Відмінності між версіями «Повний Місяць»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
(заміна невдало сформульованого і неточного, термін "опозиційний ефект" - за Астр. енц. словником. Від перекладів добра таки не буде.)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Full_moon.jpeg|thumb|200px|right]]
+
[[Файл:2014-08-10, full Moon near perigee.jpg|thumb|200px|right|Повний Місяць (10 серпня 2014, Київ)]]
   
'''Повний Місяць, повня'''<ref>Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією [[Климишин Іван Антонович|І.&nbsp;А.&nbsp;Климишина]] та А.&nbsp;О.&nbsp;Корсунь.&nbsp;— Львів, 2003.&nbsp;— 547 с.&nbsp;— ISBN 966-613-263-X</ref>&nbsp;— [[Фази Місяця|фаза Місяця]], при якій різниця екліптичних довгот [[Сонце|Сонця]] та [[Місяць (супутник)|Місяця]] дорівнює 180°. Це означає, що площина, проведена через Сонце, [[Земля|Землю]] і Місяць, перпендикулярна [[Екліптика|площини екліптики]]. Якщо всі три об'єкти розташовані на одній лінії, має місце [[Місячне затемнення]]. Місяць у повні має вигляд правильного, яскравого диска.
+
'''Повний Місяць, повня'''<ref name=AES/>&nbsp;— [[Фази Місяця|фаза Місяця]], при якій різниця [[екліптична система координат|екліптичних довгот]] [[Сонце|Сонця]] та [[Місяць (супутник)|Місяця]] дорівнює 180°. Іншими словами, Земля знаходиться між Сонцем та Місяцем, і тому з неї видно лише освітлений його бік. Місяць у повні має вигляд правильного яскравого диска. Якщо Сонце, Земля та Місяць розташовані точно на одній лінії, останній потрапляє в тінь Землі й настає [[місячне затемнення]].
   
В [[Астрономія|астрономії]] момент повного місяця розраховується з точністю до декількох хвилин; в побуті повним місяцем називають зазвичай період декількох діб, протягом яких Місяць візуально майже не відрізняється від повні.
+
В [[Астрономія|астрономії]] момент повні розраховується дуже точно; в побуті повним місяцем називають зазвичай період у декілька діб, протягом якого Місяць візуально майже не відрізняється від повного.
   
Під час повного місяця протягом декількох годин може мати місце так званий [[ефект протистояння]], при якому помітно зростає яскравість диска, незважаючи на його незмінні розміри. Ефект пояснюється повним зникненням (для земного спостерігача) тіней на поверхні планети в момент протистояння.
+
Під час повні протягом декількох годин спостерігається так званий [[опозиційний ефект]]&nbsp;— помітне зростання яскравості місячного диска, незважаючи на незмінність його розміру. Ефект пояснюється повним зникненням (для земного спостерігача) тіней на поверхні Місяця в цей час.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Молодик]]
 
* [[Молодик]]
 
* [[Фази Місяця]]
 
* [[Фази Місяця]]
  +
* [[Протистояння планети]]
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
{{reflist}}
+
{{reflist|refs=
  +
<ref name=AES>{{А-Е-С|Повний Місяць|362|p}}</ref>
* [http://planetarium-kharkov.org/?q=foto-full-moon Фотографія Місяця у фазі повня]
 
  +
}}
{{Місяць}}
 
  +
  +
* {{commonscat-inline|Full Moon}}
  +
 
{{astro-stub}}
 
{{astro-stub}}
   

Версія за 09:18, 9 лютого 2015

Повний Місяць (10 серпня 2014, Київ)

Повний Місяць, повня[1] — фаза Місяця, при якій різниця екліптичних довгот Сонця та Місяця дорівнює 180°. Іншими словами, Земля знаходиться між Сонцем та Місяцем, і тому з неї видно лише освітлений його бік. Місяць у повні має вигляд правильного яскравого диска. Якщо Сонце, Земля та Місяць розташовані точно на одній лінії, останній потрапляє в тінь Землі й настає місячне затемнення.

В астрономії момент повні розраховується дуже точно; в побуті повним місяцем називають зазвичай період у декілька діб, протягом якого Місяць візуально майже не відрізняється від повного.

Під час повні протягом декількох годин спостерігається так званий опозиційний ефект — помітне зростання яскравості місячного диска, незважаючи на незмінність його розміру. Ефект пояснюється повним зникненням (для земного спостерігача) тіней на поверхні Місяця в цей час.

Див. також

Посилання

  1. Повний Місяць // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 362. — ISBN 966-613-263-X.