Пол Лотербур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пол Крістіан Лотербур
англ. Paul Christian Lauterbur
PaulLauterbur.jpg
Народився 6 травня 1929(1929-05-06)
Сідней, Огайо, США
Помер 27 березня 2007(2007-03-27) (77 років)
Урбана, Іллінойс, США
·Захворювання нирок
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність Люксембуржці і Luxembourgish Americansd
Діяльність хімік, професор, фізик, біофізик
Alma mater Університет Піттсбурга і Західний резервний університет Кейза
Сфера інтересів хімія
Заклад Іллінойський університет в Урбана-Шампейн, University of Illinois at Chicagod і Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Член Леопольдина, Національна академія наук США, Американська асоціація сприяння розвитку науки[1] і Американське фізичне товариство[1]
Нагороди

Національна медаль технологій та інновацій США (1988)

Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (1984)

Міжнародна премія фонду Гайрднера (1985)

Медаль пошани IEEE (1987)

Нобелівська премія з фізіології або медицини (2003)

премія Гарві (1986)

медаль Говарда Поттсаd (1983)

Національна наукова медаль США (1987)

Dr A.H. Heineken Prize for Medicined (1989)

Національна зала слави винахідників США

X-ray badged (1987)

Kyoto Prize in Advanced Technologyd (1994)

Charles F. Kettering Prized (1985)

Dickson Prize in Scienced (1993)

Max Delbruck Prized (1983)

премія Кіото

премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідженняd

премія Бовераd (1990)


Пол Лотербур у Вікісховищі?

Пол Крістіан Лотербур (англ. Paul Christian Lauterbur, 6 травня 1929, Сідней, Огайо — 27 березня 2007, Урбана, Іллінойс) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії в області медицини 2003 року «За винахід методу магнітно-резонансної томографії».

Біографія

Пол Лотербур народився в невеликому містечку Сідней в Огайо 6 травня 1929 року, закінчив Пітсбурзький університет у 1962 році. Початкова ідея, що врешті-решт призвела до створення магнітно-резонансної томографії, народилася під час бурхливої дискусії на вечері у передмісті Пітсбургу[2]. Наступні роботи зі створення методу Лотербур проводив в Нью-Йоркському університеті в Стоуні-Брук[3] у 1970-х роках. Після цього Лотербур все життя пропрацював в Іллінойському університеті в Урбана — Шампейн.

Науковий внесок

Відомий раніше метод ядерного магнітного резонансу (ЯМР), за розвиток якого Фелікс Блох та Едвард Перселл отримали Нобелівську премію з фізики в 1952 році, використовувався до робіт Лотербура в основному для дослідження молекулярної структури. Роботи Лотербура і Пітера Менсфілда дозволили використовувати метод для отримання зображень цілого організму.

Лотербур винайшов як використовувати градієнт магнітного поля, що дозволяє визначати походження радіохвиль, які випромінюються ядрами атомів об'єкта, що досліджується. Ця інформація дозволяє відтворити двомірну картину організму. Перший магнітно-резонансний томограф, створений Лотербуром, досі знаходиться в Нью-Йоркському університеті в Стоуні-Брук.

У 2003 році Лотербур разом з Менсфілдом отримав Нобелівську премію в галузі медицини «за винахід методу магнітно- резонансної томографії».

У 2007 році Лотербур був включений в Зал слави національних винахідників.

Примітки

  1. а б Paul C. Lauterbur — 2002.
  2. pitt.edu/pittmag/fall2004/feature1.html Magnetic Personality[недоступне посилання з липень 2019]
  3. cgi? archive = 5 & num = 755 Nobel Prize Awardee Paul Lauterbur Returns To SBU Where His Winning Research Was Conducted In The '70s[недоступне посилання з липень 2019]

Див. також

Посилання