Відмінності між версіями «Поліненасичені жирні кислоти»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Не показані 15 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Жири}}
'''Поліненасичені жирні кислоти''' — це [[жирні кислоти]], які мають більше, ніж один [[подвійний зв'язок]] між атомами [[Вуглець|вуглецю]]. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами [[Фосфоліпіди|фосфоліпідів]] усіх клітинних мембран, від яких залежить передача імпульсів і робота [[рецептор]]ів, та попередниками для [[синтез]]у ліпідних медіаторів (ейкозаноїдів), які є важливими в регулюванні низки фізіологічних процесів.<ref>Шеманська Є.І. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/tehn/2012_1/Sheman.pdf Склад і біологічна цінність олій холодного пресування] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/ Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал]. - 2012, №1</ref>
+
'''Поліненаси́чені жи́рні кисло́ти''' (вітамін F)&nbsp;— це [[жирні кислоти]], які мають більше, ніж один [[подвійний зв'язок]] між атомами [[Вуглець|вуглецю]]. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами [[Фосфоліпіди|фосфоліпідів]] усіх [[клітинна мембрана|клітинних мембран]], від яких залежить передача [[Потенціал дії|імпульсів]] і робота [[Рецептор (орган)|рецепторів]], та попередниками для [[Хімічний синтез|синтезу]] [[Ліпіди|ліпідних]] [[Нейромедіатори|медіаторів]] ([[ейкозаноїд]]ів), які є важливими в регулюванні низки [[фізіологічні процеси|фізіологічних процесів]].<ref>Шеманська Є. І. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/tehn/2012_1/Sheman.pdf Склад і [[біологічна цінність]] олій холодного пресування] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/ Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал].&nbsp;— 2012, №&nbsp;1</ref>
   
За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: [[лінолева кислота|лінолева]], [[ліноленова кислота|ліноленова]], [[арахідонова кислота|арахідонова]], [[ейкозапентаєнова кислота|ейкозапентаєнова]], [[Докозагексаєнова кислота|докозагексаєнова]] кислоти.<ref>Перекисное сопротивление и стресс // В.А. Барбай, И.И. Брехман, В.Г. Голотин, Ю.В. Кудряшев. — СПб.: Наука, 1992. — 148с.</ref>
+
За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: [[лінолева кислота|лінолева]], [[ліноленова кислота|ліноленова]], [[арахідонова кислота|арахідонова]], [[ейкозапентаєнова кислота|ейкозапентаєнова]], [[Докозагексаєнова кислота|докозагексаєнова]] кислоти.<ref>Перекисное сопротивление и стресс // В.&nbsp;А.&nbsp;Барбай, И.&nbsp;И.&nbsp;Брехман, В.&nbsp;Г.&nbsp;Голотин, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Кудряшев.&nbsp;— СПб.: Наука, 1992.&nbsp;— 148с.</ref>
   
  +
Лінолеву кислоту та її похідні (у-лінолеву і арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до [[Омега-6 ненасичені жирні кислоти|омега-6 ненасичених жирних кислот]].<ref name="Сирохман">Сирохман І.&nbsp;В.&nbsp;Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.&nbsp;В.&nbsp;Сирохман, В.&nbsp;М.&nbsp;Завгородня.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2009.&nbsp;— 544 с.&nbsp;— ІБВК 978-966-364-803-3</ref> Ліноленову, ейкозапентаєнову, докозапентаєнову і докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|омега-3 ненасичених жирних кислот]].<ref name="Сирохман"></ref>
Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та рапсова олії містять багато [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот]].<ref name="Івашків">Івашків Л.Я. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/5/2_Ivashkiv.pdf Основні принципи оздоровчого харчування] [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/ Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал]. — [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/zmist.html 2009, № 4]</ref>
 
   
 
Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та ріпакова олії містять багато [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот]].<ref name="Івашків">Івашків Л. Я. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/5/2_Ivashkiv.pdf Основні принципи оздоровчого харчування] [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/ Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал].&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vliet/2009_4/zmist.html 2009, №&nbsp;4]</ref>
  +
  +
== Значення ==
  +
Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не [[Хімічний синтез|синтезуються]] в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.<ref name="Сирохман"></ref> Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню [[холестерол]]у у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.
  +
  +
Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних [[Гормони|гормонів]] [[Простагландини|простагландинів]], які знижують виділення [[Шлунковий сік|шлункового соку]] й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні [[ендокринні залози]].<ref name="Сирохман"></ref>
  +
  +
Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2—6 г.<ref name="Сирохман"></ref>
  +
  +
В природі існує ряд необхідних для людини сполук , які наш організм не в змозі синтезувати , але без яких ми не можемо обійтися. До них відносяться і поліненасичені жирні кислоти.
  +
  +
Ненасичені жирні кислоти містять вуглеводну ланцюжок , в якій є подвійний зв’язок між атомами вуглецю. У поліненасичених жирних кислот є кілька таких зв’язків .
  +
  +
===== '''Види поліненасичених жирних кислот''' =====
  +
Поліненасичені жирні кислоти поділяють на дві групи:
  +
* Омега -3 поліненасичені жирні кислоти
  +
* Омега -6 поліненасичені жирні кислоти
  +
Відрізняються вони за розташуванням першого подвійного зв’язку між атомами вуглецю в молекулі. У омега -3 подвійний зв’язок знаходиться між 3 і 4 атомами вуглецю , якщо дивитися з боку знаходження метилового кінця . А у омега -6 подвійний зв’язок присутній між 6 і 7 атомами вуглецю.
  +
  +
Серед найбільш відомих поліненасичених кислот Омега- 3:
  +
* ліноленова кислота
  +
* докозагексагенова кислота
  +
* ейкозапентаєнова кислота
  +
До головних омега -6 кислот відносяться :
  +
* лінолева кислота
  +
* арахідонова кислота
  +
Комплекс поліненасичених жирних кислот омега -3 і омега -6 іноді називають також вітаміном F.
  +
  +
===== '''Навіщо організму поліненасичені жирні кислоти ?''' =====
  +
Поліненасичені жирні кислоти необхідні нашому організму і виконують важливу роль. Зокрема вони :
  +
* Впливають на обмін речовин , беруть участь в обмінних процесах жирів.
  +
* Знижують рівень холестерину і перешкоджають розвитку атеросклерозу.
  +
* Знижують артеріальний тиск , покращують кровообіг і перешкоджають появі аритмій.
  +
* Зменшують запальні процеси , перешкоджають розвитку артриту і радикуліту .
  +
* Покращують живлення тканин і клітин.
  +
* Підтримують імунну систему.
  +
* Позитивно впливають на ріст і нормальний розвиток людини в дитячому віці.
  +
* Беруть участь у синтезі потрібних організму речовин – простагландинів.
  +
* Благотворно впливають на роботу нервової системи.
  +
Всі ці якості роблять поліненасичені жирні кислоти « стратегічно » важливими речовинами , доставку яких в організм ми зобов’язані забезпечити .<center></center>
  +
  +
===== '''Джерела поліненасичених жирних кислот''' =====
  +
Поліненасичені жирні кислоти без проблем можна отримувати з продуктів харчування. Омега-3 поліненасичені кислоти в невеликих кількостях міститися в багатьох продуктах, але найбільше цих речовин в:
  +
* морській рибі, а саме в риб'ячому жирі
  +
* лляному насінні і лляній олії
  +
* гірчичній та соєвій олії
  +
* пророщеній пшениці
  +
Щоб отримати омега-6 поліненасичені жирні кислоти, потрібно їсти:
  +
* рослинні олії - соняшникову, ріпакову, кукурудзяну
  +
* горіхи, насіння
  +
* злаки
  +
* м'ясо птиці, яйця
  +
Важливо знати, що поліненасичені жирні кислоти руйнуються при термообробці або рафінації продукту.
  +
  +
«З віком потрібно зменшувати кількість жирів в їжі. Перевагу слід віддавати рослинним оліям. Дуже хороший продукт – соняшникова олія, в ній містяться омега-6 ненасичені жирні кислоти. Корисна також [[лляня олія]], в якій є омега-3 ненасичені жирні кислоти. Ці речовини дуже важливі для нормального функціонування нашого організму. Дуже корисно їсти жирну морську рибу. Кілька невеликих шматочків лосося або, скумбрії кожен день цілком достатньо, щоб забезпечити необхідну кількість ненасичених жирних кислот», – каже доцент кафедри гастроентерології та терапії Дніпропетровської Державної медичної академії Віктор Іванович Залевський.
  +
  +
Але важливо не просто вживати ці речовини в їжу. Щоб поліненасичені жирні кислоти приносила користь , треба , щоб вони надходили в певних пропорціях. Правильним співвідношенням поліненасичених жирних кислот в їжі називають 9/1 або 4/ 1 омега -6 кислот до омега -3 поліненасичених кислот .
  +
  +
При необхідності ненасичені жирні кислоти можна приймати в таблетках. Але колись треба обов'язково проконсультуватися з лікарем, інакше ви ризикуєте собі нашкодити.
  +
  +
===== '''Коли поліненасичені жирні кислоти можуть нашкодити ?''' =====
  +
Вчені довели , що занадто великі дози поліненасичених жирних кислот можуть принести шкоду організму . Так , наприклад , надлишок омега -3 поліненасичених кислот збільшує ризик розвитку раку простати.
  +
  +
Небезпечно також , коли співвідношення омега-6 до омега-3 кислот перевищує 15 /1. А в звичайному нашому середньостатистичному меню , що містить рафіновані продукти і надмірно калорійну їжу , якраз і спостерігаються такі « небезпечні» пропорції.
  +
  +
Занадто велика кількість омега-6 кислот по відношенню до омега-3 кислот сприяє розвитку цілого ряду захворювань. Можливі порушення в обміні речовин, розвиток атеросклерозу, артриту й інші порушення.
  +
  +
До того ж поліненасичені жирні кислоти швидко псуються, тому важливо, щоб продукти з їх вмістом зберігалися правильно і з дотриманням терміну їх зберігання.
  +
  +
Харчуйтеся правильно і забезпечуйте організм потрібними речовинами !<center></center>
  +
*
  +
*
  +
  +
== Див. також ==
 
* [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти]]
 
* [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти]]
 
* [[Омега-6 ненасичені жирні кислоти]]
 
* [[Омега-6 ненасичені жирні кислоти]]
Рядок 13: Рядок 88:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
 
{{stub}}
 
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 20: Рядок 93:
 
* [[Насичені жирні кислоти]]
 
* [[Насичені жирні кислоти]]
   
 
{{food-stub}}
[[Категорія:Вітаміни]]
 
[[Категорія:Жирні кислоти]]
 
   
 
[[Категорія:Жирні кислоти]]
[[ca:Àcid gras poliinsaturat]]
 
 
[[Категорія:Броматологія]]
[[da:Flerumættet fedtsyre]]
 
[[dv:ފެޓް (ޕޮލީއަންސެޗުރޭޓެޑް ފެޓް)]]
 
[[es:Ácido graso poliinsaturado]]
 
[[en:Polyunsaturated fat]]
 
[[it:Acidi grassi polinsaturi]]
 
[[no:Flerumettet fettsyre]]
 
[[pt:Gordura poliinsaturada]]
 
[[simple:Polyunsaturated fat]]
 
[[sr:Polinezasićena mast]]
 
[[fi:Monityydyttymätön rasvahappo]]
 
[[sv:Fleromättat fett]]
 
[[ta:பல்நிறைவுறா கொழுப்பு]]
 
[[zh:多元不飽和脂肪]]
 

Версія за 12:49, 8 квітня 2018

Поліненаси́чені жи́рні кисло́ти (вітамін F) — це жирні кислоти, які мають більше, ніж один подвійний зв'язок між атомами вуглецю. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами фосфоліпідів усіх клітинних мембран, від яких залежить передача імпульсів і робота рецепторів, та попередниками для синтезу ліпідних медіаторів (ейкозаноїдів), які є важливими в регулюванні низки фізіологічних процесів.[1]

За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: лінолева, ліноленова, арахідонова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова кислоти.[2]

Лінолеву кислоту та її похідні (у-лінолеву і арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до омега-6 ненасичених жирних кислот.[3] Ліноленову, ейкозапентаєнову, докозапентаєнову і докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до омега-3 ненасичених жирних кислот.[3]

Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та ріпакова олії містять багато незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот.[4]

Значення

Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не синтезуються в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.[3] Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню холестеролу у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.

Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних гормонів простагландинів, які знижують виділення шлункового соку й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні ендокринні залози.[3]

Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2—6 г.[3]

В природі існує ряд необхідних для людини сполук , які наш організм не в змозі синтезувати , але без яких ми не можемо обійтися. До них відносяться і поліненасичені жирні кислоти.

Ненасичені жирні кислоти містять вуглеводну ланцюжок , в якій є подвійний зв’язок між атомами вуглецю. У поліненасичених жирних кислот є кілька таких зв’язків .

Види поліненасичених жирних кислот

Поліненасичені жирні кислоти поділяють на дві групи:

  • Омега -3 поліненасичені жирні кислоти
  • Омега -6 поліненасичені жирні кислоти

Відрізняються вони за розташуванням першого подвійного зв’язку між атомами вуглецю в молекулі. У омега -3 подвійний зв’язок знаходиться між 3 і 4 атомами вуглецю , якщо дивитися з боку знаходження метилового кінця . А у омега -6 подвійний зв’язок присутній між 6 і 7 атомами вуглецю.

Серед найбільш відомих поліненасичених кислот Омега- 3:

  • ліноленова кислота
  • докозагексагенова кислота
  • ейкозапентаєнова кислота

До головних омега -6 кислот відносяться :

  • лінолева кислота
  • арахідонова кислота

Комплекс поліненасичених жирних кислот омега -3 і омега -6 іноді називають також вітаміном F.

Навіщо організму поліненасичені жирні кислоти ?

Поліненасичені жирні кислоти необхідні нашому організму і виконують важливу роль. Зокрема вони :

  • Впливають на обмін речовин , беруть участь в обмінних процесах жирів.
  • Знижують рівень холестерину і перешкоджають розвитку атеросклерозу.
  • Знижують артеріальний тиск , покращують кровообіг і перешкоджають появі аритмій.
  • Зменшують запальні процеси , перешкоджають розвитку артриту і радикуліту .
  • Покращують живлення тканин і клітин.
  • Підтримують імунну систему.
  • Позитивно впливають на ріст і нормальний розвиток людини в дитячому віці.
  • Беруть участь у синтезі потрібних організму речовин – простагландинів.
  • Благотворно впливають на роботу нервової системи.

Всі ці якості роблять поліненасичені жирні кислоти « стратегічно » важливими речовинами , доставку яких в організм ми зобов’язані забезпечити .

Джерела поліненасичених жирних кислот

Поліненасичені жирні кислоти без проблем можна отримувати з продуктів харчування. Омега-3 поліненасичені кислоти в невеликих кількостях міститися в багатьох продуктах, але найбільше цих речовин в:

  • морській рибі, а саме в риб'ячому жирі
  • лляному насінні і лляній олії
  • гірчичній та соєвій олії
  • пророщеній пшениці

Щоб отримати омега-6 поліненасичені жирні кислоти, потрібно їсти:

  • рослинні олії - соняшникову, ріпакову, кукурудзяну
  • горіхи, насіння
  • злаки
  • м'ясо птиці, яйця

Важливо знати, що поліненасичені жирні кислоти руйнуються при термообробці або рафінації продукту.

«З віком потрібно зменшувати кількість жирів в їжі. Перевагу слід віддавати рослинним оліям. Дуже хороший продукт – соняшникова олія, в ній містяться омега-6 ненасичені жирні кислоти. Корисна також лляня олія, в якій є омега-3 ненасичені жирні кислоти. Ці речовини дуже важливі для нормального функціонування нашого організму. Дуже корисно їсти жирну морську рибу. Кілька невеликих шматочків лосося або, скумбрії кожен день цілком достатньо, щоб забезпечити необхідну кількість ненасичених жирних кислот», – каже доцент кафедри гастроентерології та терапії Дніпропетровської Державної медичної академії Віктор Іванович Залевський.

Але важливо не просто вживати ці речовини в їжу. Щоб поліненасичені жирні кислоти приносила користь , треба , щоб вони надходили в певних пропорціях. Правильним співвідношенням поліненасичених жирних кислот в їжі називають 9/1 або 4/ 1 омега -6 кислот до омега -3 поліненасичених кислот .

При необхідності ненасичені жирні кислоти можна приймати в таблетках. Але колись треба обов'язково проконсультуватися з лікарем, інакше ви ризикуєте собі нашкодити.

Коли поліненасичені жирні кислоти можуть нашкодити ?

Вчені довели , що занадто великі дози поліненасичених жирних кислот можуть принести шкоду організму . Так , наприклад , надлишок омега -3 поліненасичених кислот збільшує ризик розвитку раку простати.

Небезпечно також , коли співвідношення омега-6 до омега-3 кислот перевищує 15 /1. А в звичайному нашому середньостатистичному меню , що містить рафіновані продукти і надмірно калорійну їжу , якраз і спостерігаються такі « небезпечні» пропорції.

Занадто велика кількість омега-6 кислот по відношенню до омега-3 кислот сприяє розвитку цілого ряду захворювань. Можливі порушення в обміні речовин, розвиток атеросклерозу, артриту й інші порушення.

До того ж поліненасичені жирні кислоти швидко псуються, тому важливо, щоб продукти з їх вмістом зберігалися правильно і з дотриманням терміну їх зберігання.

Харчуйтеся правильно і забезпечуйте організм потрібними речовинами !

Див. також

Див.: Список поліненасичених жирних кислот

Примітки

  1. Шеманська Є. І. Склад і біологічна цінність олій холодного пресування / Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал. — 2012, № 1
  2. Перекисное сопротивление и стресс // В. А. Барбай, И. И. Брехман, В. Г. Голотин, Ю. В. Кудряшев. — СПб.: Наука, 1992. — 148с.
  3. а б в г д Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
  4. Івашків Л. Я. Основні принципи оздоровчого харчування Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал. — 2009, № 4

Див. також