Поршень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
м (Згруповано однакові примітки)
Рядок 152: Рядок 152:


=== Складові поршні — головка з жароміцної сталі ===
=== Складові поршні — головка з жароміцної сталі ===
Застосовуються зазвичай у дизелях середнього або великого розміру, а також у всіх дизелях, що працюють на рослинних оліях як паливо. Спідниця зазвичай із сірого чавуну, або алюмінієвого металу. Переваги&nbsp;— зменшення тепловіддачі поршень, тобто підвищення індикаторного ККД, максимальний ресурс, можливість використання різних палив<ref>{{Cite web|url=https://seaspirit.ru/sudomexaniki/shipengine/konstrukciya-porshnej.html|title=Конструкция поршней - Моряк|publisher=seaspirit.ru|accessdate=2018-02-22|archive-date=2018-02-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20180222230015/https://seaspirit.ru/sudomexaniki/shipengine/konstrukciya-porshnej.html|deadlink=no}}</ref>. Недоліки&nbsp;— більш висока ціна, вага, застосування тільки в дизельному циклі, більш дорогі кільця поршневі, стійкі до особливо високих температур, великі осьові розміри поршня, необхідність збільшення противаг, подовження гільзи зі зростанням габаритів двигуна і його маси  . У великорозмірних двигунах, таких як тепловозні та головні суднові, що працюють на повній потужності з високим тиском наддуву за двотактним циклом, неможливо досягти потрібного ресурсу (30 000 годин і більше) з чисто чавунними або силуміновими поршнями. Головка з жароміцної сталі (типу 20Х3МВФ або подібної)<ref>{{cite book
Застосовуються зазвичай у дизелях середнього або великого розміру, а також у всіх дизелях, що працюють на рослинних оліях як паливо. Спідниця зазвичай із сірого чавуну, або алюмінієвого металу. Переваги&nbsp;— зменшення тепловіддачі поршень, тобто підвищення індикаторного ККД, максимальний ресурс, можливість використання різних палив<ref>{{Cite web|url=https://seaspirit.ru/sudomexaniki/shipengine/konstrukciya-porshnej.html|title=Конструкция поршней - Моряк|publisher=seaspirit.ru|accessdate=2018-02-22|archive-date=2018-02-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20180222230015/https://seaspirit.ru/sudomexaniki/shipengine/konstrukciya-porshnej.html|deadlink=no}}</ref>. Недоліки&nbsp;— більш висока ціна, вага, застосування тільки в дизельному циклі, більш дорогі кільця поршневі, стійкі до особливо високих температур, великі осьові розміри поршня, необхідність збільшення противаг, подовження гільзи зі зростанням габаритів двигуна і його маси  . У великорозмірних двигунах, таких як тепловозні та головні суднові, що працюють на повній потужності з високим тиском наддуву за двотактним циклом, неможливо досягти потрібного ресурсу (30 000 годин і більше) з чисто чавунними або силуміновими поршнями. Головка з жароміцної сталі (типу 20Х3МВФ або подібної)<ref name=":0">{{cite book
|author = Холмянский И.А.
|author = Холмянский И.А.
|title = Конструирование двигателей внутреннего сгорания
|title = Конструирование двигателей внутреннего сгорания
Рядок 163: Рядок 163:


== Ресурс поршня ==
== Ресурс поршня ==
Дві основні проблеми, що вирішуються в поршневих ДВЗ: знос і прогар поршня. Зносні явища проявляються як збільшення зазору між спідницею і циліндром, зношування верхньої поршневої канавки, задир спідниці<ref>{{cite book
Дві основні проблеми, що вирішуються в поршневих ДВЗ: знос і прогар поршня. Зносні явища проявляються як збільшення зазору між спідницею і циліндром, зношування верхньої поршневої канавки, задир спідниці<ref name=":0"/>. Поява тріщин, що спостерігається, і руйнування перегородок між кільцями мають зазвичай ті ж причини, що і у прогару.
|author = Холмянский И.А.
|title = Конструирование двигателей внутреннего сгорания
|publisher =
|year = Омск 2010
|pages = 155
|isbn =
|isbn2 =
}}</ref>. Поява тріщин, що спостерігається, і руйнування перегородок між кільцями мають зазвичай ті ж причини, що і у прогару.


Для усунення першої організують примусове (звичайно масляне) охолодження поршня<ref>{{Cite web|url=https://vunivere.ru/work38829/page5|title=Применение масляного охлаждения поршня с целью снижения его температур, страница 5|publisher=vunivere.ru|accessdate=2018-02-05|archive-date=2018-02-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20180206131445/https://vunivere.ru/work38829/page5|deadlink=no}}</ref>, підвищують твердість збільшенням частки кремнію, використовують надійні очищувачі повітря для зменшення абразивного зносу<ref>{{Cite web|url=http://opelastra10.ru/defekty-porhnei/rashod-masla.html|title=Чрезмерный расход масла вследстие дефектов поршневой системы|publisher=opelastra10.ru|accessdate=2018-02-05|archive-date=2018-02-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20180203095056/http://opelastra10.ru/defekty-porhnei/rashod-masla.html|deadlink=no}}</ref>, змінюють параметри циклу двигуна для зниження температури поршня в центрі і районі верхнього кільца (наприклад, збільшують коефіцієнт надлишку повітря або збільшують перекриття клапанів в наддувних дизелях), застосовують вставки під верхнє кільце, якісні поршневі кільця для хорошого прилягання відразу після обкатки, прискорюють заводську обкатку застосуванням спеціальних масел<ref>{{Cite web|url=http://www.ngpedia.ru/id134579p2.html|title=Обкаточное масло — Большая Энциклопедия Нефти и Газа, статья, страница 2|publisher=www.ngpedia.ru|accessdate=2018-02-18|archive-date=2018-02-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20180218090546/http://www.ngpedia.ru/id134579p2.html|deadlink=no}}</ref>, підвищують якість моторних масел для усунення закоксовування кіл тепла від днища<ref>{{Cite web|url=http://chem21.info/info/1765409/|title=Влияние качества масел на работу двигателя - Справочник химика 21|publisher=chem21.info|accessdate=2018-02-18|archive-date=2018-02-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20180218090731/http://chem21.info/info/1765409/|deadlink=no}}</ref>, іноді використовують покриття для поршня або композитні матеріали. У японській практиці були варіанти пластмасових поршнів із покриттям керамікою. Для продовження ресурсу застосовують антифрикційне покриття напрямної і навіть жарової поверхні поршня<ref>{{Cite web|url=http://www.findpatent.ru/patent/205/2056515.html|title=Двигатель внутреннего сгорания|publisher=www.findpatent.ru|accessdate=2018-02-26|archive-date=2018-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20180227034639/http://www.findpatent.ru/patent/205/2056515.html|deadlink=no}}</ref>. Прискорене або аварійне зношування контрафактних поршнів викликається порушенням розмірів та/або якості поковки/виливки, її матеріалу. Загинув шатуна, перекіс гільзи або її посадкового гнізда веде до швидкого задирання поршня<ref>{{Cite news|title=Расчет шатуна|url=https://injzashita.com/raschet-shatuna.html|work=Инжзащита - библиотека материалов по инженерной защите, геодезии, литогологии.|accessdate=2018-02-05|archivedate=2018-02-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180205185051/https://injzashita.com/raschet-shatuna.html}}</ref>. У двотактних ДВЗ причиною заклинювання може бути нестача олії в паливі.
Для усунення першої організують примусове (звичайно масляне) охолодження поршня<ref>{{Cite web|url=https://vunivere.ru/work38829/page5|title=Применение масляного охлаждения поршня с целью снижения его температур, страница 5|publisher=vunivere.ru|accessdate=2018-02-05|archive-date=2018-02-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20180206131445/https://vunivere.ru/work38829/page5|deadlink=no}}</ref>, підвищують твердість збільшенням частки кремнію, використовують надійні очищувачі повітря для зменшення абразивного зносу<ref>{{Cite web|url=http://opelastra10.ru/defekty-porhnei/rashod-masla.html|title=Чрезмерный расход масла вследстие дефектов поршневой системы|publisher=opelastra10.ru|accessdate=2018-02-05|archive-date=2018-02-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20180203095056/http://opelastra10.ru/defekty-porhnei/rashod-masla.html|deadlink=no}}</ref>, змінюють параметри циклу двигуна для зниження температури поршня в центрі і районі верхнього кільца (наприклад, збільшують коефіцієнт надлишку повітря або збільшують перекриття клапанів в наддувних дизелях), застосовують вставки під верхнє кільце, якісні поршневі кільця для хорошого прилягання відразу після обкатки, прискорюють заводську обкатку застосуванням спеціальних масел<ref>{{Cite web|url=http://www.ngpedia.ru/id134579p2.html|title=Обкаточное масло — Большая Энциклопедия Нефти и Газа, статья, страница 2|publisher=www.ngpedia.ru|accessdate=2018-02-18|archive-date=2018-02-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20180218090546/http://www.ngpedia.ru/id134579p2.html|deadlink=no}}</ref>, підвищують якість моторних масел для усунення закоксовування кіл тепла від днища<ref>{{Cite web|url=http://chem21.info/info/1765409/|title=Влияние качества масел на работу двигателя - Справочник химика 21|publisher=chem21.info|accessdate=2018-02-18|archive-date=2018-02-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20180218090731/http://chem21.info/info/1765409/|deadlink=no}}</ref>, іноді використовують покриття для поршня або композитні матеріали. У японській практиці були варіанти пластмасових поршнів із покриттям керамікою. Для продовження ресурсу застосовують антифрикційне покриття напрямної і навіть жарової поверхні поршня<ref>{{Cite web|url=http://www.findpatent.ru/patent/205/2056515.html|title=Двигатель внутреннего сгорания|publisher=www.findpatent.ru|accessdate=2018-02-26|archive-date=2018-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20180227034639/http://www.findpatent.ru/patent/205/2056515.html|deadlink=no}}</ref>. Прискорене або аварійне зношування контрафактних поршнів викликається порушенням розмірів та/або якості поковки/виливки, її матеріалу. Загинув шатуна, перекіс гільзи або її посадкового гнізда веде до швидкого задирання поршня<ref>{{Cite news|title=Расчет шатуна|url=https://injzashita.com/raschet-shatuna.html|work=Инжзащита - библиотека материалов по инженерной защите, геодезии, литогологии.|accessdate=2018-02-05|archivedate=2018-02-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180205185051/https://injzashita.com/raschet-shatuna.html}}</ref>. У двотактних ДВЗ причиною заклинювання може бути нестача олії в паливі.

Версія за 22:46, 26 травня 2022

Поршень потужного швидкохідного дизеля зі вставкою під верхнє кільце
Поршень бензинового двигуна

По́ршень або то́лок[1] (рос. поршень; англ. piston; нім. Kolben m, Druckkolben m, Presskolben m) — циліндрична деталь насосів, компресорів, двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), що здійснює зворотно-поступальний рух всередині більшого циліндра, щільно прилягаючи до його стінок і який служить для перетворення зміни тиску газу, пари або рідини в механічну роботу, або навпаки — зворотно-поступального руху у зміну тиску. Перший поршневий ДВС створений французьким інженером Ленуаром в 1861[2], до цього поршні застосовувалися в парових машинах і насосах.

Функції поршня

Функціонування поршня

Поршень, рухома деталь поршневої машини, що перекриває поперечний переріз її циліндра і рухається вздовж його осі. У двигунах, силових циліндрах, пресах поршень передає зусилля від тиску робочого тіла (газу, пари, рідини) до рухомих деталей. У деяких типах двигунів (наприклад, двотактних двигунах внутрішнього згоряння) поршень виконує також і газорозподільні функції. У насосах і компресорах поршень у процесі зворотно-поступального руху, здійснює засмоктування, стиск і подачу рідини чи газу. У залежності від відношення довжини поршня до діаметра і його конструкції розрізняють тронковий, дисковий і скальчатий поршень:

  • тронковий поршень, довжина якого трохи перевищує діаметр, має голівку з днищем і рівцями для поршневих кілець та спрямовуючу спідницю;
  • висоту дискового поршня визначає лише розмір ущільнювального пристрою, а напрямним елементом у цьому випадку служить шток, на якому встановлений поршень;
  • скальчатий поршень (плунжер) виконують зазвичай з гладкою поверхнею, довжина його у декілька разів перевершує діаметр.

Пристрій поршня

Поршень тронкового двигуна або компресора має три частини, що виконують свої функції[3]:

  • днище (сприймає газові сили та теплове навантаження);
  • ущільнююча частина (запобігає прориву газів, передає більшу частину тепла від поршня циліндру);
  • напрямна частина (тронк) — передає бічну силу на стінку циліндра, підтримує положення поршня.

Головкою поршня називають днище разом з ущільнюючою частиною. Для передачі зусилля від поршня може використовуватися шток в крейцкопфних двигунах або шатун, що з'єднується з поршнем за допомогою пальця[4]. Інші варіанти з'єднання (СПГГ, шайбові) використовують рідко. Крім тронка або крейцкопфа, бічні зусилля може сприймати шток.

У крейцкопфних двигунах можуть застосовуватись двосторонні поршні. Такий поршень має два днища, і тепловий режим його більш напружений. Але у разі використання підпоршневого простору як продувного насоса теплова напруженість не зростає. Теплонапруженість зростає у 2-тактних двигунах, особливо при використанні поршня як золотника випуску[5].

Поршневий палець, за його наявності (тронкові поршні), завжди сталевий, обмежений у переміщенні в бобишках стопорними кільцями або пластиковими упорами (Mercedes), або його положення визначено запресуванням у шатуні (ранні моделі ВАЗ). Найчастіше застосовують пустотілий плаваючий палець зі стопорними кільцями, зовнішній діаметр якого цементований або хромований[6].

Днище

Форми камери згоряння в поршні дизельного двигуна (показана форсунка та розпил)

Його форма залежить від типу двигуна, сумішоутворення, розташування свічок, форсунок, клапанів, методу організації газообміну в циліндрі[7]. Увігнуте днище поршня утворює компактну форму камери згоряння (дизеля, бензинові з високим ступенем стиснення та гарною паливною економічністю), проте є схильність до утворення нагару. При опуклій формі днища збільшується міцність поршня, проте камера згоряння набуває лінзовидної форми, що збільшує тепловіддачу. Однак у іскрових ДВЗ збільшення тепловіддачі може дозволити збільшити допустимий ступінь стиснення[8], що частково компенсує втрати. Плоске днище — проміжне за формою, і найпростіше у виготовленні — популярне в бензинових ДВЗ і вихрекамерних/передкамерних дизелях. У застарілих двотактних ДВЗ днище мало виступ-дефлектор для відхилення горючої суміші при продувці та зменшення її викиду[9]. У дизелях з об'ємним сумішоутворенням форма днища забезпечує подачу палива в об'єм повітря, з плівковим — більша частина палива подається на стінку поршня (поширення в останні роки системи упорскування Common rail вирішило суперечку про сумішоутворення в автомобільних дизелях на користь об'ємного).

Жаровим поясом називають відстань від канавки верхнього кільця до днища поршня. При збільшенні його висоти полегшуються робота верхнього кільця, але зростає маса поршня та збільшуються викиди вуглеводнів[10]. Зменшення висоти жарового пояса нижче допустимого спричиняє прогар поршня та/або руйнування області верхнього кільця. Поршні дизелів при рівних діаметрах мають велику висоту жарового пояса, важчий і міцніший за бензиновий через великі тиски стиснення і згоряння, і тепловіддачі з днища.

Ущільнююча частина поршня має найважливіше значення для роботи поршневих ДВЗ, їх стан визначають по компресії та чаду олії, що залежать від стану, поршневої групи. В автомобільних ДВЗ чад олії не повинен перевищувати 1-3 % від витрати палива. У сучасних бензинових моторах цей відсоток ще менше, у застарілих моделях дизелів — 5 % і вище[11]. Розкид величини компресії по циліндрах зазвичай повинен перевищувати 0,5 кгс/см2 у бензинових ДВС і 1 кгс/см2 у дизельних. При перевищенні чаду масла двигун виходить за межі дозволених викидів, спостерігаються відмови свічок, осмолення форсунок, залягання кілець, і тому він повинен бути знятий з експлуатації[12].

Ущільнююча частина

Поршень має встановлені в канавках компресійні та маслознімні кільця. Типова кількість кілець на автомобільних моторах — 3, раніше застосовувалися конструкції з 4-6 кільцями[13]. На тихохідних двигунах кілець більше зменшення пропуску масла і газів, поліпшення охолодження поршня. Зменшення числа та висоти кілець знижує втрати на тертя, а збереження ущільнення досягається надійним їх приляганням та зносостійкістю. Канавки маслознімних кілець мають радіальні отвори повернення масла в піддон. У міру зносу кілець зазор їх стиках і канавках росте, збільшується чад олії. У силумінових поршнях можуть заливати вставку з жаростійкого чавуну (нірезисту) під верхнє кільце, що збільшує ресурс канавки та кільця. Така вставка є і термокомпенсуючою, зменшуючи теплове розширення[14] (див. верхнє фото).

Діаметр ущільнюючої частини менший, ніж у районі спідниці, так як нагрівання цієї частини поршня вище. Щоб уникнути задирака з наступним заклинюванням кілець у своїх канавках, жаровий пояс має ще менший діаметр. Ущільнююча частина має у перерізі круглий діаметр, а не овальний, як спідниця. Жаровий пояс часто має неглибокі проточки, що збільшують тепловіддачу поршень до кільця. Тим самим висота пояса може бути зменшена[15].

Вирішальне значення для ущільнення поршня має якість кілець: хороше прилягання до дзеркала без просвітів[16], чистота обробки по зовнішньому діаметру та висоті, зазор у замку, та покриття кілець зносостійкими матеріалами[17]. Чавунні маслознімні кільця надійніше за складові, тому що ймовірність помилок при їх установці менша[18]. В автомобільних ДВЗ до 80 % тепла відводиться від поршня через кільця[19], тому при поганому приляганні кілець відведення тепла йде через спідницю поршня, а при зростанні її температури неминучий задир. Через це на обкатці двигуна обмежують його потужність. Непритерті кільця перегріваються і самі і тому «сідають» — пружність їх зменшується, після цього швидко зростає пропуск газів у картер, викид олії, тощо. кільця. При перегріві можливо змикання стиків, що веде до поломки кілець, і навіть обриву поршня по канавці кільця[20]. Тепловіддача від поршня досягає розрахункової, коли зітруться сліди хона в циліндрі і притруться кільця.

Напрямна частина

У тронкових двигунах напрямною частиною поршня є спідниця (тронк). Бобики спідниці передають великі навантаження від газових та інерційних сил, тому з'єднані литими ребрами з днищем поршня (у штампованих поршнях замість ребер, які не можна отримати штампуванням, є масивне з'єднання з днищем). У районі бобишок формують литтям або фрезерують зовні прямокутні заглиблення, які називають умовно «холодильниками». Насправді ці так звані «холодильники» знижують масу завдяки укороченню поршневого пальця і ​​передачі газових сил ближче до осі шатуна, що розвантажує днище поршня. Щоб скоротити тепловий зазор без ризику задира, спідницю поршня в площині перпендикулярної осі симетрії виготовляють овальної (зазор в площині хитання шатуна мінімальний, а по осі поршневого пальця більше на 0,5-1,5 мм), а в площині, що проходить через вісь симетрії — бочкоподібної. Зазвичай кільця розташовують у голівці поршня, але останнє маслознімне кільце може бути розташоване нижче осі пальця, у спідниці[21]. Залежно від способу фіксації поршневого пальця на поршні можуть бути виконані канавки під стопорні кільця.

Більшість поршнів мають зміщення осі поршневого пальця, щоб зрівняти бічні тиски на спідницю на стиску та робочому ході (коли тиск вище) поршня. Тому поршень монтується не довільно, а за міткою (зазвичай написом на холодильнику або стрілкою на днище у бік вільного кінця коленвала)[22][23].

Матеріали

Вимоги до матеріалу поршнів:

  • висока механічна міцність;
  • мала щільність;
  • теплостійкість, у тому числі термоциклічна;
  • хороша теплопровідність (важливіше у іскрових ДВЗ);
  • мінімальний коефіцієнт лінійного розширення (оптимально — збігається з таким у гільзи);
  • висока корозійна стійкість (для дизелів — стійкість до сірковмісних газів);
  • добрі антифрикційні властивості, що забезпечують ресурс;
  • для поршнів у рідинних насосах — корозійна/хімічна стійкість;
  • помірна ціна.

Немає матеріалу, оптимального за всіма цими вимогами. Для виготовлення автомобільних поршнів зараз застосовуються сірий чавун і алюмінієві сплави типу Al-Si. У потужних дизелях з великим ресурсом, багатопаливних (включаючи працюючі на рослинних оліях) застосовують складові поршні — днище та ущільнююча частина з жароміцної сталі, тронк з чавуну або силуміну. Існують автомобільні поршні з покриттям керамікою, поршні з жароміцних сплавів (двигуни Стірлінга), проводилися експерименти з пластмасовими поршнями, покритими керамікою, тощо.

Чавун

Переваги
  • Чавун дешевший за інші матеріали;
  • Чавунні поршні міцніші, жаростійкі та зносостійкі, мають антифрикційні властивості;
  • Завдяки малому температурному коефіцієнту розширення зменшується зазор спідницею.
Недоліки
  • Велика питома вага. Тому чавунні поршні застосовують у тихохідних двигунах, де газові сили значно більші за інерційні, і цей недолік нівелюється;
  • Низька теплопровідність, через що нагрівання днища поршнів досягає 350—400 °C. Це неприпустимо в бензинових двигунах, так як він може призвести до калільного запалювання. Коефіцієнт наповнення у своїй також знижується.

Алюмінієвий сплав

Переважна більшість сучасних автомобільних двигунів мають силумінові  поршні[24] з вмістом кремнію 13 % і більше, тобто заевтектоїдні сплави типу АК-4, АК-18, АК-6[25]. Раніше застосовувалися сплави АЛ1, АК2, що мають менший вміст кремнію. Контрафактні поршні часто виготовлялися із звичайного алюмінію[26].  Ресурс поршнів з недостатньою кількістю кремнію різко знижений, причому через підвищений коефіцієнт теплового розширення відбувається задир ще на обкатці. Що вміст кремнію, тим більше ресурс поршня, але пластичність металу менше[27]. Силумінові поршні для полегшення приробітку зазвичай електролітично покривають оловом[28]. Поршень може бути отриманий виливком або штампуванням, обидва варіанти мають свої плюси та мінуси.

Литі поршні часто виготовляють з доевтектоїдних сплавів, що спрощують лиття, а теплове розширення спідниці обмежують у цьому випадку вставкою. При штампуванні поршня закладка термовставок неможлива, тому обмежити їхнє теплове розширення можна лише достатнім вмістом кремнію. Отже, штамповані (звані іноді кованими) поршні з висококремнистого заевтектоїдного сплаву повинні бути більш зносостійкими, ніж литі.

Переваги силуміну
  • мала маса (щонайменше на 30 % менше проти чавунними);
  • висока теплопровідність (у 3—4 рази вище за теплопровідність чавуну), що забезпечує нагрівання днища поршня не більше 250 °C, що збільшує коефіцієнт наповнення і дозволяє підвищити ступінь стиснення в бензинових двигунах;
Недоліки
  • більший коефіцієнт лінійного розширення, ніж у чавуну;
  • менша твердість та зносостійкість поршневих канавок;
  • значне зниження міцності при нагріванні (підвищення температури до 300 ° C призводить до зниження механічної міцності алюмінію на 50-55 % проти 10 % у чавуну).

Неприпустимі для нормальної роботи двигуна зазори між стінками циліндрів та силуміновими поршнями усуваються конструктивними заходами:

  • надання спідниці поршня в овально-бочкоподібну або овально-конусну форми;
  • ізоляція тронкової (напрямної) частини поршня кільцем від найбільш нагрітої його частини (головки) у складових поршнях;
  • косий розріз спідниці по всій довжині, що забезпечує пружні властивості стін (тихохідні ДВС);
  • Т-і П-подібні прорізи у спідниці поршня не на повну її довжину у поєднанні з її овальністю (тихохідні ДВЗ)[29];
  • компенсаційні вставки з інвару, що зменшують теплове розширення;
  • підвищення вмісту кремнію в матеріалі поршня[30]  (мінусом є різке зниження ресурсу відливних форм).

Складові поршні — головка з жароміцної сталі

Застосовуються зазвичай у дизелях середнього або великого розміру, а також у всіх дизелях, що працюють на рослинних оліях як паливо. Спідниця зазвичай із сірого чавуну, або алюмінієвого металу. Переваги — зменшення тепловіддачі поршень, тобто підвищення індикаторного ККД, максимальний ресурс, можливість використання різних палив[31]. Недоліки — більш висока ціна, вага, застосування тільки в дизельному циклі, більш дорогі кільця поршневі, стійкі до особливо високих температур, великі осьові розміри поршня, необхідність збільшення противаг, подовження гільзи зі зростанням габаритів двигуна і його маси  . У великорозмірних двигунах, таких як тепловозні та головні суднові, що працюють на повній потужності з високим тиском наддуву за двотактним циклом, неможливо досягти потрібного ресурсу (30 000 годин і більше) з чисто чавунними або силуміновими поршнями. Головка з жароміцної сталі (типу 20Х3МВФ або подібної)[32]  забезпечує ресурс кілець та їх канавок, направляюча повинна бути виконана з антифрикційного матеріалу — чавуну або силуміну. Ці частини стягуються болтами, завдання з'єднання поршня полегшується тим обставиною, що з середньо- і малооборотних дизелів газові сили багаторазово перевищують інерційні, отже, переріз таких болтів може бути дуже велико (основне зусилля стиснення, а чи не розрив). Малорозмірні дизелі автомобільного та тракторного класу, що мають складовий поршень, найчастіше з'єднують алюмінієву напрямну та ущільнюючу сталеву частину поршня через поршневий палець.

Ресурс поршня

Дві основні проблеми, що вирішуються в поршневих ДВЗ: знос і прогар поршня. Зносні явища проявляються як збільшення зазору між спідницею і циліндром, зношування верхньої поршневої канавки, задир спідниці[32]. Поява тріщин, що спостерігається, і руйнування перегородок між кільцями мають зазвичай ті ж причини, що і у прогару.

Для усунення першої організують примусове (звичайно масляне) охолодження поршня[33], підвищують твердість збільшенням частки кремнію, використовують надійні очищувачі повітря для зменшення абразивного зносу[34], змінюють параметри циклу двигуна для зниження температури поршня в центрі і районі верхнього кільца (наприклад, збільшують коефіцієнт надлишку повітря або збільшують перекриття клапанів в наддувних дизелях), застосовують вставки під верхнє кільце, якісні поршневі кільця для хорошого прилягання відразу після обкатки, прискорюють заводську обкатку застосуванням спеціальних масел[35], підвищують якість моторних масел для усунення закоксовування кіл тепла від днища[36], іноді використовують покриття для поршня або композитні матеріали. У японській практиці були варіанти пластмасових поршнів із покриттям керамікою. Для продовження ресурсу застосовують антифрикційне покриття напрямної і навіть жарової поверхні поршня[37]. Прискорене або аварійне зношування контрафактних поршнів викликається порушенням розмірів та/або якості поковки/виливки, її матеріалу. Загинув шатуна, перекіс гільзи або її посадкового гнізда веде до швидкого задирання поршня[38]. У двотактних ДВЗ причиною заклинювання може бути нестача олії в паливі.

Прогар поршня може викликатися конструктивними або експлуатаційними причинами. У першому випадку перевищено розрахункову допустиму температуру днища[39], і всі двигуни цієї моделі будуть швидко виходити з ладу (можлива інша причина — контрафактні поршні[40]: вони не можуть витримати навантажень). Для усунення небезпеки прогару в цих випадках застосовують зниження механічних напруг і температури поршня[41]  (збільшення ребер, охолодження, зниження тепловіддачі в поршень зміною параметрів циклу)[42]. Для зниження температури згоряння може застосовуватись навіть подача води в циліндр[43]. На двигунах німецьких винищувачів у війну з цією метою подавалася водно-метанолова суміш.

Експлуатаційними причинами прогару можуть бути: порушення кута випередження упорскування/запалювання[44], відмова (заклинювання) форсунки, детонація (бензинові)[45], надмірне форсування, загальний перегрів через відмову термостату, втрати тосолу, затиснутих клапанів, низьким октановим числом, що викликає детонацію[46], тривале калільне запалення. Це призводить до перевищення температури днища та можливого його прогару. При детонаційному згорянні, крім того, може виникати фарбування поверхні, що веде до подальшого її розвитку, прогару поршня або вилому перегородок між кільцями, поломки кілець. Отже, необхідно дотримуватися інструкції — застосовувати потрібне паливо, правильно виставляти кут випередження запалення / упорскування, негайно припиняти роботу несправного дизеля з форсункою, що стукає, або перегрітого мотора. Високоякісні форсунки та інші дозуючі елементи паливної апаратури продовжують ресурс поршнів.

Див. також

Примітки

  1. Толок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Краткая история создания поршневых двигателей внутреннего сгорания. headinsider.info. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  3. псевдоним, Анатолий Дружинин. Модернизация двигателей внутреннего сгорания. Цилиндропоршневая группа нового поколения (рос.). место: Litres. с. 151. ISBN 9785040749591.  Архівовано березень 1, 2018 на сайті Wayback Machine.
  4. Шатунный и крейцкопфный механизмы — Энциклопедия по машиностроению XXL. mash-xxl.info. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  5. Теплонапряжённость поршня. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. 
  6. псевдоним, Анатолий Дружинин. поршневых пальцев&f=false Техническая энциклопедия (рос.). место: Directmedia. с. 451. ISBN 9785445805663.  Архівовано серпень 12, 2018 на сайті Wayback Machine.
  7. Основы конструкции современного автомобиля. 
  8. Введение, Определение параметров такта сжатия - Определение параметров такта сжатия и механического шума двигателя автомобиля. studbooks.net. Процитовано 26 лютого 2018. 
  9. Вестник машиностроения - Том 37 - Страница 524. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. 
  10. Жегалин, Олег Иванович. Снижение токсичности автомобильных двигателей. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. 
  11. Двигатель УТД-20С1 БМП-2 (методическая разработка) - 2011 год. zinref.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018. 
  12. Райков И.Я., Рытвинский Г.Н. (1971). Двигатели внутреннего сгорания. 
  13. Дьяченко В.Г. (1992). Теория двигателей внутреннего сгорания. 
  14. Кованые поршни. freedocs.xyz. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 8 березня 2018. 
  15. Поршень — Энциклопедия журнала "За рулем" (рос.). wiki.zr.ru. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018. 
  16. Функции и свойства поршневых колец. axela-mazda.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  17. Goncharov Oleg Gavrilovich. Поршневые кольца двигателя внутреннего сгорания. k-a-t.ru. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  18. В. Г. Александров (2013-06). двигателя внутреннего сгорания&f=false Основные вопросы развития быстроходных двигателей внутреннего сгорания. Рипол Классик. с. 261. ISBN 9785458382380.  Архівовано лютий 28, 2018 на сайті Wayback Machine.
  19. Модификации поршней форсированного двигателя. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 22 лютого 2018. 
  20. Стык — поршневое кольцо — Большая Энциклопедия Нефти и Газа, статья, страница 1. www.ngpedia.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018. 
  21. Устройство ЦПГ дизелей А-01, А-41. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 6 квітня 2022. 
  22. Поршень. Часть 1 ― Autopribor.Ru. autopribor.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 8 березня 2018. 
  23. Автомобильные двигатели: теория и техническое обслуживание, 4-е издание. Издательский дом Вильямс. с. 660. ISBN 978-5-8459-0954-1.  Архівовано лютий 10, 2022 на сайті Wayback Machine.
  24. Поршневые силумины. www.rudmet.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018. 
  25. Холмянский И.А. (Омск 2010). Констрирование двигателей внутреннего сгорания. с. 155. 
  26. Показать содержимое по тегу: контрафактные запчасти. transportrussia.ru. Процитовано 29 січня 2018. 
  27. В.к, Д. т н Афанасьев; А.в, Горшенин; М.в, д т н Попова (7 січня 2012). Тепловое расширение доэвтектических поршневых силуминов. Ключевые аспекты научной деятельности 17 (2012). Процитовано 22 травня 2022. 
  28. ПОКРЫТИЕ ПОРШНЕЙ ОЛОВОМ - Январь 1934 года - архив За рулем. www.zr.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018. 
  29. gorysla (2 березня 2012). Поршни, поршневые кольца и пальцы в двигателе трактора. www.ya-fermer.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018. 
  30. Попова М.В., Кибко Н.В. (2013 (3)(5)). Особенности изменения параметров микроструктуры и теплового расширения силуминов в зависимости от содержания в них кремния. Вестник Сибирского государственного индустриального университета. ISSN 2304-4497. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. 
  31. Конструкция поршней - Моряк. seaspirit.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018. 
  32. а б Холмянский И.А. (Омск 2010). Конструирование двигателей внутреннего сгорания. с. 155. 
  33. Применение масляного охлаждения поршня с целью снижения его температур, страница 5. vunivere.ru. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018. 
  34. Чрезмерный расход масла вследстие дефектов поршневой системы. opelastra10.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018. 
  35. Обкаточное масло — Большая Энциклопедия Нефти и Газа, статья, страница 2. www.ngpedia.ru. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  36. Влияние качества масел на работу двигателя - Справочник химика 21. chem21.info. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  37. Двигатель внутреннего сгорания. www.findpatent.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018. 
  38. Расчет шатуна. Инжзащита - библиотека материалов по инженерной защите, геодезии, литогологии. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018. 
  39. Температура поршня. enginepower.pro. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  40. Поршни под микроскопом - журнал За рулем. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  41. Д. М. Марьин, А. Л. Хохлов, Е. Н. Прошкин (2012 (1)). Наука В Современных Условиях: От Идеи До Внедрения. с. 87–90. 
  42. Снижение теплонапряженности поршневых групп судовых дизелей. www.dslib.net. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018. 
  43. Мохамад Ассад, Олег Пенязьков (5 вересня 2017). Продукты сгорания жидких и газообразных топлив. Litres. с. 307. ISBN 9785457634473.  Архівовано березень 1, 2018 на сайті Wayback Machine.
  44. Топливная система дизелей (неисправности / причины). www.pajero.us. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 
  45. Повреждения поршней и их причины. Technipedia. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018. 
  46. Aston. Моторный центр ::АБ-Инжиниринг:: Неправильное сгорание. www.ab-engine.ru. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — ISBN 966-06-0416-5.
  • Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8458-45-1
  • Боровських Ю. І., Буральов Ю. В., Морозов К. А. Будова автомобілів: навчальний посібник / Ю. І. Боровських, Ю. В. Буральов, К. А. Морозов. — К.: Вища школа, 1991. — 304 с. — ISBN 5-11-003669-1

Посилання