Перегляд вихідного коду сторінки Польська кухня

'''Польська кухня''' — є результатом багатьох впливів.

[[Файл:Polskie pączki.jpg|thumb|200px|[[:pl:Pączek|Pączki]]&nbsp;— польський варіант [[пампухи|пампухів]] ]]

Бурхлива історія країни наклала свій відбиток і на польську кухню. Як жителі Північної Європи, поляки завжди віддавали перевагу рясній, ситній й порівняно солодкій кухні. У той же час приналежність до слов'янських народів висвітлилася в пристрасті до кисло-солодких або заправленими сметаною страв. Коли в 1333 році польським королем став нащадок династії [[П'ясти|П'ястів]], [[Казимир III Великий]], пішли й значні зміни в польській кухні. Справа в тому, що король закохався в красуню єврейку й завдяки її впливу після 1340 року в Польщу стали переселятися гнані євреї з усією Європи. Згодом польське населення перейняло цілий ряд [[Єврейська кухня|єврейських страв]], які згодом модифікувало на свій лад. Фарширована риба, з якої ще в сирому вигляді мистецьки витягають всі кістки, сьогодні належить до святкових страв, так само як і фарширована гусяча шийка. Під впливом єврейської кухні більшість страв готується не на свинячому, а на гусячому жирі. Через 180 років після переселення євреїв у Галичину король [[Сигізмунд I Старий]] в 1518 році одружився з [[Бона Сфорца|Боною]] з міланского роду Сфорца, що внесла в кухню польської знаті елементи [[Італійська кухня|італійської кухні]]. Тісні зв'язки із Чехією й Австрією, у відомій мірі теж за посередництвом Італії, посилили південний вплив на польську кухню. Може бути, звідси виникає й пристрасть до солодких кондитерських виробів. Завдяки сусідству із Пруссією в Польщі поширилося оброблення картоплі. Поляки придумали й власну національну страву&nbsp;— картопляну запіканку. З наполеонівських часів у вищих шарах зміцнилися зв'язки із Францією, і в країні ввійшов у моду рафінований, елегантний стиль. У цілому ж польська кухня зберегла свій патріархально-селянський характер. Супи з буряка, капусти, помідорів, гарбуза й щавлю нерідко становлять єдину страву обіду або вечері. Ці супи неодмінно супроводжує селянський, головним чином [[житній хліб]]. При наявності м'яса воно теж кладеться в суп.

[[Файл:Bigos02.jpg|thumb|250px|Бігос]]
У жаркі літні дні готують холодні супи з полуниці, черешні, яблук і груш, а також з лісових ягід. Восени популярні супи з [[огірковий суп|огірків]] і грибів. В аграрних областях дотепер існують і традиційні страви з круп, до яких додають смажену свинину, солонину або м'ясо птаха. Улюблена страва&nbsp;— бігос. Його назва походить від перекрученого латинського виразу, що означає «двоєвкусіє».<ref>Christian Teubner i Annette Wolter: Spezialitäten der Welt&nbsp;— köstlich wie noch nie. Das neue große Bildkochbuch für alle Anlässe. Gräfe und Unzer, 1991, ISBN 3-7742-5211-4</ref> Ця страва готується як збірна з різних продуктів. І назва, мабуть, говорить про її складний смак від поєднання квашеної капусти зі свіжою. У бігос кладуть різного сорту м'ясо, дичину, гриби й ковбаски.

Польська кухня славиться різноманіттям варених і твердокопчених [[ковбаса|ковбас]], які в гарячому й холодному вигляді входять у повсякденне харчування з ранку до вечора. З гострими стравами п'ють [[горілка|горілку]], якій поляки незмінно вірні, особливо в холодну пору року. Поряд з пивом і молоком, якими в Польщі вгамовують спрагу, там ще з язичних часів зберігся мєдовіна&nbsp;— напій, як виявляється вже з назви, підсолоджений [[мед]]ом. Його споживання не обмежується однією Польщею, тому що він користується гарним попитом за кордоном і експортується.
[[Файл:Польські пироги.jpg|thumb|200px|Польські вареники (пироги)]]

== Типові страви ==
* [[Жур]]
* [[книдлі]]
* [[флячки]]
* [[бігос]]
* [[голубці]]
* [[Ковбаса|ковбаси]]
* [[Мізерія]]

== Регіональні особливості ==
* [[Сілезія|Сілезька]] кухня відрізняється великою кількістю страв з картоплі. Типова для Сілезії страва&nbsp;— [[галушки]] з картопляного тіста з додаванням сирої тертої картоплі. Популярні також страви з білокачанної і червоної капусти (червону капусту зазвичай тушкують із додаванням копченої корейки). Серед солодких делікатесів на особливу увагу заслуговують сілезькі «маківки» ({{lang-pl|makówki}})&nbsp;— десерт з розтертого маку з додаванням [[мед]]у, [[Родзинки|родзинок]], [[Горіх (плід)|горіхів]] та сухофруктів. Солодку масу, покладену на тонкі скибочки солодкого хліба або печива, заливають гарячим молоком, потім охолоджують і подають до столу. Багато страв сілезької кухні за складом нагадують кухню великопольську. Знавці та цінителі смачної їжі мають особливу слабкість до так званих «картач» ({{lang-pl| kartacz}})&nbsp;— різновиду [[Пельмені|пельменів]] зі складною начинкою з м'яса з грибами або капусти з грибами.

* У гірських районах [[Мала Польща | Малої Польщі]] ([[Татри]], [[Бескиди]]) популярністю користується тушкована в пиві свинина з додаванням спецій і овочів. З супів жителі району Бескид віддають перевагу «журу» на сироватці і «квасниці»&nbsp;— різновиду [[капусняк]]а з великою кількістю свинячого м'яса, в тому числі&nbsp;— копченого. Атрибутом кухні польських горян, що живуть в районі [[Татри|Татр]] і [[Підгалля]] є овечі сири «бундза» ({{lang-pl|bundz}}) і «[[Осципек | осципка]]», а також печена баранина. У цих місцях також популярна квасниця, приготовлена на бульйоні з свинячої голови, яка подається з гарячею відварною картоплею, укладених в окремий глибокий посуд.

* [[Мазури (Польща)|Мазурська]] та [[Східне Помор'я|померанська]] кухня знамениті своїми [[Юшка|рибними супами]] ({{lang-pl |zupa rybna}}).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Kuchnia polska. Maria Librowska (red.). Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Ekonomiczne, 1982. ISBN 83-208-0275-X.
{{Commonscat|Cuisine of Poland|Польська кухня }}
{{Польща в темах}}

{{food-stub}}
{{Poland-stub}}
{{без джерел|дата=березень 2015}}
{{Кухні}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Польська кухня| ]]