Відмінності між версіями «Понтифік»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (оформлення)
м (removing unused <nowiki /> tags)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Понти́фік''' (від {{lang-la|pontifex — «будівельник мостів»}})&nbsp;— титул голови [[Католицька Церква|Католицької Церкви]], [[папа Римський|Папи Римського]].
+
'''Понти́фік''' (.лат. pontifices (одн. pontifex), від pons (pontis)міст, поміст ,(fices), від facere — робити) — титул голови [[Католицька Церква|Католицької Церкви]], [[папа Римський|Папи Римського]] .
   
''Також у множині:'' '''понти́фіки'''&nbsp;— у Стародавньому Римі&nbsp;— члени найвищої жрецької колегії (3—15 членів), які займалися загальнодержавними релігійними обрядами, складанням календаря, списку консулів тощо. Серед понтифіків відігравав головну роль [[Pontifex Maximus|Великий Понтифік]] ({{lang-la|Pontifex Maximus}}).
+
Також існує [[Колегія понтифіків]] ,яка складалася з Великого понтифіка, Головної [[весталки]], [[Священний цар|Священного царя]] ({{lang-la|rex sacrorum}}), та [[Фламіни|фламінів]]. Також у множині: '''понти́фіки'''&nbsp;— у Стародавньому Римі&nbsp;— члени найвищої жрецької колегії (3—15 членів), які займалися загальнодержавними релігійними обрядами, складанням календаря, списку консулів тощо. Серед понтифіків відігравав головну роль [[Pontifex Maximus|Великий Понтифік]] ({{lang-la|Pontifex Maximus}}).
  +
  +
У [[Колегія понтифіків|Колегії понтифіків]] зосереджувалося знання і зберігання сакрального права ({{lang-la|ius pontificium}}), вироблялися правила його тлумачення ({{lang-la|commentarii pontificum}}), велися записи юридичних прецедентів і давалися компетентні юридичні поради.
  +
  +
Спочатку в Спочатку в [[Колегія понтифіків|Колегії]] було 5 понтифіків, після [[Закон Огульнія|закону Огульнія]] [[299 до н. е.]]&nbsp;— 9, після [[Луцій Корнелій Сулла|Сулли]]&nbsp;— 15, після [[Гай Юлій Цезар|Цезаря]]&nbsp;— 16. Загальним обов'язком понтифіків було збереження релігійної балансу ({{lang-la|pax deorum}}), тобто рівної міри шанування кожного бога. До закону Огульнія всі понтифіки були [[Патрицій|патриціями]]. Було також 3 молодших понтифіка (pontifices minores).
  +
  +
Вважалося, що Понтифіки нібито побудували міст на палях, аби мати можливість приносити жертви на обох берегах Тибру, а на самому мосту творити священнодійства. В царський період [[Стародавній Рим|Стародавньому Риму]], коли склалася релігія,римський цар [[Нума Помпілій]] (715— 672 до н. е.) вперше обрав чотирьох понтифіків з родів '''Рамнів''' (Ramnes) і '''Титіїв''' (Tities), до яких приєднався п'ятий, великий понтифік ([[Pontifex Maximus]]). У 300 до н. е. до них додалися ще чотири плебейських понтифіка. Римській диктатор [[Луцій Корнелій Сулла]] (138—78 до н. е.) збільшив цю колегію до 15 членів. У часи імператорів їх кількість не була постійною, оскільки монарх визначав склад колегії на власний розсуд.
  +
  +
<br />
  +
  +
== Релігійні обряди ==
  +
Понтифіки дбали про те, щоб релігійні обряди не припинялися і відбувалися за єдиним встановленим зразком та у визначений час. Вони наглядали за жерцями та їхніми служителями, мали право призначати грошові штрафи і навіть засуджувати на смерть, але в такому разі обвинувачений мав право звертатися з апеляцією та одержати звільнення від покарання. Понтифіки опікувалися календарем і стежили, щоб священнодійства відбувалися у призначені дні й щоб свята не порушувалися виконанням певних робіт. Також,їм належала першість при вирішенні всіх справ, що стосувалися сакрального права( наприклад : освячення храмів, шлюбних справ, спадщини тощо.) Присутність понтифіків була необхідною на зборах з обрання царів або жерців, під час освячення храмів, жертовників , обітниць, молитов і добровільного приречення на смерть кого-небудь . У муніципіях та колоніях існували місцеві понтифіки.
  +
<br />
  +
  +
== Головні понтифіки ==
  +
Головна роль серед понтифіків належала великомуімператору [[Гай Юлій Цезар|Юлію Цезарю]] ,його було обрано в 60 до н. е., у 12 до н. е. — імператора [[Октавіан Август|Октавіана Августа]] . Відтоді титул «великий понтифік» входив до титулатури всіх римських імператорів, аж до [[Граціан]]а (367—383 н. е.). З часом термін почав використовуватися у католицькій церкві. Верховним понтифіком називають [[Папа Римський|Папу Римського]], вкладаючи у цей титул значення «первосвященик» або «мостобудівничий» (між Землею і Небом). Владу і час правління кожного папи римського називають '''понтифікатом'''.
   
== Див. також ==
 
 
* [[Папа Римський]]
 
* [[Папа Римський]]
 
* [[Pontifex Maximus]]
 
* [[Pontifex Maximus]]

Поточна версія на 18:19, 2 грудня 2020

Понти́фік (.лат. pontifices (одн. pontifex), від pons (pontis) — міст, поміст ,(fices), від facere — робити) — титул голови Католицької Церкви, Папи Римського .

Також існує Колегія понтифіків ,яка складалася з Великого понтифіка, Головної весталки, Священного царя (лат. rex sacrorum), та фламінів. Також у множині: понти́фіки — у Стародавньому Римі — члени найвищої жрецької колегії (3—15 членів), які займалися загальнодержавними релігійними обрядами, складанням календаря, списку консулів тощо. Серед понтифіків відігравав головну роль Великий Понтифік (лат. Pontifex Maximus).

У Колегії понтифіків зосереджувалося знання і зберігання сакрального права (лат. ius pontificium), вироблялися правила його тлумачення (лат. commentarii pontificum), велися записи юридичних прецедентів і давалися компетентні юридичні поради.

Спочатку в Спочатку в Колегії було 5 понтифіків, після закону Огульнія 299 до н. е. — 9, після Сулли — 15, після Цезаря — 16. Загальним обов'язком понтифіків було збереження релігійної балансу (лат. pax deorum), тобто рівної міри шанування кожного бога. До закону Огульнія всі понтифіки були патриціями. Було також 3 молодших понтифіка (pontifices minores).

Вважалося, що Понтифіки нібито побудували міст на палях, аби мати можливість приносити жертви на обох берегах Тибру, а на самому мосту творити священнодійства. В царський період Стародавньому Риму, коли склалася релігія,римський цар Нума Помпілій (715— 672 до н. е.) вперше обрав чотирьох понтифіків з родів Рамнів (Ramnes) і Титіїв (Tities), до яких приєднався п'ятий, великий понтифік (Pontifex Maximus). У 300 до н. е. до них додалися ще чотири плебейських понтифіка. Римській диктатор Луцій Корнелій Сулла (138—78 до н. е.) збільшив цю колегію до 15 членів. У часи імператорів їх кількість не була постійною, оскільки монарх визначав склад колегії на власний розсуд.


Релігійні обряди[ред. | ред. код]

Понтифіки дбали про те, щоб релігійні обряди не припинялися і відбувалися за єдиним встановленим зразком та у визначений час. Вони наглядали за жерцями та їхніми служителями, мали право призначати грошові штрафи і навіть засуджувати на смерть, але в такому разі обвинувачений мав право звертатися з апеляцією та одержати звільнення від покарання. Понтифіки опікувалися календарем і стежили, щоб священнодійства відбувалися у призначені дні й щоб свята не порушувалися виконанням певних робіт. Також,їм належала першість при вирішенні всіх справ, що стосувалися сакрального права( наприклад : освячення храмів, шлюбних справ, спадщини тощо.) Присутність понтифіків була необхідною на зборах з обрання царів або жерців, під час освячення храмів, жертовників , обітниць, молитов і добровільного приречення на смерть кого-небудь . У муніципіях та колоніях існували місцеві понтифіки.

Головні понтифіки[ред. | ред. код]

Головна роль серед понтифіків належала великомуімператору Юлію Цезарю ,його було обрано в 60 до н. е., у 12 до н. е. — імператора Октавіана Августа . Відтоді титул «великий понтифік» входив до титулатури всіх римських імператорів, аж до Граціана (367—383 н. е.). З часом термін почав використовуватися у католицькій церкві. Верховним понтифіком називають Папу Римського, вкладаючи у цей титул значення «первосвященик» або «мостобудівничий» (між Землею і Небом). Владу і час правління кожного папи римського називають понтифікатом.

Джерела[ред. | ред. код]