Відмінності між версіями «Плющ звичайний»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(добавив карту ареалу поширення)
 
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Taxobox
{{Taxobox|color=lightgreen|name=Плющ звичайний|image=Hadera helix 1.jpg|image_width=260px|domain=[[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)|regnum=[[Зелені рослини]] (Viridiplantae)|divisio=[[Вищі рослини]] (Streptophyta)|superclassis=[[Покритонасінні]] (Magnoliophyta)|classis=[[Еудікоти]]|subclassis=[[Айстериди]]|ordo=[[Аралієцвіті]] (Apiales)|familia=[[Аралієві]] (Araliaceae)|genus=[[Плющ]] (''Hedera'')|species='''Плющ звичайний'''|binomial=''Hedera helix''|binomial_authority=[[Карл Ліннекй|L.]], 1753|wikispecies=Hedera helix|ncbi=4052|range map=Hedera helix area kz1.png}}
 
  +
|color =lightgreen
  +
|name =Плющ звичайний
  +
|image =Hadera helix 1.jpg
  +
|image_width =260px
  +
|domain =[[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
  +
|regnum =[[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
  +
|divisio =[[Вищі рослини]] (Streptophyta)
  +
|superclassis =[[Покритонасінні]] (Magnoliophyta)
  +
|classis =[[Еудікоти]]
  +
|subclassis =[[Айстериди]]
  +
|ordo =[[Аралієцвіті]] (Apiales)
  +
|familia =[[Аралієві]] (Araliaceae)
  +
|genus =[[Плющ]] (''Hedera'')
  +
|species ='''Плющ звичайний'''
  +
|binomial =''Hedera helix''
  +
|binomial_authority=[[Карл Лінней|L.]], 1753
  +
|wikispecies =Hedera helix
  +
|ncbi =4052
  +
|range map =Hedera helix area kz1.png
  +
}}
   
'''Плю́щ звича́йний''' (''Hedera helix'' [[L.]], ''Hedera caucasigena'' [[Pojark.]]) — [[вічнозелена рослина|вічнозелений]] виткий [[кущ]] з родини [[аралієві|аралієвих]], який своїми численними присоскоподібними [[корінь|коренями]] прикріплюється до [[Субстрат (біологія)|субстрату]] ([[дерево|дерев]], [[скеля|скель]] тощо).
+
'''Плю́щ звича́йний''' (''Hedera helix'' [[L.]], ''Hedera caucasigena'' [[Pojark.]]) — [[вічнозелена рослина|вічнозелена]] витка рослина-ліана з родини [[аралієві|аралієвих]], яка своїми численними присоскоподібними [[корінь|коренями]] прикріплюється до [[дерево|дерев]], [[скеля|скель]] або іншого [[Субстрат (біологія)|субстрату]].
   
  +
== Опис ==
Плющ іноді досягає 30 м у висоту. [[Листок|Листки]] має шкірясті, голі, блискучі, на безплідних [[пагін|пагонах]] — серцеподібні, 3—5-кутні або 3—5-лопатеві, на квітконосних [[гілка]]х — цілісні, ромбічнояйцеподібні. [[Квітка|Квітки]] жовтувато-зелені у простих [[зонтик]]ах, зібрані [[китиця|китицею]]. [[Плід]] — [[ягода]], спочатку [[зелений колір|зелена]], потім [[чорний колір|чорна]]. Цвіте у [[вересень|вересні]] — [[жовтень|жовтні]].
 
  +
 
[[Стебло]] дерев'янисте, лазяче, розгалужене, 10—20 (до 30) м завдовжки. [[Листок|Листки]] черешкові, чергові, шкірясті, голі, блискучі; на безплідних [[пагін|пагонах]] — серцеподібні, 3—5-кутні або 3—5-лопатеві; на квітконосних [[гілка]]х — цілісні, яйцеподібні або ромбічно-яйцеподібні. [[Квітка|Квітки]] дво- або одностатеві, правильні, п'ятичленні, жовтувато-зелені у простих [[зонтик]]ах, зібрані [[китиця|китицею]]. [[Плід]] — [[ягода|ягодоподібний]], сферичний, спочатку [[зелений колір|зелений]], потім [[чорний колір|чорно]]-[[синій колір|синій]]. Цвіте у [[вересень|вересні]] — [[жовтень|жовтні]].
  +
  +
== Хімічний склад ==
  +
Відповідають за медичне використання плюща звичайного біологічно активні сполуки — трітерпенові сапоніни (2.5–6%): бідесмозидні глікозиди гедерогеніну:
  +
гедерокозид С (1.7–4.8%), гедерокозид D (0.4–0.8%), гедерокозид В (0.1–0.2%), і монодесмозид α-гедерин (0.1–0.3%). Іншими групі сполук є [[феноли]] ([[флавоноїди]], [[антоціани]], [[кумарин]] і [[фенолокислоти]]), [[амінокислоти]], [[стероїди]], [[вітаміни]], [[леткість|леткі]] та [[Олія|нелеткі олії]], β-[[лектини]] і [[поліацетилен]]и.
  +
  +
У листках містяться трітерпенові сапоніни, їх похідні: гедерогенін, олеанольна кислота, байогенін (2β-OH-гедерогенін), бідесмозиди — гедеросапонін C (=гедерокозид C) і гедеросапоніни B, D, E, F, G, H та I у співвідношенні 1000:70:45:10:40:15:6:5, гедеросапонін A, 3-сульфатні олеанольна і ехіноциста кислоти, 3-сульфат 28-O-β-гентіобіосилолеанату; монодесмозиди — α-гедерин, гедерогенін 3-O-β-глікозид.
   
 
== Ареал поширення ==
 
== Ареал поширення ==
   
Росте в [[листяний ліс|листяних лісах]], здебільшого [[груд|дубових]], рідше [[буковий ліс|букових]] у [[низина|низинах]] та [[передгір'я|передгір'ях]]. Природний [[ареал]] простягається від північного сходу [[Ірландія|Ірландії]] до південної [[Скандинавія|Скандинавії]], на півднізахоплює [[Португалія|Португалію]], на сході - [[Україна|Україну]], [[Іран]] та північну [[Туреччина|Туреччину]].
+
Природний [[ареал]] охоплює [[Західна Європа|Західну]], [[Центральна Європа|Центральну]] та [[Південна Європа|Південну Європу]] і простягається від північного сходу [[Ірландія|Ірландії]] до південної [[Скандинавія|Скандинавії]], на півдні — захоплює [[Португалія|Португалію]], [[Іран]] та північну [[Туреччина|Туреччину]]. Росте в [[листяний ліс|листяних лісах]], здебільшого [[груд|дубових]], рідше [[буковий ліс|букових]] у [[низина|низинах]] та [[передгір'я|передгір'ях]]. В Україні зустрічається в [[Карпати|Карпатах]] та прилеглих районах, рідшена [[Західне Полісся|Західному Поліссі]] та в Правобережному [[Лісостеп]]у в тінистих лісах на вологих місцях.
   
В культурі поширений на всіх континентах як ґрунтопокривна рослина, в Австралії, Новій Зеландії та США вважається [[Інвазійні види|інвазивним]] видом.
+
[[Алохтонні види|Інтродукований]] в [[Північна Америка|Північну Америку]] і [[Азія|Азію]]. В культурі поширений на всіх континентах як ґрунтопокривна рослина. В [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] та [[США]] вважається [[Інвазійні види|інвазивним]] видом. Є популярною декоративною рослиною у багатьох країнах.
   
 
== Застосування у медицині ==
 
== Застосування у медицині ==
Рядок 19: Рядок 47:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
   
  +
* [[Список дикорослих корисних рослин України]]
* {{ДКРУ}}
 
  +
  +
== Джерела ==
  +
* {{книга
  +
|автор = [[Чопик Володимир Іванович|В. И. Чопик]], [[Дудченко Любов Григорівна|Л. Г. Дудченко]], [[Краснова Алла Миколаївна|А. Н. Краснова]]
  +
|заголовок = [[Дикорослі корисні рослини України (довідник)|Дикорастущие полезные растения Украины]]
  +
|посилання =
  +
|відповідальний =
  +
|місце = Київ
  +
|видавництво = Наукова думка
  +
|рік = 1983
  +
|том =
  +
|сторінок = 400
  +
|сторінки =
  +
|isbn =
  +
|ref =
  +
}} {{ref-ru}}
  +
* {{Лікарські рослини 1992}}
  +
* {{Стаття
  +
| автор = Yulia Lutsenko, Wiesława Bylka, Irena Matławska, Roman Darmohray
  +
| назва = Hedera helix as a medicinal plant
  +
| посилання = http://www.herbapolonica.pl/magazines-files/4623466-art.8-2010.pdf
  +
| видання = Herba Polonica
  +
| видання посилання = http://www.herbapolonica.pl/pages/view/home-page
  +
| рік = 2010
  +
| том = 56
  +
| номер = 1
  +
| сторінки =
  +
| issn =
  +
| doi =
  +
| id =
  +
| формат =
  +
| дата_цитати =
  +
| мова = {{ref-en}}
  +
| ref = Herba_Polonica
  +
}}
  +
* {{cite web |url=https://www.fs.fed.us/database/feis/plants/vine/hedhel/all.html |title=Hedera helix |author=Waggy, Melissa A. |date= |website=Fire Effects Information System (FEIS) |publisher= |accessdate=24 січня 2019}}
   
 
{{commons|Hedera helix}}
 
{{commons|Hedera helix}}

Поточна версія на 12:47, 24 травня 2019

Плющ звичайний
Hadera helix 1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Аралієві (Araliaceae)
Рід: Плющ (Hedera)
Вид: Плющ звичайний
Біноміальна назва
Hedera helix
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hedera helix
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hedera helix
EOL logo.svg EOL: 1143004
IPNI: 90723-1
ITIS logo.svg ITIS: 29393
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4052

Плю́щ звича́йний (Hedera helix L., Hedera caucasigena Pojark.) — вічнозелена витка рослина-ліана з родини аралієвих, яка своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до дерев, скель або іншого субстрату.

Опис[ред. | ред. код]

Стебло дерев'янисте, лазяче, розгалужене, 10—20 (до 30) м завдовжки. Листки черешкові, чергові, шкірясті, голі, блискучі; на безплідних пагонах — серцеподібні, 3—5-кутні або 3—5-лопатеві; на квітконосних гілках — цілісні, яйцеподібні або ромбічно-яйцеподібні. Квітки дво- або одностатеві, правильні, п'ятичленні, жовтувато-зелені у простих зонтиках, зібрані китицею. Плід — ягодоподібний, сферичний, спочатку зелений, потім чорно-синій. Цвіте у вересні — жовтні.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Відповідають за медичне використання плюща звичайного біологічно активні сполуки — трітерпенові сапоніни (2.5–6%): бідесмозидні глікозиди гедерогеніну: гедерокозид С (1.7–4.8%), гедерокозид D (0.4–0.8%), гедерокозид В (0.1–0.2%), і монодесмозид α-гедерин (0.1–0.3%). Іншими групі сполук є феноли (флавоноїди, антоціани, кумарин і фенолокислоти), амінокислоти, стероїди, вітаміни, леткі та нелеткі олії, β-лектини і поліацетилени.

У листках містяться трітерпенові сапоніни, їх похідні: гедерогенін, олеанольна кислота, байогенін (2β-OH-гедерогенін), бідесмозиди — гедеросапонін C (=гедерокозид C) і гедеросапоніни B, D, E, F, G, H та I у співвідношенні 1000:70:45:10:40:15:6:5, гедеросапонін A, 3-сульфатні олеанольна і ехіноциста кислоти, 3-сульфат 28-O-β-гентіобіосилолеанату; монодесмозиди — α-гедерин, гедерогенін 3-O-β-глікозид.

Ареал поширення[ред. | ред. код]

Природний ареал охоплює Західну, Центральну та Південну Європу і простягається від північного сходу Ірландії до південної Скандинавії, на півдні — захоплює Португалію, Іран та північну Туреччину. Росте в листяних лісах, здебільшого дубових, рідше букових у низинах та передгір'ях. В Україні зустрічається в Карпатах та прилеглих районах, рідше — на Західному Поліссі та в Правобережному Лісостепу в тінистих лісах на вологих місцях.

Інтродукований в Північну Америку і Азію. В культурі поширений на всіх континентах як ґрунтопокривна рослина. В Австралії, Новій Зеландії та США вважається інвазивним видом. Є популярною декоративною рослиною у багатьох країнах.

Застосування у медицині[ред. | ред. код]

В народній медицині використовують листки плюща, у яких містяться глюкозиди сапонін і гедерин, а також інозит, каротин, мурашина і яблучна кислоти, в стеблах — камедь.

Листки застосовують при хронічних катарах слизових оболонок, туберкульозі, рахіті та при інших захворюваннях. У свіжому вигляді їх використовують як зовнішній засіб при опіках, для перев'язки гнійних ран.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]