Відмінності між версіями «Плід»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (робот додав: diq:Meywe)
м (Відкинуто редагування 92.113.184.83 (обговорення) до зробленого Vity OKM)
Мітки: Відкіт PHP7
 
(Не показана 41 проміжна версія 30 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{otheruses}}
 
{{otheruses}}
[[Файл:Fruit Stall in Barcelona Market.jpg|thumb|300px|Фруктова [[крамниця]] в [[Барселона|Барселоні]]]]
+
[[Файл:Fruit Stall in Barcelona Market.jpg|thumb|300px|Плоди у фруктовій [[крамниця|крамниці]] в [[Барселона|Барселоні]]]]
   
 
'''Плід''' — [[орган (біологія)|орган]] [[покритонасінні рослини|покритонасінних рослин]], що утворюється після [[запліднення]] з [[маточка|маточки]] та здебільшого ще й з деяких інших частин [[квітка|квітки]] ([[квітколоже|квітколожа]], [[оцвітина|оцвітини]], [[квітконіжка|квітконіжки]]) внаслідок їхнього розростання та видозмінення; служить для захисту і розповсюдження [[насіння]]. Наука, що вивчає плоди й насіння, називається ''[[карпологія|карпологією]]''.
 
'''Плід''' — [[орган (біологія)|орган]] [[покритонасінні рослини|покритонасінних рослин]], що утворюється після [[запліднення]] з [[маточка|маточки]] та здебільшого ще й з деяких інших частин [[квітка|квітки]] ([[квітколоже|квітколожа]], [[оцвітина|оцвітини]], [[квітконіжка|квітконіжки]]) внаслідок їхнього розростання та видозмінення; служить для захисту і розповсюдження [[насіння]]. Наука, що вивчає плоди й насіння, називається ''[[карпологія|карпологією]]''.
   
 
== Будова плоду ==
 
== Будова плоду ==
Плід складається з зовнішньої частини — ''[[оплодень|оплодня]]'' (''перикарпій'') й [[насіння|насінини]] (або насінин), що розвивається всередині плода. Іноді плід утворюється без запліднення (''[[партенокарпій|партенокарпія]]''). В [[оплодень|оплодня]] розрізняють 3 шари: зовнішній — ''[[екзокарпій]]'', середній — ''[[мезокарпій]]'' і внутрішній — ''[[ендокарпій]]''. Екзокарпій переважно тонкий, іноді утворює різні вирости (наприклад, у [[клен]]а). Зазвичай — особливо у соковитих плодів — найкраще розвинутий мезокарпій, який часто буває м'ясистий, з великим вмістом цукрів (у [[черешня|черешні]], [[персик]]а) або олій (у [[маслина|маслини]], [[авокадо]]). Ендокарпій тонкий; нерідко він видозмінюється і перетворюється на кам'янисту тканину — [[кісточка|кісточку]] (у [[вишня|вишні]], [[абрикос]]а). Залежно від будови й консистенції оплодня плоди поділяють на соковиті та сухі. У простих соковитих плодів весь [[оплодень]] або його частина соковита, м'ясиста з однією насіниною ([[кістянка]]) або багатьма ([[ягода]], [[яблуко]], [[гарбузина]]). Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих [[квітка|квіток]] ([[супліддя]] у [[шовковиця|шовковиці]]), або з кількох [[маточка|маточок]] однієї квітки ([[багатокістянка|багатокістянку]] у [[малина|малини]]). Сухі плоди мають сухий шкірястий або дерев'янистий [[оплодень]]; серед них розрізняють розкривні плоди ([[Біб (плід)|біб]], [[стручок]], [[коробочка (плід)|коробочка]]), нерозкривні ([[горіх (плід)|горіх]], [[горішок (плід)|горішок]], [[зернівка]], [[сім'янка]], [[крилатка]]), членисті, що поділяються поперечно на окремі частини з насінинами (у [[редька дика|редьки дикої]], [[верблюжа колючка|верблюжої колючки]]), та дробні, які розпадаються поздовжньо на однонасінні елементи (у [[мальва|мальви]], [[клен]]ів, [[зонтичні|зонтичних]]).
+
Плід складається з зовнішньої частини — ''[[оплодень|оплодня]]'' (''перикарпу'') й [[насіння|насінини]] (або насінин), що розвивається всередині плода. Іноді плід утворюється без запліднення (''[[партенокарпія]]''). В оплодні розрізняють 3 шари: зовнішній — ''[[екзокарпій]]'', середній — ''[[мезокарпій]]'' і внутрішній — ''[[ендокарпій]]''. Екзокарпій переважно тонкий, іноді утворює різні вирости (наприклад, у [[клен]]а). Зазвичай — особливо у соковитих плодів — найкраще розвинутий мезокарпій, який часто буває м'ясистим, з великим вмістом цукрів (у [[черешня|черешні]], [[персик]]а) або олій (у [[маслина|маслини]], [[авокадо]]). Ендокарпій тонкий; нерідко він видозмінюється і перетворюється на кам'янисту тканину — [[кісточка|кісточку]] (у [[вишня|вишні]], [[абрикос]]и). Залежно від будови й консистенції оплодня плоди поділяють на соковиті та сухі. У простих соковитих плодів весь оплодень або його частина соковита, м'ясиста з однією насіниною ([[кістянка]]) або багатьма ([[ягода]], [[яблуко]], [[гарбузина]]). Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих [[квітка|квіток]] ([[супліддя]] у [[шовковиця|шовковиці]]), або з кількох [[маточка|маточок]] однієї квітки ([[багатокістянка|багатокістянку]] у [[малина|малини]]). Сухі плоди мають сухий шкірястий або дерев'янистий [[оплодень]]; серед них розрізняють розкривні плоди ([[Біб (плід)|біб]], [[стручок]], [[коробочка (плід)|коробочка]]), нерозкривні ([[горіх (плід)|горіх]], [[горішок (плід)|горішок]], [[зернівка]], [[сім'янка]], [[крилатка]]), членисті, що поділяються поперечно на окремі частини з насінинами (у [[редька дика|редьки дикої]], [[верблюжа колючка|верблюжої колючки]]), та дробні, які розпадаються поздовжньо на однонасінні елементи (у [[мальва|мальви]], [[клен]]ів, [[зонтичні|зонтичних]]).
   
 
== Розвиток плоду ==
 
== Розвиток плоду ==
Рядок 16: Рядок 16:
 
# [[визрівання]].
 
# [[визрівання]].
   
Різке посилення поділу клітин [[зав’язь|зав'язі]] спостерігається після [[запилення]]. Потім наступає фаза розтягування клітин. Характер росту знаходиться у тісній залежності від типу плоду. Сигмоїдна крива росту плодів характерна для [[томати|томатів]], [[яблука|яблук]], [[груші|груш]], [[авокадо]] й ін. В даному випадку клітини діляться майже виключно під час формування квіткової [[брунька|бруньки]]. Після запилення поділ клітин ще деякий час продовжується. Дальше збільшення розмірів іде за рахунок розтягування.
+
Різке посилення поділу клітин [[зав'язь|зав'язі]] спостерігається після запилення. Потім наступає фаза розтягування клітин. Характер росту знаходиться у тісній залежності від типу плоду. Сигмоїдна крива росту плодів характерна для [[помідор]]ів, [[яблука|яблук]], [[груші|груш]], [[авокадо]] й ін. В даному випадку клітини діляться майже виключно під час формування квіткової [[брунька|бруньки]]. Після запилення поділ клітин ще деякий час продовжується. Подальше збільшення розмірів іде за рахунок розтягування.
   
У плодів типу [[кістянка|кістянок]] ([[абрикос]], [[слива]], [[вишня]] й ін.) ріст характеризується подвійною сигмоїдною кривою. Перший швидкий період росту обумовлений розростанням [[зав’язь|зав'язі]], [[нуцелус]]а та [[інтегумент]]ів [[насіння]], а [[зародок]] та [[ендосперм]] майже не розвиваються. Коли у 2-й фазі починається розвиток зародка, зав'язь росте дуже слабо. В той же час проходить [[склерифікація]] [[кісточка|кісточки]]. Коли зародок досягає повної зрілості, починається другий прискорений розвиток плоду, який продовжується до його повного дозрівання. Таким чином спостерігається взаємозв'язок між розвитком [[насіння]] й ростом плодів.
+
У плодів типу [[кістянка|кістянок]] ([[абрикоса]], [[слива]], [[вишня]] й ін.) ріст характеризується подвійною сигмоїдною кривою. Перший швидкий період росту обумовлений розростанням [[зав'язь|зав'язі]], [[нуцелус]]а та [[інтегумент]]ів [[насіння]], а [[зародок]] та [[ендосперм]] майже не розвиваються. Коли у 2-й фазі починається розвиток зародка, зав'язь росте дуже слабо. В той же час проходить [[склерифікація]] [[кісточка|кісточки]]. Коли зародок досягає повної зрілості, починається другий прискорений розвиток плоду, який продовжується до його повного дозрівання. Таким чином спостерігається взаємозв'язок між розвитком насіння й ростом плодів.
   
Регуляція розвитку плодів пов'язана із запиленням. Уже саме розміщення навіть чужорідного [[пилок|пилку]] на [[приймочка|приймочку]], без запліднення, індукує розростання стінок зав'язі без розвитку насіння. Цю дію можна замінити мертвим пилком або екстрактами з нього. Діючі фактори — речовини гормональної природи, [[ауксини]] і [[гібереліноподібні сполуки]].
+
Регуляція розвитку плодів пов'язана із запиленням. Уже саме розміщення навіть чужорідного [[пилок|пилку]] на [[приймочка|приймочку]], без запліднення, індукує розростання стінок зав'язі без розвитку насіння. Цю дію можна замінити мертвим пилком або екстрактами з нього. Діючі фактори — речовини гормональної природи, [[ауксини]] і гібереліноподібні сполуки.
   
 
Запліднена [[яйцеклітина]], [[ендосперм]] і [[насіння]], що розвиваються, мають сильний контролюючий вплив на ріст плодів. Так, недорозвинене насіння в силу певних причин ([[комахи]]-шкідники) служить причиною передчасного опадання плодів. Нерівномірний розвиток насіння приводить до деформації плодів.
 
Запліднена [[яйцеклітина]], [[ендосперм]] і [[насіння]], що розвиваються, мають сильний контролюючий вплив на ріст плодів. Так, недорозвинене насіння в силу певних причин ([[комахи]]-шкідники) служить причиною передчасного опадання плодів. Нерівномірний розвиток насіння приводить до деформації плодів.
   
[[Сім’я бруньки]] і насіння регулюють ріст плодів за допомогою [[гормони|гормонів]]. Насіння, що розвивається, є місцем синтезу [[ауксин]]ів, [[гіберелін]]ів, [[цитокінін]]ів. Власне ці речовини роблять недозрілий плід центром притягування поживних речовин. Тому розвиток плодів пов'язаний з помітною зупинкою [[вегетаційний період|вегетативного]] росту, а у однолітніх — із старінням усієї рослини.
+
[[Сім'я бруньки]] і насіння регулюють ріст плодів за допомогою [[гормони|гормонів]]. Насіння, що розвивається, є місцем синтезу [[ауксин]]ів, [[гіберелін]]ів, [[цитокінін]]ів. Власне ці речовини роблять недозрілий плід центром притягування поживних речовин. Тому розвиток плодів пов'язаний з помітною зупинкою вегетативного росту, а у однолітніх — із старінням усієї рослини.
   
Рівень та співвідношення [[гормони|гормонів]] від часу [[запліднення]] до [[дозрівання]] плодів сильно змінюється. Так, зразу ж після запліднення спостерігається максимум активності [[гіберелін]]ів. Трошки пізніше максимальної активності досягають [[ауксини]]. Зростання кількості ауксинів збігається з переходом [[ендосперм]]у до клітинного поділу, а досягнення максимуму — з активним ростом [[зародок|зародка]]. Наступний пік ауксинів пов'язаний з посиленням клітинного поділу на периферії ендосперму в уже сформованому насінні.
+
Рівень та співвідношення [[гормони|гормонів]] від часу [[запліднення]] до [[дозрівання]] плодів сильно змінюється. Так, зразу ж після запліднення спостерігається максимум активності гіберелінів. Трошки пізніше максимальної активності досягають [[ауксини]]. Зростання кількості ауксинів збігається з переходом [[ендосперм]]у до клітинного поділу, а досягнення максимуму — з активним ростом зародка. Наступний пік ауксинів пов'язаний з посиленням клітинного поділу на периферії ендосперму в уже сформованому насінні.
   
 
Найвищий рівень [[цитокініни|цитокінінів]] характерний для дуже молодих плодів та насіння. Дозрівання плодів супроводжується продукуванням [[етилен]]у, який різко прискорює завершальну фазу їх розвитку.
 
Найвищий рівень [[цитокініни|цитокінінів]] характерний для дуже молодих плодів та насіння. Дозрівання плодів супроводжується продукуванням [[етилен]]у, який різко прискорює завершальну фазу їх розвитку.
Рядок 32: Рядок 32:
 
Розміри [[меристеми|меристем]], які обумовлюють розміри плодів, сильно залежать від їх постачання поживними речовинами, тим більше — від [[метаболізм]]у цілої рослини.
 
Розміри [[меристеми|меристем]], які обумовлюють розміри плодів, сильно залежать від їх постачання поживними речовинами, тим більше — від [[метаболізм]]у цілої рослини.
   
При розвитку плодів та насіння відбуваються значні метаболічні зміни. Так, [[дихання]] плодів, дуже інтенсивне на перших етапах розвитку, знижується по мірі їх росту і дещо посилюється у соковитих плодів у період дозрівання. При диханні витрачаються [[цукри]] та [[органічні кислоти]]. [[Асиміляти]] в основному поступають у плоди з [[фотосинтез]]уючих [[листки|листків]], хоч частина з них може синтезуватися у [[хлоропласт]]ах недозрілих плодів. Серед органічних кислот у плодах переважають трикарбонові (яблучна, лимонна, винна та ін.). У великих кількостях накопичуються ароматичні кислоти. Під час росту їх уміст та співвідношення змінюється. Накопичення органічних речовин залежить і від [[клімат]]ичних факторів, і від виду рослин.
+
При розвитку плодів та насіння відбуваються значні метаболічні зміни. Так, [[дихання]] плодів, дуже інтенсивне на перших етапах розвитку, знижується по мірі їх росту і дещо посилюється у соковитих плодів у період дозрівання. При диханні витрачаються [[цукри]] та [[органічні кислоти]]. [[Асиміляти]] в основному поступають у плоди з [[фотосинтез]]уючих листків, хоч частина з них може синтезуватися у [[хлоропласт]]ах недозрілих плодів. Серед органічних кислот у плодах переважають трикарбонові (яблучна, лимонна, винна та ін.). У великих кількостях накопичуються ароматичні кислоти. Під час росту їх уміст та співвідношення змінюється. Накопичення органічних речовин залежить і від [[клімат]]ичних факторів, і від виду рослин.
   
 
Процеси дозрівання починаються, коли плоди закінчують свій ріст. На початкових етапах дозрівання в плодах переважають процеси синтезу речовин. Далі дозрівання соковитих плодів характеризується зниженням співвідношення кислот та цукрів, утворенням ароматичних речовин, розкладом [[хлорофіл]]у і [[дубильні речовини|дубильних речовин]], накопиченням [[антоціани|антоціанів]] і ін. вакуолярних пігментів, зменшенням твердості та пружності тканин шляхом [[гідроліз]]у пектинових речовин клітинних стінок. В цей період різко підвищується дихання тканин перикарпу (клімактеричний підйом дихання), що супроводжується посиленим синтезом [[етилен]]у. Вплив екзогенного етилену прискорює процеси дозрівання, що підтверджує його роль як [[фітогормон]]а, що стимулює достигання плодів.
 
Процеси дозрівання починаються, коли плоди закінчують свій ріст. На початкових етапах дозрівання в плодах переважають процеси синтезу речовин. Далі дозрівання соковитих плодів характеризується зниженням співвідношення кислот та цукрів, утворенням ароматичних речовин, розкладом [[хлорофіл]]у і [[дубильні речовини|дубильних речовин]], накопиченням [[антоціани|антоціанів]] і ін. вакуолярних пігментів, зменшенням твердості та пружності тканин шляхом [[гідроліз]]у пектинових речовин клітинних стінок. В цей період різко підвищується дихання тканин перикарпу (клімактеричний підйом дихання), що супроводжується посиленим синтезом [[етилен]]у. Вплив екзогенного етилену прискорює процеси дозрівання, що підтверджує його роль як [[фітогормон]]а, що стимулює достигання плодів.
   
Цікаво, що динаміка накопичення [[цукри|цукрів]] при дозріванні у плодах різних видів рослин неоднакова. Так, у [[помідори|помідорів]] вміст цукрів підвищується за рахунок [[моносахарид|моносахаридів]] при майже незмінному вмісті [[сахароза|сахарози]]. У [[диня|дині]], навпаки, вміст [[сахароза|сахарози]] зростає, тоді як вміст моносахаридів та [[крохмаль|крохмалю]] залишається майже незмінним. Плід стає м'яким і запашним. Твердість плодів також залежить від наявності пектинових і дубильних речовин у ньому. При дозріванні [[перикарпій|перикарпію]] плодів змінюється активність багатьох [[ферменти|ферментів]], спостерігаються зміни складу [[пігменти|пігментів]]. Так, у помідор появляється [[лікопін]], у [[абрикос]] — [[каротин]]. В період дозрівання більшість плодів має характерний аромат, що обумовлено присутністю складних [[ефіри|ефірів]], синтез яких проходить із використанням значної кількості [[кисень|кисню]]. Накопичується [[вітамін С]], [[біосинтез]] якого також вимагає наявності кисню.
+
Цікаво, що динаміка накопичення [[цукри|цукрів]] при дозріванні у плодах різних видів рослин неоднакова. Так, у [[помідори|помідорів]] вміст цукрів підвищується за рахунок [[моносахарид]]ів при майже незмінному вмісті [[сахароза|сахарози]]. У [[диня|дині]], навпаки, вміст [[сахароза|сахарози]] зростає, тоді як вміст моносахаридів та [[крохмаль|крохмалю]] залишається майже незмінним. Плід стає м'яким і запашним. Твердість плодів також залежить від наявності в них пектинових і дубильних речовин. При дозріванні [[перикарп]]у плодів змінюється активність багатьох [[ферменти|ферментів]], спостерігаються зміни складу [[пігменти|пігментів]]. Так, у помідорах з'являється [[лікопін]], в [[абрикосах]] — [[каротин]]. В період дозрівання більшість плодів має характерний аромат, що обумовлено присутністю [[естери|складних ефірів]], синтез яких проходить із використанням значної кількості [[кисень|кисню]]. Накопичується [[вітамін С]], [[біосинтез]] якого також вимагає наявності кисню.
   
 
Завершення процесів дозрівання супроводжується формуванням відокремлювального шару в [[плодоніжка|плодоніжці]] та опаданням плодів. Формування відокремлювального шару індукує зниження вмісту [[ауксини|ауксинів]] і високий рівень [[етилен]]у.
 
Завершення процесів дозрівання супроводжується формуванням відокремлювального шару в [[плодоніжка|плодоніжці]] та опаданням плодів. Формування відокремлювального шару індукує зниження вмісту [[ауксини|ауксинів]] і високий рівень [[етилен]]у.
  +
* Після проходження періоду [[дозрівання]] плід вступає у фазу [[відмирання]]. Отже, покритонасінні — найбільш високоорганізовані [[вищі рослини]]. Від інших рослин вони відрізняються наявністю [[квітка|квітки]] з пристосуванням до перехресного [[запилення]], маточкою, що захищає [[насінні зачатки]], подвійним заплідненням та утворенням плоду з [[насіння]]м. У квіткових рослин відбувається подальша редукція [[гаметофіти|гаметофітів]]. В результаті подвійного запліднення у них утворюється ендосперм, який забезпечує живлення зародка для його розвитку, що підвищує життєвість нової рослини.
 
Після проходження періоду [[дозрівання]] плід вступає у фазу [[відмирання]]. Отже, [[покритонасінні]] — найбільш високоорганізовані [[вищі рослини]]. Від інших рослин вони відрізняються наявністю [[квітка|квітки]] з пристосуванням до перехресного [[запилення]], [[маточка|маточкою]], що захищає [[насінні зачатки]], подвійним заплідненням та утворенням плоду з [[насіння]]м. У квіткових рослин відбувається подальша редукція [[гаметофіти|гаметофітів]]. В результаті подвійного запліднення у них утворюється [[ендосперм]], який забезпечує живлення зародка для його розвитку, що підвищує життєвість нової рослини.
 
   
 
== Види плодів ==
 
== Види плодів ==
  +
 
=== Справжні ===
 
=== Справжні ===
 
* Соковиті плоди
 
* Соковиті плоди
Рядок 51: Рядок 51:
 
* Сухі плоди
 
* Сухі плоди
 
** Розкривні
 
** Розкривні
*** [[Біб (плід)|Біб]] — сухий одногніздий плід, що утворюється з одного плодолистка і при дозріванні розтріскується на 2 стулки.
+
*** [[Біб (плід)|Біб]] — сухий одногніздий плід, що утворюється з одного плодолистка і при дозріванні розтріскується на 2 стулки..
 
*** [[коробочка (плід)|Коробочка]] — сухий розкривний плід, утворений двома і більше плодолистками.
 
*** [[коробочка (плід)|Коробочка]] — сухий розкривний плід, утворений двома і більше плодолистками.
 
*** [[Листянка]] — сухий одногніздий багатонасінний плід, що розкривається по одній стулці і утворений одним плодолистком.
 
*** [[Листянка]] — сухий одногніздий багатонасінний плід, що розкривається по одній стулці і утворений одним плодолистком.
Рядок 59: Рядок 59:
 
*** [[Зернівка]] — сухий нерозкривний плід з плівчастим оплоднем, що зростається з шкіркою насінини.
 
*** [[Зернівка]] — сухий нерозкривний плід з плівчастим оплоднем, що зростається з шкіркою насінини.
 
*** [[Сім'янка]] — сухий однонасінний нерозкривний плід, утворений двома плодолистками.
 
*** [[Сім'янка]] — сухий однонасінний нерозкривний плід, утворений двома плодолистками.
  +
*** [[Крилатка (плід)|Крилатка]] — сім'янка або горіх з крилоподібним придатком оплодня. Форма крилатки уможливлює вітру переносити сім'я на далеку відстань
   
 
=== Несправжні плоди ===
 
=== Несправжні плоди ===
 
'''Несправжні плоди''' — плоди, в утворенні яких беруть участь крім [[зав'язь|зав'язі]] й інші частини квітки ([[квітколоже]], [[оцвітина]]). Є в [[яблуня|яблуні]], [[груша|груші]], [[суниця|суниць]].
 
'''Несправжні плоди''' — плоди, в утворенні яких беруть участь крім [[зав'язь|зав'язі]] й інші частини квітки ([[квітколоже]], [[оцвітина]]). Є в [[яблуня|яблуні]], [[груша|груші]], [[суниця|суниць]].
   
  +
====== Прості плоди ======
  +
* пшениця
  +
* вишня
  +
  +
===== складні плоди =====
  +
* малина
  +
* ожина
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
 
Файл:Kt xx 0011 ubt.jpeg|Кістянки [[Вишня|вишні]]
 
Файл:Kt xx 0011 ubt.jpeg|Кістянки [[Вишня|вишні]]
Рядок 74: Рядок 82:
 
Файл:Magnolia wwalas 1.jpg|Листянка [[магнолія|магнолії]]
 
Файл:Magnolia wwalas 1.jpg|Листянка [[магнолія|магнолії]]
 
Файл:Cardamine.impatiens.pods.jpg|Стручки [[Жеруха|жерухи]]
 
Файл:Cardamine.impatiens.pods.jpg|Стручки [[Жеруха|жерухи]]
Файл:Haselnuss Gr 99.jpg|Горіх [[ліщини]] (зліва). Справа&nbsp;— без шкарлупи.
+
Файл:Haselnuss Gr 99.jpg|Горіх [[ліщини]] (зліва). Справа&nbsp;— без шкаралупи.
 
Файл:Triticum aestivum-grajnoj.jpg|Зернівки [[тритикале]]
 
Файл:Triticum aestivum-grajnoj.jpg|Зернівки [[тритикале]]
Файл:Sunflower Seeds Kaldari.jpg|Сім'янка [[соняшник]]а (зправа). Зліва&nbsp;— без шкарлупи.
+
Файл:Sunflower Seeds Kaldari.jpg|Сім'янка [[соняшник]]а (справа). Зліва&nbsp;— без шкаралупи.
Файл:Quercus robur 20.jpg| [[Жолудь]] (плід [[дуб]]а)
+
Файл:Quercus robur 20.jpg|Плід [[дуб]]а [[жолудь]].
 
</gallery></center>
 
</gallery></center>
 
{{Commonscat|Fruit}}
 
{{Commonscat|Fruit}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
  +
* [[Лікарські рослини: енциклопедичний довідник]] / Відп. ред. [[Гродзинський Андрій Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Гродзінський]].&nbsp;— К. :Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп»,1992.— 544 с.: ISBN 5-88500-055-7
* Л.&nbsp;К.&nbsp;Поліщук, П. М . Береговий. ''Ботаніка''. Видавництво «[[Радянська школа (видавництво)|Радянська школа]]». Київ&nbsp;— 1974
 
  +
* [[Поліщук Любов Костянтинівна|Л.&nbsp;К.&nbsp;Поліщук]], [[Береговий Петро Мефодійович|П.&nbsp;М.&nbsp;Береговий]]. ''Ботаніка''. Видавництво «[[Радянська школа (видавництво)|Радянська школа]]». Київ&nbsp;— 1974
   
  +
== Посилання ==
[[Категорія:Плід]]
 
  +
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/855/plid Плід] // [[Фармацевтична енциклопедія]]
  +
* [http://www.kmf.uz.ua/hun114/images/konyvek/Szikura_flora_teljes.pdf [[Сікура Йосип Йосипович|Сікура Й.&nbsp;Й.]]&nbsp;Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори.&nbsp;— Ужгород: TIMPANI, 2014—376 с. (угорською та українською мовами) ISBN 978-966-8904-74-5]
  +
  +
[[Категорія:Плід| ]]
 
[[Категорія:Розмноження рослин]]
 
[[Категорія:Розмноження рослин]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути у всіх Вікіпедіях]]
 
 
{{Link GA|es}}
 
 
[[am:ፍራፍሬ]]
 
[[an:Fruito]]
 
[[ang:Wæstm]]
 
[[ar:فاكهة]]
 
[[arc:ܐܒܐ (ܦܐܪܐ)]]
 
[[ay:Achu]]
 
[[az:Meyvə]]
 
[[ba:Емеш]]
 
[[bat-smg:Vaisios]]
 
[[be:Садавіна]]
 
[[be-x-old:Садавіна]]
 
[[bg:Плод]]
 
[[bn:ফল]]
 
[[bo:ཤིང་ཏོག]]
 
[[br:Frouezh]]
 
[[bs:Plod]]
 
[[ca:Fruit]]
 
[[ch:Inasahan]]
 
[[chy:Mene]]
 
[[ckb:میوە]]
 
[[cs:Plod (botanika)]]
 
[[cy:Ffrwyth]]
 
[[da:Frugt]]
 
[[de:Frucht]]
 
[[diq:Meywe]]
 
[[dsb:Płod]]
 
[[el:Καρπός]]
 
[[en:Fruit]]
 
[[eo:Frukto]]
 
[[es:Fruto]]
 
[[et:Vili]]
 
[[fa:میوه]]
 
[[fi:Hedelmä]]
 
[[fj:Vua]]
 
[[fr:Fruit (botanique)]]
 
[[ga:Toradh]]
 
[[gan:水果]]
 
[[gd:Meas]]
 
[[gl:Froito]]
 
[[gn:Yva]]
 
[[he:פרי]]
 
[[hi:फल]]
 
[[hr:Plod]]
 
[[hsb:Płód]]
 
[[ht:Fwi]]
 
[[hu:Gyümölcs]]
 
[[hy:Պտուղ]]
 
[[id:Buah]]
 
[[io:Frukto]]
 
[[is:Ávöxtur]]
 
[[it:Frutto]]
 
[[iu:ᒪᒪᖅᑐᖅ, ᓰᕐᓇᖅᑐᖅ ᐱᕈᖅᑐᖅ]]
 
[[ja:果実]]
 
[[jv:Woh]]
 
[[ka:ნაყოფი (მცენარე)]]
 
[[kg:Mbuma]]
 
[[kk:Жеміс]]
 
[[kn:ಹಣ್ಣು]]
 
[[ko:열매]]
 
[[ku:Fêkî]]
 
[[la:Fructus]]
 
[[lbe:Ахъулсса]]
 
[[lmo:Fröt]]
 
[[ln:Mbuma]]
 
[[lt:Vaisius]]
 
[[lv:Auglis]]
 
[[map-bms:Uwoh]]
 
[[mg:Voankazo]]
 
[[ml:ഫലം]]
 
[[mr:फळ]]
 
[[ms:Buah]]
 
[[nap:Frutto]]
 
[[nl:Vrucht (plant)]]
 
[[nn:Frukt]]
 
[[no:Frukt]]
 
[[nrm:Frit]]
 
[[oc:Fruch]]
 
[[pcd:Frut]]
 
[[pl:Owoc]]
 
[[pnb:پھل فروٹ]]
 
[[pt:Fruto]]
 
[[qu:Ruru]]
 
[[ro:Fruct]]
 
[[ru:Плод]]
 
[[rue:Плод (ботаніка)]]
 
[[rw:Urubuto]]
 
[[sa:फलानि]]
 
[[scn:Fruttu (butànica)]]
 
[[sco:Fruit]]
 
[[se:Šattus]]
 
[[sh:Plod]]
 
[[simple:Fruit]]
 
[[sk:Plod (rastlina)]]
 
[[sl:Plod]]
 
[[sn:Muchero]]
 
[[so:Miro]]
 
[[sq:Fruti]]
 
[[sr:Плод]]
 
[[su:Buah]]
 
[[sv:Frukt]]
 
[[sw:Tunda]]
 
[[ta:பழம்]]
 
[[te:పండు]]
 
[[tg:Мева]]
 
[[th:ผลไม้]]
 
[[tl:Bungang-kahoy]]
 
[[tr:Meyve]]
 
[[udm:Емыш]]
 
[[ug:ظاصتاص يئضةن مئؤة]]
 
[[ur:پھل]]
 
[[vi:Quả]]
 
[[wa:Frut]]
 
[[war:Bunga]]
 
[[xal:Земш]]
 
[[yi:פרוכט]]
 
[[zh:果实]]
 
[[zh-min-nan:Kóe-chí]]
 
[[zh-yue:果]]
 

Поточна версія на 11:58, 6 березня 2019

Плоди у фруктовій крамниці в Барселоні

Плід — орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення з маточки та здебільшого ще й з деяких інших частин квітки (квітколожа, оцвітини, квітконіжки) внаслідок їхнього розростання та видозмінення; служить для захисту і розповсюдження насіння. Наука, що вивчає плоди й насіння, називається карпологією.

Будова плоду[ред. | ред. код]

Плід складається з зовнішньої частини — оплодня (перикарпу) й насінини (або насінин), що розвивається всередині плода. Іноді плід утворюється без запліднення (партенокарпія). В оплодні розрізняють 3 шари: зовнішній — екзокарпій, середній — мезокарпій і внутрішній — ендокарпій. Екзокарпій переважно тонкий, іноді утворює різні вирости (наприклад, у клена). Зазвичай — особливо у соковитих плодів — найкраще розвинутий мезокарпій, який часто буває м'ясистим, з великим вмістом цукрів (у черешні, персика) або олій (у маслини, авокадо). Ендокарпій тонкий; нерідко він видозмінюється і перетворюється на кам'янисту тканину — кісточкувишні, абрикоси). Залежно від будови й консистенції оплодня плоди поділяють на соковиті та сухі. У простих соковитих плодів весь оплодень або його частина соковита, м'ясиста з однією насіниною (кістянка) або багатьма (ягода, яблуко, гарбузина). Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих квіток (супліддя у шовковиці), або з кількох маточок однієї квітки (багатокістянку у малини). Сухі плоди мають сухий шкірястий або дерев'янистий оплодень; серед них розрізняють розкривні плоди (біб, стручок, коробочка), нерозкривні (горіх, горішок, зернівка, сім'янка, крилатка), членисті, що поділяються поперечно на окремі частини з насінинами (у редьки дикої, верблюжої колючки), та дробні, які розпадаються поздовжньо на однонасінні елементи (у мальви, кленів, зонтичних).

Розвиток плоду[ред. | ред. код]

Плід формується із зав'язі маточки після запліднення і є характерною ознакою квіткової рослини. Саме через наявність плода квіткові рослини називаються покритонасінними. Тканини плоду закладаються при формуванні квітки й утворюються із зав'язі, але нерідко в цьому процесі беруть участь інші частини квітки (квітколоже, оцвітина, квіткові луски).

Розвиток плодів можна розділити на 4 фази:

  1. формування зав'язі до запилення;
  2. ріст за рахунок поділу клітин зразу після запилення та запліднення;
  3. ріст за рахунок розтягування клітин;
  4. визрівання.

Різке посилення поділу клітин зав'язі спостерігається після запилення. Потім наступає фаза розтягування клітин. Характер росту знаходиться у тісній залежності від типу плоду. Сигмоїдна крива росту плодів характерна для помідорів, яблук, груш, авокадо й ін. В даному випадку клітини діляться майже виключно під час формування квіткової бруньки. Після запилення поділ клітин ще деякий час продовжується. Подальше збільшення розмірів іде за рахунок розтягування.

У плодів типу кістянок (абрикоса, слива, вишня й ін.) ріст характеризується подвійною сигмоїдною кривою. Перший швидкий період росту обумовлений розростанням зав'язі, нуцелуса та інтегументів насіння, а зародок та ендосперм майже не розвиваються. Коли у 2-й фазі починається розвиток зародка, зав'язь росте дуже слабо. В той же час проходить склерифікація кісточки. Коли зародок досягає повної зрілості, починається другий прискорений розвиток плоду, який продовжується до його повного дозрівання. Таким чином спостерігається взаємозв'язок між розвитком насіння й ростом плодів.

Регуляція розвитку плодів пов'язана із запиленням. Уже саме розміщення навіть чужорідного пилку на приймочку, без запліднення, індукує розростання стінок зав'язі без розвитку насіння. Цю дію можна замінити мертвим пилком або екстрактами з нього. Діючі фактори — речовини гормональної природи, ауксини і гібереліноподібні сполуки.

Запліднена яйцеклітина, ендосперм і насіння, що розвиваються, мають сильний контролюючий вплив на ріст плодів. Так, недорозвинене насіння в силу певних причин (комахи-шкідники) служить причиною передчасного опадання плодів. Нерівномірний розвиток насіння приводить до деформації плодів.

Сім'я бруньки і насіння регулюють ріст плодів за допомогою гормонів. Насіння, що розвивається, є місцем синтезу ауксинів, гіберелінів, цитокінінів. Власне ці речовини роблять недозрілий плід центром притягування поживних речовин. Тому розвиток плодів пов'язаний з помітною зупинкою вегетативного росту, а у однолітніх — із старінням усієї рослини.

Рівень та співвідношення гормонів від часу запліднення до дозрівання плодів сильно змінюється. Так, зразу ж після запліднення спостерігається максимум активності гіберелінів. Трошки пізніше максимальної активності досягають ауксини. Зростання кількості ауксинів збігається з переходом ендосперму до клітинного поділу, а досягнення максимуму — з активним ростом зародка. Наступний пік ауксинів пов'язаний з посиленням клітинного поділу на периферії ендосперму в уже сформованому насінні.

Найвищий рівень цитокінінів характерний для дуже молодих плодів та насіння. Дозрівання плодів супроводжується продукуванням етилену, який різко прискорює завершальну фазу їх розвитку.

Розміри меристем, які обумовлюють розміри плодів, сильно залежать від їх постачання поживними речовинами, тим більше — від метаболізму цілої рослини.

При розвитку плодів та насіння відбуваються значні метаболічні зміни. Так, дихання плодів, дуже інтенсивне на перших етапах розвитку, знижується по мірі їх росту і дещо посилюється у соковитих плодів у період дозрівання. При диханні витрачаються цукри та органічні кислоти. Асиміляти в основному поступають у плоди з фотосинтезуючих листків, хоч частина з них може синтезуватися у хлоропластах недозрілих плодів. Серед органічних кислот у плодах переважають трикарбонові (яблучна, лимонна, винна та ін.). У великих кількостях накопичуються ароматичні кислоти. Під час росту їх уміст та співвідношення змінюється. Накопичення органічних речовин залежить і від кліматичних факторів, і від виду рослин.

Процеси дозрівання починаються, коли плоди закінчують свій ріст. На початкових етапах дозрівання в плодах переважають процеси синтезу речовин. Далі дозрівання соковитих плодів характеризується зниженням співвідношення кислот та цукрів, утворенням ароматичних речовин, розкладом хлорофілу і дубильних речовин, накопиченням антоціанів і ін. вакуолярних пігментів, зменшенням твердості та пружності тканин шляхом гідролізу пектинових речовин клітинних стінок. В цей період різко підвищується дихання тканин перикарпу (клімактеричний підйом дихання), що супроводжується посиленим синтезом етилену. Вплив екзогенного етилену прискорює процеси дозрівання, що підтверджує його роль як фітогормона, що стимулює достигання плодів.

Цікаво, що динаміка накопичення цукрів при дозріванні у плодах різних видів рослин неоднакова. Так, у помідорів вміст цукрів підвищується за рахунок моносахаридів при майже незмінному вмісті сахарози. У дині, навпаки, вміст сахарози зростає, тоді як вміст моносахаридів та крохмалю залишається майже незмінним. Плід стає м'яким і запашним. Твердість плодів також залежить від наявності в них пектинових і дубильних речовин. При дозріванні перикарпу плодів змінюється активність багатьох ферментів, спостерігаються зміни складу пігментів. Так, у помідорах з'являється лікопін, в абрикосах — каротин. В період дозрівання більшість плодів має характерний аромат, що обумовлено присутністю складних ефірів, синтез яких проходить із використанням значної кількості кисню. Накопичується вітамін С, біосинтез якого також вимагає наявності кисню.

Завершення процесів дозрівання супроводжується формуванням відокремлювального шару в плодоніжці та опаданням плодів. Формування відокремлювального шару індукує зниження вмісту ауксинів і високий рівень етилену.

  • Після проходження періоду дозрівання плід вступає у фазу відмирання. Отже, покритонасінні — найбільш високоорганізовані вищі рослини. Від інших рослин вони відрізняються наявністю квітки з пристосуванням до перехресного запилення, маточкою, що захищає насінні зачатки, подвійним заплідненням та утворенням плоду з насінням. У квіткових рослин відбувається подальша редукція гаметофітів. В результаті подвійного запліднення у них утворюється ендосперм, який забезпечує живлення зародка для його розвитку, що підвищує життєвість нової рослини.

Види плодів[ред. | ред. код]

Справжні[ред. | ред. код]

  • Соковиті плоди
    • Кістянка — однонасінний плід з соковитим оплоднем, утворений одним плодолистком.
    • Складні кістянки — утворюються з кількох маточок однієї квітки.
    • Ягода — соковитий багатонасінний плід.
    • Супліддя — кілька зрослих між собою плодів, кожний з яких утворився з окремої квітки щільного суцвіття. (наприклад, у шовковиці, інжиру, ананасу)
  • Сухі плоди
    • Розкривні
      • Біб — сухий одногніздий плід, що утворюється з одного плодолистка і при дозріванні розтріскується на 2 стулки..
      • Коробочка — сухий розкривний плід, утворений двома і більше плодолистками.
      • Листянка — сухий одногніздий багатонасінний плід, що розкривається по одній стулці і утворений одним плодолистком.
      • Стручок — сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках.
    • Нерозкривні
      • Горіх — сухий нерозкривний плід з шкірястим оплоднем, утворений кількома плодолистками.
      • Зернівка — сухий нерозкривний плід з плівчастим оплоднем, що зростається з шкіркою насінини.
      • Сім'янка — сухий однонасінний нерозкривний плід, утворений двома плодолистками.
      • Крилатка — сім'янка або горіх з крилоподібним придатком оплодня. Форма крилатки уможливлює вітру переносити сім'я на далеку відстань

Несправжні плоди[ред. | ред. код]

Несправжні плоди — плоди, в утворенні яких беруть участь крім зав'язі й інші частини квітки (квітколоже, оцвітина). Є в яблуні, груші, суниць.

Прості плоди[ред. | ред. код]
  • пшениця
  • вишня
складні плоди[ред. | ред. код]
  • малина
  • ожина

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]