Похідні цінні папери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Похідні цінні папери — це деривативи (похідні фінансові інструменти), які існують як цінні папери.

Досить часто в літературі деривативи називають похідними цінними паперами. Дійсно, в деяких країнах світу всі деривативи вважаються цінними паперами та відносяться до категорії похідних цінних паперів. Проте, для України таке розуміння не є прийнятним. Згідно законодавства та теорії права в Україні не всі деривативи є похідними цінними паперами.

В українській правовій думці цінними паперами вважаються винятково такі похідні фінансові інструменти[1]:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, до компетенції якої віднесено правове регулювання випуску та обігу похідних цінних паперів[2], своїми актами регулює винятково емісію опціонів в формі сертифікатів опціонів[3]. Таким чином, можна казати, що в Україні як похідні цінні папери існують винятково сертифікати опціонів.

Форвардні контракти та свопи не вважаються похідними цінними паперами.

Виноски

  1. Мица Юрій Вікторович. "Правова природа похідних цінних паперів". Х.: дис. на здобуття наук. ступ. к.ю.н., 2006 р.
  2. Стаття 21 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
  3. Порядок реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії.