Повний привод: відмінності між версіями
Деякі шаблони або файли було оновлено (неперевірені виділено жирним шрифтом): Шаблон:Види компонування авто
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
мНемає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
м (→Історія) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[File:4xdrive.jpg|mini|thumb|Маршрут дозволено лише для автомобілів 4x4 ([[Ісландія]])]] |
|||
До вісімдесятих років повний привод асоціювався виключно з [[Позашляховик|позашляховою]] технікою, а повнопривідні автомобілі мали збільшений дорожній просвіт і інші атрибути підвищеної прохідності. |
До вісімдесятих років повний привод асоціювався виключно з [[Позашляховик|позашляховою]] технікою, а повнопривідні автомобілі мали збільшений дорожній просвіт і інші атрибути підвищеної прохідності. |
||
Поточна версія на 18:15, 4 листопада 2022
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2017) |
Повний привод (4x4, 4WD, AWD) — конструкція трансмісії автомобіля, коли крутний момент, що створюється двигуном, передається на всі колеса.
Історія[ред. | ред. код]
До вісімдесятих років повний привод асоціювався виключно з позашляховою технікою, а повнопривідні автомобілі мали збільшений дорожній просвіт і інші атрибути підвищеної прохідності.
Однак, після появи системи quattro на легкових автомобілях Audi та ряду аналогічних систем в інших компаніях, привод на всі колеса став розглядатися і як засіб підвищення ходових якостей звичайних автомобілів без завдання підвищення прохідності. У цьому випадку забезпечується найефективніше використання потужності двигуна при будь-якому режимі руху, поліпшується керованість, особливо на слизьких покриттях.
Саме з цими цілями повний привод використовується на спортивних автомобілях, наприклад, Lamborghini Murciélago і деяких моделях Porsche, а також на представницьких автомобілях для підвищення рівня активної безпеки — приклади такого використання включають системи 4Matic (на автомобілях Mercedes-Benz), XWD (Saab), xDrive (BMW).
Можна виділити три основні схеми повного привода: що підключається повний привод (part-time), постійний повний привод (full-time) і постійний на вимогу повний привод (on-demand full-time).
Види[ред. | ред. код]
Двигун спереду (F4)[ред. | ред. код]
Двигун спереду, повний привод, F4 (англ. Front-engine, Four-wheel drive). Зазвичай таке компонування вибирають для кращого керування на багатьох покриттях. Повний привод є важливою частиною ралійних автомобілів (починаючи з 1980-х), а також позашляховиків. Прикладом таких автомобілів є:
Двигун у колісній базі (M4)[ред. | ред. код]
Двигун у колісній базі, повний привод, M4 (англ. Mid-engine, Four-wheel drive). Попри те, що двигун при такому компонуванні може бути розташований і попереду, і позаду салону, використовують, переважно, варіацію RM4, тобто двигун розміщений біля задньої осі. Зазвичай це компонування використовують тільки для спорткарів, суперкарів та гоночних автомобілів, бо вона є дуже складною і дорогою. Прикладом таких автомобілів є:
Зазвичай, це компонування є логічним розвитком RMR. Момент передається у звичайному стані тільки на задні колеса, але коли вони не можуть повністю утилізувати його і починають буксувати, то частина моменту перенаправляється на передню вісь.
Двигун ззаду (R4)[ред. | ред. код]
Двигун ззаду, повний привод, R4 (англ. Rear-engine, Four-wheel drive). Це компонування вибирають для покращення зчеплення та керування існуючих конструкцій, що використовують RR-компонування. Фактично, використовується тільки Porsche: 959 із 1986 року, 911 Carrera 4 із 1989 року (964-та серія) та 911 Turbo із впровадженням турбованої версії 993-ї серії у 1995 року.
| |||||||||||
|
