Подкаст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:29, 5 листопада 2022, створена 217.196.161.215 (обговорення) (Прибрав термін Підкаст)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Логотип, який Apple використовує для подкастів у iTunes.

Подкаст[1] (англ. podcast — скор. від англ. iPod + англ. broadcast), або аудіопрограма[1][2] — цифровий медіа-файл або низка таких файлів, які розповсюджуються інтернетом для відтворення на портативних медіапрогравачах чи персональних комп'ютерах. За змістом вони можуть нагадувати радіошоу, звукову виставу, включати інтерв'ю, лекції тощо, що належить до усного жанру.

Термін «podcast» є поєднанням назви портативного програвача музики iPod та слова broadcast. Ведучого або автора подкасту часто називають подкастер. Подкаст як сферу діяльності називають подкастингом. На відміну від слухачів радіо, які слухають те, що їм пропонує радіостанція, подкастинг дозволяє самостійно обирати те, що ви не хочете слухати чи не хочете дивитися. І найголовніше: саме у той час, коли вам зручно ввімкнути свій програвач.

Цей спосіб поширення аудіо та відео через мережу Інтернет дозволяє створювати матеріали кожному охочому. Цим подкастинг і відрізняється від, наприклад, радіостанції, де працюють професійні журналісти. Подкастинг можна не лише створити будь-кому, але й надати його для перегляду чи прослуховування кожному, хто зацікавиться в Інтернеті.

Помаранчевий квадрат з хвильками сповіщає про наявність RSS потоку на сторінці. Уперше цей символ використано в Mozilla Firefox, за взаємною згодою його також почали використовувати в Internet Explorer, Opera та Safari.

Слухач підписується на обраний подкаст, після чого звукові файли завантажитимуться з інтернету до плеєра, телефону чи iPod і будуть доступні для прослуховування офлайн.

Хоча сайти подкастерів дозволяють безпосереднє завантаження їхнього контенту, подкаст відрізняється від традиційних медіа можливістю завантажувати нові епізоди до програвача автоматично за допомогою програмного забезпечення, що читає потоки RSS або Atom.

Студія подкастингу в клубі письменників What Cheer у Провіденсі, Род-Айленд, США

Подкастинг починає широко використовуватися в галузі освіти, викладачі навчальних закладів можуть викладати свої лекції у вигляді доступних до завантаження звукових файлів. Також відомі приклади використання подкасту в музеях, для поширення через корпоративну RSS підписку повідомлень, які потребують особливої уваги (безпека праці тощо).

Подкастинг як популярну технологію презентації та поширення звукових файлів реалізують з допомогою інших сумісних технологій. Наприклад: запис голосу, розподілених у просторі діалогів і конференцій може здійснюватися як скайпкастинг.

Згідно зі статистикою, 2017 року 42 млн американців слухали подкасти щонайменше щотижня, а загалом 64 % американців слухали подкасти раніше[3]. Подкасти створюють як люди поодинці, так і команди або компанії[4]. Подкастинг повторює загальну тенденцію щодо переходу на мобільні платформи, так, із 42 % прослуховувань на смартфонах 2013 року, 2017-го подкасти відтворювали на смартфонах 69 % користувачів[5].

Виробництво[ред. | ред. код]

Генератор подкастів підтримує центральний список файлів на сервері як вебканал, до якого можна отримати доступ через Інтернет. Слухач або глядач використовує спеціальне програмне забезпечення клієнта на комп'ютері чи медіапрогравачі, відоме як клієнт подкастів, який отримує доступ до цього вебканалу, перевіряє його на наявність оновлень і завантажує будь-які нові файли серії. Цей процес можна автоматизувати для автоматичного завантаження нових файлів, тому слухачам може здатися, ніби подкастери транслюють або «натискають» нові епізоди до них. Файли подкастів можна зберігати локально на пристрої користувача або транслювати безпосередньо. Існує кілька різних мобільних додатків, які дозволяють людям стежити за подкастами та слухати їх. Багато з цих програм дозволяють користувачам завантажувати подкасти або транслювати їх на більшість програвачів або програм подкастів дозволяють слухачам пропускати подкаст і керувати швидкістю відтворення.[6]

Подкастинг вважався конвергентним засобом[7] (засобом, що об'єднує аудіо, Інтернет і портативні медіаплеєри), а також руйнівною технологією, яка змусила деяких людей у радіомовленні переглянути усталені практики та упередження щодо аудиторії, споживання, виробництво та розповсюдження.[8]

Подкасти можна створювати за мінімальною ціною або безплатно і зазвичай розповсюджуються безплатно, що відрізняє цей медіа від традиційної моделі 20-го століття «закритих» медіа та їх засобів виробництва.[8] Однак подкастери все ще можуть монетизувати свої подкасти, дозволяючи компаніям купувати час для реклами. Вони також можуть заручитися підтримкою слухачів через краудфандингові вебсайти, як-от Patreon, які надають слухачам спеціальні доповнення та контент за певну плату.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Підкаст чи подкаст?. https://www.kyivdictionary.com (укр.). «Kyiv Dictionary». 25.07.2020, 11:09. «Англійське podcast слушно передавати з літерою о: подкаст. Англійське слово podcast утворене від комерційної назви портативного програвача «iPod»та другої основи cast слова broadcast. Сама ж комерційна назва «iPod», імовірно, утворена від англійського слова pod, що означає відділення літака або космічного корабля для персоналу, зброї тощо. Отже, можемо сказати, що, по-перше, у слові подкаст немає етимологічних підстав для зміни [o] → [і] (крім того, слово утворене від власного найменування), а по-друге, ця лексема належить до сучасних новотворів, де тенденція щодо відповідної зміни історично не діє. Тому слово слушно вживати з літерою о: подкаст. Уживання ж літери і, яке дійсно подекуди трапляється в матеріалах засобів масової інформації, тут очевидно пов’язане з явищем гіперкорекції. На нашу думку, зважаючи на стрімкість технологічного розвитку, можна піддати сумніву існування слова подкаст у довгостроковій перспективі. В українській мові замість нього цілком можна вживати давно засвоєні запозичення аудіопрограма, де про конкретний тип файлу або програми зрозуміло з контексту, а також – еліптично – випуск [програми], запис [програми] тощо.» 
  2. Мельникович, О., & Рижаков, Є. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК РАДІОРЕКЛАМИ. — 2020.: «..аудіопрограма — цифровий медіа-файл або низка таких файлів, які розповсюджуються інтернетом для відтворення на портативних медіа-програвачах чи персональних комп'ютерах. За змістом вони можуть нагадувати радіо-шоу, звукову виставу, включати інтерв'ю, лекції тощо, що належить до усного жанру
  3. The 13 Critical Podcast Statistics of 2018 | Baer Facts. Content Marketing Consulting and Social Media Strategy (амер.). 21 березня 2018. Процитовано 1 вересня 2020. 
  4. Major Brands Are Betting Big on Podcasts, and It Seems to Be Paying Off (амер.). Процитовано 1 вересня 2020. 
  5. 13 Tricks to Build an Awesome Brand Using a Podcast in 2020. Mailbird. 1 січня 2020. Процитовано 1 вересня 2020. 
  6. How to Change Playback Speed of a Podcast Playing Too Fast or Too Slow - iPhone Life. 6 квітня 2017. Процитовано 5 вересня 2021. 
  7. Berry, Richard (2015). Serial and Ten Years of Podcasting: Has the Medium Grown up?. Radio, Sounds & Internet (en-GB): 299–209. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020 — через Academia.edu. 
  8. а б Berry, Richard (1 травня 2006). Will the iPod Kill the Radio Star? Profiling Podcasting as Radio. Convergence (en-GB) 12 (2): 143–162. doi:10.1177/1354856506066522. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 4 липня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]