Портал:Біологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:59, 28 грудня 2017, створена Helixitta (обговорення | внесок) (це до проекту.)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біологічний портал
Скорочення
П:БІО
Green DNA icon.svg
Біологія (від грецького βίοσ (bios) — життя, λόγος (logos) — слово; наука) — комплекс наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі; про зв'язки між живими істотами і живих істот з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властивості життя у всіх його проявах.

Поряд із фізикою та хімією біологія належить до природничих наук, предметом вивчання яких є природа.


Новини
Ред. Архів новин
Лютий 2019
  • Повідомлено про синтез нового типу нуклеїнових кислот, названого Хатімодзі ДНК. Вона складається з восьми нуклеотидів — чотирьох природних та чотирьох штучно синтезованих.[1]
  • В Індонезії знайдено бджолу Megachile pluto, яку вважали вимерлою понад 30 років тому. Цей вид є найбільшим представником родини бджолиних[2].
  • Міністерство оточуючого середовища та енергетики Австралії офіційно підтвердило вимирання гризунів виду Melomys rubicola. Це перший вид, вимирання якого відбулося через глобальне потепління[3].
Січень 2019
Грудень 2018
  • Аналіз викопних решток рослин, названих Nanjinganthus, дозволи встановити, що перші квіти виникли 250 млн років тому. Це на 50 млн років раніше, ніж вважали до цього.[7]
  • Аналіз викопних решток дозволи встановити, що пір'я виникло у птерозаврів 250 млн років тому. Це на 70 млн років раніше, ніж вважали до цього.[8]
  • Знайдено 17 осіб, які успадкували мітохондріальну ДНК від обох батьків[9].
Листопад 2018
Жовтень 2018
Вересень 2018
Серпень 2018
Липень 2018
Червень 2018
  • Померла горила Коко, яка була здатна сприймати на слух і розуміти близько двох тисяч англійських слів[32].
  • У стародавній гробниці в Китаї знайшли кістки невідомої науковцям мавпи. Вимерлий примат із родини гібонових отримав назву Junzi imperialis. Припускають, що люди знищили популяцію цих приматів ще кілька століть тому[33].
  • Виходячи з майже повного черепа та часткового скелета та двох додаткових фрагментарних зразків, описано новий вид пізньо-пермських горгонопсів із Росії. Вид отримав назву Gorynychus masyutinae і був хижаком розміром з вовка[34].
Травень 2018
  • Палеонтологи ідентифікували найстарішу з відомих викопних тварин з ряду лускаті. Це 240-мільйонів-річна скам'янілість — Megachirella wachtleri (середній тріасовий період, італійські Альпи)[35][36].
  • Зоологи виокремили з виду Andrias davidianus п'ять нових видів[37].
Квітень 2018
  • Герпетологи знайшли в карстових печерах національного парку Сай-Йок у Таїланді новий вид жаб Siamophryne troglodytes[38].
  • Дослідники знайшли фалангу пальця Homo sapiens віком 85 тисяч років у регіоні Аль-Вуста в пустелі Нефуд на півночі Саудівської Аравії[39].
  • Палеонтологи знайшли в США останки варана Saniwa ensidens, що мав не два, а відразу чотири ока, два з яких знаходилася на тімені цього ящера і допомагала йому відчувати небезпеку ззаду[40].
Березень 2018
Лютий 2018
Теми
Основні поняття Біологія | Життя | Вид | Організм  | Дерево | Біоценоз | Екосистема | Біосфера | Біоценоз
Еволюція Природний добір | Горизонтальний перенос генів | Статевий добір | Видоутворення | Мутація | Популяція |Кладистика 
Біорізноманіття Прокаріоти | Бактерії | Археї | Евкаріоти |Тварини | Рослини | Гриби | Протисти | Віруси
Популярні групи організмів Примати | Ссавці | Хребетні | Птахи |Комахи | Риби | Молюски | Павуки | Динозаври | Водорості | Хвойні | Злаки | Пальми
Людське тіло Головний мозок |Печінка | Серце | Імунітет  | Шкіра  | Легені
Біохімія ДНК | РНК | Білок | Ензим | Вуглеводи | Ліпіди | Гліколіз | Цикл трикарбонових кислот | Фотосинтез | Структура білків
Генетика Ген | Геном | Алель | Генетичний код | Трансляція | Процесинг РНК  | Транскрипція | Хромосома | Каріотип | Фенотип | Генотип | Епігенетика 
Клітинна біологія Клітина | Клітинна мембрана | Органели | Клітинна стінка | Цитоскелет | Ядро | Ендоплазматичний ретикулум | Комплекс Ґольджі | Мітохондрія | Клітинний цикл | Мітоз | Мейоз | Реплікація ДНК | Біосинтез білків |
Фізіологія Обмін речовин |Дихання  |Травлення |Розмноження
Біологія розвитку Онтогенез | Ембріогенез | Тканина | Зародкові листки | Дроблення | Бластуляція | Гаструляція |Запліднення | Оогенез | Сперматогенез | Органогенез | Метаморфоз
Лабораторні технології Генна інженерія | Трансформація | Гелевий електрофорез | Хроматографія | Полімеразна ланцюгова реакція | Культура клітин | Секвенування ДНК | Очищення білків | Зелений флюоресцентний білок | Вестерн-блот | Рестриктази | Випробування ферментативної активності | in vivo - in vitro - in silico  |Patch-clamp
Галузі біології Анатомія | Ботаніка | Біоінформатика | Біологія розвитку | Біофізика | Генетика | Етологія | Екологія | Зоологія | Клітинна біологія | Мікробіологія | Молекулярна біологія | Палеонтологія | Системна біологія | Фізіологія 
Біологи Лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини | Чарлз Дарвін | Жан Батист Ламарк | Луї Пастер | Грегор Мендель | Ілля Мечников | Іван Павлов |Джеймс Ватсон
Вибрана
Pacific rockweed, Olympic National Park, USA.jpg

Бурі водорості (Phaeophyceae Kjellman) — велика група переважно морських, виключно багатоклітинних водоростей. На сьогодні цей клас налічує близько 2000 видів, що належать приблизно до 260 родів.

Бурі водорості в переважній більшості належать до морських біотопів, їхні зарості трапляються у літоральній та субліторальній зонах, до глибин 40—100 м. Представників класу Phaeophyceae можна побачити в усіх морях земної кулі, однак найбільша їхня концентрація — у приполярних та помірних широтах, де вони домінують на глибині від 6 до 15 м. Зазвичай бурі водорості ростуть прикріплено до скель та каміння різної величини, і лише в тихих місцях та на великій глибині вони можуть утримуватись на стулках молюсків або гравію. Серед усього розмаїття бурих водоростей представники лише 4 родів Heribaudiella, Pleurocladia, Bodanella та Sphacelaria можуть траплятися у прісних водоймах. Деякі морські види можуть потрапляти до прибережних солонуватих вод, де нерідко є одним з основних компонентів флори солончакових боліт.


Добра
Гліколізз.png

Гліко́ліз або шлях Ембдена—Меєргофа—Парнаса (від дав.-гр. γλυκός — солодкий та λύσης — розщеплення) — ланцюг із десяти реакцій, внаслідок яких глюкоза C6H12O6 перетворюється на піруват, C3H3O-3 з утворенням АТФ (аденозинтрифосфату) та НАДН (відновленого нікотинамідаденіндинуклеотиду).

У аеробних організмів гліколіз йде перед циклом трикарбонових кислот та ланцюгом переносу електронів. Вони разом вивільняють більшу частину енергії, яка міститься в глюкозі. За аеробних умов піруват потрапляє в мітохондрії, де повністю окиснюється до СО2 та Н2О.

.
Cписок
Black-Sea-NASA.jpg

Список риб Чорного моря містить 186 видів риб, які зустрічаються у водах Чорного моря. Список включає як представників нативної фауни, так і види-вселенці. До переліку не внесені суто прісноводні види, які можуть траплятись у прибережних ділянках в окремі сезони.

Перелік містить 158 види, що відносяться до аборигенної фауни. До видів, що були штучно інтродуковані до Чорного моря (а також його басейну), відносяться лише чотири. Шість видів відносяться до інвазивних, тобто були штучно випадково вселені, як наприклад заселені акваріумістами далекосхідний бичок-хамелеон (Tridentiger trigonocephalus) і царьок (Lepomis gibbosus), чи то самостійно вселилися до українських вод (такі як бички великоголовий Millerigobius macrocepalus і лисун Бата Pomatoschistus bathi). Ще 20 видів є випадковими у чорноморських водах, відзначені поодинокі випадки їх спостереження, тому їх належність до аборигенної фауни (можливо рідкісні види), або до вселенців (не прижилися) — теж дискусійна.

Цікаво
Ксанторея в полум'ї
Дерево Тенере
Aipichthys Minor Cénomanien Liban.jpg
Aipichthys minor (Піктет 1850) костиста риба з сеноманського ярусу (з -99.6 до - 93.5 мільйонів років тому) Знайдена у Лівані. Розмір: 45x42 мм.


Участь?
Читанка
Біологічна бібліотека
Книги та підручники на основні біологічні теми українською мовою можна знайти тут: Бібліотека
Cайти?


Нові статті


  • Тоді — почато 20 березня 2019 користувачем Rausch


Усього знайдено статей: 63949 (21 березня 2019)

Новини проекту
Проекти
Wikipedia Biology project logo.png
Crystal 128 babelfish.svg
Butterfly-clipart.svg
Phi X 174.png
Проект Біологія Проект Риби Проект Ентомологія Проект Молекулярна біологія


Братні наукові портали
Нейробіологія Іхтіологія Екологія Медицина Фізика Хімія IT Математика
Проекти Вікімедіа
Wikispecies-logo.svg Віківиди Commons-logo.svg Вікісховище Wikiquote-logo.svg Вікіцитати Wiki Project Med Foundation logo.svg Wiki Project Med Wikibooks-logo.svg Вікіпідручник Wikiversity-logo.svg Віківерситет