Відмінності між версіями «Поліненасичені жирні кислоти»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (додана Категорія:Броматологія з допомогою HotCat)
(змінено назву на українське слово)
Рядок 5: Рядок 5:
 
Лінолеву кислоту та її похідні (у-лінолеву і арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до [[Омега-6 ненасичені жирні кислоти|омега-6 ненасичених жирних кислот]].<ref name="Сирохман">Сирохман І.&nbsp;В.&nbsp;Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.&nbsp;В.&nbsp;Сирохман, В.&nbsp;М.&nbsp;Завгородня.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2009.&nbsp;— 544 с.&nbsp;— ІБВК 978-966-364-803-3</ref> Ліноленову, ейкозапентаєнову, докозапентаєнову і докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|омега-3 ненасичених жирних кислот]].<ref name="Сирохман"></ref>
 
Лінолеву кислоту та її похідні (у-лінолеву і арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до [[Омега-6 ненасичені жирні кислоти|омега-6 ненасичених жирних кислот]].<ref name="Сирохман">Сирохман І.&nbsp;В.&nbsp;Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.&nbsp;В.&nbsp;Сирохман, В.&nbsp;М.&nbsp;Завгородня.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2009.&nbsp;— 544 с.&nbsp;— ІБВК 978-966-364-803-3</ref> Ліноленову, ейкозапентаєнову, докозапентаєнову і докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|омега-3 ненасичених жирних кислот]].<ref name="Сирохман"></ref>
   
Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та рапсова олії містять багато [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот]].<ref name="Івашків">Івашків Л. Я. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/5/2_Ivashkiv.pdf Основні принципи оздоровчого харчування] [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/ Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал].&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/zmist.html 2009, №&nbsp;4]</ref>
+
Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та ріпакова олії містять багато [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот]].<ref name="Івашків">Івашків Л. Я. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/5/2_Ivashkiv.pdf Основні принципи оздоровчого харчування] [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/ Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал].&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/zmist.html 2009, №&nbsp;4]</ref>
   
 
== Значення ==
 
== Значення ==

Версія за 09:03, 27 квітня 2016

Поліненаси́чені жи́рні кисло́ти (вітамін F) — це жирні кислоти, які мають більше, ніж один подвійний зв'язок між атомами вуглецю. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами фосфоліпідів усіх клітинних мембран, від яких залежить передача імпульсів і робота рецепторів, та попередниками для синтезу ліпідних медіаторів (ейкозаноїдів), які є важливими в регулюванні низки фізіологічних процесів.[1]

За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: лінолева, ліноленова, арахідонова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова кислоти.[2]

Лінолеву кислоту та її похідні (у-лінолеву і арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до омега-6 ненасичених жирних кислот.[3] Ліноленову, ейкозапентаєнову, докозапентаєнову і докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до омега-3 ненасичених жирних кислот.[3]

Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та ріпакова олії містять багато незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот.[4]

Значення

Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не синтезуються в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.[3] Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню холестерину у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.

Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних гормонів простагландинів, які знижують виділення шлункового соку й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні ендокринні залози.[3]

Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2—6 г.[3]

Див. також

Див.: Список поліненасичених жирних кислот

Примітки

  1. Шеманська Є. І. Склад і біологічна цінність олій холодного пресування / Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал. — 2012, № 1
  2. Перекисное сопротивление и стресс // В. А. Барбай, И. И. Брехман, В. Г. Голотин, Ю. В. Кудряшев. — СПб.: Наука, 1992. — 148с.
  3. а б в г д Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
  4. Івашків Л. Я. Основні принципи оздоровчого харчування Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал. — 2009, № 4

Див. також