Відмінності між версіями «Польська політична криза 1968»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Уточнення категорії)
(оформлення, правопис, уточнення)
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Стиль|дата=жовтень 2009}}
 
{{Стиль|дата=жовтень 2009}}
   
'''По́льська політи́чна кри́за 1968 року''' — політична криза в [[Польща|Польщі]], яка була спровокована «закручуванням гайок» з боку 1-го секретаря ЦК [[ПОРП]] [[Владислав Гомулка|В. Гомулки]], що втрачав владу, за підтримки правого крила ПОРП (прем'єр-міністр [[Юзеф Циранкевич]], міністр внутрішніх справ [[Мечислав Мочар|М. Мочар]] та ін.).
+
'''По́льська політи́чна кри́за 1968 року''' — політична криза в [[Польська Народна Республіка|Польщі]], яка була спровокована «закручуванням гайок» з боку 1-го секретаря ЦК [[ПОРП]] [[Владислав Гомулка|Владислава Гомулки]], що втрачав владу, за підтримки правого крила ПОРП (прем'єр-міністр [[Юзеф Циранкевич]], міністр внутрішніх справ [[Мечислав Мочар]] та ін.).
   
Щоб продемонструвати лояльність Радянському Союзу (на противагу сусідній Чехословаччині, де набирала обертів [[Празька весна]]), з санкції Гомулки стали погіршуватися відносини з [[Ізраїль|Ізраїлем]], і в той же час всередині Польщі почалася цензура польської класики, яка традиційно була спрямована проти Російської імперії. У результаті під заборону потрапила п'єса [[Міцкевич Адам|Адама Міцкевича]] {{Не перекладено|Дзяди (драма)|«Дзяди»|pl|Dziady (dramat)}}. 30 січня відбувся останній дозволений показ, після якого відбулася студентська маніфестація, яку силою розігнала поліції. Двох студентів Варшавського університету ([[Адам Міхнік|Адама Міхніка]] і [[Генрик Шлайфер|Генрика Шлайфера]]) було виключено з університету, а 8 березня - заарештовано Шлайфера. 8 березня відбувалися масові акції протесту студентів. Мітингувальники вимагали поновлення Міхніка і Шлайфера на навчання у Варшавському університеті. Після акції протесту студентів атакувала міліція з палками. Наступного дня відбулася акція солідарності студентів [[Варшавська політехніка|Варшавської політехніки]]. По усій Польщі пройшла хвиля студентських протестів: у [[Вроцлав]]і, [[Лодзь|Лодзі]], [[Краків|Кракові]], [[Гданськ]]у, [[Торунь|Торуні]], [[Познань|Познані]].
+
Щоб продемонструвати лояльність Радянському Союзу (на противагу сусідній [[Чехословацька Соціалістична Республіка|Чехословаччині]], де набирала обертів [[Празька весна]]), з санкції Гомулки стали погіршуватися відносини з [[Ізраїль|Ізраїлем]], і в той же час всередині Польщі почалася цензура польської класики, яка традиційно була спрямована проти Російської імперії. У результаті під заборону потрапила п'єса [[Міцкевич Адам|Адама Міцкевича]] {{Не перекладено|Дзяди (драма)|«Дзяди»|pl|Dziady (dramat)}}. 30 січня відбувся останній дозволений показ, після якого відбулася студентська маніфестація, яку силою розігнала поліція. Двох студентів [[Варшавський університет|Варшавського університету]] ([[Адам Міхнік|Адама Міхніка]] і [[Генрик Шлайфер|Генрика Шлайфера]]) було виключено з університету, а 8 березня - заарештовано Шлайфера. 8 березня відбувалися масові акції протесту студентів. Мітингувальники вимагали поновлення Міхніка і Шлайфера на навчання у Варшавському університеті. Після акції протесту студентів атакувала міліція з палками. Наступного дня відбулася акція солідарності студентів [[Варшавська політехніка|Варшавської політехніки]]. По усій Польщі пройшла хвиля студентських протестів: у [[Вроцлав]]і, [[Лодзь|Лодзі]], [[Краків|Кракові]], [[Гданськ]]у, [[Торунь|Торуні]], [[Познань|Познані]].
   
Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні даних хвилювань «сіоністів» і зажадав їхнього вигнання в [[Ізраїль]]. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Польщі знизилася з 40000 до 5000.
+
Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні цих хвилювань «[[сіоніст]]ів», і зажадав їхнього вигнання в [[Ізраїль]]. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з [[сіонізм]]ом не мала нічого спільного з [[антисемітизм]]ом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Польщі знизилася з 40000 до 5000.{{немає АД|4|10|2018}}
   
Ці події, однак, лише ненадовго відстрочили падіння Гомулки і серйозно знизили його авторитет. Незабаром він був змушений поступитися владою [[Герек Едвард|Едварду Гереку]].
+
Ці події, однак, лише відстрочили падіння Гомулки, і серйозно знизили його авторитет. У грудні 1970 року він був змушений поступитися владою [[Герек Едвард|Едварду Гереку]].
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
Рядок 15: Рядок 15:
 
{{Poland-hist-stub}}
 
{{Poland-hist-stub}}
   
[[Категорія:Антисемітизм]]
+
[[Категорія:Антисіонізм]]
[[Категорія:Польща]]
 
[[Категорія:Історія Польщі]]
 
 
[[Категорія:Березень 1968]]
 
[[Категорія:Березень 1968]]
 
[[Категорія:Протести в Польщі]]
 
[[Категорія:Протести в Польщі]]

Поточна версія на 06:31, 4 жовтня 2018

По́льська політи́чна кри́за 1968 року — політична криза в Польщі, яка була спровокована «закручуванням гайок» з боку 1-го секретаря ЦК ПОРП Владислава Гомулки, що втрачав владу, за підтримки правого крила ПОРП (прем'єр-міністр Юзеф Циранкевич, міністр внутрішніх справ Мечислав Мочар та ін.).

Щоб продемонструвати лояльність Радянському Союзу (на противагу сусідній Чехословаччині, де набирала обертів Празька весна), з санкції Гомулки стали погіршуватися відносини з Ізраїлем, і в той же час всередині Польщі почалася цензура польської класики, яка традиційно була спрямована проти Російської імперії. У результаті під заборону потрапила п'єса Адама Міцкевича «Дзяди»[pl]. 30 січня відбувся останній дозволений показ, після якого відбулася студентська маніфестація, яку силою розігнала поліція. Двох студентів Варшавського університету (Адама Міхніка і Генрика Шлайфера) було виключено з університету, а 8 березня - заарештовано Шлайфера. 8 березня відбувалися масові акції протесту студентів. Мітингувальники вимагали поновлення Міхніка і Шлайфера на навчання у Варшавському університеті. Після акції протесту студентів атакувала міліція з палками. Наступного дня відбулася акція солідарності студентів Варшавської політехніки. По усій Польщі пройшла хвиля студентських протестів: у Вроцлаві, Лодзі, Кракові, Гданську, Торуні, Познані.

Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні цих хвилювань «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання в Ізраїль. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Польщі знизилася з 40000 до 5000.[джерело не вказане 40 днів]

Ці події, однак, лише відстрочили падіння Гомулки, і серйозно знизили його авторитет. У грудні 1970 року він був змушений поступитися владою Едварду Гереку.

Посилання[ред. | ред. код]