Відмінності між версіями «Поліненасичені жирні кислоти»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(змінено назву на українське слово)
м (шаблон)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Жири}}
'''Поліненаси́чені жи́рні кисло́ти''' (вітамін F)&nbsp;— це [[жирні кислоти]], які мають більше, ніж один [[подвійний зв'язок]] між атомами [[Вуглець|вуглецю]]. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами [[Фосфоліпіди|фосфоліпідів]] усіх [[клітинна мембрана|клітинних мембран]], від яких залежить передача [[імпульс]]ів і робота [[Рецептор (орган)|рецепторів]], та попередниками для [[Хімічний синтез|синтезу]] [[ліпід]]них [[медіатор]]ів ([[ейкозаноїд]]ів), які є важливими в регулюванні низки [[фізіологічні процеси|фізіологічних процесів]].<ref>Шеманська Є. І. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/tehn/2012_1/Sheman.pdf Склад і [[біологічна цінність]] олій холодного пресування] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/ Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал].&nbsp;— 2012, №&nbsp;1</ref>
+
'''Поліненаси́чені жи́рні кисло́ти''' (вітамін F)&nbsp;— це [[жирні кислоти]], які мають більше, ніж один [[подвійний зв'язок]] між атомами [[Вуглець|вуглецю]]. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами [[Фосфоліпіди|фосфоліпідів]] усіх [[клітинна мембрана|клітинних мембран]], від яких залежить передача [[Потенціал дії|імпульсів]] і робота [[Рецептор (орган)|рецепторів]], та попередниками для [[Хімічний синтез|синтезу]] [[Ліпіди|ліпідних]] [[Нейромедіатори|медіаторів]] ([[ейкозаноїд]]ів), які є важливими в регулюванні низки [[фізіологічні процеси|фізіологічних процесів]].<ref>Шеманська Є. І. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/tehn/2012_1/Sheman.pdf Склад і [[біологічна цінність]] олій холодного пресування] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/ Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал].&nbsp;— 2012, №&nbsp;1</ref>
   
 
За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: [[лінолева кислота|лінолева]], [[ліноленова кислота|ліноленова]], [[арахідонова кислота|арахідонова]], [[ейкозапентаєнова кислота|ейкозапентаєнова]], [[Докозагексаєнова кислота|докозагексаєнова]] кислоти.<ref>Перекисное сопротивление и стресс // В.&nbsp;А.&nbsp;Барбай, И.&nbsp;И.&nbsp;Брехман, В.&nbsp;Г.&nbsp;Голотин, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Кудряшев.&nbsp;— СПб.: Наука, 1992.&nbsp;— 148с.</ref>
 
За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: [[лінолева кислота|лінолева]], [[ліноленова кислота|ліноленова]], [[арахідонова кислота|арахідонова]], [[ейкозапентаєнова кислота|ейкозапентаєнова]], [[Докозагексаєнова кислота|докозагексаєнова]] кислоти.<ref>Перекисное сопротивление и стресс // В.&nbsp;А.&nbsp;Барбай, И.&nbsp;И.&nbsp;Брехман, В.&nbsp;Г.&nbsp;Голотин, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Кудряшев.&nbsp;— СПб.: Наука, 1992.&nbsp;— 148с.</ref>
Рядок 8: Рядок 9:
   
 
== Значення ==
 
== Значення ==
Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не [[Хімічний синтез|синтезуються]] в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.<ref name="Сирохман"></ref> Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню [[холестерин]]у у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.
+
Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не [[Хімічний синтез|синтезуються]] в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.<ref name="Сирохман"></ref> Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню [[холестерол]]у у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.
   
Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних [[гормон]]ів [[Простагландини|простагландинів]], які знижують виділення [[Шлунковий сік|шлункового соку]] й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні [[ендокринні залози]].<ref name="Сирохман"></ref>
+
Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних [[Гормони|гормонів]] [[Простагландини|простагландинів]], які знижують виділення [[Шлунковий сік|шлункового соку]] й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні [[ендокринні залози]].<ref name="Сирохман"></ref>
   
 
Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2—6 г.<ref name="Сирохман"></ref>
 
Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2—6 г.<ref name="Сирохман"></ref>

Версія за 18:44, 4 лютого 2018

Поліненаси́чені жи́рні кисло́ти (вітамін F) — це жирні кислоти, які мають більше, ніж один подвійний зв'язок між атомами вуглецю. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами фосфоліпідів усіх клітинних мембран, від яких залежить передача імпульсів і робота рецепторів, та попередниками для синтезу ліпідних медіаторів (ейкозаноїдів), які є важливими в регулюванні низки фізіологічних процесів.[1]

За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: лінолева, ліноленова, арахідонова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова кислоти.[2]

Лінолеву кислоту та її похідні (у-лінолеву і арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до омега-6 ненасичених жирних кислот.[3] Ліноленову, ейкозапентаєнову, докозапентаєнову і докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до омега-3 ненасичених жирних кислот.[3]

Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та ріпакова олії містять багато незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот.[4]

Значення

Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не синтезуються в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.[3] Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню холестеролу у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.

Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних гормонів простагландинів, які знижують виділення шлункового соку й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні ендокринні залози.[3]

Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2—6 г.[3]

Див. також

Див.: Список поліненасичених жирних кислот

Примітки

  1. Шеманська Є. І. Склад і біологічна цінність олій холодного пресування / Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал. — 2012, № 1
  2. Перекисное сопротивление и стресс // В. А. Барбай, И. И. Брехман, В. Г. Голотин, Ю. В. Кудряшев. — СПб.: Наука, 1992. — 148с.
  3. а б в г д Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
  4. Івашків Л. Я. Основні принципи оздоровчого харчування Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал. — 2009, № 4

Див. також