Поляна (Мукачівський район): відмінності між версіями

село Поляна
	Герб
	У центрі села
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський
Громада	Полянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21040210010063908
Основні дані
Населення	2747
Поштовий індекс	89313
Телефонний код	+380 3133
Географічні дані
Географічні координати	48°37′31″ пн. ш. 22°58′11″ сх. д.H G O
Водойми	Пиня, струмки: Луг, Глибокий
Місцева влада
Адреса ради	89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
Карта
	Поляна
	Поляна
Мапа
	Поляна у Вікісховищі

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

ВізуальнийВікірозмітка

Поточна версія на 04:35, 3 вересня 2021

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Поляна.

Поля́на (угор. Polena) — село в Україні, центр Полянської сільської громади Мукачівського району Закарпатської області.

Географія[ред. | ред. код]

Церква

Розташоване за 10 км від районного центру, у невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на Уклинський перевал та зустрічаються дві річки — Мала Пиня і Велика Пиня, даючи початок Пині. На південному сході села розташована гора Крехая, зі сходу село захищено горою Кичерою, на захід підноситься гірський масив Синяк з вершиною Дунавкою. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом. Селом течуть струмки Луг та Глибокий.

Історія[ред. | ред. код]

Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.

У 40-х роках ХІІІ століття, коли на Закарпаття вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У 1548 році Поляна була заселена вдруге.

У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки Габсбурґи жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.

У 1728 році австрійський імператор Карл VI віддав значну частину Закарпаття великому австрійському магнатові Шенборну-Бухгейму. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської домінії.

З 1848 року громада селища користувалась власною печаткою з зображенням косаря, який несе на плечі косу (опис і зразок такої печатки збереглися серед матеріалів закарпатського краєзнавця ХІХ ст. Т.Легоцького).

З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в 1463 році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.

З 1842 по 1911 рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у Центральній Європі. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.

1868 р. на березі річки Мала Пиня було збудовано «Полянську купіль» з 40 помешканнями і 20 ванними кабінами. Ці споруди були дерев'яними і в 1907 р. знищені пожежею. В 1913 р. почалася відбудова курорту і в 30-х роках це вже був один з найвідоміших європейських курортів, який пропонував цілорічне лікування.

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел, а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Церква св. арх. Михайла. 1843.

Про стару дерев'яну церкву ішлося ще в 1649 р. У 1692 р. за священика Луки Куцкіра полянська церква мала філії в Дицьковиці та Уклині. У 1699 р. Дицьковиця (тепер частина Поляни) згадують як село, що майже знелюдніло, а церква була пошкоджена. Типову муровану церкву базилічного стилю збудовано на місці, де була дерев'яна. Іконостас з 32 іконами встановлено в 1920 р. Два великі дзвони було відлито в 1926 р.

Біля церкви збереглося кілька чудових кам'яних хрестів з різних років XIX ст.

У селі влаштовані гірськолижні 2 траси: Ведмежа і Катерина.

Дисковиця

Дисковиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967

Перша згадка 1549: Byſtra (nova) (Conscr. Port.), 1611: Bisztra (LEHOCZKY 3: 229), 1611: Diskovica (DEZSŐ 249), 1645: Uy Bisztra (MAKKAI 342), 1682: Zsitkovica (LEHOCZKY 3: 229), 1693: Diskowitsa (HODINKA 373), 1773: Diskovicza, Diszkovicza (LexLoc. 52), 1808: Diskovicza, Disskowica (LIPSZKY: Rep. 134), 1851: Diczkovicza (FÉNYES 1: 260), 1877: Dickovica (Hnt.), 1913: Kisvadas (Hnt.), 1925: Diškovice, 1930: Dečkovice (ComBer. 53), 1944: Diszkovica, Дисковица.

8 червня 1611 р. Ференц Магочі дав грамоту Михайлу Лизанцю, щоб заснувати на цьому місці село під назвою Бистра. Назва села була змінена на Житковиця у другій половині XVII століття коли цю місцевість отрмиала сімя Zicsko. Назва Diszkovica ~ Дисковиця, вживається з кінця 1600-х років, також має особисте походження, Дицко ~ Диско, очевидно транслітерація від імені Димитрій.

Свято-Юріївський храм: 6 травня 2004 року Преосвященним владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового Свято-Юріївського храму, а 17 вересня 2006 року було освячено новий храм. Адміністратором парафії є став. прот. Георгій Хваста.

Луги - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Поляна

Згадки: 1888: Luhi, 1892: Luhi, 1898: Luhi, 1904: Luhi, 1907: Luhi, 1913: Luhi, 1967: Luhei, Luhi, 2001: Luhei.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3239 осіб.^[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[2]

Мова	Відсоток
українська	97,38 %
російська	1,75 %
угорська	0,22 %
німецька	0,07 %
білоруська	0,04 %
молдовська	0,04 %
румунська	0,04 %
інші	0,46 %

Санаторії[ред. | ред. код]

Санаторій «Сонячне Закарпаття»

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Райчинець Василь Федорович (1952—2020) — старший єпископ СВЦ ХЄВУ^[3], голова Всеукраїнської Ради Церков (01.01.2020 — 04.07.2020 р.), кавалер «Ордена князя Ярослава Мудрого» V ступеня^[4].
Русин Іван Іванович (1979) — український філософ і богослов, доктор філософії, ректор Української євангельської теологічної семінарії.
Уліганець Сергій Іванович (1978) — український географ, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дивіться[ред. | ред. код]

Поляна (курорт)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Поляна — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
Полянська сільська рада
Футбольний клуб «Поляна»
Відпочинок в Поляні
П'ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя — у джерелах Карпат»

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_2001-1] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-2] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[3] Українська Вільна Церква Християн Євангельскої Віри | Рада Церкви | Райчинець Василь Федорович

[4] Указ Президента України № 665/2008. Про відзначення державними нагородами України з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Otheruses|Поляна}}
 {{Село
  | назва           = Поляна
  | область         = [[Закарпатська область]]
- | район           = [[Свалявський район|Свалявський]]
+ | район           = [[Мукачівський район| Мукачівський]]
- | громада            = [[Полянська сільська громада]]
+ | громада         = [[Полянська сільська громада]]
  | код КОАТУУ      = 2124084401
 | зображення =Poliana zakarpat.jpg
@@ Рядок 15: / Рядок 14: @@
  | щільність       =
  | висота          =
- | водойма         = [[Пиня]]
+ | водойма         = [[Пиня]], струмки: [[Луг (струмок)|Луг]], [[Глибокий (струмок)|Глибокий]]
  | поштовий індекс = 89313
  | телефонний код  = 3133
- | координати      =  {{coord|48|37|31|N|22|58|11|E|scale:30000|display=inline,title}}
-   | lat_deg = 48 || lat_min = 37 || lat_sec = 31
-   | lon_deg = 22 || lon_min = 58 || lon_sec = 11
  | адреса          = 89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
  | прапор          =
@@ Рядок 30: / Рядок 26: @@
  | відстань ст     =
  }}
+{{Otheruses|тип=НП}}
-'''Поля́на''' ({{lang-hu|Polena}}) — село у [[Свалявський район|Свалявському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]].
+'''Поля́на''' ({{lang-hu|Polena}})&nbsp;— село в Україні, центр [[Полянська сільська громада|Полянської сільської громади]] [[Мукачівський район|Мукачівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]].
 == Географія ==
 [[Файл:Wp polyana zakarpatye.jpg|250px|міні|ліворуч|Церква]]
-Розташоване за 10 км від районного центру, в невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на [[Уклинський перевал]] та зустрічаються дві річки — [[Мала Пиня]] і [[Велика Пиня]], даючи початок [[Пиня|Пині]]. На південному сході села розташована гора [[Крехая]], зі сходу село захищено горою [[Кичера|Кичерою]], на захід підноситься гірський масив [[Синяк (гірський масив)|Синяк]] з вершиною [[Дунавка|Дунавкою]]. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом.
+Розташоване за 10&nbsp;км від районного центру, у невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на [[Уклинський перевал]] та зустрічаються дві річки&nbsp;— [[Мала Пиня]] і [[Велика Пиня]], даючи початок [[Пиня|Пині]]. На південному сході села розташована гора [[Крехая]], зі сходу село захищено горою [[Кичера|Кичерою]], на захід підноситься гірський масив [[Синяк (гірський масив)|Синяк]] з вершиною [[Дунавка|Дунавкою]]. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом. Селом течуть струмки [[Луг (струмок)|Луг]] та [[Глибокий (струмок)|Глибокий]].
 == Історія ==
-Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.
+Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.
 У 40-х роках ХІІІ століття, коли на [[Закарпатська область|Закарпаття]] вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У [[1548]] році Поляна була заселена вдруге.
-У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу [[1703]]—[[1711]] рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки [[Габсбурґи]] жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.
+У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу [[1703]]—[[1711]]&nbsp;рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки [[Габсбурґи]] жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.
 У [[1728]] році австрійський імператор [[Карл VI]] віддав значну частину [[Закарпатська область|Закарпаття]] великому австрійському магнатові [[Шенборн|Шенборну-Бухгейму]]. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської [[латифундія|домінії]].
+З 1848 року громада селища користувалась власною печаткою з зображенням косаря, який несе на плечі косу (опис і зразок такої печатки збереглися серед матеріалів закарпатського краєзнавця ХІХ ст. Т.Легоцького).
-З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в [[1463]] році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.
+З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в [[1463]] році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.
-З [[1842]] по [[1911]] рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.
+З [[1842]] по [[1911]] рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.
-==Санаторії==
+&nbsp;р. на березі річки Мала Пиня було збудовано «Полянську купіль» з 40 помешканнями і 20 ванними кабінами. Ці споруди були дерев'яними і в 1907&nbsp;р. знищені пожежею. В 1913&nbsp;р. почалася відбудова курорту і в 30-х роках це вже був один з найвідоміших європейських курортів, який пропонував цілорічне лікування.
+В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел, а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».
+Церква св. арх. Михайла. 1843.
+Про стару дерев'яну церкву ішлося ще в 1649&nbsp;р. У 1692&nbsp;р. за священика Луки Куцкіра полянська церква мала філії в Дицьковиці та Уклині. У 1699&nbsp;р. Дицьковиця (тепер частина Поляни) згадують як село, що майже знелюдніло, а церква була пошкоджена. Типову муровану церкву базилічного стилю збудовано на місці, де була дерев'яна. Іконостас з 32 іконами встановлено в 1920&nbsp;р. Два великі дзвони було відлито в 1926&nbsp;р.
+Біля церкви збереглося кілька чудових кам'яних хрестів з різних років XIX&nbsp;ст.
+У селі влаштовані гірськолижні 2 траси: Ведмежа і Катерина.
+'''Дисковиця'''
+Дисковиця &nbsp;- колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
+Обєднане з селом Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області №&nbsp;155 від 15.04.1967
+Перша згадка 1549: Byſtra (nova) (Conscr. Port.), 1611: Bisztra (LEHOCZKY 3: 229), 1611: Diskovica (DEZSŐ 249), 1645: Uy Bisztra (MAKKAI 342), 1682: Zsitkovica (LEHOCZKY 3: 229), 1693: Diskowitsa (HODINKA 373), 1773: Diskovicza, Diszkovicza (LexLoc. 52), 1808: Diskovicza, Disskowica (LIPSZKY: Rep. 134), 1851: Diczkovicza (FÉNYES 1: 260), 1877: Dickovica (Hnt.), 1913: Kisvadas (Hnt.), 1925: Diškovice, 1930: Dečkovice (ComBer. 53), 1944: Diszkovica, Дисковица.
+червня 1611&nbsp;р. Ференц Магочі дав грамоту Михайлу Лизанцю, щоб заснувати на цьому місці село під назвою Бистра. Назва села була змінена на Житковиця у другій половині XVII століття коли цю місцевість отрмиала сімя Zicsko. Назва Diszkovica ~ Дисковиця, вживається з кінця 1600-х років, також має особисте походження, Дицко ~ Диско, очевидно транслітерація від імені Димитрій.
+Свято-Юріївський храм''':''' 6 травня 2004 року Преосвященним владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового Свято-Юріївського храму, а 17 вересня 2006 року було освячено новий храм. Адміністратором парафії є став. прот. Георгій Хваста.
+'''Луги''' - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
+Обєднане з селом Поляна
+Згадки: 1888: Luhi, 1892: Luhi, 1898: Luhi, 1904: Luhi, 1907: Luhi, 1913: Luhi, 1967: Luhei, Luhi, 2001: Luhei.
+== Населення ==
+За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкало 3239 осіб.<ref name="населення 2001"/>
+=== Мова ===
+Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/>
+{| class="standard"
+|-
+! Мова || Відсоток
+|-
+| [[українська мова|українська]]
+| align="right"| 97,38&nbsp;%
+|-
+| [[російська мова в Україні|російська]]
+| align="right"| 1,75&nbsp;%
+|-
+| [[угорська мова|угорська]]
+| align="right"| 0,22&nbsp;%
+|-
+| [[німецька мова|німецька]]
+| align="right"| 0,07&nbsp;%
+|-
+| [[білоруська мова в Україні|білоруська]]
+| align="right"| 0,04&nbsp;%
+|-
+| [[молдовська мова в Україні|молдовська]]
+| align="right"| 0,04&nbsp;%
+|-
+| [[румунська мова|румунська]]
+| align="right"| 0,04&nbsp;%
+|-
+| інші
+| align="right"| 0,46&nbsp;%
+|}
+== Санаторії ==
 [[Файл:Solnechnoe zakarpatje.JPG|200px|міні|ліворуч|Санаторій «[[Сонячне Закарпаття]]»]]
-В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «[[Сонячне Закарпаття]]», «Закарпатський Оздоровчий Комплекс "Сонячний" та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».
+В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «[[Сонячне Закарпаття]]», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».
 == Відомі уродженці ==
+* '''[[Райчинець Василь Федорович]]''' ([[1952]]—[[2020]])&nbsp;— старший єпископ [[Союз вільних церков християн євангельської віри України|СВЦ ХЄВУ]]<ref>[https://www.ufccef.org.ua/uk/rada-cerkvi Українська Вільна Церква Християн Євангельскої Віри | Рада Церкви | Райчинець Василь Федорович]</ref>, голова [[Всеукраїнська Рада Церков|Всеукраїнської Ради Церков]] (01.01.2020&nbsp;— 04.07.2020&nbsp;р.), кавалер [[Орден князя Ярослава Мудрого|«Ордена князя Ярослава Мудрого»]] V ступеня<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/6652008-7791 Указ Президента України №&nbsp;665/2008. Про відзначення державними нагородами України з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі]</ref>.
-* '''[[Уліганець Сергій Іванович]]''' ([[1978]])&nbsp;— український [[географ]], кандидат [[географія|географічних наук]], [[доцент]] географічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
+* '''[[Русин Іван Іванович]]''' ([[1979]])&nbsp;— український [[філософ]] і [[богослов]], доктор [[філософія|філософії]], [[ректор]] [[Українська євангельська теологічна семінарія|Української євангельської теологічної семінарії]].
+* '''[[Уліганець Сергій Іванович]]''' ([[1978]])&nbsp;— український [[географ]], кандидат [[географія|географічних наук]], [[доцент|доцент, завідувач кафедри географії]] України [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
-==Дивіться==
+== Дивіться ==
 * [[Поляна (курорт)]]
+== Примітки ==
+{{reflist|refs=
+<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Закарпатська область}}</ref>
+<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Закарпатська область}}</ref>
+}}
 == Посилання ==
-* [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/svaljavskyj-rajon/poljana.html Поляна - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
+* [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/svaljavskyj-rajon/poljana.html Поляна&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
 * [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=126 Полянська сільська рада]
-* [https://web.archive.org/web/20160305130827/http://fcpolyana.com/ Футбольний клуб "Поляна"]
+* [https://web.archive.org/web/20160305130827/http://fcpolyana.com/ Футбольний клуб «Поляна»]
 * [http://otdux.net.ua/ua/catalog/karpaty-Polyana/accommodation/hotels/ Відпочинок в Поляні]
-* [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=1285 П’ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя – у джерелах Карпат»]
+* [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=1285 П'ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя&nbsp;— у джерелах Карпат»]
 {{ukraine-geo-stub}}
+{{Полянська сільська громада}}
-{{Свалявський район}}
 [[Категорія:Села Закарпатської області]]