Відмінності між версіями «Потік брехні»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (стиль)
Мітка: редагування коду 2017
м (виправлення приміток)
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 1: Рядок 1:
{{Редагую|ElrONE}}
{{Редагую|ElrONE}}


'''Потік брехні''' ({{Lang-en|Firehose of falsehood}}) – різновид [[Пропаганда|пропаганди]] при якій повторно та безперервно поширюється велика кількість повідомлень на певну тематику кількома каналами (наприклад, [[Преса|новинними]] або через [[Соціальні медіа|соціальні мережі]]) без урахування правди та послідовності стверджень. З 2014 року, коли цей метод був успішно застосований [[Росія|Росією]] під час [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]], його також почали використовувати уряди та політичні сили інших країн світу.<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND Corporation]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439|doi-access=free}}</ref>
'''Потік брехні''' ({{Lang-en|Firehose of falsehood}}) – різновид [[Пропаганда|пропаганди]] при якій повторно та безперервно поширюється велика кількість повідомлень на певну тематику кількома каналами (наприклад, [[Преса|новинними]] або через [[Соціальні медіа|соціальні мережі]]) без урахування правди та послідовності стверджень. З 2014 року, коли цей метод був успішно застосований [[Росія|Росією]] під час [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]], його також почали використовувати уряди та політичні сили інших країн світу.<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439}}</ref>


== Ознаки ==
== Ознаки ==
Метод є подібним до [[Радянська пропаганда|радянської пропаганди]] часів [[Холодна війна|Холодної війни]], однак з більшим наголосом саме на заплутуванні та перевантаженні свідомості людей – щоб ті діяли та поширювали інформацію в інтересах пропагандистів не усвідомлюючи цього.<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND Corporation]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439|doi-access=free}}</ref>
Метод є подібним до [[Радянська пропаганда|радянської пропаганди]] часів [[Холодна війна|Холодної війни]], однак з більшим наголосом саме на заплутуванні та перевантаженні свідомості людей – щоб ті діяли та поширювали інформацію в інтересах пропагандистів не усвідомлюючи цього.<ref name="rand"/>


Замовники «потоку брехні» користуються перевагами новітніх технологій та доступністю різноманітних засобів масової інформації для досягнення бажаного ефекту, чого не можливо було досягти повною мірою у часи Холодної війни. Інформація може поширюватися через різноманітні ресурси ЗМІ, зокрема через телевізійні новинні канали, інтернет-видання, [[соціальні медіа]] тощо.<ref name="rand"/>
Замовники «потоку брехні» користуються перевагами новітніх технологій та доступністю різноманітних засобів масової інформації для досягнення бажаного ефекту, чого не можливо було досягти повною мірою у часи Холодної війни. Інформація може поширюватися через різноманітні ресурси ЗМІ, зокрема через телевізійні новинні канали, інтернет-видання, [[соціальні медіа]] тощо.<ref name="rand"/>
Рядок 10: Рядок 10:
Головними двома ознаками методу є великий плин даних з чималої кількості каналів інформації та «безсоромний» підхід до поширення брехні й суперечливих повідомлень. [[Російська пропаганда|Сучасна російська пропаганда]] вирізняється також повторюваністю, безперервністю, високою швидкістю та відсутністю послідовності стверджень.<ref name="rand"/>
Головними двома ознаками методу є великий плин даних з чималої кількості каналів інформації та «безсоромний» підхід до поширення брехні й суперечливих повідомлень. [[Російська пропаганда|Сучасна російська пропаганда]] вирізняється також повторюваністю, безперервністю, високою швидкістю та відсутністю послідовності стверджень.<ref name="rand"/>


Великий потік повідомлень та використання різноманітних джерел інформації є досить дієвим, оскільки люди частіше вірять історіям, що були розповсюджені кількома ресурсами.<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND Corporation]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439|doi-access=free}}</ref> Окрім впізнаваного російського джерела новин [[RT|«RT»]], Росія, до прикладу, поширює пропаганду, використовуючи десятки [[Проксі-сервер|проксі-вебсайтів]], чий зв’язок із RT «замаскований або менш однозначний», таким чином утворюючи мережу підконтрольних ЗМІ.<ref name="atlantic">{{Cite journal|last=Kramer|first=Franklin D.|last2=Speranza|first2=Lauren D.|date=May 1, 2017|title=Meeting the Russian Hybrid Challenge: A Comprehensive Strategic Framework|publisher=[[Atlantic Council]]|page=9|jstor=resrep03712.5}}</ref> Люди також частіше вірять в певну історію, якщо вважають, що багато інших також вірять у неї, особливо якщо ці інші належать до групи, з якою вони себе ототожнюють. Таким чином, {{Не перекладено|Інтернет троль|армія тролів|en|Internet troll}}може впливати на думку людини, створюючи помилкове враження, що більшість однодумців цієї людини підтримує певну ідею.<ref name="rand"/>
Великий потік повідомлень та використання різноманітних джерел інформації є досить дієвим, оскільки люди частіше вірять історіям, що були розповсюджені кількома ресурсами.<ref name="rand"/> Окрім впізнаваного російського джерела новин [[RT|«RT»]], Росія, до прикладу, поширює пропаганду, використовуючи десятки [[Проксі-сервер|проксі-вебсайтів]], чий зв’язок із RT «замаскований або менш однозначний», таким чином утворюючи мережу підконтрольних ЗМІ.<ref name="atlantic">{{Cite journal|last=Kramer|first=Franklin D.|last2=Speranza|first2=Lauren D.|date=May 1, 2017|title=Meeting the Russian Hybrid Challenge: A Comprehensive Strategic Framework|publisher=[[Atlantic Council]]|page=9|jstor=resrep03712.5}}</ref> Люди також частіше вірять в певну історію, якщо вважають, що багато інших також вірять у неї, особливо якщо ці інші належать до групи, з якою вони себе ототожнюють. Таким чином, {{Не перекладено|Інтернет троль|армія тролів|en|Internet troll}}може впливати на думку людини, створюючи помилкове враження, що більшість однодумців цієї людини підтримує певну ідею.<ref name="rand"/>


За даними [[RAND|RAND Corporation]], використовуючи «потік брехні», російському урядові вдалося досягти певного успіху в тому, щоб змусити людей повірити в неправдиву інформацію, поширювати її та не вірити правдивим повідомленням. Успіх цього підходу заперечує загальноприйняту думку про те, що спілкування є переконливішим, коли воно є правдивим, вірогідним і не суперечливим.<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND Corporation]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439|doi-access=free}}</ref>
За даними [[RAND|RAND Corporation]], використовуючи «потік брехні», російському урядові вдалося досягти певного успіху в тому, щоб змусити людей повірити в неправдиву інформацію, поширювати її та не вірити правдивим повідомленням. Успіх цього підходу заперечує загальноприйняту думку про те, що спілкування є переконливішим, коли воно є правдивим, вірогідним і не суперечливим.<ref name="rand"/>


І хоча такий метод користується переважно перевагами сучасних технологій, на думку літературознавиці [[Мітіко Какутані]], згадки подібного способу прослідковують й раніше, зокрема про використання подібного методу свідчив російський [[Більшовики|революціонер]] [[Володимир Ленін]]. Одного разу Ленін пояснив, що його палкі висловлювання «націлені не на переконанні своїх опонентів, а на ослабленні їхніх позицій, не на виправленні помилки опонента, а на його повному знищенні». У своїй біографії Леніна історик Віктор Себестьєн ({{Lang-en|Victor Sevestyen}}) описав його як «хрещеного батька» [[Політика постправди|політики післяправди]].<ref name="kakutani">{{Cite book|title=The Death of Truth: Notes on Falsehood in the Age of Trump|last=Kakutani|first=Michiko|authorlink1=Michiko Kakutani|date=2018|publisher=[[Crown/Archetype]]|pages=94–104|chapter=The Firehose of Falsehood: Propaganda and Fake News|isbn=9780525574842}}</ref>
І хоча такий метод користується переважно перевагами сучасних технологій, на думку літературознавиці [[Мітіко Какутані]], згадки подібного способу прослідковують й раніше, зокрема про використання подібного методу свідчив російський [[Більшовики|революціонер]] [[Володимир Ленін]]. Одного разу Ленін пояснив, що його палкі висловлювання «націлені не на переконанні своїх опонентів, а на ослабленні їхніх позицій, не на виправленні помилки опонента, а на його повному знищенні». У своїй біографії Леніна історик Віктор Себестьєн ({{Lang-en|Victor Sevestyen}}) описав його як «хрещеного батька» [[Політика постправди|політики післяправди]].<ref name="kakutani">{{Cite book|title=The Death of Truth: Notes on Falsehood in the Age of Trump|last=Kakutani|first=Michiko|authorlink1=Michiko Kakutani|date=2018|publisher=[[Crown/Archetype]]|pages=94–104|chapter=The Firehose of Falsehood: Propaganda and Fake News|isbn=9780525574842}}</ref>


== Кампанії ==
== Кампанії ==
За даними [[The Washington Post]], Какутані та інших джерел, Росія продовжувала використовувати цей пропагандистський метод у своїх відносинах з [[Україна|Україною]], [[Сирія|Сирією]], проти [[НАТО|союзників НАТО]], як частину свого [[Втручання Росії у вибори США 2016 року|втручання у вибори США 2016 року]] та втручання у вибори інших країн світу<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND Corporation]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439|doi-access=free}}</ref><ref name="kakutani">{{Cite book
За даними [[The Washington Post]], Какутані та інших джерел, Росія продовжувала використовувати цей пропагандистський метод у своїх відносинах з [[Україна|Україною]], [[Сирія|Сирією]], проти [[НАТО|союзників НАТО]], як частину свого [[Втручання Росії у вибори США 2016 року|втручання у вибори США 2016 року]] та втручання у вибори інших країн світу<ref name="rand"/><ref name="kakutani">{{Cite book|title=The Death of Truth: Notes on Falsehood in the Age of Trump|last=Kakutani|first=Michiko|authorlink1=Michiko Kakutani|date=2018|publisher=[[Crown/Archetype]]|pages=94–104|chapter=The Firehose of Falsehood: Propaganda and Fake News|isbn=9780525574842}}</ref><ref>{{Cite news|work=[[The Washington Post]]|title=If you want to see Russian information warfare at its worst, visit these countries|date=April 5, 2017|last=Caryl|first=Christian|authorlink1=Christian Caryl|url=https://www.washingtonpost.com/news/democracy-post/wp/2017/04/05/if-you-want-to-see-russian-information-warfare-at-its-worst-visit-these-countries/}}</ref>. У листопаді 2017 року російські державні ЗМІ опублікували ряд матеріалів в яких стверджувалося, що сили коаліції навмисно дозволяли бійцям [[Ісламська Держава|Ісламської держави]] втекти з [[Абу-Кемаль|Абу-Кемалю, Сирія]]; сюжети показували як доказ так званий «супутниковий знімок», який пізніше виявився знімком з відеоігри.<ref name="blythe">{{Cite journal|last=Blythe|first=Lt. Col. Wilson C., Jr.|last2=Calhoun|first2=Lt. Col. Luke T.|date=May 2019|title=How We Win the Competition for Influence|url=https://www.armyupress.army.mil/Journals/Military-Review/English-Edition-Archives/May-June-2019/Blythe-Calhoun-Influence/|journal=[[Military Review]]}}</ref> 2019 року, за словами наукового письменника Вільяма Броуда з [[Нью-Йорк таймс|The New York Times]], Росія розпочала нову кампанію «потоку брехні», щоб переконати американців, що [[5G|телефони 5G]] становлять загрозу для здоров'я, попри те, що Володимир Путін наказав запустити мережі 5G в Росії також.<ref>{{Cite news|work=[[The New York Times]]|date=May 12, 2019|last=Broad|first=William J.|authorlink1=William J. Broad|title=Your 5G Phone Won't Hurt You. But Russia Wants You to Think Otherwise. RT America, a network known for sowing disinformation, has a new alarm: the coming '5G Apocalypse.'|url=https://www.nytimes.com/2019/05/12/science/5g-phone-safety-health-russia.html}}</ref>
|title=The Death of Truth: Notes on Falsehood in the Age of Trump
|last=Kakutani
|first=Michiko
|authorlink1=Michiko Kakutani
|date=2018
|publisher=[[Crown/Archetype]]
|pages=94–104
|chapter=The Firehose of Falsehood: Propaganda and Fake News
|isbn=9780525574842
}}</ref><ref>{{Cite news|work=[[The Washington Post]]|title=If you want to see Russian information warfare at its worst, visit these countries|date=April 5, 2017|last=Caryl|first=Christian|authorlink1=Christian Caryl|url=https://www.washingtonpost.com/news/democracy-post/wp/2017/04/05/if-you-want-to-see-russian-information-warfare-at-its-worst-visit-these-countries/}}</ref>. У листопаді 2017 року російські державні ЗМІ опублікували ряд матеріалів в яких стверджувалося, що сили коаліції навмисно дозволяли бійцям [[Ісламська Держава|Ісламської держави]] втекти з [[Абу-Кемаль|Абу-Кемалю, Сирія]]; сюжети показували як доказ так званий «супутниковий знімок», який пізніше виявився знімком з відеоігри.<ref name="blythe">{{Cite journal|last=Blythe|first=Lt. Col. Wilson C., Jr.|last2=Calhoun|first2=Lt. Col. Luke T.|date=May 2019|title=How We Win the Competition for Influence|url=https://www.armyupress.army.mil/Journals/Military-Review/English-Edition-Archives/May-June-2019/Blythe-Calhoun-Influence/|journal=[[Military Review]]}}</ref> 2019 року, за словами наукового письменника Вільяма Броуда з [[Нью-Йорк таймс|The New York Times]], Росія розпочала нову кампанію «потоку брехні», щоб переконати американців, що [[5G|телефони 5G]] становлять загрозу для здоров'я, попри те, що Володимир Путін наказав запустити мережі 5G в Росії також.<ref>{{Cite news|work=[[The New York Times]]|date=May 12, 2019|last=Broad|first=William J.|authorlink1=William J. Broad|title=Your 5G Phone Won't Hurt You. But Russia Wants You to Think Otherwise. RT America, a network known for sowing disinformation, has a new alarm: the coming '5G Apocalypse.'|url=https://www.nytimes.com/2019/05/12/science/5g-phone-safety-health-russia.html}}</ref>


За словами автора та колишнього офіцера військової розвідки Джона Лофтуса, Іран використовував подібні методи для розпалювання ненависті проти [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Ізраїль|Ізраїлю]]. Він стверджує, що деякі підроблені новини, приписані Росії, насправді були розміщені в західній пресі Іраном.<ref>{{Cite web|website=[[Ami Magazine]]|title=Iran Is Faking the Fake News|date=May 22, 2019|url=https://www.amimagazine.org/2019/05/22/iran-is-faking-the-fake-news/}}</ref>
За словами автора та колишнього офіцера військової розвідки Джона Лофтуса, Іран використовував подібні методи для розпалювання ненависті проти [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Ізраїль|Ізраїлю]]. Він стверджує, що деякі підроблені новини, приписані Росії, насправді були розміщені в західній пресі Іраном.<ref>{{Cite web|website=[[Ami Magazine]]|title=Iran Is Faking the Fake News|date=May 22, 2019|url=https://www.amimagazine.org/2019/05/22/iran-is-faking-the-fake-news/}}</ref>
Рядок 43: Рядок 33:
* застерігати людей від пропаганди, висвітлюючи шляхи, якими пропагандисти маніпулюють громадською думкою
* застерігати людей від пропаганди, висвітлюючи шляхи, якими пропагандисти маніпулюють громадською думкою
* протидіяти наслідкам пропаганди, а не її суті; наприклад, для протидії пропаганді, яка підриває підтримку певної справи, варто працювати над посиленням підтримки цієї певної справи, а не спростовувати пропаганду напряму
* протидіяти наслідкам пропаганди, а не її суті; наприклад, для протидії пропаганді, яка підриває підтримку певної справи, варто працювати над посиленням підтримки цієї певної справи, а не спростовувати пропаганду напряму
* усувати потік, залучивши допомогу [[Постачальник послуг Інтернету|постачальників Інтернет-послуг]] та сервісів соціальних медіа, водночас вести [[Радіоелектронна боротьба|електронну війну]] та проводити спецоперації в [[Кіберпростір|кіберпросторі]]<ref name="rand">{{Cite journal|last=Paul|first=Christopher|last2=Matthews|first2=Miriam|date=January 1, 2016|title=The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It|publisher=[[RAND Corporation]]|doi=10.7249/PE198|jstor=resrep02439|doi-access=free}}</ref>
* усувати потік, залучивши допомогу [[Постачальник послуг Інтернету|постачальників Інтернет-послуг]] та сервісів соціальних медіа, водночас вести [[Радіоелектронна боротьба|електронну війну]] та проводити спецоперації в [[Кіберпростір|кіберпросторі]]<ref name="rand"/>


Дослідники з German Marshall Fund також радять бути обачними, щоб ненароком не повторити чи не підсилити оригінальне неправдиве твердження; повторення неправдивої історії, навіть щоб її спростувати, може збільшити ймовірність людей повірити в неї.<ref name="german">{{Cite journal|last=Tworek|first=Heidi|date=February 1, 2017|title=Political Communications in the 'Fake News' Era: Six Lessons for Europe|publisher=[[German Marshall Fund]]|page=8|jstor=resrep18898}}</ref> Експерт з питань безпеки [[Брюс Шнаєр|Брюс Шнайєр]] рекомендує навчати цифровій грамотності як частині ланцюга усунення інформаційних операцій<ref>{{Cite web|last=Schneier|first=Bruce|authorlink1=Bruce Schneier|website=[[Lawfare (blog)]]|date=April 24, 2019|title=Toward an Information Operations Kill Chain|url=https://www.lawfareblog.com/toward-information-operations-kill-chain}}</ref>.
Дослідники з German Marshall Fund також радять бути обачними, щоб ненароком не повторити чи не підсилити оригінальне неправдиве твердження; повторення неправдивої історії, навіть щоб її спростувати, може збільшити ймовірність людей повірити в неї.<ref name="german">{{Cite journal|last=Tworek|first=Heidi|date=February 1, 2017|title=Political Communications in the 'Fake News' Era: Six Lessons for Europe|publisher=[[German Marshall Fund]]|page=8|jstor=resrep18898}}</ref> Експерт з питань безпеки [[Брюс Шнаєр|Брюс Шнайєр]] рекомендує навчати цифровій грамотності як частині ланцюга усунення інформаційних операцій<ref>{{Cite web|last=Schneier|first=Bruce|authorlink1=Bruce Schneier|website=[[Lawfare (blog)]]|date=April 24, 2019|title=Toward an Information Operations Kill Chain|url=https://www.lawfareblog.com/toward-information-operations-kill-chain}}</ref>.

Версія за 10:50, 3 серпня 2021

Потік брехні (англ. Firehose of falsehood) – різновид пропаганди при якій повторно та безперервно поширюється велика кількість повідомлень на певну тематику кількома каналами (наприклад, новинними або через соціальні мережі) без урахування правди та послідовності стверджень. З 2014 року, коли цей метод був успішно застосований Росією під час анексії Криму, його також почали використовувати уряди та політичні сили інших країн світу.[1]

Ознаки

Метод є подібним до радянської пропаганди часів Холодної війни, однак з більшим наголосом саме на заплутуванні та перевантаженні свідомості людей – щоб ті діяли та поширювали інформацію в інтересах пропагандистів не усвідомлюючи цього.[1]

Замовники «потоку брехні» користуються перевагами новітніх технологій та доступністю різноманітних засобів масової інформації для досягнення бажаного ефекту, чого не можливо було досягти повною мірою у часи Холодної війни. Інформація може поширюватися через різноманітні ресурси ЗМІ, зокрема через телевізійні новинні канали, інтернет-видання, соціальні медіа тощо.[1]

Головними двома ознаками методу є великий плин даних з чималої кількості каналів інформації та «безсоромний» підхід до поширення брехні й суперечливих повідомлень. Сучасна російська пропаганда вирізняється також повторюваністю, безперервністю, високою швидкістю та відсутністю послідовності стверджень.[1]

Великий потік повідомлень та використання різноманітних джерел інформації є досить дієвим, оскільки люди частіше вірять історіям, що були розповсюджені кількома ресурсами.[1] Окрім впізнаваного російського джерела новин «RT», Росія, до прикладу, поширює пропаганду, використовуючи десятки проксі-вебсайтів, чий зв’язок із RT «замаскований або менш однозначний», таким чином утворюючи мережу підконтрольних ЗМІ.[2] Люди також частіше вірять в певну історію, якщо вважають, що багато інших також вірять у неї, особливо якщо ці інші належать до групи, з якою вони себе ототожнюють. Таким чином, армія тролів[en]може впливати на думку людини, створюючи помилкове враження, що більшість однодумців цієї людини підтримує певну ідею.[1]

За даними RAND Corporation, використовуючи «потік брехні», російському урядові вдалося досягти певного успіху в тому, щоб змусити людей повірити в неправдиву інформацію, поширювати її та не вірити правдивим повідомленням. Успіх цього підходу заперечує загальноприйняту думку про те, що спілкування є переконливішим, коли воно є правдивим, вірогідним і не суперечливим.[1]

І хоча такий метод користується переважно перевагами сучасних технологій, на думку літературознавиці Мітіко Какутані, згадки подібного способу прослідковують й раніше, зокрема про використання подібного методу свідчив російський революціонер Володимир Ленін. Одного разу Ленін пояснив, що його палкі висловлювання «націлені не на переконанні своїх опонентів, а на ослабленні їхніх позицій, не на виправленні помилки опонента, а на його повному знищенні». У своїй біографії Леніна історик Віктор Себестьєн (англ. Victor Sevestyen) описав його як «хрещеного батька» політики післяправди.[3]

Кампанії

За даними The Washington Post, Какутані та інших джерел, Росія продовжувала використовувати цей пропагандистський метод у своїх відносинах з Україною, Сирією, проти союзників НАТО, як частину свого втручання у вибори США 2016 року та втручання у вибори інших країн світу[1][3][4]. У листопаді 2017 року російські державні ЗМІ опублікували ряд матеріалів в яких стверджувалося, що сили коаліції навмисно дозволяли бійцям Ісламської держави втекти з Абу-Кемалю, Сирія; сюжети показували як доказ так званий «супутниковий знімок», який пізніше виявився знімком з відеоігри.[5] 2019 року, за словами наукового письменника Вільяма Броуда з The New York Times, Росія розпочала нову кампанію «потоку брехні», щоб переконати американців, що телефони 5G становлять загрозу для здоров'я, попри те, що Володимир Путін наказав запустити мережі 5G в Росії також.[6]

За словами автора та колишнього офіцера військової розвідки Джона Лофтуса, Іран використовував подібні методи для розпалювання ненависті проти Саудівської Аравії, США та Ізраїлю. Він стверджує, що деякі підроблені новини, приписані Росії, насправді були розміщені в західній пресі Іраном.[7]

Під час президентських перегонів в Індонезії 2019 року чиновник Джоко Відодо звинуватив передвиборчу групу Прабово Субіанто у розповсюдженні ненависної пропаганди з допомогою іноземних радників, посилаючися на «російську пропаганду» та метод «потоку брехні». [8]

За словами редакторки журналу Mother Jones Моніки Баверлейн, американські політики все частіше використовують такий метод проти преси. Вона також застерігає читачів очікувати збільшення використання декількох пов'язаних з «потоком брехні» тактик, а саме: погроза судовим позовом, заперечення «фейкових новин» та атак ad hominem (перехід на особисте).[9] Deepfake-відео також представляють серйозну загрозу, на думку бельгійського журналіста Тома Ван де Веґе, який попереджає, що «ми бачили лише початок фейкових новин».[10]

Також метод «потік брехні» успішно застосовується антивакцинаторськими групами для поширення теорій про передбачувані небезпеки вакцинації, попри те, що такі домисли були перевірені та спростовані.[11]

Протидія

Традиційні зусилля з контрпропаганди неефективні щодо такого методу. Для протидії дослідники з RAND пропонують:

  • повторювати контрінформацію
  • надавати альтернативну історію події для заповнення прогалин, що виникають під час усунення неправдивих «фактів»
  • застерігати людей від пропаганди, висвітлюючи шляхи, якими пропагандисти маніпулюють громадською думкою
  • протидіяти наслідкам пропаганди, а не її суті; наприклад, для протидії пропаганді, яка підриває підтримку певної справи, варто працювати над посиленням підтримки цієї певної справи, а не спростовувати пропаганду напряму
  • усувати потік, залучивши допомогу постачальників Інтернет-послуг та сервісів соціальних медіа, водночас вести електронну війну та проводити спецоперації в кіберпросторі[1]

Дослідники з German Marshall Fund також радять бути обачними, щоб ненароком не повторити чи не підсилити оригінальне неправдиве твердження; повторення неправдивої історії, навіть щоб її спростувати, може збільшити ймовірність людей повірити в неї.[12] Експерт з питань безпеки Брюс Шнайєр рекомендує навчати цифровій грамотності як частині ланцюга усунення інформаційних операцій[13].

Інший спосіб боротьби з дезінформацією – швидко реагувати на розвиток подій та першим розповідати історію. Приклад цього стався в лютому 2018 року, коли сирійські прорежимні сили розпочали обстріли Сирійських демократичних сил поблизу Хашама, на що ті були вимушені відповісти обстрілами у межах самозахисту. CJTF-OIR одразу ж опублікувала випуск новин під назвою «Неспровокований напад сирійських прорежимних сил вимусив завдати оборонних ударів коаліції». У відповідь на цю новину репортери з усього світу завалили CJTF-OIR запитами, таким чином, дозволивши їм встановити факти до того, як російські новини зможуть «викрутити» історію для власних цілей. [5]

У «Як ми перемагаємо у змаганні за вплив» (2019) військові стратеги Вілсон К. Блайт і Люк Т. Калхун наголошують на важливості послідовних повідомлень. Вони порівнюють інформаційні операції з іншими видами зброї, що використовуються військовими для націлювання на ворога та досягненні бажаного результату: «Інформаційне середовище є невіддільною частиною сьогоднішніх протистоянь». [5]

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к Paul, Christopher; Matthews, Miriam (January 1, 2016). The Russian 'Firehose of Falsehood' Propaganda Model: Why It Might Work and Options to Counter It. RAND. JSTOR resrep02439. doi:10.7249/PE198. 
  2. Kramer, Franklin D.; Speranza, Lauren D. (May 1, 2017). Meeting the Russian Hybrid Challenge: A Comprehensive Strategic Framework. Atlantic Council. с. 9. JSTOR resrep03712.5. 
  3. а б Kakutani, Michiko (2018). The Firehose of Falsehood: Propaganda and Fake News. The Death of Truth: Notes on Falsehood in the Age of Trump. Crown/Archetype. с. 94–104. ISBN 9780525574842. 
  4. Caryl, Christian (April 5, 2017). If you want to see Russian information warfare at its worst, visit these countries. The Washington Post. 
  5. а б в Blythe, Lt. Col. Wilson C., Jr.; Calhoun, Lt. Col. Luke T. (May 2019). How We Win the Competition for Influence. Military Review. 
  6. Broad, William J. (May 12, 2019). Your 5G Phone Won't Hurt You. But Russia Wants You to Think Otherwise. RT America, a network known for sowing disinformation, has a new alarm: the coming '5G Apocalypse.'. The New York Times. 
  7. Iran Is Faking the Fake News. Ami Magazine. May 22, 2019. 
  8. Sapiie, Marguerite Afra; Anya, Agnes (February 4, 2019). Jokowi accuses Prabowo camp of enlisting foreign propaganda help. The Jakarta Post. 
  9. Bauerlein, Monika (December 2017). The Firehose of Falsehood. Nieman Lab. 
  10. Van de Weghe, Tom (May 29, 2019). Six lessons from my deepfakes research at Stanford: How should journalists address the growing problem of synthetic media. Medium. 
  11. Firehosing: the systemic strategy that anti-vaxxers are using to spread misinformation by Lucky Tran, The Guardian, November 7, 2019
  12. Tworek, Heidi (February 1, 2017). Political Communications in the 'Fake News' Era: Six Lessons for Europe. German Marshall Fund. с. 8. JSTOR resrep18898. 
  13. Schneier, Bruce (April 24, 2019). Toward an Information Operations Kill Chain. Lawfare (blog). 

Посилання