відвальна дошка відсувала скибу убік та перевертала. Передній кінець гряділя встановлювався на колісному передку (також відомому як колішня́, колісня́)[15], що складався з дерев'яної подушки, закріпленої на осі з двома колесами: праве, більшого діаметра, йшло борозною, а ліве, менше — цілиною. З передком гряділь з'єднувався за допомогою великого кільця — тяжа[16]. З віссю передка було скріплене дишло для запрягання тварин. Тягли такий плуг зазвичай шість-сім волів. За словами очевидця, український плуг вражав своїми розмірами та вагою: «він вивертав великими брилами землю, в'язку і настільки тверду, що проста борона ніяк не змозі їх розрібнити».

Український плуг тільки перевертав верхній шар землі, але він не розпушував його. Для оброблення перегорнутих скиб застосовували рало, а остаточне поверхневе розпушування проводили за допомогою дерев'яних борін.

Час появи плуга з череслом, відвалом і колісним передком досі не встановлений. Наявні археологічні дані, які свідчать, що у східних слов'ян вже у IX столітті могли існувати такі плуги[17].

Сучасний плуг[ред. | ред. код]

Будова плуга з дисковим череслом: A,B, C,D, G — корпус плуга (A — леміш, B — відвал, G — перо відвала, C — польова дошка з п'яткою, D — стійка), E — рама, F — чересло
Корпус плуга. Зеленим пофарбований планковий зрізач
Файл:Pług talerzowy.jpg
Дисковий (тарільчастий) плуг
Чизельний плуг
Оборотний чотириборозенний плуг
Конструкція плуга з ножовим череслом: 1 — гряділь;, 2 — триточкове навішування; 3 — регулятор глибини; 4 — чересло; 5 — долото; 6 — леміш; 7 — відвал

Усі плуги, що призначені для основної підготовки ґрунту, класифікуються за такими ознаками[18]:

  • за призначенням розрізняють — плуги загального призначення (сільськогосподарські); спеціальні (лісові, садові, чагарникові, чагарниковоболотні, плантажні, викопочні тощо);
  • за типом робочих органів — лемішні (напоширеніші), дискові (для оранки важких грунтів та лісовідновних роботах), шнекові, ротаційні, чизельні, роликові й комбіновані;
  • за видом тяги — кінні й тракторні (переважна більшість);
  • за способом з'єднання з трактором — причіпні, начіпні, напівначіпні;
  • за швидкістю обробки ґрунту — звичайні (швидкість обробки до 1,4 м/с) та швидкісні (швидкість обробки від 1,4 до 2,2 м/с і вище).

Сучасний лемішний плуг на тракторній тязі складається з таких елементів: рами, одного, але частіше кількох корпусів, передплужника, одного чи кількох чересел, опорних коліс, причіпного пристрою. Корпус складається з польової дошки (полоза), п'ятки, відвала (полиці), стійки і лемеша.

Дискові (тарільчасті) плуги мають замість корпусів так звані «тарілки» — робочі елементи у вигляді кульових сегментів[19]. Застосовується на важких ґрунтах і в лісовідновних роботах.

Ротаційні плуги мають обертові робочі органи — ротори, що приводяться в дію від вала відбору потужності. Залежно від розташування осі обертання і конструкції самого ротора існує кілька типів ротаційного плуга[20]:

  • За розташуванням осі обертання розрізняють плуги з вертикальною чи горизонтальною віссю обертання, перпендикулярною чи паралельною поздовжній осі симетрії агрегату.
  • За конструкцією ротора виділяють такі плуги:
    • Лопатеві — мають робочий орган у вигляді обертового диска з 1-2 парами лопатей.
    • Лопаткові — мають робочий орган у вигляді обертового вала із закріпленими по гвинтовій лінії лопатками.
    • Барабанні — мають робочий орган у вигляді барабана з розташованими на ньому попарно ножами. Під час роботи вони переносять скиби дозаду і догори, де їх перегортає спеціальний відбивач, який може мати різну конструкцію (жорсткий штовхач, пружна пластина чи комбінований).
    • Шнекові — мають робочий орган у вигляді гвинта (шнека).

Чизельний плуг чи чизель (від англ. chisel — «долото», «різець») лише умовно можна віднести до плугів, оскільки він тільки розпушує ґрунт, не перегортаючи скиб. Замість лемешів на такому плузі-розпушувачі застосовують спеціальні різці, закріплені на стійках рами. Ззаду до рами кріпиться зубчастий опорний коток.

Роликовий плуг має замість відвалів спеціальні ролики, які зменшують тяговий опір плуга.

Традиційні плуги можуть перевертати землю тільки в одному напрямку, що направляється відвалом (полицею) лемеша. У результаті дії плуга утворюються гребені ріллі між борознами, схожі на грядки. Цей ефект спостерігається і на деяких полях, оброблюваних в стародавні часи.

Зараз використовуються і оборотні плуги — вони мають два комплекти плужних корпусів «дзеркальної» конструкції на одній рамі. Оборотний плуг не робить ніяких додаткових операцій з пластом. Його використання дозволяє орати «човниковим» методом: кожний наступний прохід впритул до попереднього. При проході один комплект корпусів працює, другий «дивиться в небо». Після проходу і розвороту агрегату «дзеркальні» корпуси з допомогою гідравліки міняються місцями і при другому зворотному проході нові борозни відвалюються в ту саму сторону, що і в перший раз. Така схема оранки дозволяє отримати однорідну зорану поверхню з гребенями, орієнтованими в одну сторону (гладка оранка). Крім того, економиться час і паливо на переїздах між загонами.

При оранці звичайним плугом половина загону має гребені праворуч від борозни, половина — гребені ліворуч. При цьому в центрі загороди утворюється або подвійний гребінь (при оранці «у звалювання», коли агрегат починає рух зсередини загону і ходить по дедалі ширшій спіралі), або подвійна борозна (при оранці «врозвал», коли агрегат починає рух з краю загону і ходить по дедалі вужчій спіралі).

Оборотний плуг під'єднується до трактора за допомогою триточкового навішування. Звичайні плуги мають від 2 до 5 відвалів, але напівзакріплені плуги, підняття яких підтримується колесом з діаметром в половину довжини плуга, можуть мати до 18 відвалів. Гідравлічна система трактора використовується для підняття і перевороту плуга, а також для регулювання ширини і глибини борозни. Тракторист все ще має регулювати зчеплення плуга, так щоб він йшов під потрібним кутом. На сучасних тракторах глибина і кут оранки встановлюються автоматично.

Мета оранки полягає в перемішуванні шарів ґрунту, збагаченні її киснем, позбавленні від бур'янів та деяких бактерій. Закопані бур'яни розкладаються в землі і слугують компостом. Широке поширення виноградників, плодових насаджень і лісопосадок вимагало створення спеціального плантажного плуга, який орав би землю на більшу, ніж звичайний плуг, глибину (до 100 см), що сприяє створенню сприятливіших умов для розвитку коренів рослин. Плантажний плуг може мати подвійні лемеші на різній глибині, ґрунтозаглибник та інші робочі органи, що глибоко розпушують ґрунт. Конструкція плуга дозволяє також поліпшити водний режим ґрунту та зменшити вилуговування поживних речовин із його верхніх шарів. Одночасно з плантажною оранкою може проводитися внесення органічних і мінеральних добрив[21].

Інше[ред. | ред. код]

Слово «плуг» вживається в назвах інших пристроїв і механізмів, що працюють за схожим принципом:

  • Ножний плуг[en] — знаряддя для ручного розпушування землі, яким працюють як лопатою чи лоєм.
  • Відвальний плуг — гірнича машина.
  • Залізничний плуг — пристрій для руйнування залізничних колій під час війни відповідно до тактики «спаленої землі», щоб зробити їх непридатними до використовування противником.
  • Сніжний плуг — вживана в деяких країнах назва плужного снігоочисника, відвал якого працює аналогічно відвалу плуга.
  • Мінний плуг — вживана в деяких країнах назва мінного трала.

Одиниці вимірювання, пов'язані з плугом[ред. | ред. код]

  • Верста — первісне значення реконструюється як «віддаль між двома поворотами плуга».
  • Плуг — штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві.
  • Поплужне — поземельний податок від плуга.
  • Пруг, упруг — міра орної землі, що визначалася як площа, що її можна було зорати за одну запряжку волів (дорівнювала 1/8 або 1/4 десятини)[22]. Також так називалася кожна чверть робочого дня[23].
  • Югер — давньоримська міра площі, що визначалася як ділянка, яку можна зорати за день парою волів.

У культурі[ред. | ред. код]

Плуг вважався символом копіткої праці: «пішов його плуг орати», «одно — творити язиком, а друге — перти плуга». Окрім того, в народному світосприйманні земля символізувала жінку, матір, а орання та сіяння — запліднення, тому в народних піснях фраза «нема кому за плугом ходити» означає «немає кому дівчину любити» («Ой у лузі, лузі стоять волики в плузі, та нікому воли погонити, та нікому за плугом ходити. Плугарі старії, погоничі малії»)[24].

Прислів'я
  • Хто на плуг налягає, без хліба не буває
  • І піч панує, як плуг годує
  • Для милого друга — й вола з плуга
  • Бодай воли живі були, а плуг поламався

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Плуг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 595.
  2. Плугатар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Плугар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. — ISBN 966-574-759-2.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  6. Robert Greenberger The Technology of Ancient China (New York: Rosen Publishing Group, Inc., 2006), pp. 11–12.
  7. Карпенко Н. А., Зеленев А. А., Сельскохозяйственные машины, Москва, 1968
  8. The Stump Jump Plough. Архів оригіналу за 6 жовтень 2007. Процитовано 5 квітень 2011. 
  9. Рало // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Русская соха (рос.)
  11. Байлова // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Байлога // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Байловка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Ключ // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Колішня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Тяж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Халанский В.М. Экскурсия за плугом М. Колос 1974. 
  18. Градиський Ю. О., Літовка С. В. Конструкція плугів загального призначення. Методичні рекомендації та завдання щодо виконання самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання технічних спеціальностей]. — Х.: ХНТУСГ, 2014. — 31 с.
  19. Lesław Zimny. Encyklopedia ekologiczno-rolnicza. — Wrocław : Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wrocławiu, 2003. — ISBN 83-87866-79-2. (пол.)
  20. Ротационный плуг[недоступне посилання з жовтня 2019]
  21. Большой энциклопедический словарь. Сельское хозяйство
  22. Упруг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  23. Упруг // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Жайворонок В. В. Плуг // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 458.

Література[ред. | ред. код]

  • Бакум М. В. Проектування сільськогосподарських машин [Текст]: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. техн. профілю 3-4 рівнів акредитації. Ч. 1. Плуги загального призначення / М. В. Бакум, С. П. Нікітін, А. В. Сергєєва; за ред. : М. В. Бакума ; М-во освіти і науки України, М-во аграр. політики України, Харківський держ. техн. ун-т сільського госп-ва. — Х. : [б. в.], 2003. — 335 с. — ISBN 5-7763-1101-2
  • Сельскохозяйственная техника. Каталог. — 3 изд. — М., 1967. (рос.)
  • Карпенко Н. А., Зеленев А. А. Сельскохозяйственные машины. — М., 1968. (рос.)
  • Каталог тракторов, сельскохозяйственных, землеройных и мелиоративных машин, транспортных средств, машин и оборудования для механизации животноводческих ферм. — М., 1972. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]