Відмінності між версіями «Поведінкова наука»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
 
Рядок 7: Рядок 7:
 
{{Hatnote|Для журналу, див. {{нп|Behavioral Science (журнал)|||Behavioral Science (journal)}}}}
 
{{Hatnote|Для журналу, див. {{нп|Behavioral Science (журнал)|||Behavioral Science (journal)}}}}
   
[[Термін]] поведінкові науки (поведінкова наука), охоплює різні дисципліни та взаємодії між організмами, у [[Природний комплекс|природному]] [[Світ|світі]]. Вони передбачають, послідовний аналіз та дослідження поведінки [[Людина розумна|людей]] і [[Тварини|тварин]] шляхом вивчення [[Минуле|минулого]], контрольоване та [[Натуралізм|натуралістичне]] спостереження за сьогоденням, і ретельні [[Експеримент|наукові експерименти]]. Поведінкові науки намагаються досягти ґрунтовних, об'єктивних висновків за допомогою чітких формулювань і [[Спостереження|спостережень]]. Прикладами поведінкових наук, є: [[психологія]], [[Психофізіологія|психобіологія]], [[антропологія]] та [[когнітивна наука]], а також багато інших. Як правило, наука про поведінку, стосується перш за все, людської діяльності  і часто намагається узагальнити поведінку людини.
+
[[Термін]] поведінкові науки (поведінкова наука), охоплює різні дисципліни та взаємодії між організмами, у [[Природний комплекс|природному]] [[Світ|світі]]. Вони передбачають, послідовний аналіз та дослідження поведінки [[Людина розумна|людей]] і [[Тварини|тварин]] шляхом вивчення [[Минуле|минулого]], контрольоване та [[Натуралізм|натуралістичне]] спостереження за сьогоденням, і ретельні [[Експеримент|наукові експерименти]]. Поведінкові науки намагаються досягти ґрунтовних, об'єктивних висновків за допомогою чітких формулювань і [[Спостереження|спостережень]]. Прикладами поведінкових наук, є: [[психологія]], [[Психофізіологія|психобіологія]], [[антропологія]] та [[когнітивна наука]], а також багато інших. Як правило, наука про поведінку, стосується перш за все, людської діяльності  і насамперед намагається узагальнити поведінку людини.
   
 
== Різниця між поведінковими і соціальними науками ==
 
== Різниця між поведінковими і соціальними науками ==
 
Термін поведінкові науки, часто плутають з терміном соціальні науки. Хоча ці дві широкі галузі взаємопов'язані і вивчають систематичні процеси поведінки, вони різняться за рівнем наукового аналізу різних чинників [[Поведінка|поведінки]].
 
Термін поведінкові науки, часто плутають з терміном соціальні науки. Хоча ці дві широкі галузі взаємопов'язані і вивчають систематичні процеси поведінки, вони різняться за рівнем наукового аналізу різних чинників [[Поведінка|поведінки]].
   
Поведінкові науки [[Абстрагування|абстрагують]] [[Емпіричні дослідження|емпіричні]] дані, задля вивчення процесів прийняття рішень і стратегій [[Комунікація|комунікацій]] всередині, та між організмами [[Соціальна система|соціальної системи]]. Маються на увазі такі галузі, як: [[Психологія натовпу|психологія]], [[етологія]], соціальна [[неврологія]] та когнітивні науки.
+
Поведінкові науки [[Абстрагування|абстрагують]] [[Емпіричні дослідження|емпіричні]] дані, задля вивчення процесів прийняття рішень і стратегій [[Комунікація|комунікацій]] всередині між організмами [[Соціальна система|соціальної системи]]. Маються на увазі такі галузі, як: [[Психологія натовпу|психологія]], [[етологія]], соціальна [[неврологія]] та когнітивні науки.
   
 
На відміну від цього, [[Суспільні науки|соціальні науки]], дають [[Сприйняття форми|перцептивну]] (проникливу) основу для вивчення процесів соціальної системи, через вплив [[Громадська організація|громадської організації]] на структурну перебудову [[Особистість|особистості]] та груп. Як правило, вони переймаються такими напрямками, як: [[соціологія]], [[економіка]], [[охорона здоров'я]], [[антропологія]], [[демографія]] та [[політологія]].
 
На відміну від цього, [[Суспільні науки|соціальні науки]], дають [[Сприйняття форми|перцептивну]] (проникливу) основу для вивчення процесів соціальної системи, через вплив [[Громадська організація|громадської організації]] на структурну перебудову [[Особистість|особистості]] та груп. Як правило, вони переймаються такими напрямками, як: [[соціологія]], [[економіка]], [[охорона здоров'я]], [[антропологія]], [[демографія]] та [[політологія]].
   
Багато підрозділів цих [[Наукова дисципліна|дисциплін]], перетинають межі між поведінковими та соціальними науками. Наприклад, [[політична психологія]] та [[поведінкова економіка]] використовують поведінкові підходи, незважаючи на переважну увагу, до системних та [[Інституційна система|інституційних чинників]] у більш широких областях [[Політичний плюралізм|політичної]] [[Наука|науки]] й [[Економіка|економіки]].
+
Багато підрозділів цих [[Наукова дисципліна|дисциплін]], перетинають межі між поведінковими та соціальними науками. Наприклад, [[політична психологія]] та [[поведінкова економіка]] використовують поведінкові підходи, попри переважну увагу, до системних та [[Інституційна система|інституційних чинників]] у більш широких областях [[Політичний плюралізм|політичної]] [[Наука|науки]] й [[Економіка|економіки]].
   
 
== Категорії поведінкових наук ==
 
== Категорії поведінкових наук ==
Поведінкові науки мають дві основні [[Категорії (Арістотель)|категорії]]: [[Нейронні мережі в медицині|нейронну]] — [[Інформаційна система|інформаційну]] та соціальну — [[Реляційна модель даних|реляційну]] науку.
+
Поведінкові науки мають дві основні [[Категорії (Арістотель)|категорії]]: [[Нейронні мережі в медицині|нейронні]] — [[Інформаційна система|інформаційні]] науки та соціальні — [[Реляційна модель даних|реляційні]] науки.
   
Наукові дослідження щодо обробки [[Інформація|інформації]], стосуються вивчення стимулів із соціального середовища пізнавальних [[Суб'єкт|суб'єктів]], щоби брати участь в ухваленні рішень, соціальному судженні і соціальному сприйнятті, щодо [[Індивідуальність|індивідуального існування]] та виживання [[Організм|організму]] у соціальному середовищі. До них належать: психологія, когнітивна наука, психобіологія, [[Нейронні мережі в медицині|нейронні мережі]], [[Пізнання|соціальне пізнання]], соціальна психологія, [[Семантична мережа|семантичні мережі]], [[етологія]] і соціальна [[нейронаука]].
+
Наукові дослідження щодо обробки [[Інформація|інформації]], стосуються вивчення стимулів із соціального середовища пізнавальних [[Суб'єкт|суб'єктів]], щоби брати участь в ухваленні рішень, соціальному судженні і соціальному сприйнятті, стосовно [[Індивідуальність|індивідуального існування]] та виживання [[Організм|організму]] у соціальному середовищі. До них належать: психологія, когнітивна наука, психобіологія, [[Нейронні мережі в медицині|нейронні мережі]], [[Пізнання|соціальне пізнання]], соціальна психологія, [[Семантична мережа|семантичні мережі]], [[етологія]] і соціальна [[нейронаука]].
   
 
З іншого боку, реляційні науки мають справу зі стосунками, [[Взаємодія|взаємодією]], [[Соціальна мережа|мережевими зв'язками]], [[Асоціація|асоціаціями]] та [[Реляційна модель даних|реляційними стратегіями]] або динамікою між [[Організм|організмами]] чи когнітивними утвореннями соціальної системи. Це такі галузі, як: [[Опитування|соціологічна]] соціальна [[психологія]], [[Соціальна мережа|соціальні мережі,]] [[Динамічний аналіз коду|динамічний аналіз]] мережі, [[Агентне моделювання|агентна модель]] і [[Симуляція|мікросимуляція]].
 
З іншого боку, реляційні науки мають справу зі стосунками, [[Взаємодія|взаємодією]], [[Соціальна мережа|мережевими зв'язками]], [[Асоціація|асоціаціями]] та [[Реляційна модель даних|реляційними стратегіями]] або динамікою між [[Організм|організмами]] чи когнітивними утвореннями соціальної системи. Це такі галузі, як: [[Опитування|соціологічна]] соціальна [[психологія]], [[Соціальна мережа|соціальні мережі,]] [[Динамічний аналіз коду|динамічний аналіз]] мережі, [[Агентне моделювання|агентна модель]] і [[Симуляція|мікросимуляція]].

Поточна версія на 10:35, 1 березня 2020

Термін поведінкові науки (поведінкова наука), охоплює різні дисципліни та взаємодії між організмами, у природному світі. Вони передбачають, послідовний аналіз та дослідження поведінки людей і тварин шляхом вивчення минулого, контрольоване та натуралістичне спостереження за сьогоденням, і ретельні наукові експерименти. Поведінкові науки намагаються досягти ґрунтовних, об'єктивних висновків за допомогою чітких формулювань і спостережень. Прикладами поведінкових наук, є: психологія, психобіологія, антропологія та когнітивна наука, а також багато інших. Як правило, наука про поведінку, стосується перш за все, людської діяльності  і насамперед намагається узагальнити поведінку людини.

Різниця між поведінковими і соціальними науками[ред. | ред. код]

Термін поведінкові науки, часто плутають з терміном соціальні науки. Хоча ці дві широкі галузі взаємопов'язані і вивчають систематичні процеси поведінки, вони різняться за рівнем наукового аналізу різних чинників поведінки.

Поведінкові науки абстрагують емпіричні дані, задля вивчення процесів прийняття рішень і стратегій комунікацій всередині між організмами соціальної системи. Маються на увазі такі галузі, як: психологія, етологія, соціальна неврологія та когнітивні науки.

На відміну від цього, соціальні науки, дають перцептивну (проникливу) основу для вивчення процесів соціальної системи, через вплив громадської організації на структурну перебудову особистості та груп. Як правило, вони переймаються такими напрямками, як: соціологія, економіка, охорона здоров'я, антропологія, демографія та політологія.

Багато підрозділів цих дисциплін, перетинають межі між поведінковими та соціальними науками. Наприклад, політична психологія та поведінкова економіка використовують поведінкові підходи, попри переважну увагу, до системних та інституційних чинників у більш широких областях політичної науки й економіки.

Категорії поведінкових наук[ред. | ред. код]

Поведінкові науки мають дві основні категорії: нейронні — інформаційні науки та соціальні — реляційні науки.

Наукові дослідження щодо обробки інформації, стосуються вивчення стимулів із соціального середовища пізнавальних суб'єктів, щоби брати участь в ухваленні рішень, соціальному судженні і соціальному сприйнятті, стосовно індивідуального існування та виживання організму у соціальному середовищі. До них належать: психологія, когнітивна наука, психобіологія, нейронні мережі, соціальне пізнання, соціальна психологія, семантичні мережі, етологія і соціальна нейронаука.

З іншого боку, реляційні науки мають справу зі стосунками, взаємодією, мережевими зв'язками, асоціаціями та реляційними стратегіями або динамікою між організмами чи когнітивними утвореннями соціальної системи. Це такі галузі, як: соціологічна соціальна психологія, соціальні мережі, динамічний аналіз мережі, агентна модель і мікросимуляція.

Застосування поведінкових наук[ред. | ред. код]

Вивчення декількох чистих дисциплін у рамках поведінкових наук, досліджується за допомогою різних прикладних дисциплін та застосовується у сенсі повсякденного життя та бізнесу. Цими прикладними дисциплінами поведінкової науки, є: організаційна поведінка, дослідження операцій, споживча поведінка та психологія засобів масової інформації.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Англомовні
  • Klemke, E. D.; Hollinger, R.; Kline, A. D. (1980). Introduction. Introductory Readings in the Philosophy of Science. Buffalo, New York: Prometheus Books. с. 11–12. 
  • Bernard E. Whitley, Jr.; Mary E. Kite (2012). Principles of Research in Behavioral Science: Third Edition (вид. 3). Routledge. с. 776. ISBN 9781136196584. 
  • Barbara Fadem (2009). Behavioral Science. Lippincott Williams & Wilkins. с. 318. ISBN 9780781782579. 

Посилання[ред. | ред. код]