Поляна (Мукачівський район)

село Поляна
Герб
У центрі села
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Свалявський
Громада	Полянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21040210010063908
Основні дані
Населення	2747
Поштовий індекс	89313
Телефонний код	+380 3133
Географічні дані
Географічні координати	48°37′31″ пн. ш. 22°58′11″ сх. д.
Водойми	Пиня
Місцева влада
Адреса ради	89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
Карта
Поляна
Поляна
Мапа
Поляна у Вікісховищі

Поля́на (угор. Polena) — село у Свалявському районі Закарпатської області.

Географія

Церква

Розташоване за 10 км від районного центру, в невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на Уклинський перевал та зустрічаються дві річки — Мала Пиня і Велика Пиня, даючи початок Пині. На південному сході села розташована гора Крехая, зі сходу село захищено горою Кичерою, на захід підноситься гірський масив Синяк з вершиною Дунавкою. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом.

Історія

Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.

У 40-х роках ХІІІ століття, коли на Закарпаття вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У 1548 році Поляна була заселена вдруге.

У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки Габсбурґи жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.

У 1728 році австрійський імператор Карл VI віддав значну частину Закарпаття великому австрійському магнатові Шенборну-Бухгейму. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської домінії.

З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в 1463 році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.

З 1842 по 1911 рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у Центральній Європі. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.

Санаторії

Санаторій «Сонячне Закарпаття»

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Закарпатський Оздоровчий Комплекс "Сонячний" та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Відомі уродженці

• Уліганець Сергій Іванович (1978) — український географ, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дивіться

• Поляна (курорт)

Посилання

• Поляна - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• Полянська сільська рада
• Футбольний клуб "Поляна"
• Відпочинок в Поляні
• П’ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя – у джерелах Карпат»