Поляна (Мукачівський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
м (вікіфікація)
 
(Не показана 21 проміжна версія 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Поляна}}
{{Село
{{Село
| назва = Поляна
| назва = Поляна
| область = [[Закарпатська область]]
| область = [[Закарпатська область]]
| район = [[Свалявський район|Свалявський]]
| район = [[Мукачівський район| Мукачівський]]
| громада = [[Полянська сільська громада]]
| громада = [[Полянська сільська громада]]
| код КОАТУУ = 2124084401
| код КОАТУУ = 2124084401
| зображення =Poliana zakarpat.jpg
| зображення =Poliana zakarpat.jpg
Рядок 15: Рядок 14:
| щільність =
| щільність =
| висота =
| висота =
| водойма = [[Пиня]]
| водойма = [[Пиня]], струмки: [[Луг (струмок)|Луг]], [[Глибокий (струмок)|Глибокий]]
| поштовий індекс = 89313
| поштовий індекс = 89313
| телефонний код = 3133
| телефонний код = 3133
| координати = {{coord|48|37|31|N|22|58|11|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 48 || lat_min = 37 || lat_sec = 31
| lon_deg = 22 || lon_min = 58 || lon_sec = 11
| адреса = 89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
| адреса = 89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
| прапор =
| прапор =
Рядок 30: Рядок 26:
| відстань ст =
| відстань ст =
}}
}}
{{Otheruses|тип=НП}}


'''Поля́на''' ({{lang-hu|Polena}}) — село у [[Свалявський район|Свалявському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]].
'''Поля́на''' ({{lang-hu|Polena}}) — село в Україні, центр [[Полянська сільська громада|Полянської сільської громади]] [[Мукачівський район|Мукачівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]].


== Географія ==
== Географія ==
[[Файл:Wp polyana zakarpatye.jpg|250px|міні|ліворуч|Церква]]
[[Файл:Wp polyana zakarpatye.jpg|250px|міні|ліворуч|Церква]]
Розташоване за 10 км від районного центру, в невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на [[Уклинський перевал]] та зустрічаються дві річки — [[Мала Пиня]] і [[Велика Пиня]], даючи початок [[Пиня|Пині]]. На південному сході села розташована гора [[Крехая]], зі сходу село захищено горою [[Кичера|Кичерою]], на захід підноситься гірський масив [[Синяк (гірський масив)|Синяк]] з вершиною [[Дунавка|Дунавкою]]. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом.
Розташоване за 10 км від районного центру, у невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на [[Уклинський перевал]] та зустрічаються дві річки — [[Мала Пиня]] і [[Велика Пиня]], даючи початок [[Пиня|Пині]]. На південному сході села розташована гора [[Крехая]], зі сходу село захищено горою [[Кичера|Кичерою]], на захід підноситься гірський масив [[Синяк (гірський масив)|Синяк]] з вершиною [[Дунавка|Дунавкою]]. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом. Селом течуть струмки [[Луг (струмок)|Луг]] та [[Глибокий (струмок)|Глибокий]].


== Історія ==
== Історія ==


Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.
Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.


У 40-х роках ХІІІ століття, коли на [[Закарпатська область|Закарпаття]] вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У [[1548]] році Поляна була заселена вдруге.
У 40-х роках ХІІІ століття, коли на [[Закарпатська область|Закарпаття]] вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У [[1548]] році Поляна була заселена вдруге.


У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу [[1703]]—[[1711]] рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки [[Габсбурґи]] жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.
У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу [[1703]]—[[1711]] рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки [[Габсбурґи]] жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.


У [[1728]] році австрійський імператор [[Карл VI]] віддав значну частину [[Закарпатська область|Закарпаття]] великому австрійському магнатові [[Шенборн|Шенборну-Бухгейму]]. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської [[латифундія|домінії]].
У [[1728]] році австрійський імператор [[Карл VI]] віддав значну частину [[Закарпатська область|Закарпаття]] великому австрійському магнатові [[Шенборн|Шенборну-Бухгейму]]. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської [[латифундія|домінії]].


З 1848 року громада селища користувалась власною печаткою з зображенням косаря, який несе на плечі косу (опис і зразок такої печатки збереглися серед матеріалів закарпатського краєзнавця ХІХ ст. Т.Легоцького).
З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в [[1463]] році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.


З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в [[1463]] році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.
З [[1842]] по [[1911]] рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.


З [[1842]] по [[1911]] рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.
==Санаторії==

1868 р. на березі річки Мала Пиня було збудовано «Полянську купіль» з 40 помешканнями і 20 ванними кабінами. Ці споруди були дерев'яними і в 1907 р. знищені пожежею. В 1913 р. почалася відбудова курорту і в 30-х роках це вже був один з найвідоміших європейських курортів, який пропонував цілорічне лікування.

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел, а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Церква св. арх. Михайла. 1843.

Про стару дерев'яну церкву ішлося ще в 1649 р. У 1692 р. за священика Луки Куцкіра полянська церква мала філії в Дицьковиці та Уклині. У 1699 р. Дицьковиця (тепер частина Поляни) згадують як село, що майже знелюдніло, а церква була пошкоджена. Типову муровану церкву базилічного стилю збудовано на місці, де була дерев'яна. Іконостас з 32 іконами встановлено в 1920 р. Два великі дзвони було відлито в 1926 р.

Біля церкви збереглося кілька чудових кам'яних хрестів з різних років XIX ст.

У селі влаштовані гірськолижні 2 траси: Ведмежа і Катерина.



'''Дисковиця'''

Дисковиця  - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967

Перша згадка 1549: Byſtra (nova) (Conscr. Port.), 1611: Bisztra (LEHOCZKY 3: 229), 1611: Diskovica (DEZSŐ 249), 1645: Uy Bisztra (MAKKAI 342), 1682: Zsitkovica (LEHOCZKY 3: 229), 1693: Diskowitsa (HODINKA 373), 1773: Diskovicza, Diszkovicza (LexLoc. 52), 1808: Diskovicza, Disskowica (LIPSZKY: Rep. 134), 1851: Diczkovicza (FÉNYES 1: 260), 1877: Dickovica (Hnt.), 1913: Kisvadas (Hnt.), 1925: Diškovice, 1930: Dečkovice (ComBer. 53), 1944: Diszkovica, Дисковица.

8 червня 1611 р. Ференц Магочі дав грамоту Михайлу Лизанцю, щоб заснувати на цьому місці село під назвою Бистра. Назва села була змінена на Житковиця у другій половині XVII століття коли цю місцевість отрмиала сімя Zicsko. Назва Diszkovica ~ Дисковиця, вживається з кінця 1600-х років, також має особисте походження, Дицко ~ Диско, очевидно транслітерація від імені Димитрій.

Свято-Юріївський храм''':''' 6 травня 2004 року Преосвященним владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового Свято-Юріївського храму, а 17 вересня 2006 року було освячено новий храм. Адміністратором парафії є став. прот. Георгій Хваста.


'''Луги''' - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Поляна

Згадки: 1888: Luhi, 1892: Luhi, 1898: Luhi, 1904: Luhi, 1907: Luhi, 1913: Luhi, 1967: Luhei, Luhi, 2001: Luhei.

== Населення ==

За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкало 3239 осіб.<ref name="населення 2001"/>

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/>
{| class="standard"
|-
! Мова || Відсоток
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 97,38&nbsp;%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 1,75&nbsp;%
|-
| [[угорська мова|угорська]]
| align="right"| 0,22&nbsp;%
|-
| [[німецька мова|німецька]]
| align="right"| 0,07&nbsp;%
|-
| [[білоруська мова в Україні|білоруська]]
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[молдовська мова в Україні|молдовська]]
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[румунська мова|румунська]]
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 0,46&nbsp;%
|}

== Санаторії ==
[[Файл:Solnechnoe zakarpatje.JPG|200px|міні|ліворуч|Санаторій «[[Сонячне Закарпаття]]»]]
[[Файл:Solnechnoe zakarpatje.JPG|200px|міні|ліворуч|Санаторій «[[Сонячне Закарпаття]]»]]
В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «[[Сонячне Закарпаття]]», «Закарпатський Оздоровчий Комплекс "Сонячний" та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».
В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «[[Сонячне Закарпаття]]», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».


== Відомі уродженці ==
== Відомі уродженці ==
* '''[[Райчинець Василь Федорович]]''' ([[1952]]—[[2020]])&nbsp;— старший єпископ [[Союз вільних церков християн євангельської віри України|СВЦ ХЄВУ]]<ref>[https://www.ufccef.org.ua/uk/rada-cerkvi Українська Вільна Церква Християн Євангельскої Віри | Рада Церкви | Райчинець Василь Федорович]</ref>, голова [[Всеукраїнська Рада Церков|Всеукраїнської Ради Церков]] (01.01.2020&nbsp;— 04.07.2020&nbsp;р.), кавалер [[Орден князя Ярослава Мудрого|«Ордена князя Ярослава Мудрого»]] V ступеня<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/6652008-7791 Указ Президента України №&nbsp;665/2008. Про відзначення державними нагородами України з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі]</ref>.
* '''[[Уліганець Сергій Іванович]]''' ([[1978]])&nbsp;— український [[географ]], кандидат [[географія|географічних наук]], [[доцент]] географічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
* '''[[Русин Іван Іванович]]''' ([[1979]])&nbsp;— український [[філософ]] і [[богослов]], доктор [[філософія|філософії]], [[ректор]] [[Українська євангельська теологічна семінарія|Української євангельської теологічної семінарії]].
* '''[[Уліганець Сергій Іванович]]''' ([[1978]])&nbsp;— український [[географ]], кандидат [[географія|географічних наук]], [[доцент|доцент, завідувач кафедри географії]] України [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].


==Дивіться==
== Дивіться ==
* [[Поляна (курорт)]]
* [[Поляна (курорт)]]

== Примітки ==
{{reflist|refs=

<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Закарпатська область}}</ref>

<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Закарпатська область}}</ref>

}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/svaljavskyj-rajon/poljana.html Поляна - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
* [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/svaljavskyj-rajon/poljana.html Поляна&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
* [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=126 Полянська сільська рада]
* [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=126 Полянська сільська рада]
* [https://web.archive.org/web/20160305130827/http://fcpolyana.com/ Футбольний клуб "Поляна"]
* [https://web.archive.org/web/20160305130827/http://fcpolyana.com/ Футбольний клуб «Поляна»]
* [http://otdux.net.ua/ua/catalog/karpaty-Polyana/accommodation/hotels/ Відпочинок в Поляні]
* [http://otdux.net.ua/ua/catalog/karpaty-Polyana/accommodation/hotels/ Відпочинок в Поляні]
* [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=1285 П’ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя у джерелах Карпат»]
* [http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=1285 П'ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя&nbsp;— у джерелах Карпат»]


{{ukraine-geo-stub}}
{{ukraine-geo-stub}}
{{Полянська сільська громада}}
{{Свалявський район}}


[[Категорія:Села Закарпатської області]]
[[Категорія:Села Закарпатської області]]

Поточна версія на 04:35, 3 вересня 2021

село Поляна
Polyana sval gerb.png
Герб
У центрі села
У центрі села
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський
Громада Полянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21040210010063908
Основні дані
Населення 2747
Поштовий індекс 89313
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°37′31″ пн. ш. 22°58′11″ сх. д.H G O
Водойми Пиня, струмки: Луг, Глибокий
Місцева влада
Адреса ради 89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
Карта
Поляна. Карта розташування: Україна
Поляна
Поляна
Поляна. Карта розташування: Закарпатська область
Поляна
Поляна
Мапа
Map

CMNS: Поляна у Вікісховищі

Поля́на (угор. Polena) — село в Україні, центр Полянської сільської громади Мукачівського району Закарпатської області.

Географія[ред. | ред. код]

Церква

Розташоване за 10 км від районного центру, у невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на Уклинський перевал та зустрічаються дві річки — Мала Пиня і Велика Пиня, даючи початок Пині. На південному сході села розташована гора Крехая, зі сходу село захищено горою Кичерою, на захід підноситься гірський масив Синяк з вершиною Дунавкою. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом. Селом течуть струмки Луг та Глибокий.

Історія[ред. | ред. код]

Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.

У 40-х роках ХІІІ століття, коли на Закарпаття вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У 1548 році Поляна була заселена вдруге.

У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу 17031711 рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки Габсбурґи жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.

У 1728 році австрійський імператор Карл VI віддав значну частину Закарпаття великому австрійському магнатові Шенборну-Бухгейму. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської домінії.

З 1848 року громада селища користувалась власною печаткою з зображенням косаря, який несе на плечі косу (опис і зразок такої печатки збереглися серед матеріалів закарпатського краєзнавця ХІХ ст. Т.Легоцького).

З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в 1463 році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.

З 1842 по 1911 рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у Центральній Європі. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.

1868 р. на березі річки Мала Пиня було збудовано «Полянську купіль» з 40 помешканнями і 20 ванними кабінами. Ці споруди були дерев'яними і в 1907 р. знищені пожежею. В 1913 р. почалася відбудова курорту і в 30-х роках це вже був один з найвідоміших європейських курортів, який пропонував цілорічне лікування.

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел, а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Церква св. арх. Михайла. 1843.

Про стару дерев'яну церкву ішлося ще в 1649 р. У 1692 р. за священика Луки Куцкіра полянська церква мала філії в Дицьковиці та Уклині. У 1699 р. Дицьковиця (тепер частина Поляни) згадують як село, що майже знелюдніло, а церква була пошкоджена. Типову муровану церкву базилічного стилю збудовано на місці, де була дерев'яна. Іконостас з 32 іконами встановлено в 1920 р. Два великі дзвони було відлито в 1926 р.

Біля церкви збереглося кілька чудових кам'яних хрестів з різних років XIX ст.

У селі влаштовані гірськолижні 2 траси: Ведмежа і Катерина.


Дисковиця

Дисковиця  - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Поляна рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967

Перша згадка 1549: Byſtra (nova) (Conscr. Port.), 1611: Bisztra (LEHOCZKY 3: 229), 1611: Diskovica (DEZSŐ 249), 1645: Uy Bisztra (MAKKAI 342), 1682: Zsitkovica (LEHOCZKY 3: 229), 1693: Diskowitsa (HODINKA 373), 1773: Diskovicza, Diszkovicza (LexLoc. 52), 1808: Diskovicza, Disskowica (LIPSZKY: Rep. 134), 1851: Diczkovicza (FÉNYES 1: 260), 1877: Dickovica (Hnt.), 1913: Kisvadas (Hnt.), 1925: Diškovice, 1930: Dečkovice (ComBer. 53), 1944: Diszkovica, Дисковица.

8 червня 1611 р. Ференц Магочі дав грамоту Михайлу Лизанцю, щоб заснувати на цьому місці село під назвою Бистра. Назва села була змінена на Житковиця у другій половині XVII століття коли цю місцевість отрмиала сімя Zicsko. Назва Diszkovica ~ Дисковиця, вживається з кінця 1600-х років, також має особисте походження, Дицко ~ Диско, очевидно транслітерація від імені Димитрій.

Свято-Юріївський храм: 6 травня 2004 року Преосвященним владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового Свято-Юріївського храму, а 17 вересня 2006 року було освячено новий храм. Адміністратором парафії є став. прот. Георгій Хваста.


Луги - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Поляна

Згадки: 1888: Luhi, 1892: Luhi, 1898: Luhi, 1904: Luhi, 1907: Luhi, 1913: Luhi, 1967: Luhei, Luhi, 2001: Luhei.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3239 осіб.[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,38 %
російська 1,75 %
угорська 0,22 %
німецька 0,07 %
білоруська 0,04 %
молдовська 0,04 %
румунська 0,04 %
інші 0,46 %

Санаторії[ред. | ред. код]

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», "Закарпатський Оздоровчий Комплекс «Сонячний» та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Дивіться[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]